Які суми відстрочених податкових
активів i відстрочених податкових зобов’язань наводяться
на дату проміжної фінансової звітності, якщо підприємство
на квартальну дату їх не обчислює?
Якщо підприємство відповідно до п. 15 Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток», затвердженого
наказом Мінфіну України від 28.12.2000 р. № 353 (далі
— ПБО 17), на дату проміжної фінансової звітності відстрочені
податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання
не обчислює, то на всі протягом звітного року дати балансу
ці показники не переглядаються i наводяться в балансі
в сумі цих показників на кінець попереднього року, а
в звіті про фінансові результати — в сумі, обчисленій
за поточний звітний період згідно з податковим законодавством.
Як відображається відстрочений податковий актив,
що утворився внаслідок застосування норми про відшкодування
у майбутніх періодах отриманого підприємством збитку?
Відповідно до ПБО 17 відстрочений податковий актив внаслідок
перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку
зменшення податку на прибуток у звітному періоді, визнається
в сумі, що підлягає за податковим законодавством відшкодуванню
у наступних звітних періодах в розмірі, який визначиться
з майбутнього податкового прибутку, в отриманні якого
впевнено підприємство. Сума визнаного відстроченого
податкового активу відображається за дебетом рахунку
17 «Відстрочені податкові активи» у кореспонденції з
рахунком 98 «Податок на прибуток».
Як на підприємстві відокремити витрати з поліпшення
основних засобів від витрат на підтримання їх у робочому
стані?
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку
7 «Основні засоби», затвердженим наказом Мінфіну України
від 27.04.2000 р. № 92 (далі — ПБО 7), первісна вартість
об’єкта основних засобів збільшується на вартість поліпшення
об’єкта, яке приводить до підвищення первісного рівня
його продуктивності (терміну корисного використання,
потужності, якості застосування тощо), внаслідок чого
зростуть майбутні економічні вигоди від експлуатації
такого об’єкта. Витрати, що здійснюються для підтримання
об’єкта в робочому стані, визнаються витратами того
періоду, в якому вони понесені.
Керівник підприємства за поданням обгрунтованих розрахунків
приймає рішення про характер i ознаки здійснюваних витрат,
тобто чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних
можливостей об’єкта (модернізацію, модифікацію, добудову,
реконструкцію), що приведе у майбутньому до збільшення
економічних вигод, чи здійснюються такі витрати для
підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно
визначеної суми майбутніх економічних вигод від його
використання.
Як обліковувати у бухгалтерському обліку вибуття
основних засобів внаслідок їх продажу органами держмайна?
Відповідно до п. 33 ПБО 7 об’єкт основних засобів вилучається
з активів (списується з балансу) в разі його вибуття
внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності
критеріям визнання активом.
Фінансовий результат від вибуття внаслідок приватизації
об’єктів основних засобів сторонніми організаціями визначається
підприємством відповідно до п. 34 ПБО 7 i на рахунках
бухгалтерського обліку відображається згідно з Інструкцією
про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань i господарських операцій
підприємств i організацій, затвердженою наказом Мінфіну
України від 30.11.99 р. № 291, тобто кредитується (на
первісну вартість) рахунок 10 «Основні засоби» i дебетуються
рахунки 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»
(на суму зносу) i 97 «Інші витрати» (на залишкову вартість).
Водночас залишкова вартість приватизованих сторонніми
організаціями об’єктів основних засобів відображається
у порядку, передбаченому абзацом другим п. 2 наказу
Мінфіну України від 28.03.2001 р. № 143, тобто дебетується
рахунок 40 «Статутний капітал» та/або 42 «Додатковий
капітал» i кредитується рахунок 74 «Інші доходи».
Які дії підприємства у разі пропажі або знищення
первинних документів, регістрів?
Згідно із Законом України від 16.07.99 р. № 996-XIV
«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
відповідальність за організацію бухгалтерського обліку
та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських
операцій у первинних документах, збереження оброблених
документів, регістрів i звітності протягом установленого
терміну (не менше трьох років) несе власник або уповноважений
орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством
відповідно до законодавства та установчих документів.
Терміни зберігання документів встановлено Переліком
типових документів, що утворюються в діяльності органів
державної влади та місцевого самоврядування, інших установ,
організацій i підприємств із зазначенням термінів зберігання
документів, затвердженим наказом Головного архівного
управління.
Відповідно до п. 6.10 Положення про документальне забезпечення
записів у бухгалтерському обліку, затвердженого за погодженням
з МВС України наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88, керівник підприємства повинен письмово повідомити
правоохоронні органи про пропажу або знищення первинних
документів, облікових регістрів, призначити комісію
із запрошенням фахівців для участі в її роботі для встановлення
переліку відсутніх документів i розслідування причин
їх пропажі або знищення, забезпечити складання комісією
акта, копія якого у 10-денний термін надсилається до
вищестоящого органу та органу державної податкової служби.
