Відповідно до ст. 1 Закону № 329/95-ВР марка акцизного
збору — це спеціальний знак, яким маркуються алкогольні
напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах
підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення
та реалізації на території України цих виробів.
У разі отримання платником спирту етилового неденатурованого,
призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію,
продаж марок акцизного збору здійснюється відповідно
до вимог частини двадцятої ст. 7 Закону № 329/95-ВР,
а також п. 17 Порядку видачі та погашення податкових
векселів, що підтверджують зобов’язання із сплати суми
акцизного збору i видаються суб’єктами підприємницької
діяльності у разі отримання спирту етилового неденатурованого,
призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 27.02.99 р. № 275 (із змінами та доповненнями):
з моменту видачі векселедавцем першого податкового векселя
податковий орган здійснює разовий продаж акцизних марок
без сплати акцизного збору виходячи з місячної потреби
підприємства у маркуванні готової продукції, але не
більше за його місячну виробничу потужність без урахування
технологічного обладнання з розливу алкогольних напоїв,
яке не перебуває у власності (повному господарському
віданні) платника акцизного збору;
у подальшому продаж акцизних марок здійснюється лише
виходячи з розрахунку суми акцизного збору, фактично
сплаченої до бюджету в рахунок погашення виданих податкових
векселів i розрахованої за ставками акцизного збору
на готову продукцію.
Згідно з роз’ясненням Комітету Верховної Ради України
з питань фінансів i банківської діяльності від 11.09.2002
р. № 06-10/385 пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-III
не є підставою для надання права платнику податків погашати
податкові зобов’язання, що мають більш пізні граничні
терміни сплати, за наявності в нього непогашених сум
податкових зобов’язань з більш ранніми термінами сплати
та накопичувати таким чином борг за період, що минув.
Таким чином, сплачені платниками до бюджету суми акцизного
збору мають спрямовуватися на погашення податкових зобов’язань
у порядку календарної черговості настання граничних
термінів сплати узгоджених податкових зобов’язань, а
продаж марок акцизного збору повинен здійснюватись із
розрахунку фактично сплаченої до бюджету суми акцизного
збору.