КОРИСТУВАННЯ КВАРТИРНИМ ТЕЛЕФОНОМ
Відповідно до Закону "Про зв'язок" Кабінет Міністрів ухвалив Правила користування місцевим телефонним зв'язком своєю постановою від 22 квітня 1997 року № 385. Ці Правила, розроблені згідно зі статтею 14 Закону України "Про зв'язок" та статтею 22 Закону України "Про захист прав споживачів , визначають права та обов'язки підприємств зв'язку всіх форм власності і споживачів, регулюють взаємовідносини між німи і є обов'язковими для виконання на всій території України.
Для надання можливості користування послугами телефонного зв'язку підприємства зв'язку встановлюють таксофони у громадських місцях, а також на підпри-І ємствах, в установах та організаціях за домовленістю з ними.
Залежно від місця встановлення телефони поділяються на такі категорії: квартирні індивідуального користування, встаї новлені в окремих квартирах або в кімнат тах комунальних квартир; квартирні колективного користування, встановлені в коридорах комунальних квартир і підключені до окремої лінії; службові, встановлені на підприємствах, в установах та організаціях; службові, встановлені в квартирах посадових осіб.
Згідно з пунктом 41 Правил у разії встановлення факту смерті абонента коли у приватному будинку чи у приватизованій квартирі ніхто не проживає або і проживає без наявності у паспорті відмітки про реєстрацію постійного місця проживання за відповідною адресою, телефон відключається. Якщо протягом місяця з дня смерті абонента надійшла заява від можливого спадкоємця, телефон вмикається на час оформлення документів про спадщину за умови внесення абонентної плати. Договір переоформляється, якщо спадкоємець не пізніше семи місяців пред'являє документи про спадщину та за наявності в його паспорті відмітки про реєстрацію постійного місця проживання за відповідною адресою.
У випадку, коли абонент вибуває або відмовляється від телефону, а також у разі його смерті договір переоформляється на члена його сім'ї, який проживав разом з ним і має у паспорті відмітку про реєстрацію постійного місця проживання! за відповідною адресою.
Послуги місцевого телефонного зв'язку надаються споживачам після подання до підприємства зв'язку письмової заяви. Поважною причиною для відмови підприємством зв'язку в наданні таких послуг є відсутність відповідних технічних можливостей.
Заяви громадян на встановлення квартирних телефонів беруться на облік і задовольняються за наявності у паспорті відмітки про реєстрацію постійного місця проживання за відповідною адресою.
При цьому заяви на встановлення телефонів в окремій квартирі приймаються тільки від однієї особи, у комунальній квартирі від усіх сімей, які виявили ба жання встановити телефон. .
Заяви членів садівницьких товариств і кооперативів, власників будинків, приватизованих квартир та дач, які проживають у них без наявності в паспорті відмітки про реєстрацію постійного місця проживання, беруться підприємствами зв'язку на окремий облік і задовольняються згідно з вищезазначеними Правилами за відсутності в зоні дії відповідної АТС незадоволених заяв громадян, які мають у паспорті відмітку про реєстрацію постійного місця проживання.
Облік і порядок розгляду заяв на надання послуг місцевого телефонного зв'язку здійснюється відповідно до інструкції, що затверджується Мінзв'язку.
У разі переїзду громадян, які мають у паспорті відмітку про реєстрацію постійного місця проживання як в окремій, так і в комунальній квартирі, у зоні дії однієї телефонної мережі черга на встановлення телефонів за їх новими адресами переноситься всім членам сім'ї і реєструється з дати подання первинної заяви, але не раніше дати відмітки в паспорті про реєстрацію постійного місця, проживання за попередньою адресою, якщо за попереднім місцем проживання заяву не було задоволене.
У місцях з недостатнім рівнем насиченості технічними засобами місцевих телефонних мереж заяви на встановлення телефонів задовольняються в такій послідовності: органів державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури, судів, органів внутрішніх справ, служби безпеки та військових установ; дипломатичних та консульських представництв іноземних держав.
Потім задовольняються заяви медичних закладів, пожежних частин, організацій, що надають інформацію стосовно стихійних явищ (землетрус, повінь, ураган тощо), державних дошкільних виховних і навчальних закладів, державних закладів науки і культури.
Лише після цього можуть бути задоволені заяви громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на позачергове встановлення квартирних телефонів, а також осіб, які працюють або вийшли на пенсію з Мінзв'язку, його об'єднань, підприємств, установ, навчальних закладів, що входять до сфери його управління, маючи безперервний стаж роботи не менше 10 років; громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на першочергове встановлення квартирних телефонів; інших підприємств, установ та організацій; інших громадян.
Черга на встановлення телефону визначається датою подання заяви.
Черга громадян, які мають пільги на встановлення квартирних телефонів, у межах зазначених груп (позачергове, першочергове, переважне право) визначається датою подання документів, якими ці пільги засвідчені.
