НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 05-39-11/2390 від 30.07.2002
Державна податкова
адміністрація України
Щодо податку на додану вартість
Свого часу Національна комісія регулювання електроенергетики
України зверталася до Державної податкової адміністрації України
(листи від 24.11.2000 N 05-31-11/2573 та від 18.01.2001
N 05-31-11/137 ( vl137227-01 ) з приводу оподаткування податком на
додану вартість плати за перетоки реактивної енергії, що
здійснюється на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.
Державна податкова адміністрація України не погодилася із доказами
НКРЕ щодо трактування плати за перетоки реактивної енергії, як
санкції, і листом від 29.12.2000 N 8984/5/16-1114 ( v8984225-00 )
надала роз'яснення згідно з яким оподаткування податком на додану
вартість плати за перетоки реактивної електроенергії здійснюється
на загальних підставах, за ставкою 20%. НКРЕ своїм листом від
09.01.2001 N 05-39-09/46 довела до відома всіх ліцензіатів з
передачі та постачання електроенергії за регульованим тарифом
необхідність нарахування податку на додану вартість.
Протягом 2001 року була створена та працювала Робоча група із
представників Мінпаливенерго, Держенергонагляду, НКРЕ та
Київського політехнічного інституту, яка підготувала зміни та
доповнення до Методики обчислення плати за перетікання реактивної
електроенергії між електропостачальною організацією та її
споживачами. Методика у новій редакції була затверджена наказом
Мінпаливенерго від 17.01.2002 N 19 ( z0093-02 ) та зареєстрована у
Мінюсті 01.02.2002 за N 93/6381. Відповідно до Методики оплата
перетікання реактивної електроенергії визначена як адресний
економічний стимул, який має спонукати споживача до проведення
технічних заходів для зменшення реактивних перетікань,
встановлення відповідного компенсуючого обладнання, що потребує
значних капіталовкладень. Трактування оплати за перетікання
реактивної енергії, як санкції, суперечить цивільному
законодавству, оскільки застосування санкцій передбачається у разі
невиконання умов договору однією із сторін договору, спричинених
її недбалістю, непрофесійними діями чи протиправною поведінкою
суб'єкта. А перетікання реактивної енергії між мережами споживача
та електропередавальної організації викликані в основному
технічними параметрами застарілого обладнання, технологій тощо і
потребують значних коштів та часу на їх заміну на сучасне
обладнання, яке оснащене компенсуючими пристроями.
У електроенергетиці відносини між енергопостачальником та
споживачем регулюються договором, який укладається на основі
примірного договору, що є додатком до Правил користування
електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96
N 28 ( z0417-96 ). Примірний договір передбачає певні умови щодо
регулювання та оплати перетікань реактивної електроенергії, які
фіксуються у додатку до договору "Порядок розрахунків за перетоки
реактивної електроенергії". Тому учасники робочої групи схиляються
до думки, що оплата перетікань електричної енергії не є санкцією і
не відноситься до товару, а є саме адресним економічним стимулом,
який можна кваліфікувати як послугу.
Враховуючи вищезазначене, поняття оплати перетоків реактивної
енергії, як оплати послуги, визначено у новій редакції Правил
користування електричною енергією, яка погоджена Мінпаливенерго,
Мінекономіки, Держстандартом та Держкомпідприємництва. Проект
нової редакції Правил найближчим часом буде затверджений
постановою НКРЕ та поданий на реєстрацію до Мін'юсту.
Для остаточного врегулювання питання НКРЕ провела 21 травня
2002 року нараду за участю повноважних представників Державної
податкової адміністрації, Мінпаливенерго України, Національної
Комісії регулювання електроенергетики України та НТУУ "КПІ"
(протокол наради додається).
Виконуючи рішення протоколу наради, НКРЕ відкликає свій лист
до ДПА від 18.01.2001 N 05-31-11/137 ( vl137227-01 ).
НКРЕ звертається до Державної податкової адміністрації з
пропозицією призупинити дію наказу від 12.07.2002 N 330
( v0330225-02 ) "Щодо затвердження податкового роз'яснення" до
остаточного врегулювання питання віднесення оплати за перетоки
реактивної електроенергії до послуг чи санкцій. Для
конструктивного вирішення цього питання НКРЕ звернулась до
Кабінету Міністрів України з проханням надати Міненерго, НКРЕ,
Мінекономіки, Мінпромполітики та ДПА відповідне доручення.
Голова Комісії Ю.Продан
ДОДАТОК
до листа НКРЕ
від 30.07.2002
N 05-39-11/2390
ПРОТОКОЛ НАРАДИ
щодо оподаткування плати за перетікання реактивної
електроенергії
21 травня 2002 р.
