Відповідно до вимог частини другої статті 12 Закону України "Про дорожній рух" (3353-12) , постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 (1298-2002-п) "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", від 30 серпня 2017 року № 704 (704-2017-п) "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та з метою підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв автотранспортних засобів, які проходять військову службу / працюють у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок присвоєння (підтвердження) або пониження класної кваліфікації військовослужбовцям та працівникам, які обіймають посади водіїв автотранспортних засобів у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 15 жовтня 2014 року № 537 (z1413-14) "Про затвердження Інструкції про порядок присвоєння (підтвердження) або пониження кваліфікаційної категорії військовослужбовцям та працівникам, які обіймають посади водіїв у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 листопада 2014 року за № 1413/26190 (зі змінами).

3. Департаменту логістики Адміністрації Держспецзв’язку в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України генерал-майора Чаузова О.М.

ІНСТРУКЦІЯ

про порядок присвоєння (підтвердження) або пониження класної кваліфікації військовослужбовцям та працівникам, які обіймають посади водіїв автотранспортних засобів у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає порядок присвоєння (підтвердження) або пониження класної кваліфікації військовослужбовцям та працівникам, які обіймають посади водіїв автотранспортних засобів у територіальних органах Адміністрації Держспецзв’язку, Головному управлінні урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку, підрозділах урядового фельд’єгерського зв’язку, територіальних підрозділах, закладах, установах і організаціях Держспецзв’язку (далі - підрозділи Держспецзв’язку).

2. Перелік посад водіїв автотранспортних засобів, за якими може присвоюватися класна кваліфікація, визначається номенклатурою посад, що затверджується наказом Адміністрації Держспецзв’язку, який готує служба безпеки дорожнього руху Адміністрації Держспецзв’язку.

3. В Адміністрації Держспецзв’язку та підрозділах Держспецзв’язку ведеться облік водіїв автотранспортних засобів, яким присвоєно (підтверджено) класну кваліфікацію. За своєчасність та об’єктивність ведення цього обліку відповідає керівник відповідної служби безпеки дорожнього руху.

Облік передбачає:

1) ведення персонального обліку особового складу, який має класну кваліфікацію за категорією кваліфікації (III, II та I клас);

2) своєчасність підготовки та подання пропозицій до служби безпеки дорожнього руху Адміністрації Держспецзв’язку щодо внесення відповідних змін до номенклатури посад, за якими може присвоюватися класна кваліфікація;

3) організацію підготовки іспитів з присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації;

4) інформування служби безпеки дорожнього руху Адміністрації Держспецзв’язку щодо результатів проведення іспитів з присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації;

5) надання відомостей до підрозділу кадрового забезпечення щодо рівня класної кваліфікації водіїв автотранспортних засобів (витяги з наказів тощо).

4. Присвоєння (підтвердження) або пониження класної кваліфікації водіям автотранспортних засобів здійснюється наказом підрозділу Держспецзв’язку.

Проведення іспитів для присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації передбачається планами службової діяльності підрозділу Держспецзв’язку.

5. Датою присвоєння (підтвердження) або пониження класної кваліфікації вважається дата видання наказу підрозділу Держспецзв’язку. Запис про присвоєння (підтвердження) або пониження класної кваліфікації вноситься в особову справу/трудову книжку водія.

6. Водіям автотранспортних засобів при переведенні з одного підрозділу Держспецзв’язку до іншого присвоєна класна кваліфікація зберігається.

7. Військовослужбовцям, які обіймають посади водіїв автотранспортних засобів у Держспецзв’язку та яким присвоєна (підтверджена) класна кваліфікація II та I класів, виплачується надбавка за кваліфікацію відповідно до глави 4 розділу III Інструкції про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 13 березня 2018 року № 151 (z0404-18) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2018 року за № 404/31856.

Працівникам, які обіймають посади водіїв автотранспортних засобів у Держспецзв’язку та яким присвоєно (підтверджено) класну кваліфікацію II та I класів, виплачується надбавка за класність відповідно до підпункту "г" пункту 8 Умов оплати праці працівників Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затверджених наказом Адміністрації Держспецзв’язку від 15 липня 2014 року № 346 (z0862-14) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 липня 2014 року за № 862/25639.

