Рішення
про Основи митних законодавств держав - учасниць
Співдружності Незалежних Держав
(укр/рос)
Статус Рішення див. ( 997_747 )
Дата підписання: 10.02.1995
Дата набрання чинності для України: 10.02.1995
Рада глав держав Співдружності Незалежних Держав
вирішила:
1. Прийняти Основи митних законодавств держав - учасниць
Співдружності Незалежних Держав (додаються).
2. З метою гармонізації митного законодавства держав -
учасниць Співдружності використовувати Основи митних законодавств
держав - учасниць Співдружності для підготовки або уточнення
національного митного законодавства.
3. Рішення тимчасово застосовується з дня підписання і
набуває чинності з дати здачі на збереження депозитарію третього
повідомлення про виконання державами, що його підписали, усіх
необхідних внутрішньодержавних процедур.
Вчинено в місті Алмати 10 лютого 1995 року в одному дійсному
примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в
Архіві Уряду Республіки Білорусь, яка направить кожній державі, що
підписала це Рішення, його засвідчену копію.
За Азербайджанську Республіку За Республіку Молдова
(підпис) (підпис)
З урахуванням особливої думки
За Республіку Вірменія За Російську Федерацію
(підпис) (підпис)
За Республіку Білорусь За Республіку Таджикистан
(підпис) (підпис)
За Республіку Грузія За Туркменистан
(підпис)
За Республіку Казахстан За Республіку Узбекистан
(підпис) (підпис)
За Киргизьку Республіку За Україну
(підпис) (підпис)
За винятком слів у
преамбулі
"що не суперечать цим
Основам"
ДОДАТОК
до Рішення Ради глав держав
Співдружності Незалежних
Держав про Основи митних
законодавств держав -
учасниць Співдружності
Незалежних Держав
від 10 лютого 1995 року
ОСНОВИ
митних законодавств держав - учасниць
Співдружності Незалежних Держав
Основи митних законодавств держав - учасниць Співдружності
Незалежних Держав (далі - Основи) визначають принципи правового,
економічного й організаційного регулювання митної справи держав -
учасниць Співдружності (далі - держави), за якими зберігається
право введення інших норм, що не суперечать Основам.
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1
Митна справа
Стаття 1
Митна справа
Митну справу складають митна політика держав, а також порядок
і умови переміщення через митний кордон товарів і транспортних
засобів, стягування митних платежів, митного оформлення, митний
контроль і інші кошти втілення митної політики в життя.
Митна справа відноситься до ведення вищих органів
законодавчої і виконавчої влади держав.
Держави прагнуть до активної участі в міжнародному
співробітництві в галузі митної справи. Митна справа в державах
розвивається в напрямі гармонізації й уніфікації із
загальноприйнятими міжнародними нормами і практикою.
Стаття 2
Митна політика
Митна політика є складовою внутрішньої і зовнішньої політики
держав.
Стаття 3
Митна територія і митний кордон держави
Кожна держава має свою митну територію, яку складає сухопутна
територія, територіальні і внутрішні води і повітряний простір над
ними.
Митна територія держави містить також штучні острови, що
знаходяться в морській винятковій економічній зоні, установки і
спорудження, над якими держава має виняткову юрисдикцію щодо
митної справи.
Межі митної території держави, а також периметри вільних
митних зон і вільних складів є митним кордоном держави.
Стаття 4
Митна справа і міжнародна економічна інтеграція
В інтересах розвитку і зміцнення міжнародної економічної
інтеграції держави укладають між собою і з іншими державами, що не
входять у Співдружність Незалежних Держав, угоди з митних питань
відповідно до норм міжнародного права.
Стаття 5
Митне законодавство
Митне законодавство держав є складовою національного
законодавства кожної держави.
У митній справі застосовуються акти законодавства, що діють
на день прийняття митним органом митної декларації й інших
документів, за винятком випадків, передбачених національним
законодавством держав. При незаконному переміщенні товарів і
транспортних засобів через митний кордон держави таким днем
вважається день фактичного переміщення товарів і транспортних
засобів через нього.
Глава 2
Організація митної справи
Стаття 6
Митні органи
Митну справу безпосередньо здійснюють митні органи держав, що
є правоохоронними органами.
Безпосереднє керівництво митною справою в державах здійснюють
їхні центральні митні органи. Положення про центральний митний
орган, його завдання, функції і компетенцію визначаються
національним законодавством.
Ніякі державні органи, крім вищих органів законодавчої і
виконавчої влади держави, не вправі приймати рішення щодо
компетенції митних органів, виконувати без відповідного допуску
або змінювати їхні функції, покладати на них додаткові завдання
або іншим способом втручатися у діяльність цих органів, яка
відповідає національному законодавству.
Стаття 7
Митні лабораторії, науково-дослідні установи і
навчальні заклади, підприємства й організації,
підвідомчі центральному митному органу
Для проведення експертиз і досліджень товарів у митних цілях
центральний митний орган створює митні лабораторії.
З метою проведення науково-дослідних робіт у сфері митної
справи, підготовки кадрів і підвищення їхньої кваліфікації в
системі центрального митного органу діють науково-дослідні
установи і навчальні заклади.
Центральний митний орган держави створює обчислювальні
центри, поліграфічні, будівельно-експлуатаційні й інші
підприємства й організації, діяльність яких сприяє вирішенню
завдань, покладених на митні органи.