ПРИСУТНІ:
1. Меркушов В.Т. - Член Комісії
2. Костишена Н.М. - заступник начальника технічного
управління НКРЕ
3. Осадча О.І. - заступник начальника управління
цінової політики НКРЕ
4. Кулініч Л.І. - спеціаліст технічного управління
НКРЕ
5. Колошина З.Г. - головний спеціаліст Департаменту
економічного та фінансового
регулювання ПЕК Мінпаливенерго
України
6. Попцова М.В. - в.о. заст. директора СВП
"Енергозбут" АК "Київенерго"
7. Дунайло С.А. - директор департаменту економіки та
фінансів АК "Київенерго"
8. Медведєва Т.В. - начальник відділу моніторингу
режимів споживання енергії АК
"Київенерго"
9. Попович В.І. - енергозбут ВАТ "Київобленерго"
10. Гушля А.М. - Держенергонагляд України
11. Щербина Ю.В. - д.т.н., професор, НТУУ "КПІ"
12. Завада І.В. - корпорація "Інтертайп", представник
Нікопольського заводу феросплавів
13. Терлецька Л.С. - головний державний податковий
інспектор Управління ПДВ ДПА України
14. Задорожний О.М. - заст. начальника відділу Управління
прибутку ДПА України
ВИСТУПИЛИ:
Медведєва Т.В. - АК "Київенерго"
Реактивна електроенергія є товар. Плата за реактивну
електроенергію йде одним платіжним документом з платою за активну
електроенергію, і обидві складові оподатковуються ПДВ.
Завада І.В. - від Нікопольського заводу феросплавів
Податкова адміністрація вважає порушенням віднесення плати за
реактивну електроенергію до валових витрат, і вимагає оплачувати
"реактив" з прибутку підприємства.
Костишена Н.М. - НКРЕ України
Були листи НКРЕ до ДПА від 24.11.2000 N 05-31-11/2573 та від
18.01.2001 N 05-31-11/137 ( vl137227-01 ), де піднімалося питання
про надання плати за "реактив" статусу штрафних санкцій. Можливо,
це послужило першопричиною ініціативи місцевих податкових органів.
Скарги на вимогу вносити плату за перетікання реактивної
електроенергії з прибутку надходять і від інших споживачів -
наприклад, від Полтавського територіального відділення УСПП, лист
від 28.03.02 N 92/10.
Терлецька Л.С. - ДПА України
Згадані листи НКРЕ - це міжвідомче листування, яке не носить
характеру офіційного роз'яснення і не може використовуватися
іншими відомствами, організаціями тощо.
ДПА не оголошувала про припинення дії свого листа від
29.12.2000 N 8984/5/16-1114 ( v8984225-00 ), де роз'яснюється
оподаткування плати за реактивну електроенергію податком на додану
вартість.
Що стосується скарг, то тут можуть бути різні недомовки та
викривлення. Для об'єктивного аналізу треба мати копії актів
перевірки.
Гушля А.М. - Держенергонагляд України
Ініціативу НКРЕ щодо трактування плати за "реактив" як
штрафних санкцій визнано помилковою.
Термін "санкція" було введено в проект Змін та доповнень до
Методики розрахунків за перетікання реактивної електроенергії,
який в 2001 р. готувала робоча група, утворена за дорученням
директора Департаменту електроенергетики Мінпаливенерго В.А.
Дарчука з участю НКРЕ.
Проте при розгляді підготованого проекту цей термін
категорично відхилило Юридичне управління Мінпаливенерго, і
замість нього в затверджений текст зміненої Методики увійшов
термін "адресний економічний стимул".
Проблема в тому, що термін "економічний стимул" є в Законі
України про енергозбереження ( 74/94-ВР ), але його немає в
фінансово-бухгалтерських нормативно-методичних документах. Звідси
і виникають неоднозначності - за рахунок чого платити за "реактив"
і як узгодити грошові потоки з податковим законодавством.
Терлецька Л.С. - ДПА України
Неоднозначності можна перемогти, якщо дати визначення
"адресного економічного стимулу" та сформулювати порядок грошових
операцій в Методиці розрахунків плати за перетікання реактивної
електроенергії ( z0093-02 ), в Правилах користування електричною
енергією ( z0417-96 ) тощо. Але спершу треба всебічно дослідити та
узгодити принципове рішення.
Щербина Ю.В. - КПІ
Санкція є заходом зміцнення фінансової, кредитної,
договірної, розрахункової дисципліни, являє собою покарання
організації за недбалість, некомпетентність або протиправну
поведінку персоналу, та носить разовий характер.
Плата за перетікання реактивної електроенергії, навпаки,
нараховується регулярно. Перетікання реактивної електроенергії
спричинюються не протиправною поведінкою, некомпетентністю або
недбалістю персоналу, а об'єктивними технічними та технологічними
факторами, які мають узагальнену назву - електромагнітна
незбалансованість наявного електрообладнання.
Шляхи зміцнення дисципліни не дають можливостей зменшити
плату за "реактив". Для цього споживач повинен здійснити значні
капіталовкладення.
