Відповідно до ст. 3 Закону України від 25.06.91 р.
№ 1251-ХІІ «Про систему оподаткування» (зі змінами та
доповненнями) одним з принципів побудови системи оподаткування
є рівність, недопущення будь-яких проявів податкової
дискримінації — забезпечення однакового підходу до суб’єктів
господарювання (юридичних i фізичних осіб, включаючи
нерезидентів) при визначенні об’єктів щодо сплати податків
i зборів (обов’язкових платежів).
Стаття 1 цього Закону визначає, що встановлення i скасування
податків i зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів
та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам
здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою
Автономної Республіки Крим i сільськими, селищними,
міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів
України про оподаткування.
При цьому зміни i доповнення до цього Закону, інших
законів України про оподаткування щодо надання пільг,
зміни податків, зборів (обов’язкових платежів), механізму
їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України
про оподаткування не пізніше ніж за шість місяців до
початку нового бюджетного року i набирають чинності
з початку нового бюджетного року.
Чинним законодавством, зокрема Законом № 329/95-ВР,
визначено особливості нарахування та сплати акцизного
збору з виготовлених українськими виробниками та ввезених
на територію України алкогольних напоїв.
Зважаючи на те, що алкогольні напої та тютюнові вироби
є високорентабельними товарами, на них встановлено акцизний
збір, який належить до категорії непрямих податків.
Виходячи з економічної суті непрямих податків, вони
є податками на споживання i включаються в ціну товарів.
Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний
збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою
України. Ставки акцизного збору є єдиними на всій території
України. Законодавчими актами України не передбачено
пільгового оподаткування непрямими податками окремих
платників — від акцизного збору можуть звільнятись лише
товари, а не юридичні та фізичні особи.
Законами України від 11.07.96 p. № 313/96-ВР, від 24.05.96
р. № 216/96-ВР, від 06.02.96 р. № 30/96-ВР та від 07.05.96
р. № 178/96-ВР визначено конкретизований перелік підакцизної
продукції (товарів) та встановлено ставки саме на цю
продукцію (товари) відповідно до кодів виробів за Гармонізованою
системою опису та кодування товарів, а не на споживачів
цієї продукції (товарів).
Акцизний збір на товар (продукцію) має включатися до
ціни цього товару (продукції). Сучасна система оподаткування
(як зарубіжна, так i вітчизняна) визначає акцизи як
податки, якими обкладаються окремі товари, або як податки
не на споживачів, а на споживання окремих груп товарів.
Крім цього, з огляду на те, що відповідно до ст. 1 Закону
України від 20.12.2001 р. № 2905-III «Про Державний
бюджет України на 2002 рік» в дохідній частині бюджету
передбачено надходження акцизного збору з вітчизняних
товарів, значна питома вага яких забезпечується за рахунок
реалізації горілки та лікеро-горілчаних виробів, то
надання пільг в оподаткуванні підакцизних товарів спричинить
недофінансування державних соціальних програм, які передбачені
витратною частиною бюджету.
Щодо видачі ліцензії на виробництво горілки i лікеро-горілчаної
продукції, то це здійснюється відповідно до Закону України
від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання
виробництва i торгівлі спиртом етиловим, коньячним i
плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»
(зі змінами та доповненнями).
Враховуючи вищенаведене, чинне законодавство України
не передбачає звільнення від оподаткування акцизним
збором окремих платників, від акцизного збору можуть
звільнятись лише товари.