Стаття 8
Основні функції митних органів
Митні органи виконують такі основні функції:
1) беруть участь у розробці митної політики держави і
реалізують цю політику;
2) забезпечують дотримання законодавства, контроль за
виконанням якого покладений на митні органи; вживають заходів для
захисту прав і інтересів громадян, підприємств, установ і
організацій при здійсненні митної справи;
3) забезпечують у межах своєї компетенції економічну безпеку
держави, що є економічною основою суверенітету держави;
4) захищають економічні інтереси держави;
5) застосовують засоби митного регулювання
торговельно-економічних відносин;
6) стягують мита, податки й інші митні платежі;
7) беруть участь в розробці заходів економічної політики щодо
товарів, які переміщуються через митний кордон держави, реалізують
ці заходи;
8) забезпечують дотримання дозвільного порядку переміщення
товарів і транспортних засобів через митний кордон держави;
9) ведуть боротьбу з контрабандою, порушеннями митних правил
і податкового законодавства щодо товарів, які переміщуються через
митний кордон держави, припиняють незаконний обіг через митний
кордон держави наркотичних засобів, зброї, предметів художнього,
історичного і археологічного надбання, об'єктів інтелектуальної
власності, видів тварин і рослин, що знаходяться під загрозою
зникнення, їхніх частин і дериватів, інших товарів, а також
надають сприяння у боротьбі з міжнародним тероризмом і припиненні
незаконного втручання в аеропортах у діяльність міжнародної
цивільної авіації;
10) здійснюють і удосконалюють митний контроль і митне
оформлення, створюють умови, що сприяють прискоренню товарообігу
через митний кордон держави;
11) ведуть митну статистику зовнішньої торгівлі і спеціальну
митну статистику;
12) ведуть товарну номенклатуру зовнішньоекономічної
діяльності;
13) сприяють здійсненню заходів для захисту державної
безпеки, суспільного порядку, моральності населення, життя і
здоров'я людини, захисту тварин і рослин, охороні навколишнього
природного середовища, захисту інтересів вітчизняних споживачів
товарів, що ввозяться;
14) здійснюють валютний контроль у межах своєї компетенції;
15) забезпечують виконання міжнародних зобов'язань держави в
частині, що стосується митної справи; беруть участь у розробці
міжнародних договорів, що стосуються митної справи; здійснюють
співробітництво з митними й іншими компетентними органами
іноземних держав, міжнародними організаціями, що займаються
питаннями митної справи;
16) проводять науково-дослідні роботи і консультування в
сфері митної справи; здійснюють підготовку, перепідготовку і
підвищення кваліфікації фахівців у цій сфері для державних
органів, підприємств, установ і організацій;
17) реалізують єдину фінансово-господарську політику,
розвивають матеріально-технічну і соціальну базу митних органів,
створюють необхідні умови праці для працівників цих органів.
Національним законодавством на митні органи можуть
покладатися й інші функції.
Стаття 9
Нормативні акти центрального митного органу держави
Центральний митний орган держави видає в межах своєї
компетенції нормативні акти з митної справи, обов'язкові для
виконання всіма митними органами держави й іншими державними
органами, підприємствами, установами і організаціями незалежно від
форм власності і підпорядкованості, а також посадовими особами і
громадянами.
Нормативні акти центрального митного органу держави
загального характеру набувають чинності після закінчення тридцяти
днів після їх опублікування центральним митним органом, за
винятком випадків, коли ці акти встановлюють більш пільгові
правила, ніж ті, які діють, або якщо акти національного
законодавства зобов'язують центральний митний орган ввести
нормативні акти з митної справи у дію в більш короткий термін.
Стаття 10
Взаємодія митних органів з іншими державними органами,
підприємствами, установами, організаціями і громадянами
Митні органи з метою вирішення завдань митної справи
взаємодіють з іншими правоохоронними й державними органами,
підприємствами, установами, організаціями і громадянами.
Державні органи і їхні посадові особи зобов'язані надавати
сприяння митним органам у вирішенні покладених на них завдань.
Відповідно до національного законодавства митні органи вправі
допускати виконання під своїм контролем окремих дій щодо їхньої
компетенції, іншими державними органами, підприємствами,
установами й організаціями.
Стаття 11
Основні поняття, що використовуються в Основах
У дійсних Основах використовуються основні поняття в
наступних значеннях:
1) держави - держави - учасниці Співдружності Незалежних
Держав, що прийняли Основи;
2) товари - будь-яке рухоме майно, у тому числі валюта,
валютні цінності, електрична, теплова, інші види енергії і
транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, зазначених у
пункті 5 цієї статті;
3) вітчизняні товари - товари, що виготовлені в державі, або
товари, випущені у вільне обертання на території цієї держави;
4) іноземні товари - товари, не зазначені в пункті 3 цієї
статті;
5) транспортні засоби - будь-які засоби, що використовуються
для міжнародних перевезень пасажирів і товарів, включаючи
контейнери та інше транспортне устаткування;
6) переміщення через митний кордон держави - здійснення дій
щодо ввезення на митну територію держави або вивезення з цієї
території товарів або транспортних засобів будь-яким способом,
включаючи пересилання в міжнародних поштових відправленнях,
використання трубопровідного транспорту і ліній електропередач. До
зазначених дій належать:
при ввезенні товарів або транспортних засобів на митну
територію держави і при ввезенні з території вільних митних зон і
з вільних складів на іншу частину митної території держави -
фактичне перетинання митного кордону;
при вивезенні товарів або транспортних засобів з митної
території держави і при вивезенні товарів або транспортних засобів
з іншої частини митної території держави на територію вільних
митних зон і на вільні склади - подача митної декларації або інша
дія, безпосередньо спрямована на реалізацію наміру відповідно
вивезти або ввезти товари або транспортні засоби;
7) особи - підприємства, установи й організації, а також
фізичні особи, за винятком випадків, коли з положень дійсних Основ
випливає інше;
8) вітчизняні особи - підприємства, установи й організації з