8. Класна кваліфікація присвоюється послідовно:

1) кваліфікація III класу - водіям автотранспортних засобів, які не мають класної кваліфікації;

2) кваліфікація II класу - водіям автотранспортних засобів, у посвідченні водія яких є дозвіл на керування транспортними засобами категорій В, ВЕ, С, СЕ (замість категорії СЕ допускається мати категорію D або DЕ) і які протягом останніх трьох років безперервно проходили військову службу (працювали) в Держспецзв’язку на посадах водіїв автотранспортних засобів та мали класну кваліфікацію III класу;

3) кваліфікація I класу - водіям автотранспортних засобів, у посвідченні водія яких є дозвіл на керування транспортними засобами категорій В, ВЕ, С, СЕ, D (замість категорії D допускається мати категорію DЕ) і які протягом останніх двох років безперервно проходили військову службу (працювали) в Держспецзв’язку на посадах водіїв автотранспортних засобів та мали класну кваліфікацію II класу.

До періоду перебування у класній кваліфікації, який необхідний для присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації II та I класів, зараховується період перебування у кваліфікаційній категорії відповідного класу.

9. Присвоєння класної кваліфікації II або I класу водія автотранспортних засобів підтверджується щороку.

10. Особам, які приймаються на військову службу (роботу) в Держспецзв’язку на посади водіїв автотранспортних засобів вперше, та військовослужбовцям чи працівникам, які протягом останніх 12 і більше місяців до призначення на цю посаду обіймали інші посади в Держспецзв’язку, класна кваліфікація III класу присвоюється після проходження ними стажування.

( Розділ I доповнено новим пунктом згідно з Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації № 3 від 09.01.2020 (z0092-20) )

11. Водіям автотранспортних засобів, які на дату набрання чинності цією Інструкцією мали кваліфікаційну категорію другого та першого класів, класна кваліфікація відповідного класу присвоюється без проведення іспиту.

II. Порядок стажування водіїв автотранспортних засобів

1. Стажування проводиться з особами, які вперше приймаються на військову службу (роботу) до Держспецзв’язку на посади водіїв автотранспортних засобів, та військовослужбовцями чи працівниками, які протягом останніх 12 і більше місяців до призначення на цю посаду обіймали інші посади в Держспецзв’язку.

( Абзац перший пункту 1 розділу II в редакції Наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації № 3 від 09.01.2020 (z0092-20) )

Такі водії автотранспортних засобів допускаються до керування транспортними засобами після проходження стажування з практичного керування на транспортному засобі не менше ніж 30 годин.

2. Стажування також проводиться при переведенні водіїв автотранспортних засобів на нові для них марки або моделі транспортних засобів. У цьому випадку стажування проводиться не менше ніж 8 годин.

3. Організація і проведення стажування водіїв автотранспортних засобів покладаються на службу безпеки дорожнього руху підрозділу Держспецзв’язку.

При направленні водія автотранспортних засобів на стажування посадова особа служби безпеки дорожнього руху підрозділу Держспецзв’язку видає йому лист-стажування (додаток 1).

Водії автотранспортних засобів при переведенні з іншого підрозділу Держспецзв’язку, якщо вони керували аналогічними транспортними засобами, проводять тільки контрольну поїздку під керівництвом водія автотранспортних засобів, який має стаж роботи не менше ніж 3 роки на транспортному засобі відповідної категорії (далі - водій-інструктор).

У разі відсутності в підрозділі Держспецзв’язку водія-інструктора стажування водіїв автотранспортних засобів проводиться в іншому підрозділі Держспецзв’язку.

( Пункт 3 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації № 3 від 09.01.2020 (z0092-20) )

4. Керівник підрозділу Держспецзв’язку затверджує програму стажування, яка містить у собі підготовку та відпрацювання навичок водія автотранспортних засобів щодо керування транспортним засобом тієї марки, яку буде за водієм автотранспортних засобів закріплено.

5. Програма стажування містить такі розділи:

робота на внутрішній території підрозділу Держспецзв’язку;

робота на маршруті;

контрольна поїздка.

6. Програма стажування обов’язково містить такі питання:

вивчення схеми руху пішоходів і транспорту територією підрозділу Держспецзв’язку;

передрейсова підготовка транспортного засобу та робочого місця;

рух і розворот заднім ходом;

гальмування і зупинка на різних швидкостях, які передбачають екстрену зупинку відповідно до умов дорожнього руху;

використання дзеркал заднього виду;

вибір швидкості руху, інтервалу, дистанції і радіуса повороту залежно від завантаження і габаритів транспортного засобу;

передбачення появи небезпечних об’єктів, які рухаються, що може призвести до дорожньо-транспортної пригоди;

рух у нічний час;

відкриття і закриття дверей салону під час зупинок, виконання правил посадки і висадки пасажирів (для автобусів).

7. Програма стажування завершується контрольною поїздкою.

