УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 5 квітня 2006 р. N 447
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 416 (416-2020-п) від 27.05.2020 )

Про затвердження Порядку організації та фінансування стратегічного планування у сфері оборони і військового будівництва

( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 297 (297-2013-п) від 22.04.2013 )
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок організації та фінансування стратегічного планування у сфері оборони і військового будівництва, що додається.
Прем'єр-міністр України
Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 29

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 квітня 2006 р. N 447

ПОРЯДОК

організації та фінансування стратегічного планування у сфері оборони і військового будівництва

I. Загальна частина

1. Цей Порядок визначає організацію стратегічного, у тому числі оборонного, планування, яке провадять центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами та іншими військовими формуваннями, Генеральний штаб Збройних Сил, місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені законодавством (далі - суб'єкти планування), а також механізм та методологію бюджетного фінансування такого планування.
2. Стратегічне планування передбачає підготовку обґрунтування та проведення розрахунків забезпечення матеріальними, фінансовими і людськими ресурсами заходів щодо утримання та розвитку Збройних Сил, інших військових формувань (включаючи розвідувальні органи), правоохоронних органів, органів та підрозділів цивільного захисту, що беруть участь в обороні держави (далі - формування).
3. Стратегічне планування як функція державного управління визначає мету, завдання, пріоритети та комплекс заходів щодо реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення протидії реальним та потенційним загрозам у воєнній сфері, і здійснюється в інтересах формувань, а також органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов'язана із забезпеченням обороноздатності держави.
4. У ході стратегічного планування розробляються стратегії, концепції, доктрини, державні програми та закони у сфері оборони і військового будівництва, інші нормативно-правові акти, що визначають завдання, структуру, механізм взаємодії формувань, а також плани їх утримання та розвитку, прогнозні показники зведеного бюджету за основними видами доходів, видатків і фінансування на довгострокову перспективу, проект Державного бюджету України на відповідний рік у частині визначення видатків на оборону.
У разі потреби до перелічених документів вносяться зміни в установленому порядку.
5. Суб'єкти планування в межах наданих їм повноважень організовують роботу із стратегічного планування та безпосередньо беруть участь у її виконанні.

II. Організація роботи із стратегічного планування

6. Стратегічне планування передбачає:
1) визначення:
засад державної політики у сфері оборони і військового будівництва;
напрямів розвитку Воєнної організації держави та правоохоронних органів, що беруть участь в обороні держави;
переліку органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов'язана із забезпеченням обороноздатності держави;
обсягу і механізму фінансування заходів з реалізації державної політики у сфері оборони і військового будівництва;
2) розроблення заходів з реалізації державної політики у сфері оборони і військового будівництва.
7. Здійснення заходів стратегічного планування повинне забезпечувати:
адекватне реагування на реальні та потенційні загрози у воєнній сфері;
інтеграцію України до систем міжнародної та регіональної безпеки;
готовність формувань до виконання покладених на них функцій і завдань;
міжнародне військове співробітництво та участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
( Абзац п'ятий пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 297 (297-2013-п) від 22.04.2013 )
8. Основними даними для здійснення стратегічного планування є:
результати аналізу стану та визначення тенденцій розвитку воєнно-політичної, воєнно-стратегічної і соціально-економічної обстановки у державі та світі, стану і тенденцій розвитку формувань;
функції і завдання формувань у мирний час та особливий період;
прогнозні показники видатків на оборону зведеного бюджету України;
інші дані.

III. Організація роботи з оборонного планування

9. Оборонне планування як складова частина системи стратегічного планування здійснюється як довгострокове, середньострокове та короткострокове.
10. Фінансування оборонного планування здійснюється за рахунок та в межах призначень, передбачених у Державному бюджеті України його суб'єктам на відповідний рік.
11. Під час формування бюджетного запиту суб'єкти планування враховують видатки, необхідні для проведення оборонного планування.