місцезнаходженням у державі, створені відповідно до національного
законодавства; особи, що займаються підприємницькою діяльністю без
утворення юридичної особи, зареєстровані на території держави;
громадяни держави, що мають постійне місце проживання в цій
державі;
9) іноземні особи - особи, не зазначені в пункті 8 цієї
статті;
10) особи, що переміщують товари, - особи, що є власниками
товарів, їхніми покупцями, власниками або виступають у іншій
якості, достатній відповідно до національного законодавства для
здійснення з товарами дій, передбачених цими Основами, від
власного імені;
11) декларант - особа, що переміщує товари, і митний агент
(брокер, посередник), що декларують, представляють і пред'являють
товари і транспортні засоби від власного імені;
12) перевізник - особа, що фактично переміщує товари або є
відповідальною за використання транспортних засобів;
13) митний режим - сукупність положень, що визначають статус
товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний
кордон держави, для митних цілей;
14) випуск - передача митними органами товарів або
транспортних засобів після їхнього митного оформлення у повне
розпорядження особи;
15) умовний випуск - випуск товарів і транспортних засобів,
пов'язаний із зобов'язаннями особи про дотримання встановлених
обмежень, вимог або умов;
16) митне оформлення - процедура розміщення товарів і
транспортних засобів у визначеному митному режимі і завершення дії
цього режиму відповідно до вимог і положень Основ;
17) митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються
митними органами з метою забезпечення дотримання національного, у
тому числі митного законодавства і міжнародних договорів держави,
контроль за виконанням яких покладений на митні органи;
18) заходи економічної політики - обмеження на ввіз і вивіз
товарів і транспортних засобів, встановлені з міркувань
економічної політики держави, що можуть містити квотування,
ліцензування, встановлення мінімальних і максимальних цін, а також
інші заходи регулювання взаємодії національної економіки зі
світовим господарством;
19) митні платежі - мито, податки, митні збори, збори за
видачу ліцензій і інші платежі, що стягуються у встановленому
порядку митними органами;
20) мито - платіж, що стягується митними органами при
ввезенні товару на митну територію держави або вивезенні товару з
цієї території і є невід'ємною умовою такого ввезення або
вивезення;
21) податки - податки, стягнення яких відповідно до
національного законодавства покладено на митні органи.
РОЗДІЛ II
ПЕРЕМІЩЕННЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН ДЕРЖАВИ ТОВАРІВ
І ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ. МИТНІ РЕЖИМИ
Глава 3
Основні принципи переміщення товарів
і транспортних засобів
Стаття 12
Право ввезення на територію держави і вивезення
з цієї території товарів і транспортних засобів
Всі особи на рівних підставах мають право на ввезення і
вивезення товарів і транспортних засобів.
Ніхто не може бути позбавлений права або обмежений у праві на
ввезення і вивезення товарів і транспортних засобів, за винятком
випадків, передбачених цими Основами і законодавчими актами
держави.
Стаття 13
Заборона ввезення на територію держави і вивезення
з цієї території товарів і транспортних засобів
Ввезення на територію держави і вивезення з цієї території
окремих товарів і транспортних засобів можуть бути заборонені з
огляду на державну безпеку, захист суспільного порядку,
моральності населення, життя і здоров'я людини, захист тварин і
рослин, охорону навколишнього природного середовища, захист
художнього, історичного й археологічного надбання народів, захист
прав власності, у тому числі на об'єкти інтелектуальної власності,
захист інтересів вітчизняних споживачів ввезених товарів, а також
інші інтереси держави відповідно до національного законодавства і
міжнародних договорів держави.
Зазначені товари і транспортні засоби підлягають відповідно
негайному вивезенню за межі території держави або поверненню на
територію цієї держави, якщо не передбачена конфіскація цих
товарів і транспортних засобів відповідно до національного
законодавства і міжнародних договорів держави.
Вивезення або повернення товарів і транспортних засобів
провадиться особою, що переміщує товари, або перевізником за
власний рахунок.
При неможливості або у випадку нездійснення негайного
вивезення або повернення товари і транспортні засоби передаються
на збереження на склади тимчасового збереження, власниками яких є
митні органи. Граничний термін збереження таких товарів і
транспортних засобів на зазначених складах складає три доби.
Стаття 14
Обмеження на ввезення на територію держави і вивезення
з цієї території товарів і транспортних засобів
На ввезення на територію держави і вивезення з цієї території
товарів і транспортних засобів можуть встановлюватися обмеження в
інтересах економічної політики, виконання міжнародних зобов'язань
держави, захисту економічної основи суверенітету держави, захисту
внутрішнього споживчого ринку в якості відповідних заходів на
дискримінаційні або інші акції іноземних держав і їхніх союзників,
що шкодять інтересам вітчизняних осіб і з інших досить важливих
підстав відповідно до національного законодавства і міжнародних
договорів держави.
Витрати, що виникли в особи, що переміщує товари, або в
перевізника у зв'язку з введенням зазначених обмежень, державними
органами не відшкодовуються.
Стаття 15
Порядок переміщення товарів і транспортних засобів
через митний кордон держави
Переміщення товарів і транспортних засобів через митний
кордон держави проводиться відповідно до їх митного режиму у
порядку, передбаченому цими Основами і національним
законодавством.
Стаття 16
Види митних режимів товарів і транспортних засобів
З метою митного регулювання встановлюються такі види митних
режимів товарів і транспортних засобів:
1) випуск для вільного обігу;
2) реімпорт;
3) транзит;
4) митний склад;
5) магазин безмитної торгівлі;
6) переробка на митній території;
7) переробка під митним контролем;
8) тимчасове ввезення (вивезення);
9) вільна митна зона;
10) вільний склад;
11) переробка поза митною територією;
12) експорт;
13) реекспорт;
14) знищення;
15) відмова на користь держави.
Стаття 17
Додаткові митні режими
Національним законодавством держави можуть установлюватися
митні режими, не передбачені цими Основами.
