ХТО ОПЛАТИТЬ ЛІКАРНЯНИЙ?

Сільського голову на сесії від 12.04.2002 року було увільнено від виконання обов'язків у зв'язку із його переобранням та визнанням повноважень нового голови. Увільнена особа не була присутньою на цій сесії через хворобу. Перебування його на лікарняному загалом продовжувалося з 09.04.2002 до 13.07.2002 року. 30.04.2002 року рішенням МСЕК особу визнано інвалідом другої групи. У сільській раді в оплаті лікарняного з 01.05.2002 по 30.07.2002 року було відмовлено із посиланням на Закон від 07.03.2002 року № 3084-ІИ. Чи правомірна така відмова?

За Законом від 18.01.2001 року № 2240-111 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (п. 1 п.п. 1 ст. 6) до осіб, які підлягають відповідному страхуванню, належать, серед інших, особи, обрані на виборні посади в органах місцевого самоврядування.

А згідно зі ст. 2 Закону від 11.01.2001 року № 2213-Н "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за основним місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів (Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням затверджений постановою Кабінету Міністрів № 1266 від 26.09.2001 року).

Починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи а період втрати працездатності установлено, що допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до Закону від 05.11.1991 року № 1788-ХИ "Про пенсійне забезпечення" у разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, особа за наявності відповідного стажу (ст. 25 цього Закону) має право на призначення пенсії по інвалідності.

Таким чином, загальні умови виплати коштів застрахованим від тимчасової непрацездатності особам були визначені законами № 2240-111, № 2213-111. Внесені Законом від 07.03.2002 року № 3084-111 зміни стосувалися застрахованих інвалідів, які, зокрема, працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС.

Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА

По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 49 (389) 7-13 грудня 2002 р.