Річний бухгалтерський звіт підприємства



Відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» усі підприємства й організації повинні на основі даних бухгалтерського обліку складати i подавати річну фінансову (бухгалтерську) звітність у складі Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал i Приміток до річної фінансової звітності. Суб’єкти малого підприємництва мають подавати річний фінансовий (бухгалтерський) звіт, що складається з Балансу i Звіту про фінансові результати за скороченою кількістю показників (скорочений формат бланків).
Річна фінансова звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного року.
На виконання вищезазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 затверджено Порядок подання фінансової звітності.
Підприємства, включаючи представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, фінансову звітність подають:
органам, до сфери управління яких належать підприємства, або власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;
трудовим колективам на їх вимогу;
органам державної статистики;
іншим органам виконавчої влади та користувачам згідно із законодавством.
Підприємства й організації зобов’язані подати органам Держказначейства України (щодо асигнувань із держбюджету) та фінансовим органам (щодо асигнувань із місцевих бюджетів) Звіт про використання бюджетних асигнувань.
Річна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Конкретні терміни подання фінансової звітності підприємству встановлює власник або орган, до сфери управління якого належить підприємство.
Датою подання фінансової звітності вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою — дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата.
У разі якщо дата подання звітності припадає на вихідний (святковий) день, терміном подання її є перший після вихідного (святкового) робочий день.
Подання фінансової звітності супроводжується листом за підписом керівника підприємства або його заступника, в якому зазначається перелік форм фінансової звітності, інших додатків до неї та обсяг (кількість сторінок).
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87, під фінансовою звітністю розуміється бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. У рядках фінансової звітності, які не мають показників, ставиться прочерк.
Конкретні уніфіковані формати фінансової звітності разом із вказівками щодо їх заповнення затверджено наказами Мінфіну України:
від 31.03.99 р. № 87 «Про затвердження положень (стандартів) бухгалтерського обліку»;
від 24.02.2001 р. № 101 «Про внесення змін i доповнень до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»;
від 25.02.2000 р. № 39 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»;
від 29.11.2000 р. № 302 «Про Примітки до річної фінансової звітності».
Наказом Мінфіну України від 25.11.2002 р. № 989 статтю Балансу «Знос нематеріальних активів» та відповідні графи у розділі I Приміток з такою самою назвою змінено на назву «Накопичена амортизація», що пов’язано з прагненням точніше подати сутність того, що нематеріальні речі не підвладні зносу, який притаманний предметам з матеріально-речовими ознаками. У Примітках виключено з рядка 060 його назву «Гудвіл», що означатиме, що цей рядок буде вільним, оскільки гудвіл, який утворюється при придбанні підприємства (ПБО 19), обліковується не у складі нематеріальних активів на рахунку 12 «Нематеріальні активи», а окремо на рахунку 19 «Гудвіл при придбанні». Відомості про такий гудвіл подаються у вписуваному рядку 065 Балансу (форма № 1).
Наказом Мінфіну України від 24.02.2000 р. № 37 встановлено скорочений перелік видів діяльності, щодо яких органи, у віданні яких перебувають підприємства — юридичні особи, складають зведену фінансову звітність.
Фінансова звітність суб’єктами малого підприємництва та представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності складається у тисячах гривень з одним десятковим знаком, усіма іншими — у тисячах гривень.
Річну фінансову звітність за 2002 р. слід складати з використанням положень (стандартів) бухгалтерського обліку, яких на дату складання річної фінансової звітності за 2002 р. діяло 25, i Приміток до річної фінансової звітності. Однак ПБО 22 «Вплив інфляції» при складанні річного звіту за 2002 р. не застосовується, оскільки макроекономічна ситуація в економіці України за останні три роки (2000 — 2002 рр.) була позитивною — кумулятивний індекс інфляції за цей період був значно меншим від параметрів, передбачуваних п. 4 ПБО 22, перевищення яких вимагало б застосування процедур коригування показників фінансової звітності із застосуванням коефіцієнта коригування.
Всі операції за 2002 р. відображаються також згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань i господарських операцій підприємств i організацій, затвердженою наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.
