ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                    30.01.2003  N 38/2/23-5310


     Державна податкова адміністрація розглянула лист ТОВ стосовно
проведення  заліку  зустрічних  вимог при здійсненні розрахунків в
гривнях та повідомляє таке.

     Статтею 17 Указу Президента України від 21.01.98 р.  N  41/98
( 41/98  ) "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних
видатків та  інших  державних  витрат,  заходи  щодо  забезпечення
надходження  доходів  до  бюджету  і запобігання фінансовій кризі"
передбачено,    що    розрахунки    у    валюті     України     за
експортно-імпортними операціями здійснюються резидентами України в
порядку,  передбаченому Законом України  "Про  порядок  здійснення
розрахунків у іноземній валюті" ( 185/94-ВР ).

     Нормами Закону   України   від   23.09.94   р.   N  185/94-ВР
( 185/94-ВР ) "Про  порядок  здійснення  розрахунків  в  іноземній
валюті"  (далі  -  Закон)  передбачено  обов'язковість зарахування
виручки резидентів у іноземній валюті  на  їх  валютні  рахунки  в
уповноважених   банках   у  терміни,  визначені  статтями  1  і  2
зазначеного  Закону.  Перевищення  зазначених  термінів   потребує
індивідуальної ліцензії Національного банку України.

     Відповідно до   статті  4  Закону  України  від  23.09.94  р.
N 185/94-ВР  (  185/94-ВР  ),  порушення   резидентами   термінів,
передбачених статтею 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення
пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка  від  суми
неодержаної  виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в
іноземній валюті,  перерахованої  у  грошову  одиницю  України  за
валютним  курсом  Національного  банку  України на день виникнення
заборгованості.

     Пеня застосовується  у  разі  порушення  90-денного   терміну
надходження  на  валютний  рахунок  в уповноваженому банку виручки
(митної вартості недопоставленої продукції)  в  іноземній  валюті,
відлік  якого  починається з моменту оформлення вивізної вантажної
митної декларації.

     Слід зазначити, що порядок здійснення розрахунків резидентами
України  шляхом  зарахування  зустрічних однорідних вимог у галузі
зовнішньоекономічної  діяльності  регулюється  Цивільним  кодексом
України ( 1540-06 ), який є загальним законодавством, та наведеним
далі валютним законодавством, яке є спеціальним.

     Так, зазначеним Кодексом ( 1540-06 ) (стаття 217)  визначено,
що  зобов'язання  припиняється  зарахуванням зустрічної однорідної
вимоги,  строк  якої  настав  або  строк  якої  не  зазначений  чи
визначений моментом витребування.

     Разом з  тим  пунктом 4 статті 218 ЦК ( 1540-06 ) передбачено
недопустимість зарахування вимог у випадках, встановлених законом.

     Тобто нормами цього Кодексу ( 1540-06 ) передбачено обмеження
можливості здійснювати припинення чи погашення зобов'язання шляхом
зарахування зустрічної  однорідної  вимоги  у  випадках,  якщо  це
суперечить спеціальному законодавству,  яким є, зокрема, валютне і
до якого належать такі законодавчі акти,  як:  Закон  України  від
16.04.91   р.  N  959-XII  (  959-12  )  "Про  зовнішньоекономічну
діяльність",  Декрет КМУ від 19.02.93 р.  N 15-93 ( 15-93  )  "Про
систему валютного регулювання і валютного контролю", Закон України
від 23.09.94 р.  N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ) "Про порядок здійснення
розрахунків у іноземній валюті" тощо.

     Так, згідно  з абзацом другим частини першої статті 14 Закону
України  "Про  зовнішньоекономічну  діяльність"  (  959-12  )  всі
суб'єкти  зовнішньоекономічної  діяльності  мають право самостійно
визначати  форму  розрахунків  по  зовнішньоекономічних  операціях
з-поміж  тих,  що  не  суперечать  законам України та відповідають
міжнародним правилам.

     Застосування статті 217 Цивільного  кодексу  (  1540-06  )  в
частині   зарахування   зустрічної   однорідної  вимоги  як  форми
розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій є  таким,
що  суперечить  зазначеному  вище  валютному законодавству,  яке є
обов'язкове для застосування у зовнішньоекономічній діяльності,  в
тому   числі   і   при  укладанні  зовнішньоекономічних  договорів
(контрактів).

     Водночас слід  зауважити,  що  аналогічна  позиція   стосовно
застосування   у   зовнішньоекономічній   діяльності  такої  форми
розрахунків як зарахування зустрічної однорідної вимоги  викладена
в оглядовому листі Вищого арбітражного суду України від 22.09.2000
р.  N  01-8/516  (  v_516800-00   ),   в   якому   зазначено,   що
відповідальність  за порушення резидентами термінів,  передбачених
статтею 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній  валюті" ( 185/94-ВР ),  не ставиться названим Законом у
залежність від обраного сторонами порядку проведення  розрахунків,
у  тому  числі  й  заснованих  на  заліку  взаємної заборгованості
резидента і нерезидента та листі Міністерства юстиції України  від
27.03.2000 р. N 21-33-60 ( v3-60323-00 ).

 Заступник Голови                                         С.Гуржій

 "Бізнес - Бухгалтерія: Право. Податки. Консультації",
 N 13, 31 березня 2003 р.