Розглянувши, в межах повноважень, проєкт Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві", надісланий листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 13.01.2020 № 2902-02/1511-03, відповідно до пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070 (1070/2011) , Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,

1. Погодити проєкт Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві" із зауваженнями, що додаються.

2. Департаменту державного регулювання та методології нагляду на ринках фінансових послуг забезпечити повідомлення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про прийняте рішення.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на члена Нацкомфінпослуг Залєтова О. М.

Додаток

до розпорядження Національної комісії,

що здійснює державне регулювання ринків

у сфері ринків фінансових послуг

28.01.2020 № 160

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, розглянула проект Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві" (далі - проєкт Закону), надісланий листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 13.01.2020 № 2902-02/1511-03, та надає такі зауваження і пропозиції.

1. Проєктом Закону визначаються повноваження Уповноваженого органу, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, щодо регулювання діяльності Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві (далі Фонд).

У свою чергу, повноваження Уповноваженого органу, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, а саме Нацкомфінпослуг, визначені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) (далі - Закон) та Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженим Указом Президента України від 23.11.2011 № 1070 (1070/2011) (далі - Положення).

Відповідно до Положення Нацкомфінпослуг є державним колегіальним органом.

Крім того, відповідно до абзацу другого пункту 7 Прикінцевих положень Закону України від 12.09.2019 № 79-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" (79-20) (далі - Закон № 79-ІХ (79-20) ), Національний банк України. Національна комісія з пінних паперів та фондового ринку з 1 липня 2020 року є правонаступниками Національної комісії, шо здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у здійсненні повноважень та виконанні функцій з державного регулювання та нагляду у сфері ринків фінансових послуг у межах повноважень, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) .

Також, відповідно до підпункту 29 пункту 6 Закону № 79-ІХ (79-20) , у тексті Закону (2664-14) буде застосовуватись визначення "орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг".

Однак, відповідно до абзацу третього пункту 3 статті 19 "Прикінцеві положення" проєкту Закону, необхідно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом,

Враховуючи викладене вище, проєкт Закону в частині застосування визначення "Уповноважений орган, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг" потребує приведення у відповідність із чинним законодавством.

2. Частиною другою статті 18 проєкту Закону передбачається, що Уповноважений орган, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, здійснює регулювання діяльності Фонду, у тому числі ліцензування, та нагляд за діяльністю Фонду.

Натомість статтею 20 Закону визначено перелік форм державного регулювання ринків фінансових послуг, що є ширшим, ніж наведений у частині другій статті 18 проекту Закону, тому пропонуємо частину другу статті 18 викласти в такій редакції:

"Орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, здійснює регулювання діяльності Фонду.",

3. Відповідно до частини другої статті 2 проєкту Закону, завданням Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов'язаннями малих і середніх суб'єктів підприємництва, що здійснюють діяльність у сільському господарстві.

Разом із тим, проєктом Закону, зокрема статтею 13 проєкту Закону, не визначено порядку та процедури часткового гарантування кредитів у сільському господарстві для суб'єктів малого і середнього підприємництва, що буде здійснюватися Фондом, та більшість положень проєкту Закону мають декларативний характер, що унеможливлює їх практичне застосування, зокрема критерії прийнятності затверджуються Радою Фонду, а не органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.

4. Текст проєкту Закону потребує уніфікації термінології, оскільки по тексту проєкту Закону одночасно використовуються поняття, як надання часткової гарантії за кредитними зобов'язаннями малих і середніх суб'єктів підприємництва, що здійснюють діяльність у сільському господарстві, так і надання гарантії.

5. Відповідно до частини другої статті 2 проєкту Закону, завданням Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов'язаннями малих і середніх суб'єктів підприємництва, що здійснюють діяльність у сільському господарстві.

Також підпунктом 2 пункту 2 статті 19 "Прикінцеві положення" проекту Закону пропонується внести зміни до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (1877-15) та визначити надання часткових гарантій за кредитними зобов'язаннями малих і середніх суб'єктів підприємництва, що здійснюють діяльність у сільському господарстві, однією з форм фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу.

Водночас у проєкті Закону не зазначено граничного розміру частки, яка гарантується державою за кредитними зобов'язаннями малих і середніх суб'єктів підприємництва, що здійснюють діяльність у сільському господарстві, а також не врегульовано порядок визначення такого граничного розміру частки (суб'єкт визначення, періодичність перегляду розміру тощо).

6. Частиною першою статті 1 проєкту Закону передбачено, що Фонд є спеціалізованою небанківською фінансовою установою, яка виконує функції забезпечення підтримки малих і середніх суб'єктів підприємництва, що здійснюють діяльність у сільському господарстві, шляхом гарантування виконання зобов'язань таких суб'єктів за кредитними договорами.

Частиною першою статті 17 проєкту Закону передбачено, що річний звіт, який включає звіт про діяльність Фонду за звітний рік та фінансову звітність, оприлюднюється на офіційній сторінці Фонду в мережі Інтернет не пізніше 01 квітня наступного за звітним року.

Зазначена норма проекту Закону не враховує вимог статті 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", якою визначено, що підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.

7. Частиною третьою статті 1 проєкту Закону визначено, що учасниками Фонду можуть бути держава та юридичні особи.

Також у пункті 4 пояснювальної записки до проєкту Закону зазначається, що Державним бюджетом України на 2020 рік передбачено кошти для формування статутного капіталу Фонду в обсязі 240 млн. гривень. Разом із тим, у пояснювальній записці до проекту Закону зазначено, що 240 млн. гривень є витратами держави тільки в перший рік після прийняття Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві", при цьому не наведено інформації щодо обсягу коштів, передбачених Державним бюджетом України на 2020 рік, на здійснення часткового гарантування за кредитними зобов'язаннями малих і середніх суб'єктів підприємництва, що здійснюють діяльність у сільському господарстві.

8. Абзацом першим частини другої статті 17 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" передбачено, що порядок створення та функціонування Українського фонду підтримки підприємництва, інших загальнодержавних фондів підтримки підприємництва визначається Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з цим, питання створення та функціонування Фонду повинні бути визначені та врегульовані актом Кабінету Міністрів України, а не Законом України

Враховуючи вищевикладене, проєкт Закону потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.