СТЯГНЕННЯ ГРОШОВИХ СУМ

Яким є порядок примусового виконання рішення господарського суду про стягнення грошових сум?

Як зазначив Вищий господарський суд у своєму роз'ясненні № 02-5/422 від 10.12.1996 року "Про судове рішення" (п. 9), резолютивна частина рішення суду ні за яких умов не повинна викладатись альтернативне (наприклад: стягти з відповідача певну суму або у разі відсутності коштів на його рахунку — звернути стягнення на належне йому майно). У випадку, коли такі альтернативні вимоги містяться у позовній заяві господарському суду необхідно визначити предмет позову і вирішувати спір у залежності від характеру зобов'язань відповідача. Резолютивна частина рішення має містити остаточну відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

При задоволенні позову про стягнення грошових сум, господарський суд у резолютивній частині рішення вказує розмір сум, що підлягають стягненню, а також найменування і номер рахунка, з якого вони підлягають стягненню (п. 4 ст. 84 Господарського процесуального кодексу). Стягнення коштів з банківських рахунків боржника проводиться у порядку, передбаченому Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (відповідно до розділу V цього документа), затвердженою постановою правління Національного банку № 135 від 29.03.2001 року.

Якщо коштів на рахунках не виявлено або цих коштів недостатньо, то ця обставина може вважатись такою, що ускладнює виконання рішення. За наявності вказаних обставин ст. 121 Господарського процесуального кодексу дозволяє господарському суду, який видав виконавчий документ, за заявою сторони (а також державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою) залежно від обставин справи, у десятиденний строк розглянути у судовому засіданні питання про зміни способу та порядку виконання рішення, викликавши сторони (прокурора чи його заступника). Про відповідні дії виноситься ухвала суду, а також видається новий наказ, що у необхідних випадках надсилається державному виконавцю. Адже серед способів примусового виконання рішення суду, крім звернення стягнення на грошові кошти боржника, є також звернення стягнення на інші види майна боржника (п. 1.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції № 74/5 від 15.12.1999 року).

Додаткову цікавість представляє з цього приводу лист Вищого арбітражного суду № 01-8/132 від 14.04.1997 року "Про рішення, прийняті нарадою з питань арбітражної практики", де вказано, що у разі виявлення відсутності чи недостатності коштів державної установи, яка є боржником, на стадії виконання рішення, стягу-вач не позбавлений права звернутися до державного органу, уповноваженого управляти державним майном, з позовом на загальних підставах, визначених Господарським процесуальним кодексом.

Тож виявляти відсутність або недостатність у державної установи (організації) коштів, необхідних для виконання нею своїх зобов'язань, бажано під час розгляду справи та у кожному конкретному випадку відповідно до вимог розділу V Закону "Про власність" та інших законодавчих актів, встановлювати державний орган, уповноважений управляти державним майном, щоб залучити його до участі у справі згідно зі ст. 24 Господарського процесуального кодексу.

Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА

По материалам газеты "Юридичний вісник України"