МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ
                 ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 83-20/911 від 24.07.2002




     У відповідь  на ваш лист від 18.06.2002 р.  N 49 щодо надання
роз'яснень  із  застосування  деяких   нормативно-правових   актів
повідомляємо наступне.
     Закон України від 20 грудня 2001 року N 2899-III ( 2899-14  )
не  передбачає  вжиття  дискримінаційних  заходів  щодо  суб'єктів
господарської  діяльності  і  спрямований  на  усунення   випадків
ухилення   окремих  підприємств,  створених  за  участю  іноземних
інвесторів,  від сплати податків,  зборів (обов'язкових платежів).
Цим   Законом   було   запроваджено  норму  щодо  заборони  видачі
підприємствам з іноземними інвестиціями  податкового  векселя  при
ввезенні  товарів  в  Україну.  При  застосуванні зазначеної норми
враховується  чинність  міжнародних  договорів  про  сприяння   та
взаємний захист інвестицій, укладених Україною з багатьма країнами
світу,  у тому  числі  з  країнами  Європейського  Співтовариства.
Відповідно       до   частини  1   статті  9   Конституції України
( 254к/96-ВР ) чинні міжнародні договори,  згода на обов'язковість
яких  надана  Верховною  Радою  України,  є частиною національного
законодавства України.  Законом України "Про міжнародні  договори"
( 3767-12 ) визначено,  що "міжнародні договори України підлягають
неухильному дотриманню Україною відповідно  до  норм  міжнародного
права" і у випадку,  якщо міжнародним договором України, укладення
якого відбулося у формі закону,  встановлено інші правила, ніж ті,
що  передбачені законодавством України,  то застосовуються правила
міжнародного договору України".
     В даний   час   постановою  Кабінету  Міністрів  України  від
10.01.2002 N 21 ( 21-2002-п ),  яка внесла зміни до п.  4  Порядку
випуску,  обігу  та  погашення  векселів,  які  видаються  на суму
податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні)  товарів  на
митну   територію   України,   затвердженого  постановою  Кабінету
Міністрів України від 01.10.97 N 1104 ( 1104-97-п ),  всі учасники
зовнішньоекономічної  діяльності  поставлені  в  рівні  умови щодо
права видавати зазначений податковий вексель.  Отже,  при  митному
оформленні  товарів,  які  ввозяться  підприємствами  з іноземними
інвестиціями, застосовуються норми цих договорів, які передбачають
надання  іноземним інвесторам режиму не менш сприятливого ніж той,
що  надається  підприємствам,  створеним  за  участю  вітчизняного
капіталу.
     Державна митна  служба  під час здійснення митного оформлення
товарів,  що ввозяться (пересилаються) на митну територію  України
підприємствами  з  іноземними  інвестиціями,  забезпечує право цих
платників податку на видачу податкового векселя на суму податку на
додану  вартість  за  умови  підтвердження наявності  у статутному
фонді  таких підприємств частки капіталу походженням з країн, щодо
яких  Верховною  Радою  України  ратифіковано угоди про сприяння і
взаємний захист інвестицій.
     Відповідно до статті 1 Закону України від 19.03.96 N 93/96-ВР
( 93/96-ВР  )  "Про режим іноземного інвестування" "підприємство з
іноземними інвестиціями  -  підприємство  (організація)  будь-якої
організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства
України,  іноземна інвестиція в статутному фонді  якого,  за  його
наявності,  становить не менше 10 відсотків.  Підприємство набирає
статусу підприємства з іноземними інвестиціями з  дня  зарахування
іноземної інвестиції на його баланс".
     Виходячи з викладеного,  у разі  наявності у статутному фонді
ТОВ "Європродукт" інвестицій з держав,  з якими Україною  укладено
та набули чинності  угоди,  про які  йде мова,  підприємство зможе
скористатися правом на  видачу  податкового  векселя  при  імпорті
товарів.  При  цьому підприємство повинно відповідати усім вимогам
Порядку випуску,  обігу та погашення векселів,  які  видаються  на
суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів
на митну  територію  України,  затвердженого  постановою  Кабінету
Міністрів України від 01.10.97 N 1104 ( 1104-97-п ), зокрема, щодо
наявності  у  нього  права  на  відшкодування  податку  на  додану
вартість з бюджету за результатами попереднього звітного  періоду,
якщо   така  заборгованість  з  відшкодування  податку  на  додану
вартість на  день  видачі  податкового  векселя  не  погашена;  та
здійснення  ним ввезення товарів за прямими договорами для власних
виробничих потреб.

 Заступник Державного секретаря
 Міністерства економіки та
 з питань європейської інтеграції України               В.Стеценко