Відповідно до ст. 5 Закону № 378/96-ВР об’єктом плати
за землю є земельна ділянка, а також земельна частка
(пай), яка перебуває у власності або користуванні, у
тому числі на умовах оренди. Суб’єктом цієї плати (платником)
є власник земельної ділянки, земельної частки (паю)
i землекористувач, у тому числі орендар.
Зазначеним Законом пенсіонерів звільнено від сплати
земельного податку за земельні ділянки в межах граничних
норм, установлених Земельним кодексом України. Такі
граничні норми встановлено для земельних ділянок, наданих
громадянам для ведення особистого підсобного господарства,
будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських
будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного
будівництва, також наданих для городництва, сінокосіння
та випасання худоби. Норми земельних часток (паїв) Земельний
кодекс України не встановлює.
Закон України від 08.02.2001 р. № 2271-III «Про внесення
змін до Закону України «Про плату за землю» встановлює,
що на період чинності Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» власники земельних часток
(паїв) за умови передачі їх в оренду платнику фіксованого
сільськогосподарського податку звільняються від сплати
земельного податку.
Тому пенсіонер — власник земельної частки (паю) за умови
передачі цієї частки (паю) в оренду платнику фіксованого
сільськогосподарського податку звільнятиметься від сплати
земельного податку, в іншому випадку — сплачуватиме
його до бюджету (якщо інше не передбачено договором
оренди).