Затверджені Примітки (форма № 5) є обов’язковими для подання всіма підприємствами i організаціями, крім тих, які подають річну фінансову звітність у складі лише Балансу (форма № 1-м) i Звіту про фінансові результати (форма № 2-м).
У річному фінансовому звіті за 2002 р. підприємства зобов’язані наводити показники фінансових результатів (графа 4 форм № 2 i № 2-м), руху грошових коштів (графи 5 i 6 форми № 3) i змін власного капіталу (форма № 4) за попередній (2001) рік.
При заповненні статей Балансу (форми № 1 i № 1-м) за 2002 р. необхідно забезпечити відповідність показників вступного сальдо (графа 3) трансформації, що мала місце. Тут слід враховувати, зокрема, організаційно-структурні зміни підприємства (вибуття, приєднання частин, структурних підрозділів, філій підприємства), що відбулися станом на 1 січня 2002 р., виправлення виявлених у 2002 р. помилок за минулі роки, які впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
Показники Балансу i Звіту про фінансові результати, які при визначенні підсумків вираховуються (вважаються від’ємними), у звітності наводяться у дужках. Дужки у затвердженому оригінал-макеті форм фінансової звітності виготовлені друком i в такому варіанті (без вилучення дужок) мають подаватися всім адресатам (користувачам), а в передбачених випадках — оприлюднюватися. У Балансі — це рядки 012, 032, 162, 360, 370, 416, у Звіті про фінансові результати (форма № 2) — 015, 020, 025, 030, 040, 055, 070, 080, 090, 105, 140, 150, 160, 175, 180, 195, 205, 210, 225; у Фінансовому звіті суб’єкта малого підприємництва — відповідно рядки 032, 162 i 020, 090, 100, 110, 120, 130, 131, 140, 150, 160, 170, 180, 360. У Балансі рядок 350 та у формі № 2 рядки 320 i 330 i у формі № 2-м рядок 190, можливо, також слід навести у дужках, якщо виявиться не прибуток, а збиток. Цей показник відповідає сальдо на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». На цьому рахунку передбачено три його субрахунки, два з них відповідають за назвою i суттю відповідній частині назви рахунку 44, третій субрахунок «Прибуток, використаний у звітному році» необхідно оборотами в кінці 2002 р. закрити у кореспонденції з тим субрахунком (441 або 442) або з обома та оборотами між ними таким чином, щоб на кінець року утворилося сальдо на одному лише субрахунку — на 441 або на 442.
У статтю «Незавершене будівництво» включається вартість незавершених капітальних інвестицій, що здійснені підприємством, у будівництво, створення, виготовлення, добудову, дообладнання, модифікацію, реконструкцію, модернізацію, придбання i доставку основних засобів, інших необоротних матеріальних i нематеріальних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, та устаткування в запасі), у придбання i виготовлення устаткування, що потребує i не потребує в подальшому монтажу, а також аванси, перераховані забудовником підряднику.
У статті «Довгострокові інвестиції» інвестори асоційованих, дочірніх i спільних підприємств у рядку 040 наводять суму фінансових інвестицій, яка відповідно до ПБО 12 «Фінансові інвестиції» має обліковуватися за методом участі в капіталі. Всі інші фінансові інвестиції наводяться у рядку 045.
Рядок 060 «Відстрочені податкові активи» i рядок 460 «Відстрочені податкові зобов’язання» заповнюються із застосуванням норм ПБО 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Мінфіну України від 28.12.2000 р. № 353, i здійснених облікових записів на рахунках 17 i 54 на річну дату балансу. ПБО 17 має застосовуватися лише підприємствами, які є платниками податку на прибуток. Згідно із наказом Мінфіну України від 24.02.2001 р. № 101 ПБО 17 не застосовується суб’єктами господарювання, які відповідають критеріям суб’єкта малого підприємництва, незалежно від того, що вони сплачують податок на прибуток.
До статті «Виробничі запаси» включається вартість оборотних активів, облік яких ведеться на рахунках 20 «Виробничі запаси» i 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», включаючи транспортно-заготівельні витрати, які після розподілу залишилися на цих рахунках. Оцінка запасів при вибутті за середньозваженою собівартістю може здійснюватися не лише одним розрахунком у цілому за місяць, але й, якщо це обрано підприємством, за будь-який короткий проміжок часу. Це потребує в тому числі складання відповідних документів, наприклад звітів про використання сировини у виробництві, не в цілому за місяць, а за більш скорочений проміжок часу. Підрядники у цій статті відображають суму валової заборгованості замовників за будівельними контрактами, а валова заборгованість підрядників за будівельними контрактами відображається у рядку 610.
