Відповідно до ст. 1 Указу № 746/99 об’єктом оподаткування для суб’єктів підприємницької
діяльності — юридичних осіб, які сплачують єдиний податок, вважається сума виручки
від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), фактично отримана суб’єктом
підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення
операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Крім того, згідно з п. 2 Порядку ведення Книги обліку доходів i витрат суб’єкта
малого підприємництва — юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності, затвердженого наказом ДПА України від 12.10.99 р. № 554,
зареєстрованим у Мін’юсті України 19.10.99 р. за № 713/4006 (далі — Порядок
№ 554), у графі 6 «Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів» відображаються
всі надходження, отримані на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу суб’єктом
малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна,
включаючи основні фонди, які належать суб’єкту малого підприємництва й реалізовані
у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої
реалізації.
Оскільки грошові внески, перераховані засновником до статутного фонду платника
єдиного податку, є джерелом формування майна суб’єкта малого підприємництва
— юридичної особи в обмін на корпоративні права, то такі кошти не вважаються
виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) i для оподаткування
єдиним податком не враховуються.
Таким чином, грошові внески, перераховані засновником до статутного фонду суб’єкта
малого підприємництва — юридичної особи, не включаються до бази оподаткування
єдиним податком.
Але при цьому слід враховувати положення абзацу четвертого ст. 7 Указу № 746/99,
тобто частка засновника у статутному фонді суб’єкта малого підприємництва не
повинна перевищувати 25 відсотків, якщо засновник не є суб’єктом малого підприємництва.
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 43 ЛИСТОПАД 2002 року