8. Стажування водіїв автотранспортних засобів проводиться під керівництвом водія-інструктора.

9. Після контрольної поїздки водія-інструктора і посадової особи служба безпеки дорожнього руху підрозділу Держспецзв’язку заповнює лист-стажування.

10. Лист-стажування передається до підрозділу кадрового забезпечення підрозділу Держспецзв’язку, який зберігається разом з особовою справою водія автотранспортних засобів.

11. У разі позитивного результату стажування водію автотранспортних засобів присвоюється класна кваліфікація III класу, про що видається наказ підрозділу Держспецзв’язку.

12. Підставою для видання наказу підрозділу Держспецзв’язку про присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації є лист-стажування, рапорт керівника структурного підрозділу підрозділу Держспецзв’язку (для водіїв автотранспортних засобів, які були призначені на посади до набрання чинності цією Інструкцією).

III. Кваліфікаційні комісії

1. Для визначення рівня професійної підготовленості водіїв автотранспортних засобів, кандидатури яких подаються на присвоєння (підтвердження) або пониження класної кваліфікації, у підрозділі Держспецзв’язку щороку створюється кваліфікаційна комісія (далі - комісія), склад якої затверджується наказом підрозділу Держспецзв’язку. До складу комісії обов’язково вводиться посадова особа служби безпеки дорожнього руху підрозділу Держспецзв’язку.

2. До складу комісії входять:

голова комісії - заступник керівника підрозділу Держспецзв’язку;

члени комісії - особи із числа особового складу підрозділів Держспецзв’язку.

3. До складу комісії повинно входити не менше ніж три особи.

4. Кваліфікаційна комісія зобов’язана дотримуватися вимог цієї Інструкції.

5. На комісію покладаються такі завдання:

перевірка кваліфікаційних характеристик водіїв автотранспортних засобів, визначених у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівника (v0136650-06) , затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 14 лютого 2006 року № 136;

проведення іспитів щодо перевірки відповідного рівня знань водіїв автотранспортних засобів, які подані до присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації;

оформлення документів, що зазначені у пунктах 1, 3 та 11 розділу IV цієї Інструкції, для подання керівнику підрозділу Держспецзв’язку на затвердження.

6. Строк проведення іспитів комісією встановлюється наказами підрозділів Держспецзв’язку.

IV. Порядок присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації та проведення іспитів

1. Для присвоєння (підтвердження) водіям автотранспортних засобів класної кваліфікації II або I класу керівник структурного підрозділу підрозділу Держспецзв’язку, в якому проходять службу (працюють) водії автотранспортних засобів, разом з керівником служби безпеки дорожнього руху подають на ім’я керівника підрозділу Держспецзв’язку рапорт щодо необхідності присвоєння (підтвердження) їм відповідних класних кваліфікацій. До рапорту додається список військовослужбовців та працівників підрозділу Держспецзв’язку, кандидатури яких подаються на присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації (додаток 2).

2. За п’ять робочих днів до початку іспитів з присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації комісія складає Розклад іспитів із присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації (додаток 3).

На наступний робочий день після затвердження цей розклад доводиться до відома водіїв автотранспортних засобів, що вони засвідчують своїми підписами.

3. Якщо водії автотранспортних засобів, які мають класну кваліфікацію I класу, не склали іспитів, їхні кандидатури подаються на підтвердження присвоєної їм раніше класної кваліфікації II класу. Керівник структурного підрозділу підрозділу Держспецзв’язку, в якому проходять службу (працюють) водії автотранспортних засобів, подає на ім’я керівника підрозділу Держспецзв’язку рапорт щодо необхідності підтвердження їм відповідної класної кваліфікації. До рапорту додається список військовослужбовців та працівників підрозділу Держспецзв’язку, кандидатури яких подаються на підтвердження класної кваліфікації.

Іспити з підтвердження класної кваліфікації проводяться не раніше ніж через 30 днів після проведення іспитів з присвоєння класної кваліфікації.

4. Іспити з присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації проводяться письмово в два етапи:

перший етап - перевірка знань будови, технічного обслуговування, ремонту та основ керування транспортних засобів, що утримуються на поточному забезпеченні в підрозділі Держспецзв’язку;

другий етап - перевірка знань Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами).

5. Для проведення першого етапу комісія складає завдання, до яких вносяться по три питання з кожного блоку тем, визначених завданнями письмового опитування (додаток 4). Для проведення другого етапу комісія використовує екзаменаційні білети.

6. На підготовку письмових відповідей надається 40 хвилин для першого етапу і 20 хвилин для другого етапу.

