Згідно зі ст. 17 Закону України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР
«Про систему оподаткування» сплата податків i зборів
(обов’язкових платежів) проводиться у порядку, встановленому
цим Законом та іншими законами України.
Статтею 15
вказаного Закону місцевий збір визначено як ринковий. Пунктом
3 зазначеної статті передбачено, що місцеві податки i збори
(обов’язкові платежі), механізм справляння та порядок їх
сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами
відповідно до переліку i в межах граничних розмірів ставок,
установлених законами України. При цьому ринковий збір є
обов’язковим для встановлення органами місцевого
самоврядування за наявності об’єктів оподаткування або умов, з
якими пов’язане запровадження цього збору.
Порядок
справляння місцевих податків i зборів визначено Декретом
Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про
місцеві податки i збори» (далі — Декрет).
Крім цього, з
метою стимулювання розвитку малого підприємництва та
відповідно до п. 4 розділу XV «Перехідні положення»
Конституції України видано Указ Президента України від
28.06.99 р. № 761/99 «Про впорядкування механізму сплати
ринкового збору», яким установлено, що ринковий збір — це
плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм
власності, в тому числі у павільйонах, на критих та відкритих
столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів,
візків, мотоциклів, ручних візків тощо. Також п. 2 нових
Правил визначено, що ринок — це суб’єкт господарювання,
створений на відведеній за рішенням місцевого органу
виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній
ділянці i зареєстрований в установленому порядку,
функціональними обов’язками якого є надання послуг та
створення для продавців i покупців належних умов у процесі
купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від
попиту i пропозицій.
Водночас торгувати у невстановлених
місцях заборонено. Згідно з п. 16 Правил роботи
дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених наказом
МЗЕЗторгу України від 08.06.96 р. № 396, погодженим з
Мінекономіки України, Міністерством охорони здоров’я України,
Держспоживзахистом та
Укоопспілкою, зареєстрованим у
Мін’юсті України 23.07.96 р. за № 372/1397, розміщення пунктів
дрібнороздрібної торговельної мережі здійснюється
господарюючим суб’єктом з письмового дозволу місцевого органу
державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування)
та за погодженням з органами державного
санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони,
державної автоінспекції та архітектури.
Згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.94 р. № 707
«Про додаткові заходи щодо впорядкування торговельного
обслуговування населення» уряд АРК, облвиконкоми, Київський та
Севастопольський міськвиконкоми повинні вживати заходи для
припинення в установленому порядку діяльності підприємств
торгівлі незалежно від форм власності, громадян-підприємців,
які не мають відповідних дозволів на здійснення торгівлі.
Таким чином, особи, які орендують приміщення для торгівлі
у пасажному комплексі, що не має статусу ринку, повинні мати
дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі, сплативши за нього збір
у порядку, встановленому ст. 17 Декрету, та у розмірі,
визначеному рішенням органу місцевого самоврядування про
запровадження зазначеного збору.