Довгострокове оборонне планування

12. Довгострокове оборонне планування передбачає:
1) проведення аналізу стану та визначення тенденцій розвитку воєнно-політичної, воєнно-стратегічної і соціально-економічної обстановки у державі та світі, характеру, форм та способів ведення збройної боротьби;
2) визначення (уточнення) засад державної політики у сфері оборони і військового будівництва;
3) створення нормативно-правової бази для середньострокового і короткострокового оборонного планування;
4) визначення:
пропозицій до прогнозних показників видатків зведеного бюджету на оборону;
мети, завдань, напрямів, пріоритетів та етапів розвитку формувань;
5) розроблення (уточнення) на основі Стратегії національної безпеки України, визначеної Президентом України, довгострокових програмних документів у сфері оборони і військового будівництва - Стратегічного оборонного бюлетеня, Стратегії воєнної безпеки, Воєнної доктрини України, Концепції розвитку Воєнної організації держави та Державної програми розвитку Воєнної організації держави.
13. Основними даними для здійснення довгострокового оборонного планування є:
1) результати аналізу:
стану та визначення тенденцій розвитку воєнно-політичної, воєнно-стратегічної і соціально-економічної обстановки у державі та світі;
розвитку воєнних організацій провідних держав світу;
сучасних збройних конфліктів;
реальних та потенційних загроз національній безпеці України у воєнній сфері;
2) характеристики формувань, які визначають їх готовність до виконання визначених функцій і завдань;
3) вимоги нормативно-правових актів стосовно підстав і повноважень та способів, згідно з якими повинні діяти суб'єкти і об'єкти планування, у тому числі щодо строків дії нормативно-правових актів з питань довгострокового оборонного планування, строків та порядку розроблення державних програм розвитку формувань і планів їх утримання та розвитку;
4) проблеми у сфері оборони і військового будівництва, шляхи їх розв'язання;
5) результати виконання державних програм розвитку формувань і планів їх утримання та розвитку;
6) матеріальні, фінансові і людські ресурси, що виділяються для розвитку формувань;
7) прогнозні показники видатків зведеного бюджету на оборону.
14. У ході довгострокового оборонного планування суб'єкти планування:
беруть участь у розробленні (уточненні) Стратегії воєнної безпеки, Воєнної доктрини України, Концепції розвитку Воєнної організації держави та Державної програми розвитку Воєнної організації держави, законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері оборони і військового будівництва;
здійснюють оборонний огляд, за результатами якого розробляють пропозиції до Стратегічного оборонного бюлетеня;
вносять за підпорядкованістю пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері оборони і військового будівництва;
подають Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо визначення матеріальних, фінансових і людських ресурсів для гарантованого забезпечення потреб оборони;
організовують роботу з довгострокового оборонного планування та взаємодію із заінтересованими органами виконавчої влади;
беруть разом з розвідувальними органами участь у проведенні аналізу воєнно-політичної, воєнно-стратегічної та соціально-економічної обстановки, визначенні рівня реальних та потенційних загроз національній безпеці України у воєнній сфері;
беруть участь у визначенні прогнозних фінансово-економічних показників на довгострокову перспективу;
організовують та координують у межах своїх повноважень проведення комплексних досліджень з питань довгострокового оборонного планування, визначають завдання наукових і науково-дослідних установ щодо прогнозу та перспектив розвитку формувань.

