925/819/17 Про стягнення вартості використаної електроенергії за договором про постачання електричної енергії - 25.01.2022 Прийняття

1. До Господарського Суду Черкаської області 05.07.2017 звернулось Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі - ПАТ "Черкасиобленерго", позивач) з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" (відповідно до наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.04.2020 товариство змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "АЗОТ") про стягнення заборгованості.

1.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.12.2017 у цій справі позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 618 675 504,77 грн. за спожиту активну електричну енергію за період з 01.08.2016 по 01.06.2017, 87 475,58 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 32 601 205,15 грн. інфляційних, 6 524 519,27 грн. 3 % річних, 551 042,52 грн. за послуги з перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.02.2017 по 01.06.2017, 240 000,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору. В частині заявленої до стягнення пені за прострочення оплати активної електроенергії в сумі 16 611 235,40 грн. у позові відмовлено.

2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 09.10.2018, рішення Господарського суду Черкаської області від 13.12.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

3. 24.07.2018 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 Господарським судом Черкаської області виданий наказ.

4. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.04.2019 задоволено заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення Господарського суду Черкаської області та затверджено мирову угоду, укладену сторонами 22.03.2019.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.04.2019 у справі №925/819/17 скасовано, у задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення відмовлено. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладено на сторін порівну.

6. 18.12.2019 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 видано накази та направлено на адресу Фонду державного майна України.

7. 25.03.2021 на адресу боржника надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. про арешт майна боржника (корпоративних прав) від 18.03.2021 у виконавчому провадженні ВП №64717206, винесену при примусовому виконанні наказу Господарського суду Черкаської області № 925/819/17 від 24.07.2018.

Короткий зміст вимог заявника

8. До Господарського суду Черкаської області суду 05.04.2021 надійшла скарга боржника - Приватного акціонерного товариства "АЗОТ" (далі - ПрАТ "АЗОТ", скаржник, боржник, відповідач) на постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича (далі - приватний виконавець Недоступ Д.М.) про арешт коштів боржника (корпоративних прав), в якій скаржник просив суд:

- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця Недоступа Д.М. про арешт майна боржника (корпоративних прав) від 18.03.2021, прийняту в рамках виконавчого провадження ВП № 64717206;

- зобов`язати приватного виконавця Недоступа Д.М. зняти арешт з майна (корпоративних прав) ПрАТ "АЗОТ" (код 00203826), накладений на підставі постанови про арешт майна боржника (корпоративних прав) від 18.03.2021 ВП № 64717206;

- зобов`язати приватного виконавця Недоступа Д.М. виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про арешт рухомого майна на об`єкт обтяження: всі корпоративні права в Товаристві з обмеженою відповідальністю "ОМБРИДЖ" (далі - ТОВ "ОМБРИДЖ") пропорційно до частки боржника в статутному капіталі вищезазначеної юридичної особи, що належить боржнику: ПрАТ "АЗОТ", накладений приватним виконавцем відповідно до постанови про арешт майна боржника (корпоративних прав) від 18.03.2021 у ВП № 64717206 (том 12, а. с. 109 - 114).

8.1. Скарга мотивована тим, що оскаржуваною постановою накладено арешт в межах суми стягнення 707 503 807,86 грн. на всі корпоративні права боржника в ТОВ "ОМБРИДЖ", які складають 100% статутного капіталу товариства у розмірі 1 196 690 000,00 грн., засновником якого є ПрАТ "АЗОТ".

Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення

9. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021 у справі №925/819/17 скаргу ПрАТ "АЗОТ" на постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. про арешт майна боржника (корпоративних прав) від 18.03.2021 задоволено;

визнано неправомірною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. про арешт майна боржника (корпоративних прав) від 18.03.2021, прийняту в межах виконавчого провадження ВП № 64717206;

зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. зняти арешт з майна (корпоративних прав) ПрАТ "АЗОТ", накладений на підставі постанови про арешт майна боржника (корпоративних прав) від 18.03.2021 ВП № 64717206;

зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про арешт рухомого майна на об`єкт обтяження: всі корпоративні права в ТОВ "ОМБРИДЖ" пропорційно до частки боржника в статутному капіталі вищезазначеної юридичної особи, що належить боржнику ПрАТ "АЗОТ", накладений приватним виконавцем відповідно до постанови про арешт майна боржника (корпоративних прав) від 18.03.2021 у ВП № 64717206.