Стаття 18
Вибір і зміна митного режиму
Особа вправі у будь-який час вибрати будь-який митний режим
або змінити його на інший, незалежно від характеру, кількості,
країни походження або призначення товарів і транспортних засобів,
якщо інше не передбачено цими Основами і національним
законодавством.
Стаття 19
Митне оформлення і митний контроль
Товари і транспортні засоби підлягають митному оформленню і
митному контролю у порядку і на умовах, передбачених цими Основами
і національним законодавством.
Стаття 20
Місце і час перетинання товарами і транспортними
засобами митного кордону держави
Перетинання товарами і транспортними засобами митного кордону
держави допускається в місцях, обумовлених митними органами, і під
час їхньої роботи. В інших місцях і поза часом роботи митних
органів товари і транспортні засоби можуть перетинати митний
кордон держави за узгодженням з митним органом.
Стаття 21
Користування і розпорядження товарами і транспортними
засобами, переміщуваними через митний кордон держави
Користування і розпорядження товарами і транспортними
засобами, що переміщуються через митний кордон держави,
здійснюється відповідно до їхніх митних режимів, цих Основ і
національного законодавства.
Стаття 22
Користування і розпорядження умовно випущеними
товарами і транспортними засобами щодо яких надані
пільги за митними платежами
Умовно випущені товари і транспортні засоби щодо яких надані
пільги за митними платежами, можуть використовуватися тільки в тих
цілях, у зв'язку з якими надані такі пільги. Використання
зазначених товарів і транспортних засобів в інших цілях
допускається з дозволу митних органів за умови сплати митних
платежів і виконання інших вимог, передбачених цими Основами і
національним законодавством.
Розпорядження умовно випущеними товарами і транспортними
засобами щодо яких надані пільги за митними платежами,
допускається з дозволу митних органів у порядку, передбаченому
частиною першою цієї статті.
Глава 4
Випуск товарів для вільного обертання
Стаття 23
Зміст митного режиму
Випуск товарів для вільного обертання - митний режим, при
якому ввезені на митну територію держави товари залишаються
постійно на цій території без зобов'язання про їхній вивіз з цієї
території.
Стаття 24
Умови розміщення товарів під митний режим
Випуск товарів для вільного обертання передбачає:
сплату щодо товарів митних зборів, податків і внесення інших
митних платежів;
дотримання засобів економічної політики й інших обмежень.
Глава 5
Реімпорт товарів
Стаття 25
Зміст митного режиму
Реімпорт товарів - митний режим, при якому вітчизняні товари,
вивезені з митної території держави відповідно до митного режиму
експорту, ввозяться назад у встановлені терміни без стягнення
митних зборів, податків, а також без застосування до товарів
методів економічної політики.
Стаття 26
Умови розміщення товарів під митний режим
Для розміщення товарів під митний режим реімпорту товари
мають:
бути завезені на митну територію держави протягом десяти
років з моменту вивезення;
знаходитися в тому самому стані, у якому вони були у момент
вивезення, крім змін унаслідок природного зносу або зменшення при
нормальних умовах транспортування і збереження та інших випадках,
обумовлених національним законодавством.
Стаття 27
Повернення сум вивізних митних зборів, податків і
інших сум
При реімпорті товарів протягом трьох років з моменту
вивезення митні органи повертають сплачені суми вивізних митних
зборів, податків.
При реімпорті товарів особа, що переміщує товари, повертає
суми, отримані як виплати або в результаті інших пільг, наданих
при вивезенні товарів.
У випадках, обумовлених національним законодавством, крім
зазначених сум стягуються відсотки з них.
Суми і відсотки з них, передбачені частинами другою і третьою
цієї статті, сплачуються митному органові в порядку, установленому
для сплати митних платежів.
Глава 6
Транзит товарів
Стаття 28
Зміст митного режиму
Транзит товарів - митний режим, при якому товари
переміщуються під митним контролем між двома митними органами
держави, у тому числі через територію іноземної держави, без
стягнення митних зборів, податків, а також без застосування до
товарів заходів економічної політики.
Стаття 29
Умови розміщення товарів під митний режим
Товари, переміщувані транзитом між двома митними органами
держави, мають:
залишатися в незмінному стані, крім змін унаслідок природного
зносу або зменшення за нормальних умов транспортування і
збереження, і не використовуватися в яких-небудь інших цілях, крім
транзиту;
доставлятися в митний орган призначення в терміни,
встановлені митним органом відправлення, виходячи з можливостей
транспортного засобу, наміченого маршруту й інших умов
перевезення.
Транзит товарів по території держави може здійснюватися
будь-якими шляхами і напрямками, якщо інше не встановлено
національним законодавством.
У випадку, якщо у митних органів є підстави думати, що
перевізник або його транспортний засіб не можуть гарантувати
дотримання вимог митного законодавства, митні органи вправі
допустити розміщення товарів під митний режим транзиту лише за
умови належного обладнання транспортного засобу, митного супроводу
або перевезення товарів митним перевізником у порядку,
обумовленому національним законодавством.
Витрати, що виникли в перевізника у зв'язку із забезпеченням
належного устаткування транспортного засобу або перевезенням
товарів митним перевізником, державними органами не
відшкодовуються.
Стаття 30
Дозвіл на транзит товарів
Транзит товарів провадиться з дозволу митних органів, за
винятком випадків, установлюваних національним законодавством.
Стаття 31
Документи на товари, що підлягають врученню митному
органові призначення
Документи на товари, що підлягають врученню митному органові
призначення, доставляються в тому самому порядку, що і товари,
яких вони стосуються.
