Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Кліматичну програму України, що додається.

2. Визначити Комітет України з питань гідрометеорології органом управління реалізацією Кліматичної програми України.

3. Міністерству економіки та Міністерству фінансів за поданням Комітету України з питань гідрометеорології починаючи з 1998 року передбачати цільове фінансування реалізації Кліматичної програми України з державного бюджету, виходячи з реальних можливостей.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 28 червня 1997 р.  N 650

Кліматична програма України (далі - Програма) розроблена відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України 15 жовтня 1996 року (412/96-ВР) .

Клімат є одним з основних природних ресурсів, від якого залежать умови життя і діяльності людини, напрями і рівень розвитку економіки. Як природний ресурс клімат може використовуватися на благо людства. В той же час несприятливі кліматичні явища завдають значних матеріальних та екологічних збитків суспільству. Враховуючи те, що клімат є одним з основних факторів, які формують природне середовище, навіть незначні його зміни на фоні складної екологічної ситуації в Україні можуть викликати значні соціально-економічні збитки, якщо не вживати комплексу заходів до запобігання їм.

Проблема коливань та змін клімату набула світового значення. Коливання клімату є наслідком природних процесів, які обумовлюються взаємодією між атмосферою, океаном, поверхнею суші та біотою. Разом з тим на природні коливання клімату впливає господарська діяльність людини, в першу чергу викиди в атмосферу парникових газів, головні з яких діоксид вуглецю та метан. За оцінкою міжурядової групи експертів із змін клімату у разі збереження існуючих темпів збільшення в атмосфері парникових газів температура приземного шару атмосфери до кінця майбутнього століття в середньому для земної кулі може збільшитись на 1-3 градуси.

Підвищення середньої глобальної температури приземного шару атмосфери призведе до значних змін клімату в багатьох регіонах світу, у тому числі в Україні. Це суттєво вплине на всі сфери діяльності людини, а також на біологічну різноманітність, поверхневі та підземні води, земельні ресурси тощо.

Визнанням світового значення проблеми антропогенних змін клімату є те, що 155 країн (у тому числі Україна) підписали в 1992 році Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату, яка була підготовлена відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї ООН про охорону глобального клімату в інтересах теперішнього та майбутніх поколінь людства. Головна мета конвенції - розроблення стратегії захисту та збереження кліматичної системи, досягнення стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, який би не справляв небезпечного антропогенного впливу на клімат.

З метою забезпечення координації міжнародних зусиль, спрямованих на поліпшення спостережень за кліматом, поглиблення досліджень можливих його змін, удосконалення систем попередження про несприятливі та стихійні гідрометеорологічні явища, пов'язані з коливаннями та змінами клімату, розроблення методології оцінки соціально-економічних наслідків коливань та змін клімату, надання рекомендацій щодо стратегії реагування на зміни клімату й адаптації економіки до нових кліматичних умов, зменшення негативного впливу змін клімату на здоров'я населення та на стан екологічної безпеки, а також для інформування громадськості в 1979 році Всесвітньою метеорологічною організацією була створена Всесвітня кліматична програма. Реалізація Всесвітньої кліматичної програми у більшості країн світу здійснюється в рамках національних кліматичних програм.

В Україні основним джерелом отримання інформації про клімат, його природні коливання та антропогенні зміни є дані системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища Гідрометкому, за допомогою яких ведуться спостереження за метеорологічними та гідрологічними процесами, рівнем забруднення повітря, поверхневих та морських вод.

У Гідрометкомі функціонують відповідні служби, що займаються збором, обробкою, аналізом та зберіганням даних спостережень, проведенням наукових досліджень у сфері гідрометеорології, кліматології та моніторингу навколишнього природного середовища, забезпеченням органів державної влади і місцевого самоврядування, Збройних Сил, підприємств, установ, організацій та населення України гідрометеорологічною інформацією та прогнозами.

Дослідження клімату, чинників і можливих наслідків його коливань та змін проводяться також в організаціях та установах Національної академії наук, Міносвіти, Мінекобезпеки.