Вартість товарів у рядку 140 відображається за витратами на придбання (без торговельних націнок), включаючи транспортно-заготівельні витрати, які за розподілом відносяться до залишку товарів. При визначенні рівня транспортно-заготівельних витрат до складу товарно-матеріальних цінностей, що вибули, включають вартість використаних на виробництво, реалізованих на сторону та вибулих з інших причин (нестача, псування, уцінка, безоплатна передача тощо) товарно-матеріальних запасів.
У статтю «Грошові кошти та їх еквіваленти» (рядки 230 i 240) сальдо субрахунків 333 i 334 про вартість грошових документів не включаються. Такі відомості наводяться у статті «Інші оборотні активи» (рядок 250). Сальдо субрахунків 643 i 644 до статті «Розрахунки с бюджетом» не включаються, а відображаються у рядках 250 i 610 відповідно.
При заповненні показника статутного капіталу слід мати на увазі, що до цієї статті включаються внески до статутного капіталу. Внески учасників i засновників підприємства понад зафіксовану величину статутного капіталу включаються до статті «Додатковий вкладений капітал» (рядок 320 форми № 1) або до статті «Додатковий капітал» (рядок 320 форми № 1-м). Господарські товариства, до статутного фонду яких під час приватизації (корпоратизації) не було включено вартість житлового фонду та інших об’єктів соціальної інфраструктури (які залишалися в їх користуванні), надалі відповідно до Закону України від 03.03.98 р. № 147/98-ВР «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» (зі змінами та доповненнями) при передачі таких об’єктів безоплатно їхню вартість відображають кореспонденцією рахунків, передбаченою Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань i господарських операцій підприємств i організацій, з одночасним відображенням залишкової вартості таких об’єктів за дебетом рахунку 42 «Додатковий капітал» i кредитом рахунку 74 «Інші доходи».
Безоплатна передача державними підприємствами житлового фонду та інших об’єктів соціальної інфраструктури, що були зараховані на їх баланс до 2000 р., відображається в аналогічному порядку з дебетуванням рахунку 40 «Статутний капітал».
Вартість i знос об’єктів, реалізованих органами державного майна i кошти від реалізації яких зараховано до бюджету, відображаються підприємствами, на балансах яких вони перебували, за дебетом рахунку 13 i кредитом рахунку 10, а залишкова вартість відображається за дебетом рахунку 97. Водночас залишкова вартість такого об’єкта відображається за дебетом рахунку 40 «Статутний капітал» або 42 «Додатковий капітал» (якщо такі об’єкти не увійшли до статутного фонду) та кредиту рахунку 74.
Сума пайової участі підприємства у фінансуванні видатків, пов’язаних з утриманням безоплатно переданих об’єктів житлового фонду та інших об’єктів соціальної інфраструктури, що здійснюється відповідно до п. 2 ст. 4 зазначеного вище Закону, з урахуванням ПБО 16 «Витрати» відображається за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» i кредитом рахунку 31 «Рахунки в банках» (68 «Розрахунки за іншими операціями»).
У рядку 350 підприємство показує суму нерозподіленого прибутку або суму непокритого збитку. Сума нерозподіленого прибутку визначається як кредитове сальдо субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений» за вирахуванням дебетового сальдо субрахунку 442 i 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді». Сума непокритого збитку складається із сальдо на субрахунках 442 «Непокриті збитки» i 443 та, можливо, на субрахунку 441. На кінець року згортання сальдо на цих субрахунках повинні призвести до утворення сальдо лише на одному субрахунку 441 або 442.
У зведених балансах наводиться дробом розгорнуто сума нерозподіленого прибутку i в дужках знаменником — сума непокритого збитку підприємств, показники діяльності яких включено до зведеного фінансового звіту. До підсумку розділу I Балансу включається (додається) відповідна різниця між ними.
