Угода
           про співробітництво причорноморських держав
              з пошуку та рятування на Чорному морі
                            (укр/рос)


             ( Угоду ратифіковано Законом
               N 322-IV ( 322-15 ) від 28.11.2002 )



     Уряд Республіки Болгарія,  Уряд Грузії,  Уряд  Румунії,  Уряд
Російської  Федерації,  Уряд  Турецької Республіки,  Уряд України,
далі "Сторони",
     нагадуючи про   цілі   та  відповідні  положення  Міжнародної
конвенції про пошук і рятування на морі 1979 р. ( 995_138 ),
     усвідомлюючи, що    високий    рівень   співробітництва   між
прибережними державами Чорного моря  є  необхідним  для  створення
регіонального  плану  пошуку та рятування на морі "ПТР" як частини
міжнародного плану,
     визнаючи, що  авіаційні  послуги  по  ПТР надаються Сторонами
відповідно  до  Конвенції  про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.
( 995_038 ),
     визнаючи також  нагальну  необхідність укласти двосторонні та
багатосторонні  угоди  або  домовленості   про   забезпечення   та
координацію служб ПТР і співробітництво між прибережними державами
Чорного моря з метою прискорити ефективне проведення ПТР  операцій
та довести їх до відома Міжнародної Морської Організації (ІМО),
     домовились про таке:

                             Стаття 1

                           Застосування

     Ця Угода застосовується до співробітництва між  Сторонами  по
наданню морських послуг по ПТР у Чорному морі.
     Компетентні органи кожної Сторони,  яким  доручено  практичне
виконання  цієї  Угоди,  перераховані  у  Додатку 1 до цієї Угоди.
Сторони інформуватимуть одна  одну  про  будь-які  зміни  у  їхніх
відповідних компетентних органах.

                             Стаття 2

                            Юрисдикція

     Ніщо у  цій  Угоді  ніяким  чином  не  впливатиме на права та
зобов'язання  Сторін,   що   витікають   з   двосторонніх   та/або
багатосторонніх міжнародних угод, Сторонами яких вони є.

                             Стаття 3

                           Термінологія

     Для цілей цієї Угоди застосовуються терміни та визначення, що
містяться у розділі 1 Додатка до Міжнародної конвенції про пошук і
рятування на морі 1979 р. ( 995_138 ).

                             Стаття 4

                            Готовність

     У разі  прохання  про допомогу у проведенні ПТР,  що надійшло
від рятувально-координаційного  центру  (РКЦ)  будь-якої  Сторони,
РКЦ,  що  одержує  такий  запит,  повинен негайно підтвердити його
отримання  та  задовольнити  таке   прохання   у   межах   наявних
можливостей.

                             Стаття 5

                  Координація та співробітництво

     Пошуково-рятувальні райони (ПРР) встановлюються двосторонніми
та/або багатосторонніми угодами між Сторонами.  Сторони інформують
одна  одну про укладання таких угод.  У період до встановлення ПРР
районів  Сторони  надають  послуги  ПТР   через   координацію   та
співробітництво  спільно  або  відповідно  до  принципу ранішнього
прибуття  на  місце,  де  буде  здійснюватись  діяльність  з  ПТР.
Виконання  операції  ПТР Стороною у даному районі не буде надавати
такій Стороні будь-яких привілеїв або прав по відношенню до  цього
району в майбутньому.
     Встановлення меж пошуково-рятувальних районів ніяким чином не
стосується   питання   про  встановлення  будь-якого  кордону  між
прибережними державами Чорного моря.
     Сторони гарантують  тісну  практичну координацію між морською
та авіаційною службами ПТР з тим,  щоб надавати найбільш ефективні
та  дійові  послуги  по  ПТР  у  районах  ПРР,  які встановлюються
відповідно до параграфа 1 цієї статті.

                             Стаття 6

                              Допуск

     Якщо заінтересовані Сторони не  домовились  про  інше,  кожна
Сторона   повинна   дозволяти   відповідно   до  її  національного
законодавства,  правил та норм  вхід  та  прохід  або  проліт  без
затримки  через  свої територіальні води або територію рятувальних
одиниць інших Сторін  виключно  з  метою  пошуку  місця  морського
інциденту та рятування уцілілих.  У такому випадку операції з ПТР,
наскільки це можливо,  координуються відповідним РКЦ Сторони,  яка
надала  дозвіл на вхід,  або іншою організацією,  призначеною цією
Стороною.
     Рятувальна одиниця Сторони,  що одержала дозвіл на доступ або
проліт через її територіальні води  чи  територію  іншої  Сторони,
повинна  дотримуватись  вказівок  служби  ПТР  цієї Сторони та без
затримки встановити зв'язок з цією службою.

