ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 172/2/12-0110 від 16.09.2002
Щодо застосування норм українсько-російської
міжурядової Угоди про уникнення
подвійного оподаткування
Державна податкова адміністрація України розглянула лист ЗАТ
"Київська аудиторська група" від 22.08.2002 р. N 339, надісланий
на розгляд до ДПА України листом Комітету з питань фінансів і
банківської діяльності Верховної Ради України від 09.09.2002 р.
N 06-10/370, і повідомляє таке.
Що стосується питання щодо оподаткування процентів,
сплачуваних резидентом України резидентові Російської Федерації,
то слід зауважити, що положення пунктів 1 і 2 статті 11 Угоди між
Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення
подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень
від сплати податків від 8 лютого 1995 року ( 643_599 ) не можуть
трактуватися як такі, що надають платникові податку право вибору,
в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься
оподаткування одержаного доходу у вигляді процентів. Відповідно до
положень цих пунктів обидві країни - і країна, що є джерелом
доходу, і країна, резидентом якої є особа, що одержує проценти, -
мають право оподатковувати такий вид доходу.
Положення п. 1 статті 11 підтверджують право
країни-резиденції на оподаткування процентів, що виникають в одній
Договірній Державі і сплачуються резидентові другої Договірної
Держави, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти.
Відповідно до положень п. 2 статті 11 Угоди ( 643_599 )
країна, в якій виникають проценти, також має право на
оподаткування таких процентів, але це право обмежується ставкою
10% загальної суми процентів. Тобто, проценти, які сплачує резидент
України резидентові Російської Федерації, підлягають оподаткуванню
в Україні за ставкою 10 % загальної суми процентів за умови, що
одержувач фактично має право на такі проценти. При цьому Російська
Федерація як країна-резиденція також має право на оподаткування
такого виду доходу за ставками, встановленими російським
законодавством, з урахуванням податку, сплаченого в Україні
(стаття 22 Угоди).
Відповідно до п. 3 Угоди ( 643_599 ) від оподаткування в
Україні звільняються тільки проценти, які виникають в Україні і
сплачуються Уряду Росії або Центральному банку Росії, будь-якому
іншому створеному в ній органу державної влади, а також за
гарантованими ними кредитами.
Що стосується другого питання, порушеного у вищезазначеному
листі, ДПА України вважає правомірним застосування підпунктів
5.5.2 - 5.5.3 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) до підприємства
- резидента України, 50 або більше відсотків статутного фонду
якого перебуває у власності або управлінні (безпосередньо чи
побічно) резидента Російської Федерації, і не вважає, що це є
порушенням вимог п. 5 статті 23 вищезазначеної Угоди ( 643_599 ).
Норми, встановлені підпунктами 5.5.2 - 5.5.3 пункту 5.5
статті 5 вищезгаданого Закону України ( 334/94-ВР ), мають на меті
недопущення зменшення бази оподаткування і таким чином ухилення
від сплати податків, а також сприяють вирівнюванню умов
оподаткування підприємств зі значними іноземними інвестиціями, які
складаються переважно з кредитних коштів, й інших українських
підприємств.
Йдеться про так звану "тонку капіталізацію". Інвестиція може
складатися з акціонерного капіталу і кредитних коштів. Про "тонку
капіталізацію" говорять, якщо акціонерний капітал підприємства
менший порівняно з кредитними коштами. "Тонка капіталізація" може
бути ефективним засобом ухилення від оподаткування. Річ у тім, що
за відсутності зазначених норм закону проценти, що сплачуються
підприємством за кредитами, підлягають вирахуванню з бази
оподаткування, а дивіденди не підлягають (пп. 5.3.8 п. 5.3 ст. 5
Закону ( 334/94-ВР ).
Враховуючи це, підприємство, зазначене у пп. 5.5.3 Закону, що
здійснює свою діяльність за рахунок наданих інвестором кредитів,
має перевагу над іншими підприємствами.
Крім того, при угодах між двома учасниками, один з яких
контролює діяльність іншого, зокрема при наданні кредиту
українському підприємству нерезидентом, у власності якого
перебуває 50 або більше відсотків статутного фонду цього
підприємства, умови угоди можуть відрізнятися від умов між
учасниками такої ж комерційної угоди, які не перебувають у таких
відносинах.
Голова М.Азаров
"Галицькі контракти - Документи для роботи",
N 43, 21 жовтня 2002 р.