ЮРИДИЧЕСКИЙ ХАРЬКОВ ПЛЮС

Законодательство Украины / нормативные документы / правовая помощь / услуги юриста / услуги адвоката

Судебная практика
Верховний Суд УРСР
ПОИСК ПО ВСЕЙ БАЗЕ
Порушення виробничо-технічної дисципліни або правил, які забезпечують безпеку гірничих робіт на вибуховонебезпечній шахті, що потягли вибух або створили реальну загрозу для настання таких наслідків, мають кваліфікуватись за ст. 220 КК УРСР. Додаткової кваліфікації цих дій за ст. 218 КК УРСР не вимагається (08/08/1979)
У відповідності до вимог ст. 470 ЦК УРСР безпідставно придбане майно стягується у доход держави тільки з осіб, які фактично отримали це майно (09/08/1979)
Суд помилково кваліфікував як розкрадання дії, які містять в собі ознаки зловживання службовим становищем (23/08/1979)
Неповідомлення засудженого про день розгляду справи судом касаційної інстанції є суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального закону (28/08/1979)
Старший економіст підприємства, який безпосередньо включав у форми державної звітності про виконання планів перекручені дані і підписував таку звітність, не будучи на це уповноваженим, за наявності зговору з особами, на яких покладений обов'язок подання державної звітності, має нести відповідальність за співучасть у вчиненні злочину за ст. ст. 19 і 147-1 КК УРСР (28/08/1979)
Суд помилково кваліфікував дії засудженого за ст. 101 ч. 3 КК УРСР за відсутності доказів, які свідчать про наявність у нього умислу на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень (11/09/1979)
Дача хабара вважається закінченим злочином з моменту прийняття одержувачем хоча б частини хабара (25/09/1979)
Суд, на порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК УРСР, конфіскував як знаряддя злочину автомашину, що не належала засудженому (27/09/1979)
Суд необгрунтовано звільнив від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу особу, яка вчинила приписки в державній звітності на велику суму і своїми діями завдала великих збитків народному господарству (18/12/1979)
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 7 Положення про товариські суди Української РСР, товариський суд може розглядати справу про вперше вчинене умисне легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, проте за умови, що таку справу буде передано на розгляд товариського суду органами внутрішніх справ, прокуратурою або судом відповідно до ст. 8 КПК УРСР (10/01/1980)
Суд не вправі призначати відбування покарання в колонії-поселенні для осіб, які вчинили злочини з необережності, засудженому, котрий раніше відбував покарання в місцях позбавлення волі (22/07/1980)
Помилкове застосування судом ст. 43 КК УРСР до особи, яка вчинила новий злочин після закінчення строку відстрочки виконання вироку, встановленого судом на підставі ст. 46-1 КК УРСР (12/08/1980)
За наявності ознак закінченого злочину - одержання хабара не має значення для кваліфікації діяння, на які цілі надалі був використаний предмет хабара (09/09/1980)
Визначаючи для засудженого вид виправно-трудової колонії, суд не врахував, що не може розглядатися як такий, що раніше відбував покарання у вигляді позбавлення волі, умовно засуджений до позбавлення волі з обов'язковим, залученням до праці, якщо призначений строк покарання він відбував за місцем обов'язкової роботи (16/09/1980)
Оскільки настання смерті потерпілого є однією з кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 101 КК УРСР, ця обставина не може додатково враховуватись як обтяжуюча відповідальність при визначенні покарання за цей злочин (30/09/1980)
Замах на умисне вбивство можливий тільки з прямим умислом, коли винний усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав такого (09/10/1980)
Суд не вправі був призначити засудженому додаткове покарання у вигляді позбавлення права працювати шофером, оскільки така міра покарання не вказана у санкції ч. 1 ст. 81 КК УРСР, за якою засуджено цю особу, і суд не обговорював питання про її застосування на підставі ст. 31 КК УРСР (09/10/1980)
Вчинення злочину особою, яка раніше вчинила будь-який злочин, не може розглядатись як обставина, що обтяжує відповідальність, коли щодо першого злочину у встановленому законом порядку судимість погашена (23/10/1980)
Доводи засудженого у касаційній скарзі про недоведеність пред'явленого йому обвинувачення спростовуються зібраними у справі доказами (23/10/1980)
За змістом ст. 54 КПК УРСР не може брати участь у розгляді кримінальної справи в касаційній інстанції суддя, родич якого підтримував обвинувачення в суді першої інстанції (20/11/1980)
Необгрунтоване призначення м'яких мір покарання особам, які систематично вчиняли приписки в державній звітності про виконання планів (11/12/1980)