                             Стаття 7

                        Обмін інформацією

     Сторони обмінюються інформацією про розташування  одиниць  та
рятувального  обладнання  з  ПТР,  їхні технічні характеристики та
наявність,  а також можуть обмінюватись  оперативними  планами  та
порядком  дій,  які  належить  вжити  у  зв'язку  з різними видами
інцидентів.

                             Стаття 8

                             Навчання

     Сторони спільно приймають рішення щодо  організації  морських
ПТР  навчань на основі імітованих інцидентів з метою відпрацювання
спільних дій ПТР організацій та, якщо це вважатиметься необхідним,
тренувань за участю авіаційних аеронавігаційних ПТР організацій.

                             Стаття 9

                      Зустрічі представників

     Представники компетентних  організацій Сторін зустрічаються в
рівній необхідності та не менш,  ніж  один  раз  на  рік  з  метою
розвитку співробітництва та обміну інформацією і досвідом.
     Сторони проводитимуть регіональні конференції для  того,  щоб
встановити ефективну оперативну координацію служб ПТР у регіоні.

                            Стаття 10

                               Мова

     Протягом об'єднаних  операцій  з  ПТР,  навчань  та зустрічей
робочою мовою є англійська.

                            Стаття 11

                      Фінансове забезпечення

     Кожна Сторона покриває свої власні витрати,  що  виникають  у
зв'язку з виконанням цієї Угоди.

                            Стаття 12

                              Участь

     Ця Угода відкрита для підписання причорноморськими державами.

                            Стаття 13

                         Набуття чинності

     Ця Угода  набуває  чинності  через  30  діб  після  отримання
депозитарієм шостої ратифікаційної грамоти.

                            Стаття 14

                             Поправки

     Пропозиції щодо прийняття поправок до  цієї  Угоди  подаються
будь-якою   Стороною   в   письмовій   формі   депозитарію  Угоди.
Депозитарій розсилає таку пропозицію всім Сторонам.
     Якщо протягом  трьох  місяців після розсилки пропозиції жодна
із Сторін не сповістить в письмовій формі депозитарію про  те,  що
запропонована поправка є для неї неприйнятою,  поправка вважається
прийнятою. У разі незгоди з розісланою пропозицією Сторони повинні
інформувати  депозитарій  про  бажання скликати Конференцію Сторін
для обговорення такої пропозиції.  Якщо на те є згода двох  третин
Сторін,  депозитарій  без  затримки  скликає  Конференцію  Сторін.
Конференція Сторін  приймає  будь-яку  поправку,  винесену  на  її
розгляд,  консенсусом.  Поправка  набуває  чинності  відповідно до
процедури, передбаченої в статті 13 цієї Угоди.

                            Стаття 15

                  Термін дії та процедура виходу

     Ця Угода залишатиметься чинною протягом невизначеного строку.
     Сторона може   вийти   з   Угоди   через   12  місяців  після
повідомлення депозитарію про такий намір, якщо не визначено іншого
періоду.
     Депозитарій інформуватиме інші Сторони про таке  повідомлення
і  до  того,  як такий вихід набуде чинності,  скликає Конференцію
Сторін для обговорення плану дій на майбутнє.

                            Стаття 16

                         Статус додатків

     Додатки до цієї Угоди становлять  невід'ємну  її  частину,  а
посилання на цю Угоду є водночас посиланням на її Додатки.

                            Стаття 17

                           Депозитарій

     Депозитарієм цієї Угоди є Уряд Турецької Республіки.

     Вчинено в   м.   Анкарі  27  листопада  1998  року  в  одному
примірнику англійською мовою.
     Депозитарій забезпечує  Сторони  і Генерального Секретаря ІМО
завіреними копіями цієї Угоди.