Для страхових організацій передбачено статті «Страхові резерви» (рядок 415) i «Частка перестраховиків у страхових резервах» (рядок 416 — цей показник наводиться у дужках), різниця між якими включається до підсумку Балансу. Ці рядки вносяться (друкуються) до Балансу страховими організаціями.
Показники рядка 420 «Цільове фінансування» визначаються на рахунку 48 «Цільове фінансування i цільові надходження» з урахуванням вимог, викладених у пунктах 16 — 19 ПБО 15 «Дохід». Зокрема, кошти цільового фінансування, використані на капітальні інвестиції, відображаються зменшенням цільового фінансування й збільшенням доходу майбутніх періодів (рахунок 69). У періоді нарахування амортизації введених в експлуатацію необоротних активів на суму амортизації (що включається до витрат) згідно з принципом відповідності доходів i витрат визнаються доходи звітного періоду із зменшенням доходів майбутніх періодів. Кошти цільового фінансування для здійснення витрат некапітального характеру визнаються доходом у періоді здійснення таких витрат з утворенням заборгованості за особою, від якої за умовами фінансування таких робіт (послуг) їх передбачено отримати. Плата за користування дитячими дошкільними закладами в цільовому фінансуванні не відображається, а включається до складу інших операційних доходів підприємства. Житлово-комунальні організації відповідно до ПБО 15 «Дохід» суму дотацій i субсидій відображають як цільове фінансування для компенсації витрат із надання послуг споживачам у тому місяці, в якому такі послуги споживачам надано (кредит рахунку 48), з утворенням дебіторської заборгованості за фінансовим (казначейським) органом (рахунок 64), який здійснює платежі з дотацій та субсидій. Одночасно зазначена сума відображається за дебетом рахунку 48 i кредитом рахунку 718.
Відповідно до ПБО 1 показники фінансової звітності філій, відділень та інших відокремлених підрозділів включаються до загального фінансового звіту підприємства — юридичної особи. Сальдо з внутрішньогосподарських розрахунків (субрахунок 683) при складанні загального Балансу підприємства — юридичної особи згортається. У загальному Звіті про фінансові результати підприємства — юридичної особи показники наводяться згорнуто, а у зведеному (щодо двох i більше юридичних осіб) Звіті про фінансові результати — розгорнуто.
Так, якщо в одній філії є валовий збиток (рядок 055), а в інших філіях — валовий прибуток (рядок 050), то у загальному звіті підприємства має бути наведено лише один показник — згорнутий валовий прибуток або збиток (рядок 050 або 055), який визначається за різницею показників у рядках 035 i 040. Якщо ж, наприклад, у одного підприємства — юридичної особи є прибуток (рядок 100), а у інших підприємств — юридичних осіб, що включені до зведеного звіту — збитки (рядок 105), то у зведеному Звіті про фінансові результати відповідні показники має бути наведено одночасно у рядках 100 i 105.
Показники «Податок на прибуток від звичайної діяльності» (рядок 180 форми № 2) i «Податок на прибуток» (рядок 170 форми № 2-м) заповнюються на підставі записів про належну суму податку на прибуток за дебетом субрахунку 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності», 84 «Інші витрати операційної діяльності». Сума такого запису суб’єктами малого підприємництва для складання фінансової звітності визначається за сумою поточного податку на прибуток, яку встановлено податковим законодавством.
У статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» підприємства відображають дохід (брутто), тобто без вирахування непрямих податків, зборів, надходжень на користь інших осіб (комітентів, принципалів), інших вирахувань (наданих знижок, повернення продукції, товарів, страхових відшкодувань).
Чистий дохід (нетто) від реалізації продукції визначається після вирахування сум непрямих податків, зборів, надходжень на користь комітентів, знижок, вартості повернутої продукції й товарів, страхових відшкодувань. Генпідрядні організації для визначення чистого доходу вартість виконаних субпідрядниками робіт не вираховують, вартість таких робіт відображається у складі виробничої собівартості. Сума чистого доходу порівнюється з виробничою собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг) для визначення валового фінансового результату (прибутку, збитку) — рядок 050 або рядок 055 форми № 2. Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка відпускається на сторону, та на вартість супутньої продукції в оцінці можливого використання, яка використовується безпосередньо на підприємстві. Виробнича собівартість (прямі матеріальні витрати) продукції та елемент «Матеріальні витрати» не включають вартість зворотних відходів, одержаних під час виробництва. До виробничої собівартості включаються втрати від браку з технологічних причин в межах передбачених норм (технічно неминучий брак). Втрати від браку з інших причин (перевищення норм, постачальники, робітники) включаються до інших операційних витрат.
