Розглянувши проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави", надісланий листом Міністерства юстиції України від 03.12.2019 № 10870/8.4.3/11-19, відповідно до пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070 (1070/2011) , Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,

1. Погодити проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави" із зауваженнями, що додаються.

2. Департаменту державного регулювання та методології нагляду на ринках фінансових послуг забезпечити повідомлення Міністерства юстиції України про прийняте рішення.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нащсомфінпослуг Залєтова О.М.

Зауваження

до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави"

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в межах компетенції розглянула проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави" (далі - проект Закону), надісланий листом Міністерства юстиції України від 03.12.2019 № 10870/8.4.3/11-19, та надає такі зауваження та пропозиції.

1. Пояснювальною запискою до проекту Закону зазначено, що метою проекту Закону є створення сприятливого законодавчого поля, яке впорядкує правовий статус відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, сприятиме уніфікації, спрощенню та прискоренню процедур створення та припинення їх діяльності на території України.

Також у пояснювальній записці до проекту Закону зазначено, що проектом Закону передбачений комплексний підхід до врегулювання усіх аспектів правовідносин (цивільно-правових, трудових, фінансових), що пов'язані зі створенням та припиненням відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

Разом з тим слід зазначити, що положеннями проекту Закону не впорядковано правовий статус відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, як це зазначено у меті розробки проекту Закону, в частині внесення змін до Податкового кодексу України (2755-17) .

Так, положеннями Податкового кодексу України (2755-17) , зокрема, визначено:

поняття постійне представництво, а саме постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер (підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України (2755-17) );

поняття податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб, а саме юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 64.5 статті 64 глави 6 розділу II Податкового кодексу України (2755-17) зазначено, що підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.

Також підпунктом 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 глави 2 розділу II Податкового кодексу України (2755-17) визначено, що юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи, несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах.

Отже, проект Закону потребує доопрацювання в частинні доповнення положеннями щодо внесення відповідних змін до Податкового кодексу України (2755-17) .

Слід також зауважити, що пояснювальна записка до проекту Закону не відповідає формі пояснювальної записки, затвердженої додатком 4 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (950-2007-п) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2011 № 1156 (1156-2011-п) ), в частині відсутності пункту "4-і. Відповідність законодавству у сфері державної допомоги".

2. Пунктом 4 розділу І проекту Закону передбачається внесення змін до статті 2 Закону України "Про страхування" (далі - Закон) в частині діяльності філій страховиків-нерезидентів.

Водночас положення статті 2 Закону, до яких вносяться зміни проектом Закону, були включені Законом України від 07.07.2005 № 2774-ІV (2774-15) "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) " на виконання специфічних зобов'язань України в секторі послуг, підсекторі страхових послуг (пропозиції по внесенню змін до проекту Графіка специфічних зобов'язань України в секторі послуг, погоджені розпорядженням Держфінпослуг від 20.02.2006 № 5388) при вступі України до Світової організації торгівлі.

Частиною одинадцятою статті 2 Закону передбачено вимоги, яким повинен відповідати страховик-нерезидент, який має право на відкриття філії в Україні. В разі невідповідності страховика-нерезидента зазначеним вимогам він не має права на відкриття своєї філії.

Натомість пунктом 4 розділу І проекту Закону (85/96-ВР) передбачається викладення цієї частини статті 2 Закону у редакції, що буде встановлювати вимоги не до страховика-нерезидента, який планує відкриття філії, а до філії страховика-нерезидента.

Також пунктом 4 розділу І проекту Закону (85/96-ВР) передбачено, що Уповноважений орган реєструє філії страховиків-нерезидентів в Реєстрі філій страховиків-нерезидентів, при цьому проектом Закону не передбачено положень щодо визначення повноважень Уповноваженого органу на ведення такого реєстру.

Крім вищезазначеного, звертаємо увагу, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про адміністративні послуги" виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються: 1) найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання; 2) суб'єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги; 3) перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги; 4) платність або безоплатність надання адміністративної послуги; 5) граничний строк надання адміністративної послуги; 6) перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.

Отже, положення проекту Закону (85/96-ВР) , що стосуються внесення змін до Закону потребують додаткового опрацювання в частині відповідності специфічним зобов'язаннням України в секторі послуг, підсекторі страхових послуг та вимогам Закону України "Про адміністративні послуги" (5203-17) .

Враховуючи вищевикладене, проєкт Закону потребує доопрацювання з урахуванням специфіки державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання окремими державним органами, у тому числі висловлених зауважень та пропозицій.