На пiдприємствi амортизацiя на основнi фонди нараховувалась за
податковим методом. У разi розподiлу пооб'ектної вартостi
основних фондiв другої та третьої груп основних фондiв, як
того вимагає пункт 3 абзацу 4 Податкового роз'яснення,
затвердженого наказом ДПА України вiд 13.02.02 за № 68, не
враховується дата введення в експлуатацiю основних фондiв. Як
наслiдок, основнi фонди груп, що перебувають в експлуатацiї як
один рiк, так i десять рокiв мають однакову розрахункову
вартiсть. Це нонсенс. У бухгалтерському облiку ми маємо данi
залишкової вартостi по кожному об'єкту основних фондiв другої
та третьої груп, i вони враховують дату введення в
експлуатацiю основних фондiв. Нами розроблено порiвняльну
таблицю з цього приводу.
Так, наприклад, якщо первiсна вартiсть
торговельно-технологiчного комплексу, дата введення якого в
експлуатацiю 02.06.87, становить 61864 грн 22 коп., то
залишкова вартiсть за запропонованою методикою становить 20688
грн. 11 коп., а за бухгалтерським облiком - 2797 грн 86 коп.
Чи маємо ми право з метою практичного застосування положень
Закону про Державний бюджет України перенести з
бухгалтерського облiку данi залишкової вартостi по кожному
об'єкту основних фондiв другої та третьої груп у податковий
облiк для нарахування амортизацiї по об'єктах?
* * *
Податкове роз'яснення щодо застосування абзацу третього статтi
7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рiк"
( 2905-14 ) платниками податку на прибуток пiдприємств (наказ
ДПА України вiд 13.02.02 г. за № 68 ( v0068225-02 )) видано ДПА
України вiдповiдно до пiдпункту 4.4.2 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами
та державними цiльовими фондами" та Постанови КМ України
вiд 16.05.01 г. за № 494 ( 494-2001-п ) "Про затвердження Порядку
надання податкових роз'яснень".
Слiд зауважити, що зазначене Податкове роз'яснення, вiдповiдно
до абзацу "г" пiдпункту 4.4.2 Закону, використовуватиметься
податковими органами в разi обгрунтування їхнiх рiшень пiд час
апеляцiйних процедур. Податкове роз'яснення, як зазначає друге
речення цього абзацу, не має сили нормативно-правового акта.
За нормами абзацу "i" пiдпункту 4.4.2 Закону: "... платник
податкiв може оскаржити до суду (арбiтражного суду) рiшення
контролюючого органу або органу стягнення щодо видання iнструкцiй
чи податкових роз'яснень (у тому числi форм обов'язкової
податкової звiтностi, далi - податкових роз'яснень), якi, за
висновком такого платника податкiв, суперечать нормам або змiсту
вiдповiдного податку, збору (обов'язкового платежу). Визнання
судом (арбiтражним судом) iнструкцiї або податкового роз'яснення
податкового органу (незалежно вiд їх реєстрацiї у Мiнiстерствi
юстицiї України) недiйсними є пiдставою для використання
зазначеного рiшення всiма платниками податкiв з моменту прийняття
такого судового рiшення, а також для вiдповiдної змiни положень
iнструкцiй чи роз'яснень контролюючих органiв з цього питання.
Зазначене рiшення суду (арбiтражного суду) набирає чинностi з
моменту його прийняття та повинно бути оприлюднене за рахунок
сторони, що програла спiр (була визнана винною), протягом 30
календарних днiв з моменту прийняття такого судового рiшення".
Що ж до права платника застосувати свiй варiант бачення
взаємозв'язку положень Закону України "Про Державний бюджет
України на 2002 рiк" та Закону України "Про оподаткування прибутку
пiдприємств" шляхом перенесення з бухгалтерського облiку даних
залишкової вартостi по кожному об'єкту основних фондiв другої та
третьої груп до податкового облiку для нарахування амортизацiї по
об'єктах, то вирiшення такого питання не входить до компетенцiї
газети.
Нагадаємо окремi норми Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними
цiльовими фондами":
- 4.4.1. Конфлiкт iнтересiв.
