УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МВС України
28.07.2004 N 842 (z1365-04)
        
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 жовтня 2004 р.
за N 1368/9967
( Положення втратило чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 88 (z0348-19) від 06.02.2019 )

ПОЛОЖЕННЯ

про групу посиленої психологічної уваги в органах внутрішніх справ України та навчальних закладах МВС України

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 652 (z1311-13) від 08.07.2013 ) ( У тексті Положення слова "Центру практичної психології при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, УМВС України в областях, м. Севастополі та на транспорті" замінено словами "відділу (відділення, сектору) психологічного забезпечення управлінь (відділів) кадрового забезпечення головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті"; слова "проректора по роботі з персоналом навчального закладу МВС України" замінено словами "проректора навчального закладу МВС України з кадрового забезпечення та міжнародної діяльності" згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ N 652 (z1311-13) від 08.07.2013 )

1. Загальні засади

1.1. Це Положення визначає підстави, порядок зарахування й виключення з груп посиленої психологічної уваги в органах внутрішніх справ України та навчальних закладах МВС України (далі - ГППУ) працівників органів і підрозділів внутрішніх справ, курсантів і слухачів навчальних закладів МВС України (далі - працівники (курсанти, слухачі)) та надання їм психологічної допомоги.
1.2. Посилена психологічна увага - це система комплексних заходів психологічного характеру, що здійснюються з метою своєчасної профілактики та попередження надзвичайних подій серед працівників органів внутрішніх справ України, підвищення рівня адаптаційних можливостей особистості працівників (курсантів, слухачів) до умов службової діяльності, забезпечення їх психологічного благополуччя, збереження психічного й фізичного здоров'я, запобігання службовому та побутовому травматизму.
1.3. ГППУ утворюються з метою диференційованого розподілу заходів первинної психопрофілактики та зусиль психологів за рахунок визначення кола осіб, які потребують першочергової психологічної допомоги у зв'язку з особливостями впливу на них стресогенних факторів службової і позаслужбової діяльності та навчально-виховного процесу.
1.4. До ГППУ включаються особи, які потребують додаткових індивідуальних заходів первинної психопрофілактики.
1.5. Робота з ГППУ здійснюється із суворим дотриманням Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України "Про міліцію" (565-12) , інших законодавчих актів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Загальної декларації прав людини (995_015) , міжнародних правових норм, ратифікованих у встановленому порядку, Положення про службу психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України (z1365-04) (далі - Положення про службу психологічного забезпечення), Етичного кодексу психолога служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України та цього Положення.
1.6. В основу роботи з особами, яких віднесено до ГППУ, покладено принципи:
науковості;
об'єктивності;
неупередженості;
комплексності;
юридичної правомірності;
дотримання норм професійної етики, деонтології і прав людини;
відповідальності;
компетентності;
добровільності;
конфіденційності.
1.7. Рішення про включення працівника (курсанта, слухача) до ГППУ приймається начальником відділу (відділення, сектору) психологічного забезпечення управлінь (відділів) кадрового забезпечення головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі - ГУМВС, УМВС), керівником підрозділу психологічного забезпечення навчального закладу МВС України або керівником інших структурних підрозділів служби психологічного забезпечення оперативно службової діяльності органів внутрішніх справ України (далі - керівник структурного підрозділу СПЗ) за письмовим зверненням:
психолога структурного підрозділу служби психологічного забезпечення оперативно службової діяльності органів внутрішніх справ України, який безпосередньо здійснює психологічне супроводження службової діяльності працівників органів і підрозділів внутрішніх справ;
керівника органу внутрішніх справ України, проректора навчального закладу МВС України з кадрового забезпечення та міжнародної діяльності;
особисто працівника (курсанта, слухача).
1.8. Психопрофілактична робота з працівниками (курсантами, слухачами), яких віднесено до ГППУ, безпосередньо здійснюється працівниками структурних підрозділів служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України (далі - психологами).
1.9. Надання психологічної допомоги особам, яких включено до ГППУ, здійснюється в спеціально обладнаних кабінетах психологічної корекції та регуляції або психотренінгових комплексах.
1.10. Керівники структурних підрозділів СПЗ мають право надавати рекомендації керівникам органів і підрозділів внутрішніх справ про тимчасове усунення працівників (курсантів, слухачів) від виконання службових обов'язків зі збереженням грошового утримання (терміном до 3 діб) для надання їм невідкладної психологічної допомоги та здійснення заходів первинної психопрофілактики з подальшим вирішенням питання про їх допуск до самостійного несення служби та необхідність зарахування їх до ГППУ, у разі:
застосування працівниками органів внутрішніх справ України вогнепальної зброї на поразку;
після перебування працівниками органів внутрішніх справ України в екстремальних ситуаціях, пов'язаних із загибеллю людей;
виявлення в працівника органів і підрозділів внутрішніх справ негативного психоемоційного стану за результатами психологічної діагностики.
1.11. Обґрунтований висновок про тимчасове усунення працівника органів внутрішніх справ України від виконання службових обов'язків оформлюється керівником структурного підрозділів СПЗ у письмовому вигляді та надається керівництву органу внутрішніх справ України.
1.12. З працівниками органів внутрішніх справ України, яких було включено до ГППУ, проводиться консультування та комплексне психологічне вивчення, яке складається з психодіагностики, вивчення особливості актуальної проблеми, що виникла, аналізу біографічних даних, особливостей родинних стосунків, соціально-побутових умов тощо.
1.13. У разі відмови працівника (курсанта, слухача) від здійснення стосовно нього психокорекційних заходів психолог передусім пояснює йому корисність, ефективність і безпеку цих заходів. За умови повторної незгоди працівника органів внутрішніх справ України, психолог у письмовій формі повинен поінформувати про це керівника структурного підрозділу СПЗ.

