Згідно зі ст. 6 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III
«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон №
2181-III) у разі коли сума податкового зобов’язання
розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган
надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому,
зокрема, зазначаються граничні терміни погашення нарахованих
податкових зобов’язань.
Відповідно до ст. 5 цього Закону
платник податків зобов’язаний самостійно погасити суму
зазначеного податкового зобов’язання протягом десяти
календарних днів, наступних за днем отримання такого
повідомлення.
Статтею 8 Закону № 2181-III передбачено, що
у разі несплати у встановлені Законом терміни (а саме — десять
днів) суми податкового зобов’язання, визначеної контролюючим
органом, з дня, наступного за останнім днем граничного терміну
такого погашення, визначеного у податковому повідомленні,
виникає право податкової застави.
Отже, у разі несплати
податкового зобов’язання протягом десяти днів з дня отримання
податкового повідомлення, починаючи з наступного дня виникає
право податкової застави на всі активи платника податків
незалежно від початку або стадії процедури адміністративного
оскарження рішення про нарахування суми податкового
зобов’язання.