Але, якщо для будівництва телефонних мереж залучаються фінансові кошти юридичних та фізичних осіб, телефони їм встановлюються позачергово без додержання зазначеного порядку.
У цих випадках для задоволення заяв громадян, -які за чинним законодавством мають пільги на встановлення квартирних телефонів, підприємства зв'язку можуть частково фінансувати будівництво таких АТС за рахунок власних або бюджетних коштів, кредитів банку.
З введенням у дію нових АТС після задоволення заяв громадян, які згідно з чинним законодавством мають пільги на встановлення квартирних телефонів, підприємствам зв'язку дозволяється встановлювати телефони за договірними тарифами в обсягах, що визначаються Мінзв'язку.
У разі коли документи на встановлення телефону особі, яка відповідно до чинного законодавства має пільги на встановлення квартирного телефону, підготовлено, але вона померла і з часу смерті минуло не більше шести місяців, договір укладається з одним із членів сім'ї, які проживали з нею і мають у паспорті відмітку про реєстрацію постійного місця проживання за відповідною адресою, без збереження пільг щодо оплати.
У комунальних квартирах встановлюються телефони колективного користування. Одному з мешканців комунальної квартири може бути встановлено телефон індивідуального користування за наявності письмової відмови інших мешканців цієї квартири від встановлення телефону колективного користування. Якщо є технічна можливість — дозволяється встановлювати телефони індивідуального користування в кімнатах комунальних квартир.
За заявою одного з мешканців комунальної квартири телефон індивідуального користування перевстановлюється для. колективного користування без згоди абонента.
У разі перевстановлення телефону для колективного користування мешканці комунальної квартири, які бажають користуватися телефоном, зобов'язані повернути абоненту частину плати за встановлення телефону згідно із затвердженими тарифами, які діють на час надання послуги, а також частину вартості додаткових робіт, якщо з часу встановлення телефону минуло не більше трьох років. Витрати розподіляються пропорційно кількості сімей.
Відсутність технічних можливостей для встановлення телефонів особам, які згідно з чинним законодавством мають пільги на встановлення квартирних телефонів, не є перешкодою для встановлення телефонів за заявами, які надійшли пізніше, в інших будинках та під'їздах, де є така можливість.
Користування телефоном може бути припинено у таких випадках: за заявою абонента; з переїздом абонента на нове місце проживання (в зону дії іншої АТС, інший регіон).
У разі коли абонент вибуває або відмовляється від телефону, а також у разі його смерті договір переоформляється на члена його сім'ї, який проживав разом з ним і має у паспорті відмітку про реєстрацію постійного місця проживання за відповідною адресою.
З виїздом абонента, у квартирі якого було встановлено телефон на пільгових умовах, телефон залишається членам сім'ї, якщо надійшла черга на встановлення телефону (черга визначається датою подання первинної заяви абонента) або з часу встановлення телефону минуло не менше трьох років. В інших випадках договір розривається.
Телефон, встановлений у квартирі, де проживає подружжя, яке розірвало шлюб, вважається квартирним телефоном колективного користування за заявою одного з подружжя.
У разі роз'їзду подружжя, яке розірвало шлюб, переважне право на користування телефоном залишається за особою, яка згідно з чинним законодавством має пільги на встановлення квартирного телефону. Якщо жоден із подружжя пільг не має, право на користування телефоном надається тому із подружжя, з яким залишаються неповнолітні діти, В інших випадках телефон залишається у квартирі, де він був встановлений.
З переїздом абонента та членів його сім'ї в телефонізовану квартиру переоформлення телефону за новою адресою здійснюється на підставі виданої підприємством зв'язку довідки.
У разі обміну телефонізованих квартир у межах України підприємства зв'язку протягом місяця на підставі заяв абонентів, документів про обмін та довідок телефонних мереж здійснюють взаємне переоформлення договорів для тих громадян, які на момент переїзду були абонентами, у тому числі абонентами телефонів колективного користування. За заявою абонента цей термін може бути продовжений. Члени сім'ї абонента, які користувалися телефоном, з переїздом у телефонізовану квартиру мають право на укладення договору за умови відсутності у будинку заяв осіб, які згідно з чинним законодавством мають пільги на встановлення квартирних телефонів.
У випадку внутрішньородинного обміну квартир договори переоформляються на членів родини незалежно від того, з ким він був укладений.
При обміні телефонізованих квартир абоненти країн СНД протягом трьох місяців мають право на укладення договору за умови внесення абонентної плати за цей період.
У разі дарування телефонізованої квартири дітям, одному з подружжя, батькам договір переоформляється на власника квартири за наявності у паспорті відмітки про реєстрацію постійного місця проживання за відповідною адресою.
Віра КРАВЦОВА, консультант
По материалам газеты "Юридичний вісник України" №32 СЕРПЕНЬ 2002 року;