Стаття 32
Заходи, вживані внаслідок аварії або дії
непереборної сили
При аварії або дії непереборної сили товари можуть бути
вивантажені. У цьому випадку перевізник зобов'язаний:
вжити усіх необхідних заходів для забезпечення схоронності
товарів і недопущення якого-небудь їх використання;
негайно повідомити у найближчий митний орган про обставини
справи, місце перебування товарів і транспортних засобів;
забезпечити перевезення товарів у найближчий митний орган або
доставку посадових осіб митного органу до місця перебування
товарів.
Митні органи не відшкодовують перевізникові витрат, понесених
у зв'язку з вживанням заходів, передбачених цією статтею.
Стаття 33
Відповідальність перевізника.
Відповідальність за транзит товарів несе перевізник
При видачі товарів без дозволу митних органів, втраті або
непостачанні їх у митний орган призначення перевізник повинен
сплатити митні платежі, що підлягали б сплаті відповідно при
митних режимах випуску для вільного обертання або експорту, за
винятком випадків, коли товари виявилися знищеними, безповоротно
загубленими внаслідок аварії або дії непереборної сили, або
нестача відбулася в силу природного зносу або зменшилися при
нормальних умовах транспортування і збереження, або товари вибули
з володіння унаслідок неправомірних, відповідно до національного
законодавства, дій органів або посадових осіб іноземної держави.
Глава 7
Митний склад
Стаття 34
Зміст митного режиму
Митний склад - митний режим, при якому завезені товари
зберігаються під митним контролем без стягування митних зборів і
податків і без застосування до товарів заходів економічної
політики у період збереження, а товари, призначені для вивозу
відповідно до митного режиму експорту, зберігаються під митним
контролем з наданням пільг, передбачених цими Основами і
національним законодавством.
Стаття 35
Умови розміщення товарів під митний режим
Під режим митного складу можуть підпадати будь-які товари, за
винятком товарів, заборонених до ввезення на митну територію
держави і вивезення з неї, а також інших товарів, перелік яких
визначається національним законодавством.
Товари, що можуть заподіяти шкоду іншим товарам або
потребують особливих умов збереження, повинні зберігатися у
спеціально пристосованих приміщеннях.
Стаття 36
Термін збереження товарів
Товари можуть знаходитися у режимі митного складу протягом
трьох років. Зазначений термін для окремих категорій товарів і
окремих осіб може обмежуватися національним законодавством.
Обмежений термін збереження товарів у режимі митного складу
не може бути менше одного року.
Після закінчення встановленого терміну товар має бути
заявлений до розміщення під інший митний режим або поміщений на
склад тимчасового збереження, власником якого є митний орган.
Стаття 37
Операції, здійснювані з товарами, поміщеними
під режим митного складу
З товарами, поміщеними під режим митного складу, можуть
проводитися такі операції:
із забезпечення схоронності цих товарів;
із підготовки товарів з дозволу митних органів до продажу і
транспортування - дроблення партій, формування відправлень,
сортування, упакування, переупакування, маркірування,
навантаження, вивантаження, перевантаження й інші подібні
операції.
Конкретний перелік і порядок здійснення зазначених операцій
визначаються національним законодавством.
Стаття 38
Звільнення товарів, поміщених під режим митного складу
і призначених для вивезення відповідно до митного режиму
експорту, від митних зборів, податків або
повернення сплачених сум
При поміщенні під режим митного складу товарів, призначених
для вивезення відповідно до митного режиму експорту, такі товари
звільняються від митних зборів, податків або сплачені суми
повертаються, якщо таке звільнення або повернення передбачені при
фактичному поверненні товарів. При звільненні від митних зборів,
податків або поверненні сплачених сум товари мають бути вивезені
не пізніше трьох місяців із дня поміщення під режим митного
складу.
При нездійсненні фактичного вивезення товарів у встановлені
терміни сплачуються мита, податки, а також відсотки з них у
порядку, обумовленому національним законодавством.
Стаття 39
Митні склади і їхні типи
Забезпечення збереження товарів здійснюється шляхом
використання спеціально виділеного й обладнаного приміщення або
іншого місця (митного складу).
Митний склад може бути відкритого типу, тобто доступним для
використання будь-якими особами, і закритого типу, тобто
призначеним для збереження товарів визначених осіб.
Митні склади закритого типу можуть засновуватися, тільки якщо
маються достатні підстави недоцільності встановлення складу
відкритого типу.
Стаття 40
Власники митних складів
Власниками митних складів можуть бути митні органи або
вітчизняні особи.
Митні склади, засновані митними органами, є митними складами
відкритого типу.
Стаття 41
Ліцензія на встановлення митного складу
Митний склад може засновуватися за наявності ліцензії митного
органу держави. Ліцензія не потрібна, якщо засновником митного
складу є митний орган.
Порядок видачі ліцензії на встановлення митного складу,
термін її дії визначаються національним законодавством.
За видачу ліцензії на встановлення митного складу стягується
збір у розмірах, обумовлених національним законодавством.
Ліцензія на встановлення митного складу може бути анульована
або відкликана, або її дія може бути припинена митними органами.
Ліцензія анулюється, якщо вона не могла бути видана на
підставі встановленого порядку заявникові або вона була видана на
основі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне
значення для ухвалення рішення про її видачу. Рішення про
анулювання діє з дати видачі ліцензії.
Ліцензія відзивається, якщо власник митного складу не
дотримує вимог цих Основ і національного законодавства.
Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.
Дія ліцензії може бути припинена на термін до трьох місяців
за наявності достатніх підстав думати, що власник митного складу
зловживає своїми правами.
При анулюванні або відкликанні ліцензії збір за її видачу
поверенню не підлягає.
Стаття 42
Вимоги до митних складів і їхніх власників
Приміщення або інше місце, призначене для митного складу, має
бути обладнане належним чином з метою забезпечення митного
контролю, а за необхідності - обладнане подвійними замикаючими
пристроями, один з яких має бути у віданні митних органів.