Нова редакція Методики, погоджена НКРЕ, затверджена наказом
Мінпаливенерго від 17.01.2002 N 19 ( z0093-02 ) та зареєстрована у
Мінюсті 01.02.2002 за N 93/6381, визначає плату за перетікання
реактивної електроенергії як адресний економічний стимул для
зменшення негативного впливу реактивних потужностей конкретних
споживачів на втрати активної електроенергії та на якість
електронапруги шляхами установки додаткового компенсуючого та
регулюючого обладнання або заміни застарілих електроприймачів
сучасною технікою з уже компенсованим споживанням реактивної
потужності.
З технологічної точки зору перетікання реактивної
електроенергії є послуга, яку електроенергетична система вимушена
надавати споживачу, якщо він використовує електромагнітно
незбалансовані електроустановки. Тому плата за "реактив" є
одночасно платою за отримані послуги та стимулом до здійснення
відповідних капіталовкладень і до регулювання реактивних
перетікань.
З економічної точки зору плату за "реактив" треба відносити
на виробничі витрати споживача, а в електропередавальній
організації спрямовувати на здійснення капіталовкладень в
установки балансування реактивних потужностей в тих фрагментах
електромережі, де такі капіталовкладення з будь-яких причин не
можуть або не бажають здійснити споживачі.
Гушля А.М. - Держенергонагляд України
Технологічна та економічна сторони дають передумови, а нам
треба передбачати також і наслідки. Якщо плата за "реактив" є
плата за послуги, то вона в чинній податковій системі підлягає ПДВ
20%, який, до речі, можна значною мірою повернути. А якщо це
санкція, то податок на прибуток, звідки повинна сплачуватися
санкція, буде 30%, і він не повертається.
Але і це не головне. Існують споживачі, у яких плата за
"реактив" наближається до суми прибутку або й перевищує її. І для
таких споживачів розчерк пера відповідальної особи, яка підпише
розпорядження про оплату "реактиву" з прибутку підприємства,
обернеться тяжкими економічними та соціальними наслідками.
Терлецька Л.С. - ДПА України
Послуга є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Якщо в нормативних документах буде чітко визначено, що перетікання
реактивної електроенергії є послуга, як кожна послуга вона буде
підлягати оподаткуванню ПДВ.
Щербина Ю.В. - КПІ
Тут є нюанс. Головна ознака товару - те, що він суспільно
корисний і в ринковій економіці продукується з метою продажу.
Енергосистема продукує з метою продажу активну електроенергію, а
реактивні перетікання виступають суспільно шкідливою складовою
фізичного процесу передачі та розподілу активної електроенергії.
Тому ми наголошуємо на слові вимушена послуга, і вона не є
товаром.
Проте треба погодитися, що цей нюанс ще не визрів для його
унормування в термінологічному просторі грошових операцій в
Україні.
Медведєва Т.В. - АК "Київенерго"
Не треба термін "послуга". Це змусить здійснювати платежі за
електроенергію двома незалежними рахунками і тому значно
ускладнить документооборот.
Гушля А.М. - Держенергонагляд України
Ваша енергокомпанія - єдина в Україні, яка оформляє платежі
за активну та за реактивну електроенергію одним дорученням. Всі
інші понад 40 електропередавальних організацій ділять названі
грошові потоки і не бачать у цьому лиха.
З економіко-організаційної точки зору потоки, які
обслуговують дві протилежні (суспільно корисну та суспільно
шкідливу) сторони єдиного виробничого процесу та тому мають різні
джерела формування та різне призначення, не можуть зливатися на
проміжних стадіях.
Задорожний О.М. - ДПА України
Звернімо увагу на те, що у Методиці ( z0093-02 ) розрахунків
є дві складові плати за "реактив" - плата П1 (основна) та плата П2
(надбавка за недостатнє оснащення споживача). Тому є підстава
відносити плату П1, як плату за послуги, на валові витрати, а
плату П2 вважати санкцією і сплачувати з прибутку.
Гушля А.М. - Держенергонагляд України
Складову П2 виділено в Методиці ( z0093-02 ) виключно для
того, аби ті споживачі, кого це особливо стосується (таких
небагато), чітко розуміли напрямок дії адресного економічного
стимулу. Складова П2 не може бути санкцією якраз тому, що для її
зменшення необхідні капіталовкладення в оснащення споживача.
ВИРІШИЛИ:
1. Просити НКРЕ відкликати лист від 18.01.2001 N 05-31-11/137
( vl137227-01 ) як такий, що суперечить законодавству.
2. Просити ДПА України підтвердити дію листа-роз'яснення від
29.12.2000 N 8984/5/16-1114 ( v8984225-00 ).
3. Таким чином ситуацію буде стабілізовано. З метою
унормування перспектив подальшого розвитку ввести визначення
реактивних перетікань як вимушених послуг споживачам у нову
редакцію Правил користування електричною енергією, а також увести
аналогічне визначення та розширити роз'яснення терміну "адресний
економічний стимул" при внесенні змін і доповнень у Методику
обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії
( z0093-02 ).
Член Комісії В.Меркушов
Заступник начальника
технічного управління Н.Костишена
Секретар Л.Кулініч