МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 31-051-2-4/2975 від 19.09.2002
Міністерство фінансів України згідно з листом Комітету з
питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України
від 09.09.2002 р. N 06-10/370 розглянуло лист ЗАТ від
22.08.2002 р. N 339 з приводу практичного застосування положень
статей 11 і 23 Угоди між Урядом України та Урядом Російської
Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна
та попередження ухилень від сплати податків ( 643_599 ) і
повідомляє:
1. Відповідно до п. 1 і 2 ст. 11 "Проценти" зазначеної Угоди
проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються
резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися у цій
другій Договірній Державі, якщо такий резидент має фактичне право
на ці проценти.
Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у тій
Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до
законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право
на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10
процентів від загальної суми процентів.
У цій Угоді ( 643_599 ) у п. 3 ст. 11 наведено випадки, за
яких у Договірній Державі під час виплати процентів не утримується
податок, а саме в абзаці "б" пункту 3 чітко виписано, що проценти,
які виникають в Україні і сплачуються Уряду Росії або Центральному
банку Росії, будь-якому іншому створеному в ній органу державної
влади, а також по гарантованих ними кредитах, звільняються від
оподаткування. В інших випадках під час виплати процентів з
джерелом їх походження з України та відповідно до положень п. 2
ст. 11 зазначеної Угоди під час сплати процентів власнику таких
процентів (бенефіціару) в Росію може утримуватись податок за
ставкою не вище 10 відсотків від загальної суми процентів. Це
правило не діє, якщо особа, що фактично має право на проценти
(бенефіціар), яка є резидентом Росії, здійснює підприємницьку
діяльність в Україні через розташоване в Україні постійне
представництво або надає в Україні незалежні особисті послуги з
розташованої там постійної бази, а боргова вимога, на підставі
якої сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного
представництва або постійної бази.
Таким чином, з врахуванням викладених особливостей проценти,
які виплачуються резидентами України резиденту Росії, можуть
оподатковуватись в Україні.
2. Норми підпунктів 5.5.2 - 5.5.3 пункту 5.5 статті 5 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) є
загальними нормами і широко використовуються в міжнародній
практиці. Обмеження, що виписані в зазначених нормах, стосуються
будь-яких платників податків, які контролюються нерезидентами та
сплачують їм проценти. Тобто, на резидента України, статутний фонд
якого повністю або 50 відсотків статутного фонду якого належить
резиденту (резидентам) Росії, поширюються норми підпунктів 5.5.2 -
5.5.3 п. 5.5 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств".
Заступник Державного секретаря В.Регурецький
"Бізнес-Бухгалтерія: право-податки-консультації",
N 44/1-2, 28.10.2002