У вирішенні питань розбудови економіки та підняття
її на належний рівень держава значною мірою покладається
на мале підприємництво. Тому підтримка малого підприємництва
є одним із найважливіших завдань державної політики.
Законом № 2063-III визначено правові засади державної
підтримки суб’єктів малого підприємництва незалежно
від форми власності з метою якнайшвидшого виходу з економічної
кризи та створення умов для розширення запровадження
ринкових реформ в Україні.
Суб’єкти малого підприємництва, зокрема, це — юридичні
особи — суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої
організаційно-правової форми та форми власності, в яких
середньооблікова чисельність працюючих за звітний період
(календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного
валового доходу яких не перевищує 500 000 євро (Закон
№ 2063-III ).
Одним із основних напрямів державної підтримки малого
підприємництва є запровадження спрощеної системи оподаткування,
бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає:
заміну сплати встановлених законодавством податків i
обов’язкових платежів сплатою єдиного податку;
застосування спрощеної форми ведення документів бухгалтерського
обліку та звітності.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності
може застосовуватись поряд із діючою системою оподаткування,
обліку та звітності, передбаченою законодавством, на
вибір суб’єкта малого підприємництва.
З метою підтримки малого підприємництва, ефективного
використання його можливостей у розвитку національної
економіки Указом № 727/98 запроваджено спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності. Спрощена система
оподаткування, обліку та звітності запроваджується для
суб’єктів малого підприємництва, зокрема, юридичних
осіб — суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої
організаційно-правової форми та форми власності, в яких
за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує
50 осіб i обсяг виручки яких від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн.
грн.
Тобто із суб’єктів підприємницької діяльності, які згідно
із Законом № 2063-III відносяться до категорії суб’єктів
малого підприємництва, на спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності зі сплатою єдиного податку можуть
перейти ті суб’єкти малого підприємництва, які відповідають
вимогам Указу № 727/98.
Середньооблікова чисельність працюючих для суб’єктів
малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою
органами статистики, з урахуванням усіх його працівників,
у тому числі й тих, які працюють за договорами та за
сумісництвом, а також працівників представництв, філій,
відділень та інших відособлених підрозділів (Інструкція
№ 171).
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької
діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу
за здійснення операцій з продажу продукції (товарів,
робіт, послуг). Тобто застосовується касовий метод обчислення
виручки, при якому враховуються всі надходження коштів.
Відповідно до постанови № 507 у ст. 1 Указу № 727/98
під словом «рік» слід розуміти календарний рік.
Тому при переході на спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва
середньооблікова чисельність працюючих та обсяг виручки
від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначаються
за календарний рік, тобто з 1 січня по 31 грудня. Якщо
обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) за попередній календарний рік перевищує 1 млн.
грн., то такий суб’єкт підприємницької діяльності не
може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності.
Суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи,
які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним
податком, не мають права застосовувати інший спосіб
розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового
та безготівкового розрахунків коштами.
У разі здійснення операцій з продажу основних фондів
виручкою від реалізації вважається різниця між сумою,
отриманою від реалізації цих фондів, та їх залишковою
вартістю на момент продажу.
Для здійснення діяльності за спрощеною системою оподаткування
зі сплатою єдиного податку суб’єкту підприємницької
діяльності слід отримати Свідоцтво про право сплати
єдиного податку суб’єктом малого підприємництва. На
виконання ст. 4 Указу 727/98 наказом № 555 затверджено
Порядок видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку
суб’єктом малого підприємництва — юридичною особою.
Згідно з вищезазначеним Порядком для переходу на спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкт малого
підприємництва — юридична особа подає письмову заяву
до органу державної податкової служби за місцем державної
реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного
звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати
всіх установлених податків та обов’язкових платежів,
термін сплати яких настав на дату подання заяви.
Право вибору системи оподаткування, обліку та звітності:
на загальній — зі сплатою всіх податків чи на спрощеній
— зі сплатою єдиного податку залишається за суб’єктом
малого підприємництва.
Слід зазначити, що спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності зі сплатою єдиного податку обирають все
більше суб’єктів малого підприємництва — юридичних осіб.
