Позовна заява до господарського суду

Відповідно до ст. 1 Декрету № 7-93 платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їх інтересах дій та за видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Розмір ставки державного мита за подання заяв до господарських судів визначено п. 2 ст. 3 Декрету № 7-93. Згідно з п. 3 Інструкції про порядок обчислення та сплати державного мита щодо справ, які розглядаються арбітражними судами, державне мито сплачується до подання позовної заяви або заяви про перегляд рішення господарського суду. Платіжні доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанції про прийняття грошей у сплату державного мита додаються до позовних заяв, касаційних скарг, що подаються до арбітражних судів (п. 11 Інструкції).
Господарським процесуальним кодексом України встановлено, що позовні заяви i заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом. Державне мито сплачується чи стягується до Державного бюджету України. Одним із документів, що додаються до позовної заяви, є документ про сплату державного мита.
Пунктом 4 ст. 63 Кодексу передбачається, що суддя повертає позовну заяву i додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

По материалам журнала "ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ" № 29 від СЕРПЕНЯ 2002 року;