СТРАХОВІ ВИПЛАТИ РОДИНІ СУДДІ


Чи може одержати страхові виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів №89 від 14 лютого 1994 року родина судді, померлого від загального захворювання?


За п. 7 Порядку та умов державного обов'язкового страхування життя і здоров'я суддів, затвердженого постановою Кабміну № 89 від 14 лютого 1994 року (у редакції постанови Ні В від 12 січня 2001 року) страховик зобов'язаний виплачувати страхові суми:

по-перше, у разі загибелі (смерті) застрахованого, що сталася у зв'язку з виконанням ним відповідно до закону своїх службових обов'язиів;

по-друге, у разі заподіяння застрахованому, у зв'язку з виконанням службових обов'язків каліцтва чи іншого стійкого ушкодження здоров'я, що виключає можливість продовження професійної діяльності;

по-третє, у разі заподіяння застрахованому у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, що не призвело до стійкої втрати працездатності.

У першому з зазначених випадків передбачена цим нормативним актом страхова сума виплачується членам сім'ї застрахованого у розмірі його десятирічного грошового утримання за останньою посадою; у другому — самому застрахованому у розмірі його п'ятирічного заробітку; у третьому з названих страхових випадків — застрахованому у розмірі його річного заробітку. З вимогою про виплату відповідної суми застрахований, члени його сім'ї можуть звернутися до страховика (яким є Національна акціонерна страхова компанія "Оранта") протягом трьох років з дня настання страхового випадку. Виплати страхових сум провадяться страховиком у семиденний термін з дня одержання ним заяви застрахованого або членів його сім'ї. Проводити розслідування страхового випадку та збирати необхідні документи страховик зобов'язаний у межах цього терміну.

Таким чином, зазначений документ має на меті захист професійних прав суддів, тобто дотримання незалежності при прийнятті ними рішень. Оскільки звичайна хвороба судді безпосередньо не пов'язана з його діяльністю як носія судової влади, то цей нормативний акт не може застосовуватись у такому випадку. Крім того, викладені у ст. 45 Закону "Про статус суддів" положення про соціальний захист цієї категорії громадян, не дають підстави вважати звуженням прав судді ви-щеперелічені випадки страхування.

Попри це, відповідно до ст. 37 Закону "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, мають право на пенсію у разі втрати годувальника нарівні з рештою громадян України, які підлягають державному пенсійному забезпеченню. Передбачено аналогічне право й для батьків і чоловіка (дружини) померлого, які не були на його утриманні, однак згодом втратили джерело засобів для існування. Члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Названі особи, які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Непрацездатними вважаються батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли: чоловіки — 60 років, жінки — 55 років. Крім інших, до непрацездатних членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, закон зараховує також учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку.

Додатковою умовою для одержання названої пенсії є набуття визначеного Законом (ст. 43) стажу роботи годувальником, який помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, не пов'язаного з роботою. Кількість років стажу, що необхідний для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, залежно від віку особи визначено у ст. 25 Закону "Про пенсійне забезпечення".

Отже, страхування у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів № 89, здійснюється для пенсійного забезпечення суддів (та членів їх сімей), які одержали каліцтво чи загинули (померли) від дій, пов'язаних з виконанням ними своїх професійних обов'язків. В інших випадках призначення пенсій громадянам відбувається на загальних підставах.

Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА

По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 29 від 20-26 липня 2002 року;