7. Після закінчення часу, відведеного для іспиту, комісія проводить перевірку відповідей та їх оцінювання.

8. Результати іспиту оцінюються як "складено" або "не складено".

9. Іспит вважається складеним, якщо водій автотранспортних засобів у наданий на це час за результатами першого етапу показав достатній рівень підготовки, відповів на всі екзаменаційні питання та допустив не більше ніж дві неправильні відповіді.

10. Результати іспитів із присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації викладаються в акті (додаток 5).

V. Порядок пониження класної кваліфікації для водіїв автотранспортних засобів II або I класу

1. Класна кваліфікація водіям автотранспортних засобів понижується на один ступінь або більше (в тому числі аж до III класу) залежно від наслідків порушень і рівня показаних знань у таких випадках:

1) якщо результат іспиту оцінено як "не складено";

2) порушення правил технічної експлуатації закріпленого транспортного засобу, що призвели до його пошкоджень, несправності та травмування людей з вини водія автотранспортних засобів;

3) встановлення фактів (випадків) втрат і псування матеріально-технічних засобів водієм автотранспортних засобів;

4) порушення Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди з вини водія автотранспортних засобів.

2. У разі настання обставин, визначених підпунктами 2-4 пункту 1 цього розділу, в будь-який час на підставі рапортів керівників структурних підрозділів підрозділів Держспецзв’язку та документів, що підтверджують порушення (акт службового розслідування, протокол про адміністративне правопорушення, рішення суду тощо), проводиться засідання комісії.

За результатами засідання комісія складає акт довільної форми, в якому обов’язково зазначаються конкретні причини пониження класної кваліфікації.

Акт підписують голова та члени комісії та подають на затвердження керівнику підрозділу Держспецзв’язку.

3. Водіям автотранспортних засобів, які не склали іспити з підтвердження присвоєної їм раніше класної кваліфікації в установлений термін без поважних причин, класна кваліфікація понижується на один ступінь.

Водії автотранспортних засобів, які не склали іспит з підтвердження класної кваліфікації з поважних причин (визнані в установленому порядку непрацездатними через хворобу, відрядження), не позбавляються права на присвоєну їм раніше класну кваліфікацію до проведення іспитів у наступному році. У такому випадку збереження класної кваліфікації допускається один раз, після чого класна кваліфікація понижується на один ступінь.

4. Класна кваліфікація понижується наказом керівника, який має право присвоювати відповідну класну кваліфікацію.

5. Водії автотранспортних засобів, яким класна кваліфікація понижена, можуть бути допущені до іспитів з відновлення попередньої класної кваліфікації на загальних умовах і в строки, визначені цією Інструкцією, але не раніше ніж через рік з дня пониження їм класної кваліфікації.

6. Класна кваліфікація відповідного класу після звільнення з військової служби (роботи) в Держспецзв’язку та подальшого прийняття на військову службу (роботу) до Держспецзв’язку не зберігається.

ЛИСТ-СТАЖУВАННЯ

СПИСОК

військовослужбовців та працівників кандидатури яких подаються на присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації

РОЗКЛАД

іспитів із присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації

_______________________________________________________________

(найменування підрозділу Держспецзв’язку)

від ____ _________________ 20___ року

ЗАВДАННЯ

письмового опитування

Блок 1. Будова автомобіля

1. Загальна будова автомобіля.

2. Призначення автомобілів залежно від будови.

3. Основні технічні характеристики автомобілів, що є в підрозділі Держспецзв’язку.

4. Переваги і недоліки автомобілів з дизельними двигунами порівняно з бензиновими.

5. Призначення та будова механізмів двигуна.

6. Будова систем охолодження та мащення двигунів автомобіля.

7. Конструктивні особливості будови систем живлення двигуна внутрішнього згорання.

8. Електрообладнання автомобіля: джерела електроенергії та споживачі.

9. Силова передача, механізми ведучих коліс.

10. Будова рульового керування автомобілів.

11. Гальмівні системи з гідравлічним і пневматичним приводами.

12. Призначення, схеми трансмісій.

13. Роздавальні коробки.

14. Призначення і будова підвіски. Пружні і гасячі елементи підвіски. Амортизатори. Принцип роботи.

15. Амортизатори односторонньої та двосторонньої дії.

16. Класифікація коліс та шин. Маркування шин і камер. Камерні і безкамерні шини. Види протекторів.

17. Призначення і класифікація механізмів управління. Рульові приводи. Підсилювачі рульових приводів.

18. Системи гальм.

19. Джерела електричної енергії. Споживачі струму. Електрообладнання.

