Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства стосовно практичного застосування норм податкового законодавства щодо діяльності акцизних складів.

У зверненні Товариство повідомляє, що планує здійснювати сільськогосподарську діяльність із зберігання та доробки (очищення, сушіння, вентилювання, знезараження) зерна із застосуванням елеватора, у складі якого передбачено газосховище та використання у вказаних процесах пального. Передбачається, що загальна місткість газосховища складає 300 кубічних метрів, а використання палива при повному завантаженні елеватора перевищує 1000 кубічних метрів в рік.

Щодо розрахункової бази для обчислення критеріїв, передбачених пп. "б" пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) (питання перше)

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у редакції що набула чинності з 01.07.2019 р., акцизний склад - це, зокрема:

спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення) або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягів пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Таким чином, при визначенні приміщення або території яке не є акцизним складом, необхідно враховувати, чи використовує суб'єкт господарювання пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

У цьому випадку для нього при визначенні відсутності обов'язку щодо реєстрації акцизного складу / акцизних складів діють одна чи обидві умови щодо не перевищення зазначених вище показників: 1) загальної місткості по кожному приміщенню (кожній території) розташованих у такому приміщенні (на такій території) ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, що не перевищує 200 кубічних метрів, та 2) отримання власником або користувачем відповідного приміщення або території протягом календарного року пального в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів. Такі обмеження стосуються виключно власного споживання чи промислової переробки та не поширюються на випадки, коли суб'єкт господарювання здійснює операції з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Враховуючи вищезазначене, якщо у суб'єкта господарювання пальне зберігається у декількох приміщеннях та/або територіях, то загальна місткість ємностей для зберігання пального визначається окремо по кожному приміщенню або території.

При цьому обсяг отриманого пального визначається сумарно по всіх приміщеннях та/або територіях.

Враховуючи, що місткість газосховища Товариства за техничною документацією складає 300 кубічних метрів (тобто понад 200 кубічних метрів), та обсяги використання пального у ньому протягом календарного року будуть перевищувати 1000 кубічних метрів, то приміщення або територія, де планується розмістити таке сховище буде вважатися акцизним складом.

Щодо обов'язку реєструвати торгові центри як акцизні склади, складати акцизні накладні на пальне, яке реалізується у споживчій тарі ємністю до 5 літрів або використовується для власного споживання, якщо юридична особа одночасно здійснює діяльність з роздрібної торгівлі через розгалужену мережу торгових центрів (в т.ч. реалізація пального у споживчій тарі до 5 літрів включно) та сільськогосподарську діяльність із застосуванням елеватора, який передбачає споживання пального (місткість ємностей понад 200 кубічних метрів, одержання пального протягом календарного року понад 1000 кубічних метрів)(питання друге)

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Враховуючи, що місткість газосховища Товариства за техничною документацією складає 300 кубічних метрів (тобто понад 200 кубічних метрів), а обсяги використання пального у ньому протягом календарного року будуть перевищувати 1000 кубічних метрів, то приміщення або територія, де планується розмістити таке сховище буде вважатися акцизним складом (пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) ).

Згідно з пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Оскільки приміщення або територія мають бути об'єктами права власності або користування з належним документальним підтвердженням, то їх слід розглядати як об'єкти нерухомості: приміщення - будівля або частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, а територія - одна (частина) або кілька земельних ділянок з розташованими на них об'єктами.

Враховуючи вказане, за умови дотримання відповідних положень Кодексу (2755-17) , Товариство може реєструвати акцизним складом не будівлю торгового центра у цілому, а частину внутрішнього об'єму будівлі, обмежену будівельними елементами, або частину території або кілька земельних ділянок з розташованими на них об'єктами, які є складовими торгового центру.

Відповідно до вказаного підпункту Кодексу (2755-17) реалізацією пального для цілей розділу VI "Акцизний податок" Кодексу (2755-17) є будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до абзаців першого та другого п. 231.1 ст. 231 Кодексу (2755-17) платник акцизного податку зобов'язаний скласти акцизну накладну:

при ввезенні на митну територію України пального, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 Кодексу (2755-17) , або реалізації пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН).

на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених ст. 229 Кодексу (2755-17) ; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в т.ч. внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

Виробник пального, а також особа, яка здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до 5 літрів (включно), зобов'язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального (абзац третій п. 231.1 ст. 231 Кодексу (2755-17) ).

Враховуючи положення пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (2755-17) (згідно яких не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу), Товариство, у разі якщо воно не є виробником пального та не здійснює його розлив у споживчу тару ємністю до 5 літрів (включно), не має складати та реєструвати у ЄРАН акцизні накладні при продажі пального у споживчій тарі до 5 літрів включно.

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального визначено наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2019 року N 262 (z0753-19) , якій зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09 липня 2019 року за N 753/33724 (z0753-19) .

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу (2755-17) індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.