Податок з власників транспортних
засобів та фіксований сільгоспподаток
У 1992 р. громадянин придбав два колісні трактори, які
зареєстрував у Державній інспекції технічного нагляду
на себе. Одночасно громадянин є власником фермерського
господарства, яке є юридичною особою — платником фіксованого
сільгоспподатку. У 2001 р. придбану техніку було взято
на баланс цього фермерського господарства без перереєстрації
в інспекції Держтехнагляду. У 2002 р. при проходженні
техогляду тракторів їх власнику було запропоновано сплатити
податок з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин i механізмів. Чи потрібно сплачувати платнику
фіксованого сільськогосподарського податку податок з
власників транспортних засобів?
(Селянське фермерське господарство «Елена»)
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин i механізмів справляється на підставі Закону №
1963-ХІІ, яким визначено платників податку, об’єкти
оподаткування, ставки та строки його сплати.
Платники податку — підприємства, установи та організації,
які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а
також громадяни України, іноземні громадяни та особи
без громадянства, які мають зареєстровані в Україні
згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби,
що відповідно до ст. 2 Закону № 1963-ХІІ є об’єктами
оподаткування.
Тобто власник тракторів, про які йдеться, згідно із
Законом № 1963-ХІІ є платником податку з власників транспортних
засобів, а самі трактори є об’єктами оподаткування.
Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону № 320-XIV для сільськогосподарських
товаровиробників — платників фіксованого сільськогосподарського
податку зупиняється дія декількох законодавчих актів
України та їх окремих норм з питань оподаткування. Зокрема,
до 1 січня 2004 р. зупиняється дія Закону № 1963-ХІІ.
Слід наголосити на тому, що дія Закону № 1963-XII зупиняється
саме для платників фіксованого сільськогосподарського
податку, а не для власників підприємств — фізичних осіб.
Відповідно до ст. 2 Закону № 320-XIV платниками фіксованого
сільськогосподарського податку є сільськогосподарські
підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених
законами України, селянські та інші господарства, які
займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та
збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума,
одержана від реалізації сільськогосподарської продукції
власного виробництва та продуктів її переробки за попередній
звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної
суми валового доходу підприємства.
Щодо реєстрації тракторів, то відповідно до Правил державної
реєстрації та обліку тракторів правомірність придбання
машин підтверджується, зокрема, реєстраційним свідоцтвом
з відміткою про зняття з обліку за місцем попередньої
реєстрації для машин, що були в експлуатації.
Власники зобов’язані зареєструвати належні їм машини
протягом 10 днів після їх придбання або закінчення митного
оформлення у разі ввезення
(у тому числі тимчасового) на територію України. Термін
реєстрації може бути подовжений на підставі заяви власника
за умови наявності поважних причин, які унеможливлюють
її вчасне проведення.
Відчуження машин без їх реєстрації в органах Держтехнагляду
можуть провадити тільки суб’єкти підприємницької діяльності,
які мають право на реалізацію машин, тобто торговельні
організації та структури, які мають право торгувати
технікою.
З наведеного випливає, що для підтвердження того, що
трактори є власністю підприємства, їх спочатку необхідно
зареєструвати належним чином в органах Держтехнагляду.
При цьому якщо юридична особа є платником фіксованого
сільгоспподатку, при реєстрації тракторів за них не
потрібно буде сплачувати податок з власників транспортних
засобів та подавати до податкової інспекції розрахунок.
Взяття на баланс підприємства трактора без відповідної
реєстрації та відмова сплачувати перед проходженням
техогляду податок з власників транспортних засобів з
посиланням на те, що трактори перебувають на балансі
платника фіксованого сільгоспподатку, є порушенням норм
перелічених законодавчих актів.
У разі коли транспортний засіб належить фізичній особі,
що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію такого
транспортного засобу,
а використовується у фермерському господарстві, навіть
якщо його включено до активів підприємства, що, до речі,
у такому випадку є неправомірним, обов’язки щодо сплати
податку з власників транспортних засобів покладаються
саме на фізичну особу, а не на підприємство, на якому
цю техніку використовують.
Відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату
податку в такому випадку покладено саме на фізичну особу.
Ставки оподаткування
Підприємство є платником податку з власників транспортних
засобів та інших самохідних машин i механізмів. Після
подання розрахунку у нього виникли сумніви щодо застосування
ставки до деяких об’єктів оподаткування. Яким документом
передбачено ведення Гармонізованої системи опису та
кодування товарів?