За технологічним рівнем отримання та обробки інформації, використання знань про клімат, рівнем застосування інформації про клімат та прогнозів можливих його змін у формуванні планів соціально-економічного розвитку країни, розроблення стратегії реагування на можливі екологічні та соціально-економічні наслідки змін клімату Україна поступається передовим країнам світу. Відсутність у країні системи спостережень за парниковими газами негативно впливає на стан виконання нею зобов'язань Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Необхідне поглиблення наукових досліджень у галузі кліматології, прогнозування клімату та впливу діяльності людини на клімат, оцінки екологічних та соціально-економічних наслідків змін клімату. Наукові дослідження мають бути скоординовані на національному рівні з метою більш ефективного використання фінансових ресурсів, наукового потенціалу країни та виключення можливого дублювання досліджень в організаціях та установах.

Слід більш ефективно використовувати інформацію про клімат у пріоритетних галузях виробництва: сільському господарстві, енергетиці, водному господарстві, а також у таких сферах, як охорона природи та охорона здоров'я.

Цього можна досягти лише шляхом проведення ряду організаційно-технічних заходів і робіт, а також комплексних наукових досліджень, які б здійснювалися на державному рівні згідно з єдиною науково обгрунтованою програмою дій.

Метою Програми є створення ефективної системи забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, Збройних сил, підприємств, установ, організацій та населення України гідрометеорологічною інформацією і прогнозами про можливі екологічні та соціально-економічні наслідки коливань і змін клімату.

Передбачена Програмою система організаційно-технічних заходів та робіт, а також комплексні наукові дослідження сприятимуть ефективному застосуванню знань про клімат і кліматичної інформації в економіці та життєдіяльності населення України.

Програма розроблена як:

рамкова програма, що може доповнюватися пакетами розширюючих або уточнюючих підпрограм та проектів;

складова частина Всесвітньої кліматичної програми з метою інтеграції кліматичних досліджень в Україні у світову діяльність з проблем клімату.

Досягнення мети Програми передбачається шляхом проведення заходів і робіт, що згруповані у розділах 5 і 6 "Перелік організаційно-технічних заходів та робіт", "Наукові дослідження клімату України".

У перший із зазначених розділів включені дві групи заходів і робіт, а саме:

моніторинг клімату України;

використання інформації про клімат, розроблення рекомендацій щодо стратегії реагування на можливі зміни клімату та їх вплив на природу й економіку України.

Заходи і роботи з моніторингу клімату України передбачають:

розвиток і вдосконалення системи спостережень за кліматом, геліогеофізичних спостережень, створення в Україні системи моніторингу вмісту клімато-активних домішок в атмосфері (парникові гази, аерозолі);

впровадження технологій дистанційного отримання даних для визначення кліматичних характеристик, у тому числі на основі матеріалів космічних зйомок;

розвиток системи збору, обробки та архівації даних спостережень для формування на постійній основі інформаційних баз кліматичних, геліогеофізичних даних та даних про джерела та емісію парникових газів, створення нормативної бази проведення кліматичних та геліогеофізичних спостережень.

Заходи і роботи, пов'язані з використанням інформації про клімат, розробленням рекомендацій щодо стратегії реагування на можливі зміни клімату та їх вплив на природу й економіку України передбачають:

узагальнення інформації окремих споживачів про попит на кліматичні та геліогеофізичні дані;

розроблення методів використання інформації про клімат під час обслуговування споживачів відповідно до їх вимог;

створення та забезпечення функціонування автоматизованої інформаційно-довідкової системи, призначеної для інформування споживачів про клімат, чинники та можливі наслідки його коливань та змін;

оцінку можливих екологічних і соціально-економічних збитків внаслідок коливань і змін клімату;

розроблення рекомендацій для органів державної влади, підприємств, установ і організацій щодо заходів, спрямованих на зменшення негативних наслідків змін клімату;

діяльність з виконання зобов'язань України щодо Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в частині спостережень за кліматичною системою, прогнозування змін клімату, розроблення рекомендацій щодо стратегії реагування на зміни клімату;

популяризацію знань про клімат серед громадськості.

