ЗАКОН УКРАЇНИ
Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них
Цей Закон визначає основні правові і організаційні засади забезпечення якості та безпеки риби, інших водних живих ресурсів, виготовленої з них харчової продукції для життя і здоров’я населення та запобігання негативному впливу на довкілля у разі вилову, переробки, фасування та переміщення через митний кордон України.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
ветеринарне свідоцтво або ветеринарна довідка - виданий в установленому порядку документ, що підтверджує відповідність конкретної партії продуктів лову вимогам ветеринарно-санітарної безпеки.
У разі здійснення експорту продуктів лову та харчової продукції з них ветеринарне свідоцтво підлягає обміну на міжнародний ветеринарний сертифікат;
критичні точки виробництва - етапи чи операції в процесі виготовлення харчової продукції, проведення контролю під час яких запобігає можливості виробництва неякісної чи небезпечної продукції;
партія вирощених живої риби або інших водних живих ресурсів - кількість риби або інших водних живих ресурсів, вирощених в окремому ставку, іншому водному об’єкті (його ділянці), незалежно від об’єму води в них та їх площі;
партія продуктів лову - кількість продуктів лову одного найменування, ґатунку, одного суб’єкта господарювання, вилучених у період не більше п’яти найближчих дат і оформлених одним документом про якість;
партія харчової продукції - кількість продукції одного найменування, ґатунку, одного суб’єкта господарювання, виробленої в період не більше п’яти найближчих дат. Партія не повинна перевищувати вантажопідйомності спеціально обладнаних: одного залізничного вагона, одного трюму рибальського судна, танкера або цистерни тощо;
переробне виробництво - комплекс будівель, механізмів, технологічних процесів тощо для здійснення переробки продуктів лову;
переробка продуктів лову - розбирання, охолодження, заморожування, копчення, соління, маринування, сушіння, в’ялення, консервування, фасування, нагрівання чи поєднання цих процесів;
пресерви - солоний продукт з риби, інших водних живих ресурсів з додаванням консервантів чи антисептиків, розфасованих у герметизовану тару, що підлягає зберіганню при температурі від 0 град. С до мінус 15 град. С;
продукти лову - вилучені риба та інші водні живі ресурси;
риба та інші водні живі ресурси (водні біоресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних живих ресурсів належать: прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, у тому числі молюски, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, головоногі, водорості та інші водні рослини;
спеціальне використання риб та інших водних живих ресурсів - усі види використання риб, інших водних живих ресурсів (за винятком любительського та спортивного рибальства у водних об’єктах загального користування), що здійснюється шляхом їх вилучення (лов, добування, збирання тощо) з середовища перебування;
харчова продукція - перероблені продукти лову, призначені окремо чи з іншою харчовою продукцією для подальшої переробки та (або) споживання.
Стаття 2. Вимоги до вирощування риби, інших водних живих ресурсів
Вирощування риби, інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх ділянках) та континентальному шельфі України дозволяється суб’єктам господарювання за наявності позитивної ветеринарно-санітарної оцінки стану (визначає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини) водних об’єктів.
Якість та безпека живої риби, інших водних живих ресурсів, вирощених у ставках, інших водних об’єктах (їх ділянках), підтверджуються ветеринарним свідоцтвом, яке видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, один раз на рік на всю партію вирощених живої риби або інших водних живих ресурсів.
Стаття 3. Спеціальне використання риби, інших водних живих ресурсів та вимоги до продуктів лову
Спеціальне використання риби, інших водних живих ресурсів здійснюється суб’єктами господарювання, їх об’єднаннями переважним чином за плату в межах встановлених лімітів (квот) за наявності ліцензій (дозволів) та позитивних ветеринарно-санітарних оцінок стану промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів загальнодержавного значення і показників безпеки риби, інших водних живих ресурсів (визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини).
Порядок видачі ліцензій (дозволів) та порядок здійснення спеціального використання риби, інших водних живих ресурсів визначаються чинним законодавством.
Періодичність контролю показників безпеки продуктів лову визначається чинним законодавством.
Продукти лову, які містять токсичні речовини, що перевищують встановлені допустимі рівні, чи з наявністю паразитів понад встановлені норми за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, підлягають утилізації згідно з вимогами чинного законодавства.
