КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 1 липня 1996 р. N 710
|
Київ Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів
Відповідно до статей 121, 122 Кримінального процесуального кодексу України (
4651-17)
, статті 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення (
80732-10)
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Інструкцію про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів (додається).
1-2. Установити, що вартість однієї експертогодини коригується щороку станом на 1 січня з урахуванням індексу споживчих цін (індекс інфляції) за відповідний період.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Ради Міністрів УРСР від 22 лютого 1991 року N 40 (
40-91-п)
"Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам у зв'язку з їх викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів (службових осіб), у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення " (ЗП УРСР, 1991 р., N 3, ст. 16);
постанову Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 р. N 388 (
388-91-п)
"Про внесення змін до Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам у зв'язку з їх викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів (службових осіб), у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення" (ЗП України, 1992 р., N 1, ст. 24);
постанову Кабінету Міністрів України від 7 травня 1993 р. N 336 (
336-93-п)
"Про внесення змін до Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам у зв'язку з їх викликом до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів (службових осіб), у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення" (ЗП України, 1993 р., N 10, ст. 208).
Прем'єр-міністр України
Міністр
Кабінету Міністрів України
|
П.ЛАЗАРЕНКО
В.ПУСТОВОЙТЕНКО
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 липня 1996 р. N 710
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів
1. Відповідно до законодавства (статті 121, 122 Кримінального процесуального кодексу України (
4651-17)
, стаття 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення (
80732-10)
) за свідками, потерпілими, законними представниками потерпілих, цивільними позивачами, представниками цивільних позивачів, а також експертами, спеціалістами і перекладачами зберігається середня заробітна плата за весь час, затрачений ними у зв’язку з явкою та викликом до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення (далі - орган, який зробив виклик).
Особам, які не є працівниками підприємств, установ чи організацій, виплачується компенсація (здійснюється відшкодування) за відрив від звичайних занять.
Крім того, всім зазначеним у цьому пункті особам, якщо виконання їх процесуальних функцій пов’язане з перебуванням за межами населеного пункту постійного проживання, компенсуються (відшкодовуються) такі витрати:
вартість проїзду до місця виклику і назад;
витрати, пов'язані з найманням жилого приміщення;
добові.
Такі витрати не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.
2. Сума компенсації (відшкодування) за втрачений заробіток обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (
100-95-п)
(ЗП України, 1995 р., N 4, ст. 111). Загальний розмір виплати не може перевищувати суму, розраховану за відповідний час виходячи із трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3. Сума компенсації (відшкодування) за відрив від звичайних занять обчислюється пропорційно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія, і не може перевищувати її розміру, обчисленого за фактичні години відриву від звичайних занять.
4. Винагорода за виконану роботу експертам, спеціалістам, перекладачам сплачується, якщо така робота не є їх службовим обов'язком.
5. Розмір винагороди експерта, якщо виконана робота не є його службовим обов'язком, не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Мін'юсту.
6. Розмір винагороди спеціаліста, якщо виконана робота не є їх службовим обов’язком, обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (
100-95-п)
(ЗП України, 1995 р., N 4, ст. 111). Загальний розмір виплати не може перевищувати суми, розрахованої за відповідний час виходячи із трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
6-1. Розмір винагороди перекладача, якщо виконана робота не є його службовим обов’язком, становить:
за годину надання послуг з усного перекладу - 15 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
надання послуг з письмового перекладу у кількості 1860 друкованих знаків разом із пробілами - 10 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
До розміру винагороди перекладача, який залучається судом для надання послуг з перекладу, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:
1,1 - якщо перекладач надає послуги з перекладу в справі, яка перебуває в провадженні суду, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 100 тис. осіб;
1,2 - якщо перекладач надає послуги з перекладу в справі, яка перебуває в провадженні суду, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 500 тис. осіб;
1,25 - якщо перекладач надає послуги з перекладу в справі, яка перебуває в провадженні суду, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше 1 млн. осіб.
У разі коли суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Загальний розмір виплати не може перевищувати трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
7. У кримінальних провадженнях і справах про адміністративні правопорушення виплати, зазначені в пункті 1 цієї Інструкції, провадяться органом, який зробив виклик, із коштів, що передбачаються кошторисом на зазначені цілі.
9. Виплати компенсації (відшкодування) особі за відрив від звичайних занять і за проведену роботу провадяться за постановою (ухвалою) органу, який зробив виклик. У постанові (ухвалі) зазначаються вихідні дані для визначення суми винагороди (конкретний розмір винагороди у межах норм, зазначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 6-1 цієї Інструкції, та час, затрачений нею у зв'язку з явкою за викликом і на виконання даного їй завдання).
10. Компенсація (відшкодування) витрат (вартість проїзду до місця виклику і назад, витрати, пов’язані з найманням жилого приміщення, добові) військовослужбовцям, які викликаються до органу досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, як свідки, потерпілі, законні представники потерпілих, цивільні позивачі, представники цивільних позивачів, експерти, спеціалісти, перекладачі, провадиться на вимогу військових частин за встановленими нормами. Особисто військовослужбовцям ніякі витрати не відшкодовуються.
11. Державні спеціалізовані установи судової експертизи проводять судову експертизу у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення за рахунок та у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на проведення судових експертиз.
12. Вартість проведення експертиз, що призначаються у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення, та досліджень за матеріалами кримінальних проваджень, що призначаються органами досудового розслідування, прокуратури та суду, визначається відповідно до нормативної вартості однієї експертогодини у державних спеціалізованих установах судової експертизи, що становить 143 гривні, та з урахуванням фактично витраченого часу на проведення судової експертизи.
У разі проведення біологічної експертизи до розміру вартості проведення експертиз додається вартість фактично витрачених матеріалів (крім канцелярських товарів) та реактивів, яка визначається за окремою калькуляцією.
13. У разі виклику працівника державної спеціалізованої установи судової експертизи органами досудового розслідування, прокуратури чи суду для виконання функцій, передбачених статтями 71 і 360 (
4651-17)
Кримінального процесуального кодексу України, заробітна плата за час виконання зазначених функцій і витрати на відрядження відшкодовуються за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на проведення судових експертиз.