Власник митного складу зобов'язаний:
виключити можливість вилучення крім митного контролю товарів
з митного складу, що знаходяться на збереженні;
не ускладнювати здійснення митного контролю;
дотримувати умови ліцензії на встановлення митного складу і
виконувати вимоги митних органів, включаючи забезпечення доступу
посадових осіб митних органів до товарів, що зберігаються на
митному складі;
вести облік товарів, що зберігаються, і надавати митним
органам звітність про ці товари у порядку, обумовленому митними
органами.
Стаття 43
Відповідальність за сплату
митних платежів
Відповідальність за сплату митних зборів, податків і внесення
інших митних платежів несе власник митного складу, за винятком
випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
Якщо митний склад засновується митним органом,
відповідальність за сплату митних платежів несе особа, що
помістила на збереження товари на митний склад.
Відповідальність за сплату митних платежів за згодою митного
органу може бути покладена на особу, що помістила товари на
збереження на митний склад відкритого типу.
Стаття 44
Ліквідація митного складу
При ліквідації митного складу після закінчення терміну дії
ліцензії або за бажанням власника, а також при анулюванні або
відкликанні митними органами ліцензії на встановлення митного
складу з дати прийняття такого рішення митний склад стає складом
тимчасового збереження. Збереження товарів на складі тимчасового
збереження здійснюється відповідно до цих Основ і національного
законодавства.
При анулюванні ліцензії товари, що знаходяться на складі,
підлягають повторному митному оформленню з дати поміщення їх на
склад. За весь період збереження товарів на ліквідованому складі з
власника складу стягуються митні збори за збереження, встановлені
для складів тимчасового збереження, заснованих митними органами.
При відкликанні ліцензії товари, що знаходяться на складі,
підлягають повторному митному оформленню з дати ухвалення рішення
про відкликання.
За збереження товарів на ліквідованому складі після ухвалення
рішення про відкликання ліцензії з власника складу стягуються
митні збори за збереження, встановлені для складів тимчасового
збереження, заснованих митними органами.
При призупиненні дії ліцензії поміщення товарів на збереження
на склад не допускається. Випуск товарів зі складу проводиться в
порядку, передбаченому цими Основами і національним
законодавством.
Глава 8
Магазин безмитної торгівлі
Стаття 45
Зміст митного режиму
Магазин безмитної торгівлі - митний режим, при якому товари
знаходяться і реалізуються під митним контролем на митній
території держави (в аеропортах, портах, відкритих для
міжнародного сполучення, і інших місцях, обумовлених митними
органами) без стягнення митних зборів, податків і без застосування
до товарів заходів економічної політики.
Стаття 46
Умови поміщення товарів під митний режим
У митному режимі магазина безмитної торгівлі можуть
реалізовуватися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених
до ввезення на митну територію держави і вивезення з неї,
заборонених до реалізації на території держави, а також інших
товарів, перелік яких визначається національним законодавством.
Товари, реалізація яких на території держави обмежена, можуть
реалізовуватися в митному режимі магазина безмитної торгівлі
тільки за умови дотримання вимог, встановлених національним
законодавством.
Товари, поміщені під митний режим магазина безмитної
торгівлі, реалізуються безпосередньо в спеціальних магазинах
(магазини безмитної торгівлі).
Стаття 47
Ліцензія на встановлення магазина безмитної торгівлі
Магазин безмитної торгівлі може засновуватися вітчизняною
особою за наявності ліцензії митного органу.
Порядок видачі ліцензії на встановлення магазину безмитної
торгівлі, термін її дії визначаються національним законодавством.
За видачу ліцензії на встановлення магазину безмитної
торгівлі стягується збір у розмірах, обумовлених національним
законодавством.
Ліцензія на встановлення магазину безмитної торгівлі може
бути анульована або відкликана, або її дія може бути припинена
митними органами.
Ліцензія анулюється, якщо вона не могла бути видана на
підставі встановленого порядку заявникові або вона була видана на
основі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне
значення для ухвалення рішення про її видачу. Рішення про
анулювання діє з дати видачі ліцензії.
Ліцензія відкликається, якщо власник магазина безмитної
торгівлі не дотримує вимог цих Основ і національного законодавства
або така ліцензія більше не відповідає економічній політиці
держави. Відкликання діє з дати прийняття рішення про відкликання.
Дія ліцензії може бути припинена на термін до трьох місяців
за наявності достатніх підстав думати, що власник магазину
безмитної торгівлі зловживає своїми правами.
При анулюванні або відкликанні ліцензії збір за її видачу
поверненню не підлягає.
Стаття 48
Вимоги до власника магазина безмитної торгівлі
Власник магазина безмитної торгівлі зобов'язаний:
виключити можливість вилучення крім митного контролю товарів,
що надходять у магазин безмитної торгівлі і реалізованих ним;
дотримуватися умов ліцензії на встановлення магазину
безмитної торгівлі і виконувати вимоги митних органів;
вести облік товарів, що надходять і реалізуються та
представляти митним органам звітність про ці товари в порядку,
обумовленому митними органами.
Стаття 49
Відповідальність за сплату митних платежів
Відповідальність за сплату митних платежів несе власник
магазину безмитної торгівлі.
Стаття 50
Ліквідація магазину безмитної торгівлі
При ліквідації магазину безмитної торгівлі після закінчення
терміну дії ліцензії, а також при анулюванні або відкликанні
митними органами ліцензії на встановлення магазину безмитної
торгівлі, магазин стає складом тимчасового збереження з дати
прийняття такого рішення.
Збереження товарів на складі тимчасового збереження
здійснюється відповідно до цих Основ і національного
законодавства.
При анулюванні ліцензії товари, що знаходяться в магазині,
підлягають повторному митному оформленню з дати надходження їх у
магазин. За весь період перебування товарів у ліквідованому
магазині з власника магазину стягуються митні збори за збереження,
встановлені для складів тимчасового збереження, заснованих митними
органами.