                                                         (Підписи)

 За Уряд                    За Уряд Грузії         За Уряд Румунії
 Республіки Болгарія

 За Уряд                    За Уряд                За Уряд України
 Російської Федерації       Турецької Республіки


                            Додаток 1

           Морські адміністративні влади кожної сторони

 Республіка Болгарія                Міністр транспорту

 Грузія                             Морська Адміністрація
                                    Міністерства транспорту Грузії

 Румунія                            Міністр транспорту

 Російська Федерація                Морська Адміністрація
                                    Міністерства Транспорту
                                    Російської Федерації

 Республіка Туреччина               Секретаріат Морських справ при
                                    Прем'єр-міністру

 Україна                            Міністр транспорту

                            Соглашение
           о сотрудничестве причорноморских государств
               при поиске и спасании на Черном море

                  (Анкара, 27 ноября 1998 года)


     Правительство Республики   Болгария,   Правительство  Грузии,
Правительство   Румынии,   Правительство   Российской   Федерации,
Правительство  Турецкой Республики и Правительство Украины,  далее
именуемые Сторонами,
     основываясь на  целях и положениях Международной конвенции по
поиску и спасанию на море 1979 года ( 995_138 ),
     признавая, что    высокий    уровень   сотрудничества   между
причерноморскими государствами необходим для  создания  в  регионе
плана по поиску и спасанию на море как части международного плана,
учитывая,  что  аэронавигационные   поисково-спасательные   службы
обеспечиваются   Сторонами   в   соответствии   с   Конвенцией   о
международной гражданской авиации 1944 года ( 995_038 ),
     признавая срочную  необходимость заключить двусторонние и/или
многосторонние соглашения  или  договоренности  по  обеспечению  и
координации  поисково-спасательных  служб  и  сотрудничеству между
причерноморскими   государствами   для    эффектного    выполнения
поисково-спасательных   операций  и  информирования  Международной
морской организации (ИМО),
     согласились о нижеследующем:

                             Статья 1

                            Применение

     Предметом настоящего Соглашения является сотрудничество между
Сторонами и их морскими поисково-спасательными службами на  Черном
море.
     Компетентные власти каждой Стороны,  на  которые  возлагается
практическое   применение   настоящего   Соглашения,   указаны   в
Приложении 1 к настоящему Соглашению.  Стороны будут информировать
друг друга об изменениях, касающихся их компетентных властей.

                             Статья 2

                            Юрисдикция

     Ничто в   настоящем   Соглашении  не  затрагивает  каким-либо
образом прав и обязательств  Сторон,  вытекающих  из  двусторонних
и/или многосторонних международных соглашений, участниками которых
они являются.

                             Статья 3

                           Терминология

     Для целей  настоящего  Соглашения   применяются   термины   и
определения,  содержащиеся  в  главе  1 Приложения к Международной
конвенции по поиску и спасанию на море 1979 года ( 995_138 ).

                             Статья 4

                             Тревога

     Если спасательно-координационный центр (СКЦ) одной из  Сторон
запрашивает   помощь   в   осуществлении  поиска  и  спасания,  то
спасательно-координационные  центры,  получившие   такой   запрос,
немедленно  подтверждают  и  реагируют на запрос с задействованием
своих возможностей.

                             Статья 5

                   Координация и сотрудничество

     Поисково-спасательные районы   устанавливаются   на    основе
двусторонних и/или   многосторонних  соглашений  между  Сторонами.
Стороны информируют друг друга о заключении таких  соглашений.  До
установления  поисково-спасательных  районов поисково-спасательные
операции  осуществляются  Сторонами  посредством   координации   и
сотрудничества совместно или согласно принципу первого прибытия на
место, где будут проводиться поиск и спасание. Выполнение одной из
Сторон поисково-спасательной операции в данном районе не дает этой
Стороне каких-либо прав или преимуществ в отношении этого района в
будущем.  Разграничение поисково-спасательных регионов не касается
и   не   наносит   ущерба   делимитации   любых    границ    между
причерноморскими государствами.
     Стороны обеспечивают  наиболее   тесную   координацию   между
морскими  и  аэронавигационными  поисково-спасательными службами в
целях проведения наиболее действенного  и  эффективного  поиска  и
спасания  в  устанавливаемых  в соответствии с абзацем 1 настоящей
статьи  своих  поисково-спасательных   районах   и   в   воздушном
пространстве над ними.

                             Статья 6

                              Допуск

     Если нет    иной    договоренности   между   соответствующими
Сторонами,  каждой Стороне следует предоставлять,  при  соблюдении
действующих национальных законов, правил и инструкций, немедленный
допуск в свое территориальное море,  на свою сухопутную территорию
или  в  свое  воздушное  пространство  спасательных  единиц других
Сторон исключительно для целей поиска мест морских происшествий  и
спасания  людей,  оставшихся  в живых после таких происшествий.  В
таких  случаях  поисково-спасательные   операции   координируются,
насколько    это    практически    осуществимо,    соответствующим
спасательно-координационным   центром   Стороны,    предоставившей
допуск, или иным подобным органом, назначенным этой Стороной.
     Спасательная единица Стороны, получившая разрешение на допуск
в  территориальное море,  на сухопутную территорию или в воздушное
пространство над ними  другой  Стороны,  должна  сразу  установить
связь  с поисково-спасательной службой этой Стороны и соблюдать ее
указания.