У період ускладнення санітарно-епідемічної або епізоотичної ситуації у рибогосподарських водних об’єктах спільне рішення щодо реалізації чи утилізації продуктів лову приймається центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, у сфері ветеринарної медицини.
Стаття 4. Переробка продуктів лову
Оператори потужностей повинні розробити та запровадити ефективну систему НАССР, що дозволяє контролювати всі небезпечні фактори, які можуть впливати на якість та безпечність харчової продукції.
Стаття 6. Вимоги до переробки продуктів лову
Під час переробки продуктів лову повинні забезпечуватися:
ведення обліку надходження продуктів лову, а також обліку виготовленої з них продукції;
проведення постійного контролю якості та безпеки продуктів лову, що надходять на переробку, а також супутніх матеріалів та харчової продукції з них відповідно до статті 7 цього Закону;
реалізація виготовленої харчової продукції та використання продуктів лову для переробки лише за наявності документального підтвердження їх якості та безпеки;
недопустимість введення в обіг, вилучення з обігу та утилізація неякісної та небезпечної продукції;
дотримання вимог нормативно-правових актів щодо умов добування, переробки та транспортування і зберігання продуктів лову та харчової продукції з них;
недопущення негативного впливу неякісної та небезпечної продукції на життя і здоров’я населення та довкілля.
Під час переробки продуктів лову суб’єкти господарювання повинні дотримуватися інших вимог, передбачених нормативно-правовими актами.
Стаття 7. Забезпечення виробником контролю якості і безпеки продуктів лову та харчової продукції з них
З метою забезпечення якості і безпеки продуктів лову та харчової продукції з них для здоров’я населення суб’єкт господарювання проводить контроль цієї продукції на всіх стадіях її переробки.
Стаття 10. Порядок переміщення через митний кордон продуктів лову та харчової продукції з них іноземного виробництва
Митне оформлення для використання на митній території України продуктів лову та харчової продукції з них іноземного виробництва здійснюється згідно з вимогами митного законодавства України.
Для здійснення митного оформлення щодо якості та безпеки продуктів лову та харчової продукції з них іноземного виробництва суб’єкт господарювання подає:
сертифікат походження;
ветеринарне свідоцтво на кожну партію продукції (крім харчової продукції з продуктів лову).
Стаття 11. Державний контроль та нагляд за безпечністю та якістю продуктів лову та харчової продукції з них
Державний контроль та нагляд за безпечністю та якістю продуктів лову та харчової продукції з них здійснюються під час їх виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації чи знищення і надання послуг у сфері громадського харчування центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах ветеринарної медицини, санітарного та епідемічного благополуччя населення, захисту прав споживачів, у межах їх повноважень.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері рибного господарства, бере участь у заходах з контролю та нагляду за безпечністю та якістю продуктів рибного лову, харчової продукції при їх виробництві, зберіганні, транспортуванні, реалізації, використанні та утилізації.
Державний контроль та нагляд за якістю та безпекою риби, інших водних живих ресурсів та харчової продукції з них, що призначаються для експорту, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.
Порядок здійснення державного контролю та нагляду за суб’єктами господарювання, які виробляють, зберігають, транспортують рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них, що експортуються, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері ветеринарної медицини.
Стаття 12. Відповідальність за порушення законодавства у сфері якості та безпеки харчової продукції
Особи, винні у порушенні законодавства у сфері якості та безпеки харчової продукції, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільну відповідальність.
Стаття 13. Міжнародне співробітництво України у сфері забезпечення якості і безпеки продуктів лову та харчової продукції з них
Міжнародне співробітництво України у сфері забезпечення якості і безпеки продуктів лову та харчової продукції з них здійснюється шляхом:
участі в роботі міжнародних організацій, конференцій, симпозіумів, виставок тощо;
укладання міжнародних договорів;
гармонізації норм та правил з міжнародними нормами та правилами, які визначають вимоги до якості і безпеки продуктів лову та харчової продукції з них;
обміну з торговельними партнерами інформацією про заходи, які вживаються в Україні для забезпечення якості і безпеки продуктів лову та харчової продукції з них.
У разі якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародних договорів.
Стаття 14. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України
|
Л.КУЧМА
|
м. Київ
6 лютого 2003 року
№ 486-IV
|