При відкликанні ліцензії товари, що знаходяться в магазині,
підлягають повторному митному оформленню з дати ухвалення рішення
про відкликання. За перебування товарів у ліквідованому магазині
після прийняття рішення про відкликання ліцензії з власника
магазину стягуються митні збори за збереження, встановлені для
складів тимчасового збереження, що засновані митними органами.
При призупиненні дії ліцензії реалізація товарів у магазині
не допускається. Надходження товарів у магазин проводиться у
порядку, передбаченому цими Основами і національним
законодавством.
Глава 9
Переробка товарів на митній території держави
Стаття 51
Зміст митного режиму
Переробка товарів на митній території - митний режим, при
якому іноземні товари використовуються у встановленому порядку для
переробки на митній території держави без застосування заходів
економічної політики і з поверненням сум ввізних митних зборів і
податків за умови вивезення відповідно до митного режиму експорту
продуктів переробки за межі митної території держави.
Стаття 52
Операції щодо переробки товарів
Операції щодо переробки товарів включають:
виготовлення товару, включаючи монтаж, збірку і припасування
під інші товари;
власне переробку й обробку товарів;
ремонт товарів, включаючи їхнє відновлення і приведення до
ладу;
використання деяких товарів, що сприяють виробництву
продуктів переробки або полегшують його, навіть якщо ці товари
цілком або частково споживаються в процесі переробки.
Обмеження на окремі операції щодо переробки товарів, умови
проведення операцій щодо переробки товарів, включаючи можливість і
порядок використання вітчизняних товарів, визначаються
національним законодавством.
Стаття 53
Ліцензія на переробку товарів
на митній території держави
Переробка товарів на митній території держави проводиться за
наявності ліцензії митного органу.
Зазначена ліцензія видається вітчизняній особі за умови,
якщо:
завезені товари можуть бути ідентифіковані в продуктах
переробки, за винятком випадків, обумовлених національним
законодавством;
переробка сприяє вивезенню продуктів переробки або
використанню вітчизняних виробничих потужностей;
виконано інші вимоги щодо забезпечення дотримання
законодавства про митну справу, що можуть встановлюватися митними
органами.
Порядок видачі ліцензії на переробку товарів на митній
території держави визначається національним законодавством.
Ліцензія на переробку товарів на митній території держави
може бути анульована або відкликана митними органами.
Ліцензія анулюється, якщо вона не могла бути видана на
підставі встановленого порядку заявникові або вона була видана на
основі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне
значення для ухвалення рішення про її видачу. Рішення про
анулювання діє з дати видачі ліцензії.
Ліцензія відкликається, якщо її власник не дотримує вимог цих
Основ і національного законодавства або ліцензія більше не
відповідає економічній політиці держави. Відкликання діє з дати
ухвалення рішення про відкликання.
Стаття 54
Терміни переробки товарів на митній
території держави
Переробка товарів на митній території держави повинна
проводитися в терміни, встановлені митним органом у порядку,
обумовленому національним законодавством. Встановлення термінів
має ґрунтуватися на економічно виправданій тривалості процесу
переробки товарів і розпорядження продуктами їх переробки.
Стаття 55
Кількість виходу продуктів переробки
у митних цілях
Митні органи можуть встановлювати у митних цілях обов'язкову
кількість виходу продуктів переробки, що утворюються у результаті
переробки товарів.
Порядок встановлення у митних цілях обов'язкової кількості
виходу продуктів переробки визначається відповідно до
національного законодавства.
Стаття 56
Повернення сум ввізних митних зборів, податків
Повернення сум ввізних митних зборів, податків при вивезенні
продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту
проводиться митними органами за умови дотримання положень цих
Основ і національного законодавства і якщо продукти переробки
вивозяться у термін не пізніше двох років із дня переміщення
товару через митний кордон держави.
Стаття 57
Звільнення від вивізних митних зборів, податків
і застосування заходів економічної політики
Від вивізних митних зборів і податків звільняються іноземні
товари і продукти їхньої переробки. До зазначених товарів і
продуктів не застосовуються заходи економічної політики.
Глава 10
Переробка товарів під митним контролем
Стаття 58
Призначення митного режиму
Переробка товарів під митним контролем - митний режим, при
якому іноземні товари використовуються у встановленому порядку на
митній території держави без стягування митних зборів і податків,
а також без застосування до товарів заходів економічної політики
для переробки під митним контролем з наступним випуском для
вільного обігу або поміщення продуктів переробки під інший митний
режим.
Стаття 59
Положення, відповідно до яких здійснюється переробка
товарів під митним контролем
Переробка товарів під митним контролем здійснюється
відповідно до положень статей 52-55 і 57 цих Основ.
Стаття 60
Обмеження використання митного режиму
Переробка товарів під митним контролем не може
використовуватися для відхилення від дотримання заходів
економічної політики і правил визначення країни походження
товарів.
Випадки, коли використання митного режиму переробки товарів
під митним контролем не допускається, визначаються національним
законодавством.
Глава 11
Тимчасове ввезення (вивезення) товарів
Стаття 61
Зміст митного режиму
Тимчасове ввезення (вивезення) товарів - митний режим, при
якому користування товарами на митній території держави або за її
межами допускається з повним або частковим звільненням від митних
зборів і податків, а також без застосування заходів економічної
політики.
Товари, що тимчасово ввозяться (вивозяться) - підлягають
поверненню у незмінному стані, крім змін унаслідок природного
зносу або зменшення при нормальних умовах транспортування і
збереження.
Стаття 62
Умови поміщення товарів під митний режим
У випадках, обумовлених митними органами, тимчасове ввезення
(вивезення) товарів допускається тільки при наданні зобов'язання
про зворотне вивезення (ввезення) і забезпеченні сплати митних
платежів.
