НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
                   Департамент платіжних систем

                             Л И С Т

                  13.05.2003  N 25-111/625-3407

                                      Територіальним управлінням
                                      Національного банку України
                                      ОПЕРУ НБУ
                                      Банкам України та їх філіям
                                      Асоціація українських банків


                 Про виконання банками платіжних
                     вимог податкових органів


     На численні запити  банків  щодо  виконання  платіжних  вимог
податкових  органів  на  списання  коштів  з  рахунків платників у
зв'язку  з  прийняттям  Закону України  від  20.02.2003  N  550-IV
( 550-15  )  "Про  внесення  змін  до  Закону України "Про порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними    цільовими   фондами",   повідомляємо,   що   позицію
Національного банку України з цього питання викладено у  листі  до
Державної   податкової  адміністрації  України  від  06.05.2003  N
25-110/607-3275.

     Відповідно до  статті 20 Закону України "Про платіжні системи
та переказ  грошей  в  Україні"  (  2346-14  )  стягувач має право
ініціювати  переказ  виключно  на  підставі   визначених   законом
виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

     Проте, Закон  України  "Про  порядок  погашення   зобов'язань
платників   податків   перед  бюджетами  та  державними  цільовими
фондами" (  2181-14  )  (далі  - Закон) не містить прямих положень
стосовно рішення  податкового  органу  як  підстави  для  списання
коштів з рахунків платників податків.

     Зокрема,  у  підпункті  7.2.1  пункту   7.2  статті  7 Закону
( 2181-14 ) (в редакції Закону України від  20.02.2003   N  550-IV
( 550-15  )  про  те,  що  рішення  органу  стягнення є виконавчим
документом,  зазначено опосередковано.  При  цьому,  не  визначено
чітко,  які  саме рішення вважаються виконавчими документами:  усі
рішення органу стягнення або  рішення  щодо  окремих  видів  майна
боржника.  Вказана  стаття  регулює  джерела погашення податкового
боргу,  але не регламентує порядок продажу активів  боржника,  тим
більше можливість виставлення вимог на примусове списання коштів з
рахунку боржника.

     Між тим,  стаття 10 Закону (  2181-14  ),  яка  безпосередньо
встановлює  процедуру  продажу  активів  боржника,  у  тому  числі
списання коштів, не містить посилання на виконавчий документ. Крім
того,  ця  стаття  також  не  передбачає,  що стягнення коштів має
здійснюватися на підставі рішення  податкового  органу.  Наявність
такого   рішення,  відповідно  до  підпункту  10.1.1  пункту  10.1
зазначеної статті,  передбачена  лише  щодо  продажу  інших  (крім
коштів) активів.

     Стосовно посилання Державної податкової адміністрації України
на  статтю  2  Закону  України  "Про порядок погашення зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" ( 2181-14 ) як таку,  що  надає  податковим  органам,  як
органам  стягнення,  право безспірного стягнення коштів з рахунків
платників податків,  що мають податковий борг,  то підпункт  2.3.1
цієї   статті   лише   передбачає,   що  органами,  уповноваженими
здійснювати заходи  з  погашення  податкового  боргу,  є  виключно
податкові   органи,   а   також  державні  виконавці  у  межах  їх
компетенції.

     Єдиним органом, на який відповідно до статті 2 Закону України
"Про виконавче  провадження"  (  606-14  )  покладено функції щодо
примусового виконання рішень і яким мають  виконуватися  виконавчі
документи,  у тому числі й рішення податкових органів,  є Державна
виконавча служба України.  Інші органи,  установи,  організації  і
посадові  особи здійснюють виконавчі дії у випадках,  передбачених
законом,  на вимогу чи за дорученням державного виконавця. До того
ж,  у  статті  9  цього  Закону  також  обумовлено,  що  органи та
організації, у тому числі податкові органи та банки, які виконують
рішення  судів  та  інших  органів  щодо  стягнення  коштів,  не є
органами примусового виконання.

     Відповідно до  статті  5  Закону   України   "Про   виконавче
провадження" ( 606-14 ),  яка визначає обов'язки і права державних
виконавців,  саме державний виконавець здійснює  необхідні  заходи
щодо  своєчасного  і  повного  виконання  рішення,  зазначеного  в
документі на примусове виконання рішення - виконавчого документа.

     Оскільки повноваженнями на ініціювання  примусового  списання
коштів  за  виконавчими  документами  наділена  виключно  Державна
виконавча служба України,  через органи  якої  мають  виконуватися
рішення   податкових   органів   на  списання  коштів  з  рахунків
боржників,  вважаємо,  що банки не мають права виконувати платіжні
вимоги податкових органів на таке списання.

     Вищезазначене  доводиться у порядку інформації.

 Заступник Голови                                        П.М.Сенищ