Відповідно до Закону від 19.09.1996 року № 378/96-ВР "Про плату за землю" (далі — Закон), використання землі в Україні є платним. Платниками плати за землю є власники землі і землекористувачі, в тому числі орендарі. Об'єктом плати є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів (статті 4 та 5 Закону).
Обчислення земельного податку юридичними особами провадиться самостійно, станом на 1 січня, та щороку до 1 лютого подаються розрахунки до органу державної податкової служби (статті 13 і 14 Закону). Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Документом податкової звітності із земельного податку є розрахунок, затверджений наказом ДПА України від 14.01.1998 року № 18.
Згідно із Земельним кодексом України припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною здійснюється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства (далі — підприємство). Однією з умов припинення діяльності підприємства є прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. З цього дня відповідно до Закону від 30.06.1999 року № 784-ХІУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (зі змінами та доповненнями) підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших економічних санкцій з усіх видів заборгованості банкрута.
Згідно зі ст. 25 вищезазначеного Закону, з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи — банкрута. Проте до повноважень ліквідатора та членів ліквідаційної комісії не входять обов'язки щодо сплати податків І зоорів (обов'язкових платежів). Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), до бюджетів та державних цільових фондів, у редакції наказу ДПА України від 02.04.1999 року № 174, рішення (ухвала, постанова) суду, господарського суду є документом, на підставі якого в органах державної податкової служби провадиться облік платежів до бюджету.
Таким чином, відповідно до постанови господарського суду про визнання банкрутами, нарахування земельного податку в особових рахунках таких платників податку припиняється датою прийняття постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом і відкриття