Сума всіх витрат операційної діяльності у розділі I може не збігатися із сумою за елементами операційних витрат (розділ II форми № 2), зокрема на суму зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва, незавершеного виробництва, готової продукції; у зв’язку з різницею щодо включення собівартості товарів, що вибули. Собівартість товарів не включається до елементів витрат розділу II, тоді як вони відображаються у розділі I. При цьому транспортно-заготівельні витрати, що приєднані до первісної вартості (собівартості) товарів i запасів, мають бути включені до відповідних елементів витрат операційної діяльності (матеріальні, оплата праці, амортизація тощо). До розділу II не включаються собівартість (еквівалент за курсом НБУ) реалізованої іноземної валюти й собівартість (балансова вартість) реалізованих матеріальних цінностей.
Сума витрат за економічними елементами визначається за вирахуванням тих витрат, які є собівартістю продукції (робіт, послуг) допоміжних та обслуговуючих виробництв i господарств, що спожита у основному або в іншому допоміжному та обслуговуючому виробництвах (господарствах) підприємства. Наприклад, витрати з використання праці, матеріалів, основних засобів на експлуатацію та ремонт основних фондів мають бути одноразово включені до відповідних елементів витрат (матеріальні, оплата праці, амортизація), а собівартість експлуатації та ремонту, яку буде відображено на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», а потім i у витратах основного виробництва, вже не включатиметься ще раз як внутрішній оборот до елементів витрат.
Підприємства, які складають фінансовий звіт із застосуванням ПБО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», повинні врахувати ще й такі особливості.
Чистий фінансовий результат (прибуток або збиток) у цьому Звіті визначається з урахуванням витрат діяльності за елементами (тому що складання цього Звіту базується на використанні рахунків класу 8). Оскільки частина витрат діяльності може залишатися у незавершеному виробництві та в нереалізованій готовій продукції, то на таку суму змін (аналогічні статті балансу) відбувається коригування (визначення остаточного) фінансового результату.
Крім того, у зв’язку з тим, що до витрат діяльності за жодним елементом не включається собівартість реалізованих товарів, такий показник наводиться окремо у рядку 140 та вираховується для визначення фінансового результату.
ПБО 25 передбачає застосування спрощених або загальних процедур обліку витрат i визначення фінансових результатів суб’єктів малого підприємництва. Докладніше про це йдеться у окремому розділі «Організація бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва» (В. М. Пархоменко. «Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі». — Луганськ, 2002. — С. 471 — 487).
У формі № 2-м сума єдиного податку, плати за спеціальний торговий патент i сума єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників відображається у рядку 130 «Інші операційні витрати» i розшифровується шляхом вписування назви конкретного податку (плати), який сплачується суб’єктом малого підприємництва, у рядку 131. Підкреслимо, що вся сума зазначених вище податків включається у розділі II «Елементи операційних витрат» до елементу «Інші операційні витрати» без поділу i включення до елементу «Відрахування на соціальні заходи».
У Звіті про рух грошових коштів подається інформація про суму чистого надходження або чистого видатку грошової маси у підприємства за рік у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Для складання Звіту про рух грошових коштів діяльність підприємства поділяють на:
інвестиційну — це операції з витрачання i одержання грошей на придбання i від продажу необоротних активів (основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів), а також тих фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів (акцій, облігацій, часток у статутному фонді);
фінансову — це операції з надходження i вибуття грошових коштів, пов’язані із збільшенням i зменшенням статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового вкладеного капіталу, погашенням неоплаченого капіталу, викупом i продажем власних акцій, продажем облігацій власної емісії, сплатою відсотків за такими облігаціями, погашенням таких облігацій, отриманням i погашенням кредитів банків, сплатою відсотків за користування кредитами;
операційну — це операції основної та інших видів діяльності, що не є інвестиційною та фінансовою діяльністю. Основною діяльністю вважають операції з виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг), що є предметом створення підприємства.