20. Додаткове обладнання автомобіля.

Блок 2. Технічне обслуговування та ремонт автомобіля

1. Види технічного обслуговування і ремонту машин.

2. Зміна технічного стану в процесі експлуатації. Конструктивні та технологічні чинники, що впливають на надійність і довговічність.

3. Періодичність технічного обслуговування автомобіля.

4. Розвал і сходження коліс і їх регулювання.

5. Методи проведення ремонту автомобілів.

6. Обладнання для технічного обслуговування.

7. Значення своєчасного та якісного проведення технічного обслуговування і ремонту автомобілів для збільшення терміну їх експлуатації, забезпечення безпеки дорожнього руху.

8. Основні роботи, що виконуються під час технічного обслуговування двигуна, періодичність і послідовність їх виконання.

9. Основні несправності двигунів. Ознаки, причини і наслідки несправностей. Способи їх виявлення та усунення під час технічного обслуговування.

10. Основні роботи, що виконуються під час технічного обслуговування електрообладнання.

11. Основні несправності агрегатів трансмісії. Причини їх виникнення, характерні ознаки, способи їх виявлення та усунення.

12. Основні роботи, що виконуються під час технічного обслуговування агрегатів трансмісії. Обладнання, пристрої, інструменти, що застосовуються під час технічного обслуговування.

13. Основні несправності ходової частини автомобіля, причини їх виникнення, характерні ознаки, способи виявлення та усунення.

14. Перевірка та обслуговування ресор, амортизаторів, коліс і шин. Правила демонтажу, монтажу та накачування шин.

15. Прилади і пристосування, що використовуються під час технічного обслуговування ходової частини.

16. Основні несправності рульового керування, причини їх виникнення, характерні ознаки, способи їх виявлення та усунення.

17. Роботи, що виконуються під час технічного обслуговування рульового керування. Періодичність і послідовність їх виконання.

18. Діагностичне обладнання і пристосування, що використовуються під час технічного обслуговування рульового керування.

19. Основні несправності гальм автомобіля, причини їх виникнення, характерні ознаки, способи їх виявлення та усунення.

20. Видалення повітря з гідравлічного приводу гальмівної системи. Регулювання вільного ходу гальмівної педалі і стоянкового гальма.

Блок 3. Основи безпечного керування автомобілем

1. Обов’язки і права водіїв транспортних засобів.

2. Вимоги безпеки під час керування автомобілем.

3. Вимоги безпеки перед початком роботи водія.

4. Причини та профілактика дорожньо-транспортних пригод.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

6. Прийоми безпечного водіння автомобіля.

7. Фізичні і психологічні вимоги до водіїв транспортних засобів.

8. Експлуатаційні властивості автомобіля та його керованість.

9. Надання першої медичної допомоги потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах.

10. Водіння в темну пору доби і за різних погодних умов.

11. Органи керування автомобілем.

12. Запуск двигуна та початок руху.

13. Зупинка автомобіля та перемикання передач.

14. Попереджувальні сигнали та зміна напрямку руху.

15. Рух заднім ходом, заїзд на стоянку і виїзд з неї.

16. Прийоми безпечного гальмування автомобілем на сухій і слизькій дорогах.

17. Рух на поворотах, розворот, проїзд перехресть, пішохідних переходів і зупинок маршрутних транспортних засобів.

18. Пріоритет транспортних засобів із спеціальними сигналами.

19. Розташування транспортних засобів на дорозі, швидкість руху.

20. Рух у транспортному потоці, випередження і обгін.

21. Відповідальність за порушення ПДР.

22. Економічні збитки від ДТП.

23. Відповідальність за порушення ПДР і виникнення ДТП.

24. Види адміністративних правопорушень.

25. Адміністративна відповідальність у сфері дорожнього руху.

26. Кримінальна відповідальність за порушення ПДР.

27. Види покарань.

28. Методи оцінки збитків від ДТП.

29. Відшкодування збитків, прямі і непрямі збитки.

30. Ризики, пов’язані з умовами праці.

31. Робоче місце водія з урахуванням вимог охорони праці, пожежної безпеки, наявність засобів пожежогасіння, порядку дії у разі пожежі.

32. Поняття гігієни праці та медицини праці.

33. Професійна етика водія.

34. Основні норми і правила поведінки водія транспортного засобу.

35. Охорона навколишнього природного середовища.

36. Прояви культури водія транспортного засобу у використанні звукових сигналів, методів гальмування та обгону, утриманні транспортного засобу у належному стані.

Дата проведення	Час проведення	Предмети навчання	Кількість годин	Місце проведення