Середньострокове оборонне планування

15. Середньострокове оборонне планування передбачає:
1) уточнення:
функцій і завдань суб'єктів планування у мирний та воєнний час у сфері оборони;
прогнозних показників видатків державного бюджету на оборону з урахуванням орієнтовних показників державного оборонного замовлення;
2) розроблення:
проектів концепцій розвитку формувань та державних програм розвитку формувань;
нормативних документів з організації оборонного планування.
16. Основними даними для здійснення середньострокового оборонного планування є:
функції і завдання формувань у мирний та воєнний час;
макроекономічні показники розвитку національної економіки;
прогнозні показники видатків державного бюджету на оборону з урахуванням показників державного оборонного замовлення;
результати виконання державних програм розвитку формувань і планів їх утримання та розвитку у сфері оборони і військового будівництва;
вимоги нормативно-правових актів стосовно строків та порядку розроблення державних програм розвитку формувань і планів їх утримання та розвитку.
17. У ході середньострокового оборонного планування суб'єкти планування, яким підпорядковані формування:
видають нормативні документи з організації роботи із середньострокового оборонного планування, в яких визначаються вихідні дані та завдання формуванню з розроблення або уточнення проекту Державної програми його розвитку;
вносять в установленому порядку до проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік пропозиції щодо включення основних заходів Державної програми розвитку формування.
18. Затвердження (схвалення) проектів концепцій розвитку формувань та державних програм розвитку формувань здійснюється відповідними актами в установленому порядку.
19. Положення Концепції розвитку формування є основними даними для здійснення середньострокового оборонного планування, а заходи, передбачені у Державній програмі розвитку формування, є основою для формування плану його утримання та розвитку.
20. У ході роботи із середньострокового оборонного планування Мінфін розглядає пропозиції головних розпорядників бюджетних коштів щодо їх виділення для виконання державних програм розвитку формувань і проводить аналіз використання виділених з цією метою коштів.
21. Заходи, передбачені у Державній програмі розвитку формування, не фінансуються у разі дострокового припинення її виконання.
22. Контроль за виконанням державних програм розвитку формувань здійснює Кабінет Міністрів України. Безпосередній контроль за виконанням заходів і завдань програми здійснюють суб'єкти планування, які є замовниками таких програм, а за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів - спеціально уповноважені державні органи.
23. Суб'єкти планування подають щороку до 1 березня Кабінетові Міністрів України звіт про результати виконання Державної програми розвитку формування за минулий рік.