У разi коли норма закону чи iншого нормативно-правового акта,
виданого на пiдставi закону, або коли норми рiзних законiв чи
рiзних нормативно-правових актiв припускають неоднозначне
(множинне) трактування прав та обов'язкiв платникiв податкiв або
контролюючих органiв, внаслiдок чого є можливiсть прийняти рiшення
на користь як платника податкiв, так i контролюючого органу,
рiшення у межах апеляцiйного узгодження {1} приймається на користь
платника податкiв.
{1} 5.2. Апеляцiйне узгодження податкового зобов'язання
5.2.1. Податкове зобов'язання платника податкiв, нараховане
контролюючим органом вiдповiдно до пунктiв 4.2 та 4.3 статтi 4
цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником
податкiв податкового повiдомлення, за винятком випадкiв,
визначених пiдпунктом 5.2.2 цього пункту.
5.2.2. У разi коли платник податкiв вважає, що контролюючий
орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або
прийняв будь-яке iнше рiшення, що суперечить законодавству з
питань оподаткування або виходить за межi його компетенцiї,
встановленої законом, такий платник податкiв має право
звернутися до контролюючого органу iз скаргою про перегляд
цього рiшення, яка подається у письмовiй формi та може
супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, якi
платник податкiв вважає за потрiбне надати. Скарга повинна
бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних
днiв, наступних за днем отримання платником податкiв
податкового повiдомлення або iншого рiшення контролюючого
органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний
прийняти вмотивоване рiшення та надiслати його протягом
двадцяти календарних днiв вiд дня отримання скарги платника
податкiв на його адресу поштою з повiдомленням про вручення
або надати йому пiд розписку. У разi коли контролюючий орган
надсилає платнику податкiв рiшення про повне або часткове
незадоволення його скарги, такий платник податкiв має право
звернутися протягом десяти календарних днiв, наступних за днем
отримання вiдповiдi, з повторною скаргою до контролюючого
органу вищого рiвня, а при повторному повному або частковому
незадоволеннi скарги - до контролюючого органу вищого рiвня iз
дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного
випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для
вiдповiдi на нього.
З урахуванням положень пункту 16.2 статтi 16 цього Закону
керiвник вiдповiдного контролюючого органу (або його
заступник) може прийняти рiшення про продовження строкiв
розгляду скарги платника податкiв понад строки, визначенi в
абзацi першому цього пiдпункту, але не бiльше шiстдесяти
календарних днiв, та письмово повiдомити про це платника
податкiв до закiнчення двадцятиденного строку, зазначеного в
абзацi першому цього пiдпункту.
Якщо вмотивоване рiшення за скаргою платника податкiв не
надсилається платнику податкiв протягом двадцятиденного строку
або протягом строку, продовженого за рiшенням керiвника
контролюючого органу (або його заступника), така скарга
вважається повнiстю задоволеною на користь платника податкiв з
дня, наступного за останнiм днем зазначених строкiв. Скарга
вважається також повнiстю задоволеною на користь платника
податкiв, якщо рiшення керiвника контролюючого органу (або
його заступника) про продовження строкiв її розгляду не було
надiслано платнику податкiв до закiнчення двадцятиденного
строку, зазначеного в абзацi першому цього пiдпункту.
Остаточне рiшення вищого (центрального) органу контролюючого
органу за заявою платника податкiв не пiдлягає подальшому
адмiнiстративному оскарженню, але може бути оскаржене у
судовому порядку.
Якщо вiдповiдно до закону контролюючий орган самостiйно
визначає податкове зобов'язання платника податкiв за
причинами, не пов'язаними iз порушенням податкового
законодавства, такий платник податкiв має право на
адмiнiстративне оскарження рiшень контролюючого органу
протягом тридцяти календарних днiв вiд дня отримання
податкового повiдомлення або вiдповiдi контролюючого органу на
скаргу, замiсть десятиденного строку, визначеного у абзацi
першому цього пiдпункту.
У разi коли останнiй день строкiв, зазначених у абзацi першому
цього пiдпункту або встановлених за рiшенням керiвника
контролюючого органу (або його заступника) у випадках,
визначених у абзацi другому цього пiдпункту, припадає на
вихiдний або святковий день, останнiм днем таких строкiв
вважається перший наступний робочий день.
Строки подання заяви про перегляд рiшення контролюючого органу
можуть бути продовженi за правилами та на пiдставах,
визначених пунктом 15.4 статтi 15 цього Закону.