Як визначається дохід від експорту продукції, якщо
валюта надходить попередньо?
Відповідно до п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського
обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого
наказом Мінфіну України від 10.08.2000 р. № 193, дохід
від експорту готової продукції, в оплату за яку від
покупців попередньо одержано кошти (аванс) в іноземній
валюті, визначається перерахунком вартості фактично
відвантаженої (але не більше попередньо оплаченої) в
рахунок авансу готової продукції за валютним курсом
на дату зарахування авансу (отримання попередньої оплати
в іноземній валюті). Якщо валюта надходить частинами
кількома платежами, то курс валюти застосовується за
кожною датою її надходження.
Якою різницею відповідно до ПБО 17 вважати дохід
від фінансових інвестицій, обчислений за методом участі
в капіталі?
Згідно з ПБО 17 дохід від фінансових інвестицій, визначений
за методом участі в капіталі, відповідає критеріям постійної
різниці, оскільки відповідно до Закону України від 28.12.94
р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»
(у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР,
зі змінами та доповненнями) визначення доходу материнського
підприємства залежно від фінансових інвестицій в дочірні
підприємства з метою оподаткування не передбачено.
Якою різницею вважати вартість безоплатно отриманих
основних засобів та як відображати податок на прибуток
з таких операцій?
Відповідно до ПБО 17 вартість безоплатно отриманих
основних засобів відповідає критеріям визнання постійної
різниці. Належна сума податку на прибуток відображається
за дебетом субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні
активи» i кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податками
й платежами».
Що є загальним обсягом продукції (робіт, послуг)
при застосуванні виробничого методу нарахування амортизації
основних засобів?
Відповідно до ПБО 7 ставка амортизації, яка розраховується
при застосуванні виробничого методу нарахування амортизації,
визначається виходячи із загального обсягу продукції
(робіт, послуг), який підприємство передбачає виробити
(виконати) з використанням об’єкта основних засобів,
та вартості, що амортизується.
Під загальним обсягом продукції (робіт, послуг), який
підприємство передбачає виробити (виконати) з використанням
об’єкта основних засобів, слід розуміти запланований
підприємством загальний обсяг продукції (робіт, послуг),
який підприємство планує виробити (виконати) з використанням
цього об’єкта.
Підприємство придбало основні засоби за рахунок
бюджетних асигнувань. Як при цьому відобразити в бухгалтерському
обліку суму ПДВ?
Кошти, що виділяються з державного бюджету як капітальні
трансферти, з урахуванням Роз’яснення щодо застосування
економічної класифікації видатків бюджету (лист Державного
казначейства України від 18.01.2002 р. № 07-07/92-353),
мають цільове призначення i передбачені, зокрема, на
придбання капітальних активів. Сума ПДВ, зазначена у
платіжних документах на придбання (будівництво) основних
засобів за рахунок бюджетних асигнувань, відображається
кореспонденцією таких рахунків:
Д-т 48 «Цільове фінансування i цільові надходження»
К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».
Витрати на придбання (будівництво) за рахунок бюджетних
асигнувань основних засобів (без суми ПДВ) відображаються
таким чином:
Д-т 15 «Капітальні інвестиції»
К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».
Витрати на придбання основних засобів (без ПДВ) становитимуть
їх первісну вартість.
Згідно з п. 2 Інструкції про порядок реєстрації
виданих, повернених i використаних довіреностей на одержання
цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України від
16.05.96 р. № 99, матеріали, паливо, запчастини, інвентар,
інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні
цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи
i цінні папери повинні відпускатися покупцям лише за
довіреністю отримувачів.
Чи діє ця вимога в разі придбання товарно-матеріальних
цінностей за готівку під час розрахунків через реєстратори
розрахункових операцій?
Відпуск товарно-матеріальних цінностей за готівковим
розрахунком не потребує надання довіреності одержувачем
цих цінностей. Дані фіскального чека дають змогу ідентифікувати
дату, назву, кількість i вартість покупки для складання
підзвітною особою авансового звіту про використання
готівки, що була одержана цією особою (або видаватиметься
після перевірки i затвердження авансового звіту), на
підставі якого в бухгалтерському обліку здійснюватимуться
записи про придбані товарно-матеріальні цінності.
Як згідно з вимогами положень (стандартів) бухгалтерського
обліку реалізувати норми ст. 11 Закону України від 29.11.2001
р. № 2866-III «Про об’єднання співвласників багатоквартирного
будинку» щодо передачі приватного житла на баланс підприємствам,
що здійснюють експлуатацію будинків об’єднання співвласників
багатоквартирного будинку?