9.1. Задовольняючи скаргу, місцевий господарський суд зазначив, що прийняте приватним виконавцем рішення про арешт корпоративних прав боржника є передчасним, не мотивованим, винесеним з порушенням порядку черговості проведення виконавчих дій. Оскаржувана постанова виконавця прийнята без обов`язкового проведення опису майна у визначений Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) спосіб, в тому числі з порушенням принципу співмірності заходів примусового виконання рішень і обсягу вимог за рішенням, та з відсутністю правових підстав для стягнення основної винагороди виконавця. Крім того, оскаржувана постанова порушує конституційні права ТОВ "ОМБРИДЖ" щодо здійснення підприємницької діяльності.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

10. Постановою 04.10.2021 Північний апеляційний господарський суд апеляційні скарги приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М та ПАТ "Черкасиобленерго" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021 у справі № 925/819/17 задовольнив;

ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021 у справі №925/819/17 скасував;

у задоволенні скарги ПрАТ "АЗОТ" на постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. про арешт майна боржника (корпоративних прав) від 18.03.2021 - відмовив;

стягнув з ПрАТ "АЗОТ" (код ЄДРПОУ 00203826) на користь приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги;

стягнув з ПрАТ "АЗОТ" (код ЄДРПОУ 00203826) на користь ПАТ "Черкасиобленерго" 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги (том 13, а. с. 275 - 291).

10.1. Апеляційний господарський суд встановив, що 05.03.2021 приватним виконавцем в порядку, передбаченому главою 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, направлено до АБ "Кліринговий дім", АТ "Сбербанк" АТ "ОТП Банк", АТ "Банк Альянс", АБ "Укргазбанк", АТ "Альфа-банк", АТ "Укрсиббанк" платіжні вимоги на списання коштів з рахунків боржника, які в подальшому повернулись без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках. Також судом встановлено, що 04.03.2021 та 09.03.2021 приватним виконавцем з метою виявлення майна боржника направлено запити до: Територіального сервісного центру 7141 (про зареєстровані за боржником транспортні засоби); Головного управління Держпродспоживслужби (про зареєстровану за боржником сільськогосподарську техніку); Державної служби України з питань праці (про зареєстровані за боржником великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування); AT "Українська залізниця" (про зареєстровані за боржником, залізничні вантажні вагони). Зазначені органи та установи повідомили про те, що боржник відмовляється надавати виконавцю інформацію та доступ до такого майна, з метою його опису арешту та подальшої реалізації.

10.2. Крім того, апеляційним судом встановлено, що з метою виявлення майна боржника виконавцем направлено запити до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Українського інституту інтелектуальної власності, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної служби морського та річкового транспорту України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, АТ НАК "Нафтогаз України", АТ "Укртрансгаз". Разом з тим, з відповідей на запит встановлено, що боржник не володіє майном, правами на майно, які підлягають реєстрації у вищезазначених органах.

10.3. З огляду на зазначене апеляційний суд дійшов висновку про те, що приватним виконавцем дотримано вимоги статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо черговості звернення стягнення на майно боржника.

10.4. Суд апеляційної інстанції, з посиланням на положення статті 190 ЦК України, статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні", пункт перший частини другої статті 55, частини першої статті 167 ГК України, зауважив, що зміст корпоративних прав включає майнові права (право на отримання частки від прибутку) та немайнові (управління господарською організацією). При цьому, суд звернув увагу на те, що 18.03.2021 приватним виконавцем накладено арешт на майно, а саме корпоративні права, що належать боржнику ПрАТ "АЗОТ" у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 707 503 807,86 грн.

