З грудня 1997 р.  і донині щомісяця одержую 39 грн.  66  коп.
відшкодування  шкоди  як потерпілий унаслідок нещасного випадку на
виробництві за  ухвалою  суду.  Крім  того,  судом  було  ухвалено
рішення про виплату заборгованості із цих виплат лише за три роки.
     Чи правильно мені відшкодовують утрачений заробіток? Чому суд
не врахував, що ще в 1990 р. звертався за відшкодуванням шкоди?
                                               М.Черненко, м. Суми

     Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду  України
від 27.03.92  р.  N  6 ( v0006700-92 ) (зі змінами й доповненнями)
"Про практику розгляду судами  цивільних  справ  за  позовами  про
відшкодування шкоди", якщо потерпілому або особам, які мають право
на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або
не  виплачено  сум такого відшкодування,  ці суми виплачуються без
обмеження  будь-яким  строком  і  підлягають   коригуванню   через
зростання   цін   на   споживчі   товари   й  послуги  в  порядку,
встановленому ст.34   Закону   України    "Про    оплату    праці"
( 108/95-ВР  ).  Цим  пунктом  також  передбачено,  якщо первинний
розмір відшкодування шкоди визначався  судом,  перерахунок  робить
суд,  котрий постановив це рішення.  Отже,  для захисту своїх прав
дописувачеві потрібно звернутися до суду.

     Щодо порядку перерахунку розміру втраченого заробітку, то для
потерпілих,  яким утрату професійної працездатності встановлено до
1992 р.  і вони вже не працюють за професією,  з якою пов'язано це
ушкодження, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
26.05.92 р.  N 276  (  276-92-п  )  з  1  травня  1992  р.  розмір
відшкодування  шкоди  перераховують із середньомісячного заробітку
робітників  тієї  професії,   розряду,   роботи,   яку   виконував
потерпілий  на час одержання травми або професійного захворювання,
за січень-квітень 1992 р.,  відкоригованого на величину фактичного
підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

     Визначений розмір  відшкодування  шкоди за вимогами постанови
Кабінету Міністрів України від 26.05.92 р.  N 276 ( 276-92-п  )  є
базовим  для  подальших  перерахунків,  що  мають  провадитися  на
підставі постанов  Кабінету  Міністрів  України  від  03.12.92  р.
N 676  (  676-92-п ),  26.01.93 р.  N 46 ( 46-93-п ),  02.06.93 р.
N 392 ( 392-93-п ),  30.08.93 р.  N 671 ( 671-93-п ),  02.12.93 р.
N 974 ( 974-93-п ),  20.10.94 р.  N 720 ( 720-94-п ),  08.02.95 р.
N 102 ( 102-95-п ) та п.28 "Правил відшкодування...", затверджених
постановою Кабінету  Міністрів  України  від  23.06.93  р.  N  472
( 472-93-п ) (зі змінами й доповненнями  від  18.07.94  р.  N  492
( 492-94-п  ) та 03.10.97 р.  N 1100 ( 1100-97-п ).  Відповідно до
цих нормативних актів з 1 листопада 1992 р.  перерахунок  потрібно
робити  множенням  розміру відшкодування шкоди,  що склався на час
чергового  підвищення  тарифних  ставок  (посадових  окладів),  на
коефіцієнти їхнього фактичного підвищення.

     Після 24  жовтня 1997 р.,  тобто набрання чинності постановою
Кабінету Міністрів України від 03.10.97 р.  N 1100 ( 1100-97-п  ),
слід  дотримуватися  вимог  абз.6 п.28 зазначених Правил,  а саме:
перерахований розмір утраченого заробітку в  перерахунку  на  100%
втрати   професійної  працездатності  не  може  бути  більшим  від
середньомісячного   заробітку   відповідного   працівника   (після
підвищення  тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного
календарного місяця або в перерахунку на повний календарний місяць
роботи.  При цьому його вимоги щодо перерахунку мають виконуватися
лише  в  разі  підвищення  тарифних  ставок  (посадових   окладів)
відповідних працівників.