Дані про рух грошових коштів під час здійснення фінансової та інвестиційної діяльності визначаються вибіркою даних про їх витрачання i надходження безпосередньо за оборотами на рахунках у регістрах бухгалтерського обліку грошових коштів, зокрема, затверджених наказом Мінфіну України від 29.12.2000 р. № 356 (Журнали 1 i 2, Відомості 1.1, 1.2, 1.3).
Внутрішні зміни у складі коштів (з каси у банк, з поточного рахунку в банку на депозитний, акредитивний, лімітованих чекових книжок, рахунки i навпаки) до цього Звіту не включаються.
Для визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності ПБО 4 пропонує не метод вибірки оборотів безпосередньо на рахунках i в регістрах обліку грошових коштів, а простіший спосіб, який в основному грунтується на використанні готових даних (показників) із річного Балансу i річного Звіту про фінансові результати.
Визначати показники розділу I Звіту про рух грошових коштів можна таким чином. Показник рядка 010 має бути використаний відповідно з рядка 170 або 175 форми № 2. Прибуток (збиток) від бартерних операцій виділяти (вираховувати) не слід.
Показник рядка 020 заповнюється за даними показника рядка 260 форми № 2. При заповненні рядків 010, 030, 040, 050, 080, 090, 100, 110 показники, які є відповіддю на слово у дужках, наводять у графі 4 «Видаток». Наприклад, прибуток від неопераційної діяльності відображається у рядку 050 графи 4, збільшення оборотних активів — у рядку 080 графи 4, а збиток від неопераційної діяльності та зменшення оборотних активів відображаються відповідно у рядках 050 i 080 графи 3 Звіту про рух грошових коштів.
Показник «Амортизація необоротних активів» (рядок 020) як такий, що зменшує прибуток i не пов’язаний з рухом грошових коштів, наводиться у графі «Надходження».
Показник зміни забезпечень визначається за різницею між показником на кінець звітного року (графа 4) i показником на початок звітного року (графа 3) по рядку 430 Балансу (якщо там не створено забезпечень для інвестиційної та фінансової діяльності). Під зобов’язання, які виникли у підприємства внаслідок минулих подій (відпрацьований працівником час зобов’язує підприємство надати оплачувану відпустку чи у передбачених випадках сплатити кошти за невикористану відпустку), обов’язково створюється забезпечення.
Показник рядка 050 визначається як різниця між сумою показників у рядках 110, 120, 130 i сумою показників у рядках 140, 150, 160 Звіту про фінансові результати.
Показник рядка 060 дорівнюватиме показнику рядка 140 Звіту про фінансові результати.
Визначення показників у рядках 040, 130, 140, 160 потребуватиме вибірки даних із записів на субрахунках обліку грошових коштів або щодо курсових різниць — на субрахунках 714 i 945.
Зміни оборотних активів визначаються різницею між даними балансу на кінець року i на початок року у рядках 260 (без включення показників у рядках 190, 220, 230, 240 та інших неопераційних оборотних активів, які визначаються вибірково) i відображаються одним числом у відповідній графі — або 3 «Надходження», або 4 «Видаток». При визначенні цієї різниці також не враховується зміна дебіторської заборгованості з поточного податку на прибуток i зменшення дебіторської заборгованості за іншими платежами до бюджету внаслідок зарахування кредиторської заборгованості за поточним податком на прибуток.
Показники рядків 090 i 110 визначаються також різницею показників на кінець i на початок року відповідно у рядках 270 i 630 Балансу.
Показники підсумкових рядків 070, 120, 150, 170, 280, 300, 370, 390, 400, 430 визначаються додаванням i вирахуванням показників, як зазначено безпосередньо у пунктах 19, 24, 27, 29, 41, 43, 51, 53, 54 i 57 ПБО 4.