До розділу "Наукові дослідження клімату України" включені заходи, які передбачають:

наукове обгрунтування принципів побудови та функціонування системи кліматичних і геліогеофізичних спостережень та моніторингу кліматоутворюючих газів в Україні;

дослідження фізичних процесів в атмосфері, що формують клімат України;

оцінку сучасних змін клімату в Україні на основі аналізу даних інструментальних спостережень та історичних даних;

кількісну оцінку чутливості клімату до природних та антропогенних впливів, дослідження глобальних та регіональних аспектів змін клімату;

розроблення чисельних моделей регіонального клімату, сценаріїв можливих змін та прогнозування клімату на території України;

розроблення методології оцінки екологічних та соціально-економічних наслідків змін клімату.

Наукові дослідження будуть координуватися з відповідними дослідженнями, що проводяться в рамках Всесвітньої кліматичної програми.

Програма розрахована на 1998-2002 роки і має бути реалізована шляхом проведення ряду організаційно-технічних заходів і робіт, а також наукових досліджень.

Гідрометком як замовник та орган управління реалізацією Програми укладає договори з виконавцями окремих проектів на проведення робіт, передбачених Програмою, затверджує технічні завдання, терміни виконання і обсяги фінансування робіт, приймає завершені роботи.

До участі в Програмі залучаються міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, споживачі інформації про клімат, а також науково-дослідні організації та навчальні заклади, які проводять дослідження з питань клімату та інших дисциплін.

Реалізація програми здійснюється в тісній взаємодії з Всесвітньою кліматичною програмою, іншими національними, державними та міжнародними програмами, пов'язаними з гідрометеорологією, вивченням природних ресурсів, охороною природи.

Фінансування Програми передбачається за рахунок державного бюджету.

Орієнтовно для виконання Програми необхідно 8669 тис.гривень (за цінами на кінець 1996 року), з яких:

7247 тис.гривень - цільове бюджетне фінансування;

960 тис.гривень - кошти для здійснення заходів, включених до Державної програми науково-технічного переоснащення системи гідрометеорологічних спостережень та базової мережі спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища (далі - програма "Метеорологія");

405 тис. гривень - кошти для здійснення заходів, включених до Державної космічної програми;

57 тис. гривень - кошти для здійснення заходів, включених до Комплексної програми протипаводкових заходів.

Із зазначеного загального обсягу фінансування Програми 6414 тис.гривень передбачається на проведення організаційнотехнічних заходів і робіт (з них 3050 тис.гривень - капітальні вкладення на придбання техніки та обладнання), 2255 тис.гривень - на проведення наукових досліджень клімату України.

Фінансування заходів, передбачених Програмою на 1998 рік, потребує 2033 тис.гривень, з яких 1453 тис.гривень - на проведення організаційно-технічних заходів і робіт, включаючи 705 тис.гривень капітальних вкладень на придбання, монтаж і освоєння техніки та обладнання, 580 тис.гривень на проведення наукових досліджень.

Для виконання Програми в повному обсязі можливе залучення коштів з інших джерел відповідно до законодавства.

Реалізація Програми дасть змогу:

створити в Україні ефективну систему моніторингу та прогнозування клімату, яка відповідає потребам держави і вимогам Всесвітньої кліматичної програми;

розробити рекомендації щодо оцінки можливих екологічних та соціально-економічних наслідків змін регіонального клімату в Україні з метою адаптації економіки країни до нових кліматичних умов;

удосконалити використання та охорону природних ресурсів України, які залежать від кліматичних умов;

зменшити збитки від несприятливих і стихійних гідрометеорологічних явищ, зумовлених коливаннями і зміною регіонального клімату України;

внести значний вклад у розвиток фундаментальних і прикладних досліджень клімату в Україні, що сприятиме зростанню міжнародного авторитету української науки;

створити передумови для забезпечення виконання Україною міжнародних зобов'язань щодо Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.