Порядок передачі житлового комплексу на баланс об’єднання
співвласників багатоквартирного будинку, а також житлового
комплексу або його частини на баланс іншої юридичної
особи, статут якої передбачає можливість провадження
такої діяльності, з балансу колишнього балансоутримувача
затверджено постановою Кабінету Міністрів України від
11.10.2002 р. № 1521 «Про реалізацію Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного
будинку».
Бухгалтерський облік операцій з надходження та вибуття
основних засобів, до яких належать також об’єкти житла,
врегульовано ПБО 7 та Інструкцією про застосування Плану
рахунків. При цьому залишкову вартість слід відобразити
аналогічно випадкам безоплатної передачі основних засобів
із державної в комунальну власність, зазначеній у п.
2 наказу Мінфіну України від 28.03.2001 р. № 143 «Про
кореспонденцію рахунків».
Чи потрібно зменшувати сальдо рахунку 40 «Статутний
капітал» у разі вибуття основних засобів, залишкова
вартість яких свого часу ввійшла до сальдо цього рахунку
державного комунального підприємства?
Чи потрібно й надалі для підприємств при проведенні
операцій з основними засобами відображати їх у кореспонденції
з рахунком 40 «Статутний капітал»?
Якщо рішеннями (розпорядженнями) місцевих органів самоврядування
встановлено, що об’єкти основних засобів передаються
до статутного капіталу комунальних підприємств, то ця
операція комунальними підприємствами має відображатися
таким чином:
Д-т 10 «Основні засоби»
К-т 40 «Статутний капітал».
Якщо таких рішень не приймалося, то операції з надходження
та вибуття основних засобів на рахунку 40 не відображаються,
крім випадків, викладених у наказі Мінфіну України від
28.03.2001 р. № 143.
Як відобразити майно цілісного майнового комплексу
під час взяття його в оренду i повернення орендодавцеві?
Операції з передачі (отримання) основних i оборотних
засобів, взятих (переданих) в оренду у складі цілісного
майнового комплексу, відображаються орендарем i орендодавцем
відповідно до Порядку відображення в бухгалтерському
обліку i звітності операцій, пов’язаних з приватизацією
та орендою державних підприємств, затвердженого наказом
Мінфіну України від 16.12.93 р. № 109 (зі змінами та
доповненнями). Згідно з п. 3 наказу Мінфіну України
від 30.11.99 р. № 291 норми зазначеного Порядку в частині,
що містить кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку,
повинні застосовуватися з урахуванням норм (кореспонденції
рахунків) Інструкції про застосування Плану рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань
i господарських операцій підприємств i організацій.
Відповідно до зазначеної Інструкції орендовані цілісні
майнові комплекси, що віднесені до складу основних засобів,
відображаються за дебетом рахунку 10 «Основні засоби»
із зазначенням, що ці об’єкти є орендованими, i кредитом
субрахунку 425 «Інший додатковий капітал». Згідно з
п. 3 ст. 23 Закону України від 10.04.92 р. № 2269-XII
«Про оренду державного та комунального майна» амортизаційні
відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси
підприємств нараховує орендар i відображає за кредитом
рахунку 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»
i дебетом рахунку 83 «Амортизація» та/або дебетом рахунків
23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92
«Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут». Вартість
оборотних матеріальних засобів, що отримані у складі
цілісного майнового комплексу для викупу, відображаються
за дебетом рахунків обліку запасів (20, 22, 23, 25,
26) i кредитом рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями».
Повернення орендодавцю основних засобів у складі цілісного
майнового комплексу відповідно до статей 26, 27, 28
Закону № 2269-XII передбачає здійснення комплексу заходів
i процедур: інвентаризації, визначення часток орендодавця
i орендаря у цьому майні тощо. За підписаними орендарем
i орендодавцем документами, що фіксують факти здійснення
господарських операцій з повернення майна, повернуті
необоротні активи відображаються за кредитом рахунку
10 «Основні засоби» (балансова вартість) i дебетом рахунків
13 «Знос (амортизація) необоротних активів» (сума зносу)
та 42 «Додатковий капітал» (залишкова вартість). Повернення
залишку амортизаційних відрахувань на орендовані необоротні
активи орендар відображає зменшенням нерозподіленого
прибутку i коштів (утворенням кредиторської заборгованості).
Сальдо яких статей може мати заключний ліквідаційний
баланс ліквідованого підприємства?
Після проведення відповідно до чинного законодавства
ліквідаційною комісією (органом, що проводить ліквідацію
підприємства) заходів щодо ліквідації підприємства у
ліквідаційному балансі відображаються результати прийнятих
рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного
капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно
призвести до відсутності активів, власного капіталу
i зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну
дату складання ліквідаційного балансу.