                             Статья 7

                        Обмен информацией

     Стороны обмениваются    информацией     о     местонахождении
спасательных    единиц    и    спасательного    оборудования,   их
характеристиках и наличии,  а  также  могут  обмениваться  планами
операций  и порядком действий,  которые должны предприниматься при
бедствиях различных категорий.

                             Статья 8

                              Учения

     Стороны совместно решают  вопросы  о  проведении  учения  или
учений  по  морскому  поиску  и  спасанию  на  основе  имитируемых
происшествий  в  целях  отработки  своими   поисково-спасательными
организациями  совместных  действий  при участии аэронавигационных
поисково-спасательных организаций, если это необходимо.

                             Статья 9

                      Встреча представителей

     Представители компетентных властей Сторон  будут  встречаться
по  мере  необходимости,  но  не  реже одного раза в год,  в целях
развития сотрудничества, обмена информацией и опытом.
     Стороны будут  проводить  по  мере необходимости региональные
конференции для поддержания эффективной и оперативной  координации
деятельности поисково-спасательных служб в регионе.

                            Статья 10

                               Язык

     Во время  совместных  операций,  учений  и встреч по поиску и
спасанию применяется английский язык.

                            Статья 11

                          Финансирование

     Каждая Сторона сама несет расходы,  вытекающие из  выполнения
настоящего Соглашения.

                            Статья 12

                            Подписание

     Настоящее Соглашение  открыто для подписания причерноморскими
государствами.

                            Статья 13

                        Вступление в силу

     Настоящее Соглашение вступает в  силу  спустя  тридцать  дней
после получения депозитарием шестой ратификационной грамоты.

                            Статья 14

                             Поправки

     Предложения о  поправках к настоящему Соглашению направляются
любой  Стороной  депозитарию  в  письменной   форме.   Депозитарий
рассылает такое предложение всем Сторонам.
     Если в  течение   трех   месяцев   с   даты   распространения
предложения  ни  одна  из  Сторон  не  уведомит в письменной форме
депозитария о том,  что  предлагаемая  поправка  неприемлема,  эта
поправка    считается    принятой.    В    случае   несогласия   с
распространенным предложением Стороны должны сообщить депозитарию,
поддерживают  ли  они  созыв  конференции  Сторон для рассмотрения
предлагаемой  поправки.   Депозитарий   незамедлительно   созывает
конференцию Сторон, если на это имеется согласие большинства в две
трети  Сторон.  Конференция  Сторон  принимает  консенсусом  любую
поправку,  предложенную к рассмотрению. Поправка вступает в силу в
соответствии с процедурой,  предусмотренной статьей 13  настоящего
Соглашения.

                             Статья 15

                 Срок действия и процедура выхода

     Настоящее Соглашение остается в силе на неопределенный период
времени.
     Если не  указан  конечный  срок  Стороны  могут  выходить  из
настоящего  Соглашения  после  12  месяцев,  последующих   за   их
уведомлением депозитария о своем намерении.
     Депозитарий информирует другие Стороны об этом уведомлении  и
перед   совершением   выхода   созывает   Конференцию  Сторон  для
обсуждения дальнейших действий.

                             Статья 16

                         Статус Приложения

     Приложение к настоящему  Соглашению  составляет  неотъемлемую
часть  Соглашения,  и ссылка на настоящее Соглашение означает в то
же время ссылку на его Приложение.

                             Статья 17

                            Депозитарий

     Депозитарием настоящего  Соглашения  является   Правительство
Турецкой Республики.

     Совершено в   Анкаре   27   ноября  1998  г.  в  единственном
экземпляре на английском языке.
     Депозитарий направляет  Сторонам и Генеральному секретарю ИМО
заверенные копии настоящего Соглашения.

                                                         (Подписи)

                                                      Приложение 1

                Морские компетентные власти Сторон

     Республика Болгария           -  Министерство транспорта

     Грузия                        -  Морская администрация
                                      Министерства транспорта

     Румыния                       -  Министерство транспорта

     Российская Федерация          -  Морская администрация
                                      Министерства транспорта

     Турецкая Республика           -  Секретариат по морским делам
                                      при Премьер-министре

     Украина                       -  Министерство транспорта