Відповідно до ст. 1 Закону № 1963-ХІІ об’єкти оподаткування
в Законі визначено згідно з кодами за Гармонізованою
системою опису та кодування товарів.
Згідно із Законом № 2371-III в основу товарної класифікаційної
схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура)
покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної
діяльності, яка базується на Гармонізованій системі
опису та кодування товарів.
Щодо порядку ведення Української класифікації товарів
зовнішньоекономічної діяльності (УК ТЗЕД), то на сьогодні
він регламентується постановою Кабінету Міністрів України
від 13.01.99 p. № 41 «Про Порядок ведення Української
класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності»
(зі змінами та доповненнями). Ця постанова з 1 січня
2004 р. втратить чинність згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 12.12.2002 р. № 1863 «Про затвердження
Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної
діяльності» (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до останніх двох документів ведення УК ТЗЕД
покладено на митні органи. Але як нове та позитивне
для оподаткування власників транспортних засобів постановою
№ 1863 визначено, що Еталонний примірник УК ТЗЕД та
зміни до нього затверджуються наказом Держмитслужби
України. Держмитслужба здійснює ведення електронної
версії УК ТЗЕД в автоматизованій системі збирання, формування,
узагальнення та зберігання інформації з питань митної
справи i зовнішньої торгівлі товарами.
Автомобіль видано органами соціального
забезпечення
Органи соціального забезпечення виділили батьку інваліда
з дитинства з діагнозом дитячий церебральний параліч
автомобіль «Запорожець 968 М», який вже був у користуванні.
Але оскільки дочка-інвалід неповнолітня, документи на
машину оформлено на батька. Чи має він право на пільгу
щодо податку з власників транспортних засобів?
Згідно зі ст. 1 Закону № 1963-III платниками податку
з власників транспортних засобів та інших самохідних
машин i механізмів є, зокрема, громадяни України, іноземні
громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані
в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні
засоби, які відповідно до ст. 2 Закону № 1963-ХІІ є
об’єктами оподаткування.
Відповідно до п. «в» ст. 4 Закону № 1963-ХІІ від сплати
податку звільняються в тому числі особи, зазначені у
статтях 6 та 8 Закону № 3721-ХІІ, а також інваліди незалежно
від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за
поданням органів соціального захисту) — щодо одного
легкового автомобіля (мотоколяски) з об’ємом циліндрів
двигуна до 2500 см3 або одного мотоцикла з об’ємом циліндрів
двигуна до 650 см3, чи одного човна моторного або катера
(крім спортивного) з довжиною корпусу
до 7,5 м.
Відповідно до постанови № 999, якою визначено та затверджено
Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, позачергове
безоплатне забезпечення автомобілями інвалідів, а також
продаж автомобілів на пільгових умовах інвалідам, батькам
чи родичам дітей-інвалідів здійснюється за місцем їх
постійного проживання та прописки Мінпраці та соціального
захисту Автономної Республіки Крим, управліннями соціального
захисту населення обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій у межах фондів, виділених
Мінпраці та соціальної політики.
Підставою для забезпечення інвалідів автомобілями є
висновок обласної, центральної міської —
у містах Києві та Севастополі, Кримської — в Автономній
Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії
про наявність у інвалідів медичних показань для їх одержання,
а також посвідчення на право керування автомобілем.
Відповідно до п. 11 постанови № 999 під час видачі (продажу)
інвалідам автомобілів з передачею права керування іншій
особі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу
оформляється на інваліда, дітям-інвалідам до 16 років
— на одного з батьків, а у разі їх відсутності — на
родича-опікуна (родича-піклувальника) дитини-інваліда.
Органи Державтоінспекції в свідоцтві про реєстрацію
транспортного засобу роблять такі помітки: «Автомобіль
виданий органами соціального захисту населення безплатно
без права продажу, передачі та дарування іншій особі»
або «Автомобіль проданий органами соціального захисту
населення на пільгових умовах без права продажу, передачі
та дарування іншій особі».
Отже, якщо автомобіль видано для обслуговування інваліда
одному з батьків, які доглядають дитину-інваліда, або
інваліда з дитинства, то за наявності у такого інваліда
документа, що підтверджує інвалідність, довідки про
медичні показання для забезпечення автомобілем з ручним
або із звичайним керуванням та висновку щодо протипоказань
на керування транспортними засобами податок з власника
такого транспортного засобу не справляється.