10.5. Судом встановлено, що з супровідним листом від 18.03.2021 № 789 копія постанови від 18.03.2021 направлена боржнику, стягувачу, Печерській районній в місті Києві державній адміністрації та ТОВ "ОМБРИДЖ". Крім того, 18.03.2021 приватним виконавцем зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна публічне обтяження - арешт рухомого майна, корпоративні права боржника ПрАТ "АЗОТ".

10.6. Відтак, апеляційний суд дійшов висновку про те, що накладенням арешту на майно боржника (корпоративні права) приватний виконавець обмежив корпоративні права скаржника - ПрАТ "АЗОТ" в частині їх майнового вираження, зокрема, щодо їх відчуження, оскільки за своєю правовою природою корпоративні права є оборотоздатними та можуть переходити від однієї особи до іншої, із врахуванням вимог актів законодавства.

10.7. Апеляційний суд встановив, що ПрАТ "АЗОТ" є єдиним засновником ТОВ "ОМБРИДЖ" та не покладає відповідальність на ТОВ "ОМБРИДЖ" за зобов`язання його члена та стосується виключно прав боржника ПрАТ "АЗОТ".

10.8. З огляду на наявність у боржника ПрАТ "АЗОТ" корпоративних прав, суд дійшов висновку про те, що приватним виконавцем правомірно застосовано такий захід процесуального впливу, як арешт корпоративних прав, а постанова приватного виконавця від 18.03.2021 про арешт майна боржника (корпоративних прав) не порушує права та інтереси ТОВ "ОМБРИДЖ".

10.9. З огляду на положення статті 10 Закону України "Про виконавче провадження", статті 22, частини восьмої статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", апеляційний суд зазначив про помилковість висновку суду першої інстанції про не співмірність суми вартості корпоративних прав, на які накладено арешт, з розміром суми стягнення.

10.10. Суд зауважив, що процесуальні права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби/приватних виконавців, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М. про арешт майна боржника (корпоративних прав) від 18.03.2021.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

11. ПрАТ "АЗОТ" 04.11.2021 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі №925/819/17.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №925/819/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Жуков С.В., Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.11.2021.

13. Ухвалою Верховного Суду від 29.11.2021 відкрито касаційне провадження, датою проведення судового засідання визначено 18.01.2022.

14. У зв`язку з відпусткою судді Огородніка К.М., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/819/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Жуков С.В., Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022.

15. 18.01.2022 на адресу Касаційного господарського суду від ПрАТ "АЗОТ" надійшло клопотання № 501-06/13 від 17.01.2022 про відкладення розгляду справи.

16. Ухвалою 18.01.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання ПрАТ "АЗОТ" про відкладення розгляду справи;

відклав розгляд касаційної скарги ПрАТ "АЗОТ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 925/819/17 на 25.01.2022, 12:15.

17. Від Фонду державного майна України та ПАТ "Черкасиобленерго" надійшли відзиви на касаційну скаргу ПрАТ "АЗОТ", в якому зазначені учасники справи просили касаційну скаргу ПрАТ "АЗОТ" залишити без задоволення, оскаржувану постанову - без змін.

18. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (540-20) , постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (211-2020-п) "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №925/819/17 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (25.01.2022) від учасників справи не надійшло обґрунтованих заяв чи клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 25.01.2022.

19. В судове засідання 25.01.2022 з`явилися уповноважені представники ПАТ "Черкасиобленерго", ПрАТ "АЗОТ", Фонду державного майна України, приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Д.М., які надали свої пояснення щодо касаційної скарги та відзивів на неї.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ПрАТ "АЗОТ")

20. Скаржник доводив помилковість апеляційного висновку про те, що приватним виконавцем дотримано вимоги статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо черговості звернення стягнення на майно боржника, оскільки матеріали справи не містять офіційного підтвердження відсутності грошових коштів на рахунках та у касах боржника в сумі, необхідній для покриття заборгованості по виконавчим документам.

