КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 27 грудня 2001 р. N 607-р
Київ
Про принципи розміщення конкурентоспроможного
виробництва сільськогосподарської продукції по
природно-економічних зонах залежно від
ринкової кон'юнктури
1. Схвалити принципи розміщення конкурентоспроможного
виробництва сільськогосподарської продукції по
природно-економічних зонах залежно від ринкової кон'юнктури
(додаються).
2. Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінфіну разом з
Національною академією наук, Українською академією аграрних наук
розробити та до 1 червня 2002 р. внести Кабінетові Міністрів
України пропозиції щодо механізму реалізації принципів розміщення
конкурентоспроможного виробництва сільськогосподарської продукції
по природно-економічних зонах залежно від ринкової кон'юнктури та
разом з обласними державними адміністраціями визначити регіони для
проведення у 2002-2003 роках економічного експерименту із
впровадження відповідного механізму.
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ
Інд. 22
СХВАЛЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2001 р. N 607-р
ПРИНЦИПИ
розміщення конкурентоспроможного виробництва
сільськогосподарської продукції по природно-економічних
зонах залежно від ринкової кон'юнктури
Принципи розміщення конкурентоспроможного виробництва
сільськогосподарської продукції по природно-економічних зонах
залежно від ринкової кон'юнктури (далі - принципи) поділяються на:
1) пріоритетні;
2) специфічні.
До пріоритетних належать такі принципи:
визначення стратегічно важливих видів продукції для зростання
економіки аграрного сектору, гарантування продовольчої безпеки
держави, досягнення соціальної стабільності суспільства,
нарощування експортного потенціалу країни;
визначення природно-економічних зон для виробництва
стратегічно важливих видів продукції з максимальним використанням
їх біокліматичного потенціалу, найменшими витратами
матеріально-технічних ресурсів, ефективним використанням трудових
ресурсів та забезпеченням екологічної безпеки
сільськогосподарського виробництва;
мінімізація коливань та стабілізація обсягів валового збору
основних сільськогосподарських культур з урахуванням поточного та
прогнозного сукупного попиту на продукцію шляхом розроблення
державних цільових програм та впровадження механізму стимулювання
участі товаровиробників у їх виконанні;
регулювання попиту та пропонування на продовольчому ринку
шляхом інтервенції, застосування економічних важелів (субсидій,
пільгового кредитування тощо);
формування інфраструктури аграрного ринку, зокрема на
кооперативних засадах;
сприяння розвитку системи моніторингу аграрного ринку.
Специфічними принципами є такі:
на національному рівні:
- визначення стратегічно важливих видів продукції та обсягів
її виробництва, що гарантує продовольчу безпеку держави і створює
умови для нарощування її експорту;
- економічне стимулювання сільськогосподарського виробництва
у найбільш сприятливих зонах шляхом виконання державних цільових
програм з урахуванням нормативних витрат;
- встановлення заставних цін (цін підтримки), регулювання
попиту і пропонування на продовольчому ринку через відповідні
механізми;
- проведення постійного моніторингу стану продовольчого ринку
і ціноутворення на світовому, національному і регіональному рівні
з наданням відповідної інформації товаровиробникам;
на регіональному рівні:
- збалансування рівнів розвитку сільського господарства
регіону і галузей харчової та переробної промисловості;
- створення відповідної інфраструктури аграрного ринку;
- розширення застосування високих та ресурсоощадних
технологій згідно з відповідними державними цільовими програмами;
на базовому рівні (рівень товаровиробників):
- вільний вибір сфер виробничої діяльності, напряму
спеціалізації та інтегрування з іншими суб'єктами аграрного ринку;
- участь у виконанні державних цільових програм на умовах,
визначених відповідними нормативно-правовими актами, у тому числі
щодо використання коштів державного бюджету;
- участь через міжгалузеві об'єднання (асоціації) в кінцевому
розподілі прибутку, отриманого від реалізації продукції.