2. Підстави, умови та порядок включення працівників (курсантів, слухачів) до ГППУ

2.1. Підставою для прийняття рішення про включення працівників (курсантів, слухачів) до ГППУ є наявність таких факторів та умов:
2.1.1. Застосування працівниками органів внутрішніх справ України вогнепальної зброї на поразку.
2.1.2. Перебування працівників органів внутрішніх справ України в екстремальних ситуаціях, пов'язаних із загибеллю людей.
2.1.3. Виявлення за результатами психологічної діагностики в працівника органів і підрозділів внутрішніх справ негативного психоемоційного стану.
2.1.4. Труднощі, пов'язані з процесом адаптації до умов службової діяльності.
2.1.5. Ознаки формування соціально-психологічної дезадаптації особистості.
2.1.6. Систематичні порушення службової дисципліни, відхилення від загальноприйнятих норм поведінки на службі та в побуті.
2.1.7. Труднощі у формуванні міжособистісних стосунків, яскраво виражена схильність до конфліктів, що викликає погіршення соціально-психологічного клімату в колективі.
2.1.8. Підвищена хворобливість, часта відсутність на службі через стан здоров'я, скарги на самопочуття.
2.1.9. Зловживання алкоголем, вживання наркотичних, токсичних речовин чи психотропних препаратів, у тому числі й медичних без припису лікарів.
2.1.10. Пресуїцидальна поведінка, висловлювання намірів покінчити життя самогубством або наявність в анамнезі суїцидальних спроб.
2.1.11. Наявність випадків психічних захворювань, алкоголізму чи суїцидальної поведінки серед близьких родичів.
2.1.12. Акцентуації характеру, які обумовлюють виражені негативні риси особистості.
2.1.13. Схильність до невротичних та депресивних реакцій.
2.1.14. Перенесення психотравмуючих ситуацій, пов'язаних із службовою діяльністю, смертю родичів, товаришів, близьких людей, розірванням шлюбу тощо.
2.1.15. Особисте звернення працівника (курсанта, слухача) за психологічною допомогою до психолога.
2.2. Працівники (курсанти, слухачі), яких віднесено до ГППУ, залежно від підстав зарахування умовно розподіляються за напрямками психопрофілактичної роботи:
2.2.1. Службовий - робота з особами, які проходять службу в умовах підвищеного ризику, психоемоційного навантаження та постійного впливу стресогенних факторів службової діяльності.
2.2.2. Службово-дисциплінарний - робота з особами, які систематично порушують службову дисципліну, мають низькі показники в службовій діяльності, професійній підготовці тощо.
2.2.3. Сімейно-побутовий - робота з особами, які мають конфліктні стосунки в сім'ї, розривали шлюб, мають на утриманні важко хворих членів родини, пережили смерть близьких людей.
2.2.4. Соціально-психологічний - робота з особами, які мають труднощі в адаптації до умов службової діяльності, конфліктні стосунки з керівництвом та колегами по службі, виявляють відхилення в поведінці, зловживають алкоголем, схильні до азартних ігор, виявляють наміри покінчити життя самогубством, мають в минулому суїцидальні спроби або відомі випадки суїцидальної поведінки серед їхніх близьких родичів тощо.
2.2.5. Психологічний, психосоматичний - робота з особами, в яких за підсумками психологічної діагностики отримано негативні результати та виявлено несприятливий психоемоційний стан, акцентуації характеру або схильність до невротичних та депресивних реакцій, які висловлюють скарги на самопочуття, тривалий час перебувають на лікарняному та виявляють підвищену хворобливість, або особи, які зловживають алкоголем, помічені у вживанні наркотичних, токсичних речовин чи психотропних препаратів.
2.3. Термін перебування працівника (курсанта, слухача) в ГППУ встановлюється психологом, який безпосередньо здійснює психопрофілактичні заходи, залежить від загального психологічного стану особи та результатів проведеної психокорекційної роботи.
2.4. Матеріали та інформація, необхідні для зарахування працівника (курсанта, слухача) до ГППУ, повинні складатися з:
2.4.1. Результатів психодіагностичного та соціально-психологічного вивчення.
2.4.2. Результатів психологічного супроводження службової діяльності.
2.4.3. Інформації, наданої керівництвом, посадовими особами, безпосереднім оточенням, близькими й рідними.
2.4.4. Інформації, наданої самою особою.
2.5. Психолог повинен повідомити під особистий підпис працівника (курсанта, слухача) про включення його до ГППУ, пояснити підстави зарахування і порядок здійснення з ним подальшої профілактики, скласти докладний план індивідуальної психопрофілактичної роботи з працівниками органів і підрозділів внутрішніх справ (де визначається орієнтовна кількість годин, основні завдання психокорекційної роботи та бажаний результат) і затвердити його в керівника структурного підрозділу СПЗ.
2.6. Інформація про зарахування працівника (курсанта, слухача) до ГППУ, результати проведеної психокорекції, а також результати подальших психодіагностичних вивчень фіксуються психологом у карті психологічного супроводження працівника органів внутрішніх справ України.
2.7. При наявності двох і більше осіб з подібними проблемами психологічного характеру психолог має право сформувати таких осіб у відповідні групи та в подальшому здійснювати з ними групову психокорекцію.

