Коментар фахівця
З метою приведення у відповідність до Закону України
від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями, за текстом
— Закон № 2181-ІІІ) Порядку передачі банками інформації
про закриття рахунків клієнтів — платників податків
і зборів (обов’язкових платежів) до органів державної
податкової служби електронними засобами та заповнення
платниками податків розрахункових документів у випадку
сплати платежів до бюджету, затвердженого наказом ДПА
України від 01.07.2002 р. № 301 та зареєстрованого в
Мін’юсті України 06.09.2002 р. за № 735/7023 (за текстом
— Порядок), ДПА України розробила відповідні зміни до
зазначеного Порядку, затверджені наказом ДПА України
від 13.03.2003 р. № 114, зареєстрованим у Мін’юсті України
03.04.2003 р. за № 255/7576 (за текстом — наказ № 114).
У своїй попередній редакції Порядок визначав механізм
реалізації волевиявлення платника податків щодо напряму
та черговості погашення своїх податкових зобов’язань
(податкового боргу), вираженого у вигляді вказівки щодо
спрямування коштів у полі «Призначення платежу» розрахункового
документа.
Проте у зв’язку з відсутністю законодавчо-нормативного
обгрунтування права платника за наявності боргу за минулі
періоди погашати поточні зобов’язання та наданням Комітетом
Верховної Ради України з питань фінансів і банківської
діяльності роз’яснення щодо спрямування надходження
сум на сплату податків, зборів (обов’язкових платежів)
виключно у рахунок погашення податкових зобов’язань
(податкового боргу) платника податків у порядку календарної
черговості настання граничних термінів їх сплати (лист
Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і
банківської діяльності від 11.09.2002 р. № 06-10/385
«Щодо черговості погашення податкових зобов’язань»)
попередня редакція потребувала внесення відповідних
змін та розробки нової Пам’ятки про порядок заповнення
розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів
до бюджету або повернення платежів із бюджету.
Крім того, 13.11.2002 р. наказом № 540 ДПА України затвердила
Податкове роз’яснення щодо черговості погашення та окремих
питань стягнення сум податкового боргу, положення якого
співпадали з висновками Комітету Верховної Ради України
з питань фінансів і банківської діяльності, а вже у
поточному році зазначену норму було закріплено законодавчо,
оскільки Законом України від 20.02.2003 р. № 550-IV
було внесено відповідні зміни до Закону № 2181-ІІІ.
Зупинимося детальніше на змінах у порядку заповнення
поля «Призначення платежу».
З метою спрощення для платників податків процедури заповнення
поля «Призначення платежу» в ньому тепер немає необхідності
заповнювати код ДПІ, в якій відкрито особовий рахунок
платника податків (поле № 2 згідно з Порядком). Водночас
поле «Призначення платежу» скорочено за рахунок вилучення
з нього зайвої інформації, яку повинен був зазначати
платник податків відповідно до Порядку, а саме: немає
потреби зазначати дату реєстрації в ДПІ та номер документа,
за яким здійснюється сплата, граничну дату сплати, відшкодування
або повернення надміру сплачених сум, останній день
звітного періоду (поля 4 — 7 згідно з Порядком). При
заповненні зазначених полів у платників податків виникали
складнощі й це призводило до непорозумінь щодо можливості
вибору платником податків черговості погашення податкових
зобов’язань за наявності у нього податкового боргу (про
що вже йшлося вище).
Таким чином, платники замість заповнення дев’яти полів,
як це було передбачено попередньою редакцією Порядку,
будуть заповнювати лише чотири і тільки у разі проведення
розрахунку на виконання окремого рішення Кабінету Міністрів
України (прикладом може бути погашення платником податків
суми податкового боргу згідно з процедурою, передбаченою
Порядком проведення розрахунків щодо відшкодування сум
ПДВ у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок
платника податку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів
України від 26.09.2001 р. № 1270) платник податків повинен
буде заповнити крім полів 1 — 4 додатково ще й поле
7.
Приклади заповнення платниками податків поля «Призначення
платежу» наведено безпосередньо в Пам’ятці про порядок
заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення)
платежів до бюджету або повернення платежів із бюджету,
затвердженій наказом № 114.
У разі повернення платникові суми переплати, відшкодування
суми ПДВ або зарахування переплати з одного платежу
в рахунок сплати іншого на підставі висновків органів
державної податкової служби наказом № 114 передбачено
заповнення органами Держказначейства України на підставі
зазначених висновків полів 5 та 6. До зазначених полів
розноситься інформація про дату реєстрації та номер
висновку, що у подальшому сприятиме автоматизації процесу
обміну інформацією між органами Держказначейства України
та органами Державної податкової служби України під
час повернення платникам переплат за платежами, що контролюються
органами державної податкової служби.
Звертаємо увагу платників податків на те, що сплата
за кожним окремим платежем та кожним окремим видом сплати
має оформлятися окремим платіжним документом. У разі
внесення Нацбанком України змін до форм платіжних документів,
затверджених постановою Правління Нацбанку України від 29.03.2001 р. № 135 «Про затвердження Інструкції про
безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»
(зі змінами та доповненнями), та виділення у платіжних
документах окремо сум основного платежу (штрафних санкцій)
та пені відповідно до пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону
№ 2181-ІІІ до зазначеного пункту Пам’ятки вноситимуться
відповідні зміни.
Згідно з п. 5 при заповненні поля «Призначення платежу»
з порушенням вимог, визначених у Пам’ятці, розрахунковий
документ приймається до виконання. При цьому вважається,
що платник податків сплачує податкове зобов’язання (штрафну
санкцію) або податковий борг (код виду сплати 101),
тобто банк не має права відмовити платнику податків
у прийнятті платіжного документа на підставі неправильного
заповнення поля «Призначення платежу» платіжного документа.
Змінено і список кодів видів сплати, що повинні проставляти
платники податків. Кількість таких кодів для платників
зменшено з 12 до 5 (сплата суми податкового зобов’язання
(штрафної санкції) або податкового боргу, сплата пені,
оплата податкового векселя, сплата процентів за користування
податковим кредитом, сплата адміністративного штрафу).
Інші 11 кодів використовують органи Держказначейства
України при поверненні зайво сплачених сум, відшкодуванні
ПДВ тощо або органи державної податкової служби при
стягненні коштів. Зменшення кількості кодів має полегшити
процедуру заповнення платниками податків реквізитів
поля «Призначення платежу» платіжних документів.
Також слід зазначити, що наказ № 114 набирає чинності
з 14.03.2003 р. Саме з цієї дати слід заповнювати поле
«Призначення платежу» платіжних документів згідно з
його вимогами.
_____________-
*Від редакції: текст наказу ДПА України від 13.03.2003 р. № 114 надруковано у «Віснику» № 15/2003 р.