20.1. Скаржник зауважив, що оскаржуваною постановою накладено арешт в межах суми стягнення 707 503 807,86 грн. на всі корпоративні права боржника в ТОВ "ОМБРИДЖ" (засновник - ПрАТ "АЗОТ"), які складають 100% статутного капіталу останнього у розмірі 1 196 690 000 грн. Відтак, приватний виконавець повинен був накласти арешт на все майно або його частину, вартість якого співмірна сумі стягнення. Разом з тим, постановою про арешт майна боржника (корпоративних прав) виконавець не встановив співмірності суми вартості корпоративних прав, на які накладено арешт з розміром суми стягнення та наклав арешт на всі корпоративні права ПрАТ "АЗОТ" у ТОВ "ОМБРИДЖ", розмір яких значно перевищує суму стягнення. Крім того, з посиланням на частину п`яту статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" та положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, скаржник зазначив, що приватний виконавець у визначеному законом порядку не здійснив опис майна боржника (корпоративних прав), на які накладено арешт.

20.2. Скаржник зауважив, що оскаржувана постанова про арешт майна боржника (корпоративних прав) грубо порушує права ТОВ "ОМБРИДЖ" на здійснення підприємництва та фактично нівелює право вільного господарювання та принципи господарської діяльності, визначені статтею 44 ГК України, в зв`язку з чим дії Приватного виконавця направлені не на реальне виконання рішення суду, а на перешкоджання здійснення господарської діяльності вказаного товариства.

20.3. На думку скаржника, оскільки в цьому випадку примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області фактично не відбулось, сума заборгованості за виконавчим документом з боржника стягнута не була, тому правові підстави для стягнення з останнього основної винагороди відсутні.

20.4. На підтвердження власних доводів та заперечень скаржник зіслався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 28.02.2019 у справі № 819/1116/17, від 31.08.2020 у справі № 420/6591/18, від 11.11.2020 у справі № 814/2315/17, від 28.10.2020 у справі № 640/13697/19, від 03.03.2020 у справі № 260/801/19.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

21. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

23. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 20 - 20.5. описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги.

24. Спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, є Закон України "Про виконавче провадження" (1404-19) , а детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) підлягають примусовому виконанню.

25. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

26. В силу приписів вказаної статті Закону виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

26.1. Крім того, частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень (виконавчі дії) неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі.

Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" приватного виконавця.

27. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 26 розділу IV Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

28. Частиною другою статті 36 розділу IV Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) визначено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

29. Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

30. Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. При цьому, сам по собі арешт майна боржника ще не означає обов`язковості його (майна) вилучення, реалізації або передачі стягувачу, оскільки у разі достатності для виконання рішення суду коштів боржника, які знаходяться на його рахунках або отримані від реалізації іншого майна, арешти з майна боржника знімаються.

31. Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішеннями, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Щодо суті касаційної скарги

32. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 05.03.2021 приватним виконавцем в порядку, передбаченому главою 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, направлено до АБ "Кліринговий дім", АТ "Сбербанк" АТ "ОТП Банк", АТ "Банк Альянс", АБ "Укргазбанк", АТ "Альфа-банк", АТ "Укрсиббанк" платіжні вимоги на списання коштів з рахунків боржника, які в подальшому повернулись без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

33. Також апеляційним судом встановлено, що 04.03.2021 та 09.03.2021 приватним виконавцем з метою виявлення майна боржника направлено запити до: Територіального сервісного центру 7141 (про зареєстровані за боржником транспортні засоби); Головного управління Держпродспоживслужби (про зареєстровану за боржником сільськогосподарську техніку); Державної служби України з питань праці (про зареєстровані за боржником великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування); AT "Українська залізниця" (про зареєстровані за боржником, залізничні вантажні вагони).

Разом з тим, апеляційним судом встановлено наявність відмови боржника надавати виконавцю інформацію та доступ до його майна з метою його опису, арешту та подальшої реалізації. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що скаржник повинен був усвідомлювати наслідки такої поведінки, яка спричинила подальші дії виконавця в межах наданих йому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) повноважень щодо пошуку джерел погашення наявної заборгованості.

34. Крім того, апеляційним судом встановлено, що з метою виявлення майна боржника виконавцем направлено запити до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Українського інституту інтелектуальної власності, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної служби морського та річкового транспорту України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, АТ НАК "Нафтогаз України", АТ "Укртрансгаз". Разом з тим, з відповідей на запит встановлено, що боржник не володіє майном, правами на майно, які підлягають реєстрації у вищезазначених органах.