Суд застосував умовне засудження до позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці (ст. 25-1 КК УРСР), хоча, з урахуванням обставин справи і особи винного, були достатні підстави застосувати умовне засудження, передбачене ст. 45 КК УРСР (23/12/1980)
За змістом ст. 385 КПК УРСР зміна виду виправно-трудової установи особі, засудженій до позбавлення волі, пов'язана з посиленням режиму, допустима лише протягом року з дня набрання вироком законної сили (08/01/1981)
Дії особи, викликані особистими неприязними стосунками, за умови, що вони не були поєднані з грубим порушенням громадського порядку і не виражали явної неповаги до суспільства, неправильно кваліфіковані судом як хуліганство (13/01/1981)
Систематичне порушення фінансової дисципліни сприяли здійсненню розкрадань державних грошових коштів (15/01/1981)
Суд помилково визнав у діях засудженого ознаки незаконного збуту наркотичних речовин і тому необгрунтовано кваліфікував їх за ст. 229-1 КК УРСР (22/01/1981)
Заподіяння матеріальних збитків у розмірі 2100 крб. внаслідок пожежі, що виникла через порушення правил пожежної безпеки, не може розглядатися як тяжкий наслідок діяння і кваліфікуватися за ч. 3 ст. 220-1 КК УРСР (27/01/1981)
Не може служити підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності незнання нею того, що одержання від громадян валютних цінностей у рахунок повернення боргу є кримінально караним (24/03/1981)
Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 2 ст. 199 КК УРСР, обчислюється з моменту вчинення останньої дії по самовільному будівництву жилого будинку (31/03/1981)
Відповідальність за дії, передбачені ст. 188-1 КК УРСР, настає лише тоді, коли вони являли собою протидію законній діяльності працівників міліції або народних дружинників по охороні громадського порядку (02/04/1981)
Касаційна інстанція виключила з вироку додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади, оскільки суд на порушення вимог ст. 31 КК УРСР не зазначив у вироку строк, на який призначено це покарання (07/04/1981)
Суд правильно конфіскував належну засудженому легкову автомашину як знаряддя злочину, передбаченого ст. 154 ч. 2 КК УРСР (09/04/1981)
Касаційна інстанція необгрунтовано пом'якшила покарання службовій особі, винній у недодержанні правил техніки безпеки при експлуатації сільськогосподарського механізму, в результаті чого загинуло двоє неповнолітніх (16/04/1981)
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КК УРСР не є злочином дія або бездіяльність, що хоч формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначність не являє суспільної небезпеки (12/05/1981)
У випадках, коли запропонований хабар відхилено, дії хабародавця належить, кваліфікувати за ст. 17, ст. 170 ч. 1 КК УРСР як замах на дачу хабара (06/08/1981)
У разі, коли запропонований хабар відхилено, дії хабародавця належить кваліфікувати як замах на дачу хабара (06/08/1981)
Постанову про направлення особи у лікувально-трудовий профілакторій скасовано через порушення прав цієї особи судом і суттєвої неповноти при оформленні матеріалів і судовому розгляді (13/08/1981)
Вирок народного суду скасовано і справу направлено на новий судовий розгляд у зв'язку з порушенням судом прав потерпілих і обранням винній особі м'якої міри покарання (10/09/1981)
При визначенні покарання за сукупністю злочинів суд порушив вимогу закону про те, що остаточне покарання визначається в межах санкції статті, яка передбачає більш суворе покарання за злочин, що входить до сукупності (10/09/1981)
При визначенні вартості викраденого майна, на яке є роздрібна ціна, суд повинен виходити з цієї ціни як у тих випадках, коли розкрадання вчинено з організацій, що займаються роздрібною торгівлею, так і з інших організацій (17/09/1981)
Про скасування вироку й ухвали і закриття справи (16/05/1985)
Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, якщо фактично вчинене діяння не містить складу іншого злочину, виключає кримінальну відповідальність (16/05/1986)
Пропозиція хабара за відсутності будь-яких дій, спрямованих на його дачу, не містить складу злочину, передбаченого статтями 17, 170 КК України (05/06/1986)
Необережне позбавлення життя потерпілої в результаті дорожньо-транспортної події помилково кваліфіковано за ст. 98 КК УРСР як убивство з необережності. Особа, яка не досягла шістнадцятирічного віку, не є суб'єктом злочину, передбаченого ст. 215 (12/05/1987)
Умисне вбивство з незначного приводу правильно кваліфіковано за ст. 93 п. "б" КК УРСР (15/10/1987)
Про зміну вироку (22/01/1988)
Про справу щодо навмисного вбивства (27/06/1989)
Про скасування прийнятих у справі судових рішень у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій (12/10/1989)
Copyright 2003-2015 by LicaSoft Group