Показник змін поточних зобов’язань (рядок 100) в основному може бути визначено як різницю між даними за графою 4 i графою 3 у рядку 620 без включення показників відповідно у рядках 500, 510, 590 i без включення зобов’язань за операціями, не пов’язаними з операційною діяльністю, які встановлюються шляхом вибірки з аналітичного обліку. Потрібно також виключити зміни у зобов’язаннях, які є наслідком негрошових операцій інвестиційної та фінансової діяльності (погашення зобов’язання, наприклад за сировину, передавання основних засобів, акцій), або внаслідок виправлення помилок у зобов’язаннях за минулі роки, а також не враховується зміна суми зобов’язання з поточного податку на прибуток i зменшення зобов’язань за іншими платежами до бюджету внаслідок зарахування дебіторської заборгованості за поточним податком на прибуток.
У рядку 130 відображається сума сплачених грошових коштів у порядку погашення зобов’язань за користування позиками, облігаціями, фінансовою орендою, у рядку 140 — сума, що сплачена грошима як податок на прибуток.
Показник рядка 420 одержується з рядка 040 Звіту про рух грошових коштів.
Звіт про власний капітал містить інформацію про види власного капіталу (їх наведено 8) i види (причини) змін (збільшення, зменшення) капіталу. Зміни капіталу у Звіті можуть відображатися внаслідок однієї причини за одним видом капіталу як зменшення, а за другим — як збільшення. Наприклад, відрахування до резервного капіталу на збільшення статутного капіталу за рахунок прибутку має відобразитися збільшенням статутного капіталу, резервного капіталу i зменшенням (заповнювати у дужках) нерозподіленого прибутку.
Є зміни, які у цьому Звіті стосуються лише одного виду капіталу, наприклад таке витрачання прибутку, як нарахування дивідендів, слід показати лише зменшенням нерозподіленого прибутку.
Залишок на початок року власного капіталу за його видами (рядок 010) визначається за показниками Звіту про власний капітал за 2001 р. Дані про зміни власного капіталу на початок звітного (2002) року внаслідок зміни облікової політики, виправлення помилок, що виявлені у звітному (2002) році за попередні роки тощо наводяться у рядках 020, 030 i 040 з наступним визначенням скоригованого сальдо власного капіталу на початок звітного (2002) р. Зазначені зміни у бухгалтерському обліку відображаються записами в регістрах бухгалтерського обліку за звітний (2002) р.
Для відображення змін у власному капіталі за звітний рік використовуються записи (обороти) на субрахунках 421 i 422 (для заповнення графи 5 «Додатковий вкладений капітал»), 423, 424 i 425 (для заповнення графи 6 «Інший додатковий капітал»), 441 i 442 (для заповнення графи 8 «Нерозподілений прибуток»), 443 (для заповнення даних за рядками 140, 150, 160), на рахунках 40, 41, 43, 45 i 46 (для заповнення відповідно граф 3, 4, 7, 9, 10).
Показники переоцінки основних засобів (основних фондів та інших необоротних матеріальних активів), незавершеного будівництва, нематеріальних активів формуються з оборотів на субрахунках 423, 746 i 975.
Показник чистого прибутку (збитку) за звітний рік (рядок 130) відповідатиме такому самому показнику у Звіті про фінансові результати (рядки 220 або 225) i може отримуватися (для перевірки) з оборотів на субрахунках 441 i 442 у кореспонденції з рахунком 79.
Вартість безоплатно одержаних активів, яка впливає на збільшення іншого додаткового капіталу (рядок 270 графи 6), отримується шляхом аналізу записів на субрахунку 424 у кореспонденції з рахунками 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції». Зменшення іншого додаткового капіталу щодо безоплатно одержаних необоротних активів повинно відображуватися (у рядку 280 графи 6 у дужках) в сумі нарахованої амортизації їх вартості.
У Примітках до річної фінансової звітності (форма № 5) наводяться дані про рух необоротних активів та їх знос за видами, що збігаються з відповідною класифікацією за ПБО 7 та ПБО 8 i субрахунками, а також про рух капітальних i фінансових інвестицій, структуру (складові) інших операційних, фінансових та інших доходів i витрат, дані про обсяг бартерних операцій, структуру грошових коштів i запасів на кінець року, склад дебіторської заборгованості за термінами непогашення, вартість майна, що оформлено в заставу, взято i передано в оренду. Різниця між сумою дебіторської заборгованості у рядках 161, 210 (графа 4 Балансу) i сумою заборгованості у рядках 940 i 950 (графа 2 Приміток) свідчить про заборгованість, яку не сплачено більше року. При заповненні розділу X про нестачі i втрати від псування цінностей слід керуватися ПБО 9 i настановами до застосування позабалансового рахунку 07 «Списані активи».