3. Порядок виключення працівника (курсанта, слухача) із ГППУ

3.1. Рішення про виключення працівника (курсанта, слухача) з ГППУ приймає керівник структурного підрозділу СПЗ, після вивчення матеріалів проведеної психологом психопрофілактичної роботи та аргументованого висновку психолога, який безпосередньо здійснював психопрофілактичні заходи під час перебування працівника (курсанта, слухача) в ГППУ.
3.2. Підставою для виключення працівника з ГППУ можуть бути:
3.2.1. Успішне здійснення заходів психопрофілактики та отримання позитивних і стійких змін у психоемоційному стані, навчальній та службовій діяльності чи поведінці особи як на службі, так і в побуті.
3.2.2. Позитивні результати повторної психодіагностики.
3.2.3. Оптимальна адаптація до умов служби, навчання.
3.3. Висновок психолога повинен містити в собі: обґрунтовані причини включення працівника (курсанта, слухача) до ГППУ, зміст проведених щодо нього психопрофілактичних заходів, результати психодіагностичного вивчення особи, що свідчать про стабілізацію та покращання його психоемоційного стану.
3.4. При необхідності здійснення з працівниками (курсантами, слухачами) заходів вторинної психопрофілактики або надання їм психіатричної допомоги, за їх згодою, вони направляються до центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору відділів (служб) охорони здоров'я при ГУМВС, УМВС. У такому разі інформація про зміст заходів, що вживалися на попередньому етапі, та висновок щодо результативності проведеної психопрофілактичної роботи надаються керівником структурного підрозділу СПЗ до Центру психіатричної допомоги та професійно-психологічного відбору відділу (служби) охорони здоров'я при ГУМВС, УМВС. Порядок направлення працівників (курсантів, слухачів) визначається окремо у відповідності до Закону України "Про психіатричну допомогу" (1489-14) .
3.5. Про виключення працівника (курсанта, слухача) з ГППУ психолог повідомляє його особисто та проводить з ним співбесіду.

4. Порядок оформлення та збереження матеріалів на осіб, які зараховані до ГППУ

4.1. Матеріали, зазначені в пунктах 2.4, 2.6 цього Положення, мають суто конфіденційний характер та зберігаються в окремій справі.
4.2. У разі отримання під час психологічного супроводження службової діяльності працівника (курсанта, слухача) інформації щодо загрози інтересам служби або безпеки працівників, громадян вона обов'язково подається до підрозділів внутрішньої безпеки.
4.3. Результати психопрофілактичної роботи з працівником (курсантом, слухачем), якого віднесено до ГППУ, надаються керівнику органу (підрозділу) внутрішніх справ у вигляді консультативного висновку й мають рекомендаційний характер.
4.4. Інформація про проведення психопрофілактичної роботи з особою фіксується психологом у журналі обліку психопрофілактичної роботи.
4.5. Повна інформація та матеріали стосовно особи, яку віднесено до ГППУ, зберігаються із дотриманням конфіденційності інформації, перебуває виключно в користуванні психолога і надається іншим особам лише у випадках:
4.5.1. Установлених чинним законодавством.
4.5.2. Учинення особою чи вияву нею реальних намірів учинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи для інших людей, або неспроможність самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або загрози завдання значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану.
4.5.3. Письмового звернення самої особи до психолога з проханням про передачу інформації іншим особам в її інтересах.
4.5.4. Направлення особи для поглибленого обстеження до Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору відділу (служби) охорони здоров'я при ГУМВС, УМВС.
4.6. При переміщенні працівника (курсанта, слухача) по службі психолог передає карту психологічного супроводження працівника органів внутрішніх справ України та додаткові матеріали в запечатаному конверті, із дотриманням конфіденційності інформації, до структурного підрозділу служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України, в який направляється особа.
4.7. Керівництво органів і підрозділів внутрішніх справ, навчальних закладів МВС України, працівники структурних підрозділів служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України не мають права змушувати працівників (курсантів, слухачів) повідомляти про себе будь-яку інформацію особистого характеру проти їх волі.
Начальник Департаменту
роботи з персоналом МВС України
генерал-майор міліції
М.Н.Курко