Державна податкова служба України розглянула звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно отримання ліцензії на право зберігання пального, та в межах компетенції повідомляє.

Товариство у зверненні поінформувало, що основними напрямками господарської діяльності Товариства є: електромонтажні роботи; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування; установлення та монтаж машин і устаткування (основний).

Для досягнення мети та основних видів економічної діяльності, Товариство придбало у власність, а також орендує автомобільні транспортні засоби.

Товариство не володіє на праві власності жодним нерухомим майном та не володіє на праві власності жодною земельною ділянкою. Товариство орендує нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення та не орендує жодної земельної ділянки.

В орендованих нежитлових приміщеннях відсутні будь-які ємності (баки, каністри, цистерни, бочки, тощо) та будь-яке спеціальне обладнання для зберігання пального для автомобільних транспортних засобів Товариства.

Отже, у Товариства відсутнє стаціонарне місце зберігання пального. Пальне перебуває певний час в баку автомобільного транспортного засобу до моменту його повного використання в ході здійснення господарської діяльності. Автомобільні транспортні засоби, що належать Товариству на праві власності чи на праві оренди використовуються працівниками Товариства для прибуття на об'єкти де здійснюються роботи, а також для перевезення обладнання та інструментів, які необхідні під час виконання робіт. Жоден власний чи орендований автомобільний транспортний засіб не використовується Товариством для зберігання пального.

Враховуючи викладене вище, Товариство цікавлять наступні запитання:

1. Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на зберігання пального у разі відсутності місця (території), на якому розташовані споруди та/або обладнання та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування?

2. Чи потрібно Товариству отримувати ліцензію на зберігання пального у разі коли пальне може перебувати лише у баку автомобільного транспортного засобу, яке належить на праві власності чи перебуває в оренді Товариства?

3. У разі необхідності отримувати ліцензію на зберігання пального у баку автомобільного транспортного засобу, та враховуючи, що автомобільні транспортні засоби, які належать на праві власності та перебувають у Товариства на праві оренди, зберігаються на різних парковках у різних містах України, яке місце (територію), що використовують для зберігання пального має вказувати Товариство?

4. У разі необхідності отримувати ліцензію на зберігання пального у баку автомобільного транспортного засобу, які документи необхідно подати для отримання ліцензії, якщо у Товариства відсутні документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою на якій розташований об'єкт зберігання пального та відсутній акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо зберігання пального?

Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до (2628-19) Податкового кодексуУкраїни та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Податкового кодексу України (2755-17) (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР " (481/95-ВР) Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ст. 1 Закону N 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону N 481. Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до ст. 15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним на які отримані відповідні ліцензії.

Законом N 481 (481/95-ВР) встановлено вичерпний перелік умов за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензії на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень Законом N 481 (481/95-ВР) не передбачено.

Враховуючи викладене вище та той факт, що пальне придбавається та заливається до паливного баку транспортного засобу то таке зберігання пального не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки не являються нерухомим майном та не має чіткої прив'язки до місця (території) згідно з Законом N 481 (481/95-ВР) .

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексуУкраїни визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу (2755-17) індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.