У рядку 960 відображається балансова (облікова) вартість нестач, втрат i псування цінностей, що виявлені у звітному році на підприємстві та включення яких повністю передбачено у складі інших операційних витрат. У рядку 970 наводиться сума нестач i псування цінностей, за якою рішення про відшкодування прийнято (винуватців встановлено). Таке визнання винних у бухгалтерському обліку відображається за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків» i кредиту субрахунків обліку доходів 716 i 746. Склад інших операційних витрат i доходів (рядок 490 Приміток) підлягає описовому розкриттю у поясненнях до річного звіту.
Крім приміток за формою № 5, підприємства мають подавати диференційовано в описовій, текстовій та в іншій формі пояснення.
Підприємства, для яких обов’язковість оприлюднення річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності не передбачено законодавством, у пояснювальній записці, графіках, таблицях, діаграмах (тобто у довільній формі) зобов’язані розкривати інформацію про зміни облікової політики i облікової оцінки, виправлені помилки за попередні роки, про факти повторного оприлюднення виправлених звітів, про події, що відбулися після дати Балансу i свідчать про обставини, що виникли після дати балансу (п. 2 Додатка до ПБО 6), про вартість (первісну та/або переоцінену) відображення основних засобів i нематеріальних активів у балансі, про різницю між вартістю запасів за даними балансу i найменшою вартістю за існуючими оцінками вибуття запасів (якщо підприємство у звітному році застосовувало метод оцінки вибуття запасів ЛІФО), про довгострокову дебіторську заборгованість із зазначенням назви дебіторів i суми, про склад i суму доходів i втрат за кожною надзвичайною подією, про одержану гуманітарну допомогу.
Підприємства, для яких обов’язковість оприлюднення річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності встановлено законодавством, крім Приміток (форма № 5) та інформації, викладеної у попередньому абзаці, також у довільній формі наводять всю іншу інформацію (текстово-вартісну), розкриття якої передбачено чинними нормативно-правовими актами i яку не включено до Приміток. Зокрема, оприлюднювати річну фінансову звітність згідно із ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані відкриті акціонерні товариства, будь-які підприємства — емітенти облігацій, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди i страхові компанії. Така інформація має розкриватися, зокрема, згідно з ПБО 7 i ПБО 8 (методи амортизації необоротних активів, сума укладених угод на придбання в майбутньому необоротних активів), ПБО 9 (методи оцінки запасів), ПБО 10 (перелік дебіторів i суму дебіторської заборгованості пов’язаних сторін, застосовувані методи визначення резерву сумнівних боргів, склад i сума статті балансу «Інша дебіторська заборгованість»), ПБО 11 (склад i сума статей балансу «Інші довгострокові» та «Інші поточні зобов’язання», цільове призначення забезпечень та очікуваний термін їх погашення, сума очікуваного погашення зобов’язання іншою стороною), ПБО 12 (справедлива амортизована фактична вартість фінансових інвестицій, доходи i втрати від змін справедливої вартості фінансових інвестицій, перелік провідних асоційованих i дочірніх підприємств й частка в їх капіталі), ПБО 15 (розподіл доходів від бартеру за видами), ПБО 16 (склад i сума витрат, відображених зменшенням додаткового капіталу), ПБО 17 (сума відстроченого податку на прибуток, сума податку на прибуток за рахунок власного капіталу), ПБО 18 (методи визначення доходу, вартість виконаних субпідрядниками, сума затриманих замовником коштів), ПБО 23 (характер відносин пов’язаних сторін та методи оцінки операцій з ними ), ПБО 24 (операції з акціями після дати балансу, вплив розбавляючих потенційних простих акцій).
Таблиця перевірки порівнянності показників річної фінансової звітності, що буде наведена у найближчих номерах, сприятиме якісному її складанню.

(Далі буде)

Валерій ПАРХОМЕНКО,
заслужений економіст України, начальник
Управління методології бухгалтерського обліку
Міністерства фінансів України,
канд. екон. наук, доцент

 
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 6 лютий 2003 року