Процедура адмiнiстративного оскарження здiйснюється тим
контролюючим органом, який надiслав платнику податкiв
податкове повiдомлення, вiдповiдно до своєї компетенцiї,
визначеної цим Законом.
5.2.3. Заява, подана iз дотриманням строкiв, визначених
пiдпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником
податкiв податкових зобов'язань, визначених у податковому
повiдомленнi, на строк вiд дня подання такої заяви до
контролюючого органу до дня закiнчення процедури
адмiнiстративного оскарження. Протягом зазначеного строку
податковi вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються,
а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається
неузгодженою.
5.2.4. Процедура адмiнiстративного оскарження закiнчується:
останнiм днем строку, передбаченого пiдпунктом 5.2.2 цього
пункту для подання заяви про перегляд рiшення контролюючого
органу, у разi коли така заява не була подана у зазначений
строк;
днем отримання платником податкiв рiшення контролюючого органу
про повне задоволення скарги, викладеної у заявi;
днем отримання платником податкiв рiшення контролюючого
органу, що не пiдлягає подальшому адмiнiстративному
оскарженню;
днем порушення судом (арбiтражним судом) провадження у справi
за позовом платника податкiв щодо визнання недiйсним рiшення
контролюючого органу.
День закiнчення процедури адмiнiстративного оскарження
вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника
податкiв.
5.2.5. З урахуванням строкiв позовної давностi платник
податкiв має право оскаржити до суду (арбiтражного суду)
рiшення контролюючого органу про нарахування податкового
зобов'язання у будь-який момент пiсля отримання вiдповiдного
податкового повiдомлення. У цьому випадку зазначене рiшення
контролюючого органу не пiдлягає адмiнiстративному оскарженню.
Платник податкiв зобов'язаний письмово повiдомляти
контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його
рiшень.
5.2.6. Якщо платник податкiв оскаржує рiшення податкового
органу до суду (арбiтражного суду), обвинувачення особи в
ухиленнi вiд сплати податкiв не може грунтуватися на такому
рiшеннi контролюючого органу до остаточного вирiшення справи
судом (арбiтражним судом), за винятком коли таке обвинувачення
не тiльки базується на рiшеннi контролюючого органу, а й
доведено на пiдставi додатково зiбраних доказiв вiдповiдно до
вимог кримiнально-процесуального законодавства України.
5.2.7. Працiвник податкового органу, який уповноважений
розглядати скаргу платника податкiв у межах адмiнiстративної
апеляцiйної процедури, має право пропонувати такому платнику
податкiв компромiсне рiшення спору, яке полягає у задоволеннi
частини скарги платника податкiв пiд зобов'язання останнього
погодитися з рештою податкових зобов'язань, нарахованих
контролюючим органом.
Пiдставою для прийняття рiшення щодо податкового компромiсу є
наявнiсть у податкового органу таких наявних фактiв та доказiв
по сутi скарги платника податкiв, якi дають пiдстави вважати,
що запропонований податковий компромiс приведе до бiльш
швидкого та/або бiльш повного погашення податкового
зобов'язання, порiвняно з результатами, якi можуть бути
отриманi внаслiдок передання такого спору на вирiшення суду
(арбiтражного суду).
Податковий компромiс не може бути запропоновано платнику,
податкiв до того, як працiвник податкового органу,
уповноважений розглядати скаргу такого платника податкiв, не
складе письмове обгрунтування доцiльностi податкового
компромiсу, що має бути розглянуте посадовою особою
податкового органу, яка нарахувала оскаржуване податкове
зобов'язання, а також посадовою особою, якiй безпосередньо
пiдпорядковується такий працiвник.
У разi коли платник податкiв погоджується на укладення
податкового компромiсу, зазначене рiшення набирає чинностi з
моменту отримання письмової згоди керiвника податкового органу
вищого рiвня, а сума податкового зобов'язання, яка визначена
умовами податкового компромiсу, вважається узгодженою, i таке
рiшення не може бути оскаржене у майбутньому.
Порядок застосування цього пiдпункту визначається центральним
податковим органом.
------------------------------------------------------------------
"Налоговый, Банковский, Таможенный Консультант"
№21/02, стр. 13
[27.05.2002]
Катерина Степанишина
Головний державний податковий iнспектор ДПА у м. Києвi
------------------------------------------------------------------