     Перерахований розмір   утраченого   заробітку  порівнюють  із
середньомісячним  заробітком  відповідного  працівника,  до  якого
включається  заробітна  плата  за той місяць,  в якому провадилося
підвищення тарифних  ставок  (посадових  окладів)  за  відповідною
професією (посадою),  а також 1/12 річних винагород (за підсумками
роботи за рік, вислугу років тощо) за попередній календарний рік.

     Водночас у всіх випадках перерахунку розміру відшкодування, а
також  у  разі  неритмічної  роботи підприємства визначений розмір
утраченого заробітку коригуванню в бік зменшення не підлягає  (п.9
Правил),   тобто  підприємство  не  має  права  зменшувати  розмір
утраченого заробітку,  який склався  на  час  підвищення  тарифних
ставок  (посадових  окладів),  навіть  якщо  в перерахунку на 100%
втрати працездатності  він  перевищує  середньомісячний  заробіток
відповідного працівника.

     З 1  квітня  2001  р.  набрав  чинності  Закон  України  "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від  нещасного
випадку   на   виробництві   та   професійного  захворювання,  які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ).  Статтею  29  цього
Закону передбачено перерахунок розміру щомісячних страхових виплат
у  разі  зростання  в  попередньому  календарному  році  середньої
заробітної  плати  в  галузях  національної  економіки  за  даними
центрального органу  виконавчої  влади  з  питань  статистики,  що
провадиться з 1 березня наступного року.

     Ці виплати  переглядатиме  Фонд  соціального  страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань щороку
1  березня  відповідного  року  в  разі  зростання  в попередньому
календарному   році   середньої   заробітної   плати   в   галузях
національної економіки.

     У 2002 р. перерахунок робили відповідно до постанов правління
Фонду від 31.01.2002 р.  N 7 ( v0007583-02 ) та 14.03.2002 р. N 15
( v0015583-02  ) на коефіцієнт зростання реальної заробітної плати
в 2001 р.  порівняно  з  2000  р.,  котрий  за  даними  Державного
комітету  статистики  України  становить 1,193.  У газеті "Праця і
зарплата" (N 16 за 2002 р.) опубліковано інформаційний лист  N  16
Фонду від   14.03.2002   р.   N   02-225   (  v-225583-02  )  "Про
перерахування сум щомісячних страхових виплат  потерпілим  (членам
їх сімей) з 1 березня 2002 р.".

     Відповідно до п.1 ст.34 зазначеного Закону ( 1105-14 ),  якщо
потерпілому одночасно з щомісячною страховою  виплатою  призначено
пенсію  по  інвалідності  у  зв'язку  з одним і тим самим нещасним
випадком,  їхня  сума   не   має   перевищувати   середньомісячний
заробіток,  який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.  Визначені
раніше сума страхової виплати і пенсія по  інвалідності  зменшенню
не підлягають. Під час перерахунку розміру страхової виплати також
потрібно дотримуватися вимог цього пункту.

     Якщо справу  потерпілого не передано до Фонду,  відповідно до
постанови правління  Фонду від 28.05.2002 р.  N 26 ( v0026583-02 )
роботодавцям  за  погодженням  з  робочими   органами   виконавчої
дирекції  дозволено  робити  перерахунок  сум щомісячних страхових
виплат  потерпілим  (членам  їхніх  сімей)  згідно  з  постановами
правління Фонду   від  31.01.2002  р.  N  7  (  v0007583-02  )  та
14.03.2002 р. N 15 ( v0015583-02 ).

     На листи  наших  дописувачів  відповідає заступник начальника
відділу контролю за додержанням трудового законодавства Державного
департаменту   нагляду  за  додержанням  законодавства  про  працю
Міністерства праці та соціальної політики України В.ДАНИЛОВА