МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
N 359 від 17.12.98
м.Київ
Про недоліки в профілактиці
захворюваності на дифтерію
Епідемічна ситуація з дифтерії в Україні залишається
напруженою незважаючи на те, що в цілому в країні станом на
25.11.98 кількість хворих на дифтерію зменшилась у порівнянні з
аналогічним періодом минулого року в 2.1 разу (з 1274 випадків у
1997 р. до 617 у 1998 р.). Захворювання реєструються на всіх
адміністративних територіях. Зростання захворюваності на дифтерію
спостерігається в Івано-Франківській області. Якщо захворюваність
на дифтерію дорослого населення в країні в 1998 році в порівнянні
з 1997 роком зменшилась у 2 рази, то захворюваність на дифтерію
дітей зменшилась на 40 %. На сьогодні спостерігається збільшення
кількості захворілих на дифтерію дітей у Вінницькій, Луганській,
Івано-Франківській, Львівській, Одеській, Хмельницькій та
Чернігівській областях.ї
На сьомому році епідемії що реєструються групові
захворювання на дифтерію. Тільки за останній час такі ускладнення
мали місце серед учнів школи у м.Львові (захворіло 3 дітей та
виявлено 11 носіїв токсигенних штампів дифтерії) та в Хмельницькій
області, де у великій релігійній сім'ї, в якій діти не
щеплювались, а медичним працівникам створювались перешкоди у
наданні медичної допомоги дітям, захворіло на дифтерію 5 чоловік,
з них 4 дітей, які всі померли.
У динаміці за 5 останніх років не поліпшуються показники
госпіталізації хворих на дифтерію. В країні у перші два дні з дня
захворювання госпіталізовано лише 24 % хворих, а від дня звернення
по медичну допомогу - 64 %.
Особливо занепокоєння викликає велика кількість померлих від
дифтерії в 1998 році (21 хворий, з них 10 дорослих та 11 дітей)
при відносно низькому рівні захворюваності, насамперед серед
дітей. Летальність серед дорослих становить 2%, серед дітей 10.1%.
В 1997 році ці показники відповідно складали 2.5% та 5%. Таким
чином, летальність серед дітей в 1998 році збільшилась майже в 2
рази в порівнянні з минулим роком, що свідчить про несвоєчасність
надання медичної допомоги. Летальні випадки серед дітей, які
захворіли на дифтерію, в 1998 році зареєстровані в Луганській (1),
Житомирській (1), Івано-Франківській (2), Львівській (2), Одеській
(1) і Хмельницькій областях (4). Найбільш гостра ситуація з
летальності склалася в Хмельницькій області, де померло 4 дітей з
5 хворих на дифтерію. Серед 11 дітей, які померли від дифтерії, 5
проти дифтерії не щеплені: з них Хмельницька - 4, Львівська - 1. У
другої померлої дитини зі Львівської області виявлено порушення
схеми імунізації і при епідрозслідуванні встановлено факт
фальсифікації щеплень.
Про гостру епідемічну ситуацію з дифтерії в країні свідчить
широке розповсюдження токсигенних штампів збудника дифтерії, носії
яких, як і хворі, є джерелом інфекції. В 1998 році на всіх
адміністративних територіях виявлено 900 носіїв токсигенних
збудників дифтерії.
Незважаючи на масштабну роботу, проведену в країні під час
епідемії дифтерії, в здійсненні імунопрофілактики населення й досі
припускаються недоліки. Аналіз показав, що серед хворих на
дифтерію 20 % не щеплені проти цієї інфекції зовсім. До сьогодні
не усунено недоліків у проведенні планової імунізації. За 9
місяців поточного року в Одеській області вакциновано проти
дифтерії 59.8 % підлеглих, в Херсонській - 66.3 %. В Закарпатській
області ревакциновано проти дифтерії лише 63 % осіб з груп ризику,
у тому числі 46.9 % - медпрацівників.
У зв'язку з викладеним
Н А К А З У Ю :
1.Начальникам управлінь охорони здоров'я Івано-Франківської
(Гулій А.М.), Львівської (Хобзей М.К.), Хмельницької (Пінчук А.К.)
обласних державних адміністрацій вказати на незадовільну роботу
щодо попередження захворюваності на дифтерію.
2.міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим,
начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської і
Севастопольської міських державних адміністрацій, головним
державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей,
м.Києва та м.Севастополя, на водному, залізничному, повітряному
транспорті:
2.1.Вважати стан епідемічної ситуації в Україні з дифтерії
неблагополучним. Провести детальний епідеміологічний аналіз за
1998 рік у розрізі районів і міст з оцінкою епідеміологічної
ситуації з дифтерії, стану імунопрофілактики серед дітей, підлітків
та дорослих, які належать до груп ризику. Визначити першочергові
протиепідемічні заходи на 1999 рік. Строк - 15.02.99.
2.2.Негайно вжити заходів щодо виконання планів щеплень проти
інфекційних захворювань.
2.3.Посилити роботу з неформальними угрупуваннями (цигани),
релігійними сім'ями та інш., що відмовляються від щеплень, та
соціально-неблагополучними родинами щодо встановлення з ними
взаємодії у питаннях проведення щеплень цим прошаркам населення.
2.4.У місячний термін подати до головних управлінь
лікувально-профілактичної допомоги та медичної допомоги дітям і
матерям відомості про всіх померлих від дифтерії з 1992 року:
копії медичних карт стаціонарного хворого (ф-003), амбулаторного
хворого (ф-025) та на випадок смерті дитини дадатково історії
розвитку дитини (ф-112).
3.Начальникам головних управлінь Міністерства охорони
здоров'я України: санітарно-епідеміологічного Бережнову С.П.,
лікувально-профілактичної допомоги дітям і матерям Гойді Н.Г.:
3.1.У грудні 1998р.-січні 1999 р. організувати перевірку
роботи органів та установ охорони здоров'я Івано-Франківської,
Львівської та Хмельницької областей по боротьбі з дифтерією та
підготувати матеріали для розгляду на апаратній нараді у Міністра.
4.Ректору Українського державного медичного університету
ім.О.О.Богомольця Гончаруку Є.Г.:
4.1.Доручити завідуючим профільними кафедрами проаналізувати
вищезазначену документацію, дати експертну оцінку якості
діагностики і лікування та розробки пропозиції щодо зниження
летальності від дифтерії в Україні. Термін до 1 березня 1999 року.
5.Директору Львівського НДІ епідеміології та гігієни
Безкопильному І.Н.:
5.1.Провести детальний аналіз захворюваності, профілактичних
і протиепідемічних заходів по боротьбі з дифтерією в Україні за
1991-1998 роки, розробити пропозиції щодо подальшого поліпшення
епідситуації на цю інфекцію. Подати їх до МОЗ України 15.02.99.
6.Директору Київського НДІ епідеміології та інфекційних
хвороб Сельніковій О.П.:
6.1.Узагальнити дані серологічних досліджень стану імунітету
населення України за 1991-1998 роки проти дифтерії, правця, кору
та направити їх до 15.02.98 до МОЗ України.
7.Головним позаштатним інфекціоністам МОЗ України Руденко
А.О., Крамарєву С.А., головному лікарю Українського центру
держсанепіднагляду Москаленку П.С. проаналізувати стан
діагностики, своєчасності госпіталізації, якості лікування хворих
на дифтерію, причини високої летальності, розробити та подати до
15.02.99 а МОЗ України пропозиції щодо їх покращення.
Контроль за виконанням цього наказу покладаю на першого
заступника Міністра Богатирьову Р.В.
Міністр А.М.Сердюк