Так, якщо у 1999 р. на умовах спрощеної системи оподаткування
здійснювали діяльність 28,6 тис. осіб, у 2000 р. — 66,6
тис., у 2001 р. — 91,7 тис., то у 2002 р. Свідоцтво
про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва
— юридичною особою отримали 115,6 тис. юридичних осіб
— суб’єктів малого підприємництва.
Збільшення кількості суб’єктів малого підприємництва,
які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності, здійснюється як за рахунок переходу на
сплату єдиного податку вже існуючих суб’єктів малого
підприємництва, які працювали на умовах загальної системи
оподаткування, так i за рахунок збільшення кількості
новостворених суб’єктів малого підприємництва.
Відповідно до Указу № 727/98 новостворені та зареєстровані
в установленому порядку суб’єкти малого підприємництва,
які подали до державної податкової служби за місцем
їх реєстрації заяву на право застосування спрощеної
системи оподаткування, обліку та звітності, вважаються
суб’єктами спрощеної системи оподаткування, обліку та
звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну
реєстрацію.
У 2002 р. 12,2 тис. суб’єктів малого підприємництва
зареєстровані в державних податкових органах як новостворені
i при реєстрації обрали спосіб оподаткування за єдиним
податком. Збільшення кількості новостворених суб’єктів
малого підприємництва сприяє створенню нових робочих
місць.
Згідно з Указом № 727/98 суб’єкт підприємницької діяльності
— юридична особа, який перейшов на спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає
одну з таких ставок єдиного податку:
6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг) без урахування акцизного збору в разі
сплати ПДВ;
10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі
включення ПДВ до складу єдиного податку.
Оскільки платнику надано право вибору ставки оподаткування
єдиним податком, то більшість з них обирають ставку
10 відсотків i звільняються від сплати ПДВ. Так, станом
на 01.01.2003 р. за ставкою 6 відсотків здійснювали
свою діяльність 42,3 тис. платників, а за ставкою 10
відсотків — 73,3 тис. платників, що відповідно становить
36,6 та 63,4 відсотка від загальної кількості платників
єдиного податку.
Указом № 727/98 визначено 16 видів податків i зборів
(обов’язкових платежів), від сплати яких звільняється
суб’єкт малого підприємництва у разі сплати єдиного
податку. Крім того, такий платник застосовує спрощений
порядок ведення обліку та звітності.
На виконання ст. 4 Указу № 727/98 ДПА України розроблено
Книгу обліку доходів i витрат суб’єкта малого підприємництва
— юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності, та Порядок її ведення (наказ № 554).
Згідно з наказом № 554 в дохідній частині Книги відображаються
всі надходження, отримані на розрахунковий (поточний)
рахунок та в касу суб’єктом малого підприємництва від
продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи
основні фонди, які належать суб’єкту малого підприємництва
й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні
доходи та виручка від іншої реалізації.
Тобто при переході на спрощену систему оподаткування
за єдиним податком платником податку застосовується
касовий метод обчислення виручки, за якого враховуються
всі кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок та в
касу.
Крім того, наказом № 196 затверджено Положення про спрощену
форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва,
а наказом № 39 — ПБО 25.
Метою державної підтримки малого підприємництва є стимулювання
його розвитку, формування умов для забезпечення зайнятості
населення України, запобігання безробіттю. Завдяки зниженню
податкового навантаження на суб’єктів малого підприємництва
та спрощенню механізму адміністрування єдиного податку
було створено сприятливі умови для самозайнятості працездатного
населення.
За 2002 р. середньооблікова чисельність працюючих на
підприємствах України, що перейшли на спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного
податку, становила 934716 осіб. Середньооблікова чисельність
працюючих у одного суб’єкта малого підприємництва в
середньому становить вісім осіб.
Суб’єкти підприємницької діяльності — юридичні особи
сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа
наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного
казначейства України.
Якщо останній день строку сплати податкового зобов’язання
припадає на вихідний або святковий день, то останнім
днем вважається наступний за вихідним або святковим
робочий операційний (банківський) день (пп. 5.3.3 п.
5.3 ст. 5 Закону № 2181-III).
