Як бути, якщо працівник подав заяву, де просить надати йому
невикористані за два роки відпустки з наступним звільненням за
власною ініціативою, або просить звільнити його з роботи, а
невикористані за два-три роки відпустки перед звільненням брати не
бажає?
Як бути, якщо за колективним договором тривалість відпусток
деяких працівників, порівняно з раніше чинним законодавством,
зменшено?
Н.Куропятник, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.
Згідно зі ст.3 Закону України "Про відпустки" ( 504/96-ВР )
за бажанням працівника в разі його звільнення (крім звільнення за
порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану
відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в такому разі
є останній день відпустки.
Відповідно до зазначеного роботодавець за бажанням працівника
в разі звільнення зобов'язаний надати невикористану відпустку як
за частину робочого року, в якому він звільняється, по дату
звільнення, так і за попередні робочі роки. В разі звільнення за
порушення трудової дисципліни працівник не має права на
використання відпустки перед звільненням.
Згідно з п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок
працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України,
Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту
населення України від 29.07.93 р. N 58 ( z0110-93 ), власник або
уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові його
трудову книжку в день звільнення з унесеним до неї записом про
звільнення, тобто в наведеному випадку - в останній день
відпустки.
Якщо працівник не бажає скористатися правом використання
відпустки в разі звільнення, відповідно до ст.24 Закону України
"Про відпустки" ( 504/96-ВР ) йому має бути виплачено грошову
компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а
також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Законодавством не встановлено термін давності, після якого
втрачається право на щорічні відпустки, а також на додаткову
відпустку працівникам, які мають дітей. Тому, якщо працівник з
якихось причин не скористався своїм правом на такі відпустки за
кілька попередніх років, у разі звільнення йому має бути виплачено
компенсацію за всі невикористані дні відпусток за відповідні роки.
Згідно з п.2 постанови Верховної Ради України від 15.11.96 р.
N 505/96-ВР ( 505/96-ВР ) "Про порядок введення в дію Закону
України "Про відпустки" із змінами, внесеними Законом України від
18.11.2000 р. N 2073 ( 2073-14 ) "Про внесення змін до Закону
України "Про відпустки", працівникам, які до набрання чинності
Законом України "Про відпустки" користувались відпусткою більшої
загальної тривалості, ніж визначено відповідно до законів та інших
нормативно-правових актів України, зберігається відпустка раніше
встановленої загальної тривалості на весь час їхньої роботи на
тому самому підприємстві, в установі, організації на посадах,
професіях, роботах, що давало їм право на цю відпустку, та за
наявності умов, за яких вона надавалася. Витрати, пов'язані із
збереженням загальної тривалості щорічної відпустки, покриваються
за рахунок коштів, передбачених частиною першою ст.23 цього
Закону.
Відповідно до зазначеного, якщо працівник, який користувався
до набрання чинності Законом України "Про відпустки" ( 504/96-ВР )
відпусткою більшої тривалості, не змінив місця роботи, посади,
професії, не змінилися умови, за якими відпустка надавалася, він
має права на використання або збереженої відпустки, або відпустки,
що надається згідно із Законом України "Про відпустки".
Роз'яснює начальник відділу контролю за додержанням трудового
законодавства Державного департаменту нагляду за додержанням
законодавства про працю Міністерства праці та соціальної політики
України Г.МАКСИМЕНКО