Короткострокове оборонне планування

24. Основні заходи короткострокового оборонного планування включають:
розроблення проектів планів утримання та розвитку формувань;
складення бюджетних запитів та розроблення пропозицій до проекту державного бюджету на рік, що настає за наступним бюджетним роком;
розроблення визначених документів державного оборонного замовлення на наступний бюджетний рік;
підготовку пропозицій до проекту основних показників державного оборонного замовлення на рік, що настає за наступним бюджетним роком.
25. У ході короткострокового оборонного планування:
розробляються плани утримання та розвитку формувань і пропозиції до проектів нормативно-правових актів, якими затверджуватимуться прогнозні показники видатків державного бюджету на оборону, та до показників державного оборонного замовлення на наступний бюджетний рік;
формується бюджетний запит;
готуються пропозиції до проектів державного бюджету та основних показників державного оборонного замовлення на рік, що настає за наступним бюджетним роком.
26. Основними даними для здійснення короткострокового оборонного планування є:
результати аналізу стану та тенденцій розвитку воєнно-політичної, воєнно-стратегічної та соціально-економічної обстановки в суміжних з Україною державах, тенденцій розвитку їх воєнних організацій, а також реальних та потенційних загроз національній безпеці України у воєнній сфері;
макроекономічні показники розвитку національної економіки;
заходи, передбачені у державних програмах розвитку формувань щодо їх утримання та розвитку на два наступні роки;
функції і завдання формувань у мирний та воєнний час;
уточнені на наступні два роки прогнозні показники видатків державного бюджету на оборону з урахуванням показників державного оборонного замовлення;
бюджетні запити та сукупність документів державного оборонного замовлення суб'єктів планування;
показники видатків державного бюджету на оборону та показники державного оборонного замовлення суб'єктів планування на відповідний бюджетний період;
результати здійснення заходів планів утримання та розвитку формувань в поточному році;
вимоги нормативних документів з питань короткострокового оборонного планування, у тому числі щодо строків та порядку розроблення планів утримання та розвитку формувань.
27. Плани утримання та розвитку формувань, в яких визначено обсяг фінансування заходів на наступний рік та прогнозні показники видатків державного бюджету на рік, що настає за наступним бюджетним роком, розробляють органи управління формуваннями та затверджують центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво цими формуваннями.
28. Органи управління формуваннями уточнюють показники державного оборонного замовлення на наступний бюджетний рік і інформують про це центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво ними.
29. Центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво формуваннями, як головні розпорядники бюджетних коштів подають до Мінфіну бюджетні запити для складення проекту державного бюджету на відповідний рік, а до Мінекономіки - пропозиції щодо фінансування оборонного замовлення разом з їх обґрунтуванням.
На основі сформованого Мінфіном проекту Державного бюджету України суб'єкти планування та органи управління формуваннями уточнюють проекти планів утримання та розвитку формувань.
Після затвердження Державного бюджету України головні розпорядники бюджетних коштів виконують роботу з остаточного уточнення зазначених проектів планів.
30. У ході короткострокового оборонного планування суб'єкти планування, що здійснюють керівництво формуваннями:
подають Мінфіну пропозиції до прогнозних обсягів видатків державного бюджету на відповідний рік;
на підставі граничних обсягів видатків державного бюджету визначають видатки, необхідні для виконання заходів планів утримання та розвитку формувань, з подальшим його уточненням на відповідний рік;
на основі проектів планів утримання та розвитку формувань на два наступні роки розробляють і погоджують із заінтересованими органами та подають Мінфіну бюджетні запити на наступний рік з урахуванням державного оборонного замовлення, а Мінекономіки - пропозиції за основними показниками державного оборонного замовлення;
одержують інформацію щодо обсягів бюджетних призначень, визначених для них на відповідний рік;
розробляють у разі потреби на основі Закону про Державний бюджет України та подають у місячний строк Мінекономіки пропозиції щодо уточнення основних показників державного оборонного замовлення;
у місячний строк після затвердження кошторисів на бюджетний рік затверджують плани утримання та розвитку формувань;
аналізують щокварталу стан виконання планів утримання та розвитку формувань і готують у разі потреби пропозиції щодо коригування державних програм розвитку формувань.
31. У процесі фінансування державних програм розвитку формувань органи управління формуваннями:
1) уточнюють:
проекти планів утримання та розвитку формувань під час розгляду та прийняття Державного бюджету України;
перелік заходів у проектах планів утримання та розвитку формувань з детальним фінансово-економічним обґрунтуванням на підставі інформації про граничні показники видатків проекту Державного бюджету України для потреб формувань;
2) проводить розподіл видатків Державного бюджету України на заходи проектів планів утримання та розвитку формувань.
32. Орган управління формуванням проводить аналіз заходів плану утримання та розвитку і звітує за підпорядкованістю:
щокварталу з наростаючим підсумком - до 15 числа наступного місяця;
за минулий рік - до 15 лютого поточного року.

IV. Механізм та методологія фінансування стратегічного планування

33. Механізм фінансування стратегічного планування включає планування та затвердження видатків, необхідних для розроблення проектів відповідних нормативно-правових актів, програм і планів суб'єктами планування та здійснення контролю за використанням бюджетних коштів.
34. Фінансування організації роботи із стратегічного планування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на відповідний рік, передбачених для утримання органів виконавчої влади - суб'єктів планування.
35. Видатки державного бюджету, пов'язані з фінансуванням стратегічного планування, передбачаються у кошторисах головних розпорядників бюджетних коштів окремо.
36. За рахунок видатків Державного бюджету України на стратегічне планування здійснюється оборонний огляд, розроблення та видання Стратегічного оборонного бюлетеня, розроблення Стратегії національної безпеки України, Стратегії воєнної безпеки, Воєнної доктрини України, Концепції розвитку Воєнної організації держави, Державної програми розвитку Воєнної організації держави та інших нормативно-правових актів, що визначають напрями розвитку у сфері оборони і військового будівництва.
37. Орієнтовний обсяг фінансування Державної програми розвитку Воєнної організації держави визначається у процесі розроблення та затвердження державних програм розвитку формувань і планів їх утримання та розвитку.
38. Фінансування стратегічного планування здійснюється за методологією, що використовується для фінансування діяльності суб'єктів планування.