Указом № 727/98 передбачено, що 20 відсотків суми єдиного
податку перераховується до Державного бюджету України.
Проте як у 2002 р., так i у 2003 р. відповідними законами
України «Про Державний бюджет України» встановлено,
що до доходів загального фонду місцевих бюджетів належить
єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва (крім
частини єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва,
що зараховується до Пенсійного фонду України, та відрахувань
на обов’язкове соціальне страхування).
Таким чином, у 2003 р. відділення Державного казначейства
України наступного дня після надходження коштів перераховують
суми єдиного податку у таких розмірах:
до місцевого бюджету — 43 відсотки;
до Пенсійного фонду України — 42 відсотки;
на обов’язкове соціальне страхування — 15 відсотків.
За результатами господарської діяльності за звітний
(податковий) період (квартал) суб’єкти малого підприємництва
— юридичні особи подають до органу державної податкової
служби до 20 числа місяця, що настає за звітним (податковим)
періодом, розрахунки про сплату єдиного податку разом
з платіжними дорученнями на сплату єдиного податку за
звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.
Якщо останній день строку подання податкової декларації
припадає на вихідний або святковий день, то останнім
днем вважається наступний за вихідним або святковим
операційний (банківський) день (Закон № 2181-III).
Згідно з Указом № 727/98 якщо застосування спрощеної
системи оподаткування, обліку та звітності не задовольняє
суб’єкта малого підприємництва, він може повернутися
до раніше встановленої системи оподаткування з початку
наступного звітного (податкового) періоду (кварталу)
у разі подання відповідної заяви до органів державної
податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення
попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).
У разі порушення вимог, установлених ст. 1 Указу № 727/98,
платник єдиного податку повинен перейти на загальну
систему оподаткування, обліку та звітності починаючи
з наступного звітного періоду (кварталу).
За правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків
та сплати сум єдиного податку суб’єкти малого підприємництва
несуть відповідальність згідно із законодавством України.
При виборі системи оподаткування слід мати на увазі,
що не всі суб’єкти малого підприємництва — юридичні
особи мають право переходу на спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності. Відповідно до ст. 7 Указу № 727/98
його дія не поширюється на:
суб’єктів підприємницької діяльності, на яких поширюється
дія Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності» в частині придбання спеціального патенту;
довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні
та небанківські фінансові установи;
суб’єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді
яких частки, що належать юридичним особам — учасникам
та засновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами
малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;
спільну діяльність, визначену п. 7.7 Закону України
«Про оподаткування прибутку підприємств».
Також Законом № 2063-III, що регулює відносини та основні
напрями державної підтримки малого підприємництва, передбачено,
що його дія не поширюється, зокрема, на суб’єктів підприємницької
діяльності, які:
провадять діяльність у сфері грального бізнесу;
здійснюють обмін іноземної валюти;
є виробниками та імпортерами підакцизних товарів;
ломбарди.
Тому при обранні способу оподаткування суб’єкту підприємницької
діяльності — юридичній особі слід враховувати види підприємницької
діяльності.
Свідоцтво на право сплати єдиного податку суб’єктом
малого підприємництва — юридичною особою після закінчення
терміну його дії, у разі відмови суб’єкта від застосування
спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності
i повернення до раніше встановленої системи оподаткування,
порушення вимог ст. 1 Указу № 727/98, а також у разі
ліквідації суб’єкта малого підприємництва — юридичної
особи в установленому законодавством порядку підлягає
поверненню до органу державної податкової служби, що
його видав.
Загалом можна зазначити, що запровадження спрощеної
системи оподаткування, обліку та звітності суттєво зменшує
податкове навантаження на суб’єктів малого підприємництва
— юридичних осіб, які обрали спосіб оподаткування за
єдиним податком, i сприяє розвитку малого підприємництва
в Україні. Сплата єдиного податку суб’єктами підприємницької
діяльності створює умови для легалізації тіньової економіки
та позитивно впливає на розвиток економіки в цілому.
Застосування спрощеної системи оподаткування, обліку
та звітності сприяє створенню нових робочих місць та
зростанню доходів громадян.