Відтак, встановлені апеляційним судом обставини дають підстави для висновку про відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення з метою погашення заборгованості боржника в порядку, передбаченому положеннями статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".

35. Зазначене також свідчить про необґрунтованість доводів скаржника щодо відсутності підстав для стягнення з боржника основної винагороди та передчасне посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 819/1116/17 від 11.11.2020 у справі № 814/2315/17, від 03.03.2020 у справі № 260/801/19 та від 28.10.2020 у справі № 640/13697/19. З огляду на встановлені судами у зазначених справах обставини, державним виконавцем взагалі не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум. Водночас у цій справі скаржник фактично оскаржує постанову про накладення арешту на корпоративні права.

35.1. Верховний Суд звертає увагу, що порядок стягнення основної винагороди визначено положеннями статей 27, 40, 42, 45 Закону України "Про виконавче провадження".

35.2. Частиною третьою статті 56 зазначеного Закону прямо передбачено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

35.3. При цьому, апеляційним судом обставин порушення передбаченого зазначеними статтями порядку не встановлено, скаржником доказів на підтвердження наявності таких порушень в порядку, передбаченому положеннями статей 73, 76- 77 ГПК України, не надано.

36. Також судами попередніх інстанцій не встановлено, а скаржником не надано в порядку, передбаченому положеннями статей 73, 76- 77 ГПК України, докази на підтвердження наявності коштів боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах та не обґрунтовано яким саме чином накладений арешт порушує права ТОВ "ОМБРИДЖ" на здійснення підприємництва та фактично нівелює право вільного господарювання та принципи господарської діяльності.

З огляду на зазначене доводи скаржника, викладені у пункті 20, 20.2. описової частини цієї постанови є необґрунтованими.

36. Верховний Суд також вважає необґрунтованими доводи скаржника, викладені у пунктах 20 - 20.1. описової частини цієї постанови з огляду на таке.

36.1. Державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника (корпоративних прав) від 18.03.2021 у ВП № 64717206, а не про звернення стягнення на зазначене майно боржника, чим спростовується твердження ПрАТ "АЗОТ" про те, що шляхом накладення арешту на 100% статутного капіталу ТОВ "ОМБРИДЖ" державний виконавець здійснив неспівмірні заходи щодо примусового виконання рішення. Накладення арешту на майно (кошти) боржника (для забезпечення реального виконання рішення) та звернення стягнення на майно боржника є різними виконавчими діями, тому такі дії мають різні правові наслідки.

36.2. Також встановленими апеляційним судом обставинами спростовується твердження скаржника про те, що державний виконавець має право звертати стягнення на належне боржнику інше майно лише у разі відсутності у боржника коштів, оскільки за результатами здійснених виконавчих дій щодо пошуку коштів на рахунках боржника для покриття вимог стягувача наявність коштів на рахунках боржника та іншого майна виконавцем не встановлено.

37. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.08.2020 у справі № 420/6591/18. Так, судами у зазначеній справі було встановлено неправильне нарахування виконавчого збору, в той час як у цій справі скаржник вважає, що відсутні підстави для стягнення основної винагороди виконавця з огляду на нездійснення виконавцем дій щодо стягнення заборгованості. Крім того, аналіз змісту зазначеної постанови, прийнятої судом адміністративної юрисдикції, дає підстави для висновку про те, що вона прийнята за інших (не подібних) суб`єктного складу, предмету спору та правового регулювання правовідносин, ніж у цій справі.

38. Верховний Суд також звертається до висновків Європейського суду з прав людини, викладених у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).

38.1. Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

38.2. Аналізуючи крізь призму зазначеної практики ЄСПЛ та положення статті 43 ГПК України обсяг дослідження доводів скаржника, їх відображення у оскаржуваній постанові апеляційного суду та питання вичерпності висновків суду, що їх зробив апеляційний суд у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків апеляційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

40. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).