Згідно зі ст. 1 цього закону, концесія — це надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов'язань із створення (будівництва) та (або) управління (експлуатації) об'єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.
Не в будь-якій сфері господарської діяльності та не будь-які об'єкти державної чи комунальної власності можуть бути передані в концесію. Приблизний перелік сфер господарської діяльності, в яких об'єкти державної та комунальної власності можуть передаватися на правах концесії, та перелік таких об'єктів встановлено ст. З Закону "Про концесії". Даний перелік не є вичерпним. Відповідні місцеві ради, виключно на пленарних засіданнях, можуть приймати рішення щодо додаткового переліку сфер господарської діяльності, для здійснення діяльності у яких об'єкти права комунальної власності можуть надаватися у концесію.
Надання об'єктів державної та комунальної власності у концесію здійснюється на конкурентних засадах. Затверджені Кабінетом Міністрів України (далі — КМУ) переліки об'єктів державної власності та затверджені пленарними засіданнями відповідних рад переліки об'єктів комунальної власності виставляються на концесійний конкурс. З переможцем концесійного конкурсу укладається концесійний договір, строк якого має бути не менше 10 та не більше 50 років.
Концесійний договір є господарським. Він є тим правовим документом, яким оформляються господарські відносини між конкретними суб'єктами господарювання з приводу руху матеріальних благ у процесі виконання укладеного між ними концесійного договору.
Укладений концесійний договір підлягає повідомній реєстрації Фондом державного майна. Згідно з Положенням про реєстр концесійних договорів (Постанова КМУ від 18.01.2000 р. №72), з метою обліку концесійних договорів, концесієдавець протягом п'яти днів після укладення концесійного договору, а коли об'єктом концесії є об'єкт права комунальної власності — протягом п'яти днів після реєстрації концесійного договору у виконавчому комітеті відповідної ради, подає до Фонду державного майна заяву, копію концесійного договору та копію рішення відповідної ради про затвердження переліку об'єктів права комунальної власності, які можуть надаватися в концесію (у разі реєстрації концесійного договору щодо об'єкта права комунальної власності).
Концесійний договір укладається між уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування (концесіє-давцем) та юридичною особою, яка виграла концесійний конкурс. Відповідно до укладеного концесійного договору, концесієдавець надає на платній та строковій основі концесіонеру право створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) з метою задоволення громадських потреб.
Концесіонерами можуть бути суб'єкти підприємницької діяльності, як резиденти України так і, відповідно до ст. 22 Закону "Про режим іноземного інвестування", іноземні інвестори. Реорганізація концесіонера-юридичної особи не є підставою для внесення до концесійного договору змін чи припинення його дії.
Концесійний договір може бути укладено тільки за умови досягнення сторонами обопільної згоди за всіма його істотними умовами. Відповідно до ч. 2 ст. 153 ЦК України, істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди. Примірний перелік істотних умов концесійного договору визначено у ст. 10 Закону "Про концесії".
Так, у концесійному договорі обов'язково повинно бути зазначено вид діяльності, робіт, послуг, які будуть здійснюватися за умови такого договору. Вказуючи об'єкт концесії, необхідно навести його повний опис та детальний склад, зазначити вартість майна або технічні і фінансові умови створення об'єкта концесії, строки та порядок його передачі в концесію. Якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна передача земельної ділянки, в договорі вказуються умови її надання. А договір оренди земельної ділянки або акт про надання її у користування додаються до концесійного договору.
Якщо концесіонер здійснює підприємницьку діяльність, яка згідно із законодавством України підлягає ліцензуванню, обов'язковість одержання концесіонером в установленому порядку відповідної ліцензії включається в істотні умови концесійного договору.
До істотних умов концесійного договору, які повинні обов'язково бути включені до нього, ст. 10 Закону "Про концесії" також відносить:
Під час укладення концесійного договору, так само, як і при укладенні будь-якого іншого господарського договору, особливу увагу необхідно приділити саме досягненню обопільної згоди за всіма істотними умовами договору з їх обов'язковим включенням до договору. Відсутність у тексті договору хоча б однієї істотної умови може призвести до виникнення у майбутньому значних проблем. Адже такий договір буде вважатися неукладе-ним, і, як наслідок, у сторін не виникатиме стосовно один одного (чи інших осіб) жодних прав та обов'язків.
Права та обов'язки концесієдавця та концесіонера за концесійним договором і відповідальність за їх недотримання
Підписавши концесійний договір, концесіонер та концесієдавець набувають стосовно один одного відповідних прав і стають взаємно зобов'язаними. Приблизні переліки їхніх прав та обов'язків встановлено статтями 17 та 18 Закону "Про концесії". Крім законодавчо визначених прав та обов'язків, концесієдавець та концесіонер можуть мати також інші права та обов'язки, які необхідно передбачити в концесійному договорі.
Як і будь-які інші, зобов'язання за концесійним договором необхідно виконувати належним чином та в повному обсязі. За невиконання або за неналежне виконання умов концесійного договору, у тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, відповідно до ст. 13 Закону "Про концесії", сторони несуть відповідальність, встановлену законами України та концесійним договором.
Концесійний договір є сплатним. Концесійні платежі вносяться концесіонером відповідно до умов концесійного договору та незалежно від наслідків господарської діяльності. Проте у випадку збитковості та низької рентабельності об'єктів концесії, які мають важливе соціальне значення, відповідно до ст. 12 Закону "Про концесії", концесіонерові можуть надаватися пільги щодо концесійних платежів. У таких випадках, концесієдавець, про що має бути зазначено в договорі, може надати концесіонерові дотації, компенсації та пільги.
Граничний розмір концесійних платежів та методика їх розрахунків визначаються КМУ. На даний час діє Методика розрахунку концесійних платежів, затверджена Постановою КМУ від 12 квітня 2000 р. № 639.
Дія концесійного договору припиняється з моменту закінчення строку, на який його було укладено. Ліквідація концесіонера за рішенням суду, в тому числі у зв'язку з визнанням його банкрутом, та загибель об'єкта концесії також є причинами припинення дії концесійного договору.
У разі припинення дії договору, а також його розірвання, концесіонер зобов'язаний повернути концесієдавцю об'єкт концесії на умовах, зазначених у концесійному договорі. Якщо концесіонер допустив погіршення стану об'єкта концесії або його загибель, він повинен відшкодувати концесієдавцю збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель об'єкта сталися не з його вини. А у разі поліпшення стану майна, отриманого в концесію, яке здійснено за рахунок коштів концесіонера, чи створення концесіонером майна на виконання умов концесійного договору, концесієдавець зобов'язаний відшкодувати концесіонеру витрати, зроблені у зв'язку із зазначеними поліпшеннями, або вартість створеного майна в частині, що не була компенсована концесіонером у результаті концесійної діяльності відповідно до умов концесійного договору.
Підбиваючи підсумок викладеному, можна сказати, що розширення використання концесії в господарській діяльності є тим інструментом, який надасть можливість підвищити ефективність використання державного та комунального майна і, як наслідок, більш повно та якісно забезпечити потреби громадян України у товарах (роботах, послугах).