Митні органи вправі визначати категорії товарів, що не можуть
ввозитися (вивозитися) відповідно до режиму тимчасового ввезення
(вивезення).
Стаття 63
Дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) товарів
Дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) товарів надається
митним органом у порядку, обумовленому національним
законодавством.
Митні органи не вправі надавати дозвіл на тимчасове ввезення
(вивезення) товарів, якщо відсутня можливість забезпечення їхньої
надійної ідентифікації.
Стаття 64
Терміни тимчасового ввезення
(вивезення) товарів
Терміни тимчасового ввезення (вивезення) товарів
встановлюються митним органом виходячи з мети й обставин такого
ввезення (вивезення) і не можуть перевищувати двох років.
Для окремих категорій товарів національним законодавством
можуть встановлюватися більш короткі або більш тривалі граничні
терміни тимчасового ввезення (вивезення).
Продовження зазначених термінів здійснюється митними органами
у порядку, обумовленому національним законодавством.
Стаття 65
Звільнення від сплати митних зборів і податків
Випадки повного звільнення щодо тимчасово ввезених (що
вивозяться) товарів від сплати митних зборів і податків
визначаються національним законодавством.
В інших випадках, а також при недотриманні особою, що
переміщує товари, умов повного звільнення від сплати митних зборів
і податків може застосовуватися часткове звільнення від сплати
митних зборів і податків у порядку, обумовленому національним
законодавством.
Загальна сума митних зборів і податків, стягнутих при
тимчасовому ввезенні (вивезенні) з частковим звільненням від
сплати митних зборів і податків, не повинна перевищувати суми
митних зборів і податків, що підлягала б сплаті на момент ввезення
(вивезення), якби товари були випущені для вільного обігу або
вивезені відповідно до митного режиму експорту.
У випадку якщо зазначені суми стануть рівними, то товар
вважається випущеним для вільного обігу або вивезеним відповідно
до митного режиму експорту за умови, що стосовно цього товару не
застосовуються заходи економічної політики.
Стаття 66
Дії з товарами після закінчення встановлених термінів
тимчасового ввезення (вивезення)
У день закінчення встановлених термінів тимчасового ввезення
(вивезення) неповернені товари мають бути заявлені до іншого
митного режиму або поміщені на склади тимчасового збереження,
власниками яких є митні органи.
Стаття 67
Неповернення тимчасово завезених (вивезених) товарів
через їхнє знищення, втрату, нестачу або неправомірні дії
органів або посадових осіб іноземної держави
Особа, що тимчасово ввезла (вивезла) товари і не повернула їх
у встановлені терміни, не несе відповідальності перед митними
органами лише у випадку, якщо факт знищення або безповоротної
втрати товарів внаслідок аварії або дії непереборної сили, нестачі
в силу природного зносу або зменшення при нормальних умовах
транспортування і збереження або вибуття з володіння внаслідок
неправомірних, відповідно до національного законодавства, дій
органів або посадових осіб іноземної держави підтверджені
консульськими установами держави за кордоном.
Глава 12
Вільна митна зона. Вільний склад
Стаття 68
Зміст митних режимів
Вільна митна зона і вільний склад - митні режими, при яких
іноземні товари розміщуються і використовуються у відповідних
територіальних межах або приміщеннях (місцях) без стягнення митних
зборів і податків, а також без застосування до зазначених товарів
заходів економічної політики, а вітчизняні товари розміщуються і
використовуються на умовах, що застосовуються до вивезення
відповідно до митного режиму експорту.
Стаття 69
Створення вільної митної зони
Вільна митна зона як територія, на якій діє митний режим
вільної митної зони, створюється відповідно до національного
законодавства.
Стаття 70
Ліцензія на встановлення вільного складу
Вільний склад як приміщення або інше місце, де діє митний
режим вільного складу, може засновуватися за наявності ліцензії
митних органів.
Порядок видачі ліцензії на встановлення вільного складу і
термін її дії визначаються національним законодавством.
За видачу ліцензії на встановлення вільного складу стягується
збір у розмірах, обумовлених національним законодавством.
Ліцензія на встановлення вільного складу може бути анульована
або відкликана, або її дія може бути припинена митними органами.
Ліцензія анулюється, якщо вона не могла бути видана на
підставі встановленого порядку заявникові або вона була видана на
основі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне
значення для ухвалення рішення про її видачу. Рішення про
анулювання діє з дати видачі ліцензії.
Ліцензія відкликається, якщо власник вільного складу не
дотримується вимог цих Основ і національного законодавства або
ліцензія більше не відповідає економічній політиці держави.
Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.
Дія ліцензії може бути припинена на термін до трьох місяців
за наявності достатніх основ думати, що власник вільного складу
зловживає своїми правами.
При анулюванні або відкликанні ліцензії збір за її видачу
поверненню не підлягає.
Стаття 71
Вимоги до вільних складів і їхніх власників
Приміщення або інше місце, призначене для встановлення
вільного складу, має бути обладнане належним чином з метою
забезпечення митного контролю, а при необхідності - обладнане
подвійними замикаючими пристроями, один з яких повинен знаходитися
у віданні митного органу.
Власниками вільних складів можуть бути винятково вітчизняні
особи.
Власник вільного складу зобов'язаний:
виключити можливість вилучення крім митного контролю товарів,
що знаходяться на складі;
не ускладнювати здійснення митного контролю;
дотримувати умови ліцензії на установу вільного складу і
виконувати вимоги митних органів.
Стаття 72
Операції, що проводяться з товарами у вільних митних
зонах і на вільних складах
У вільних митних зонах і на вільних складах допускається
здійснення виробничих і інших комерційних операцій з товарами,
крім їхнього роздрібного продажу, за умови дотримання положень цих
Основ і національного законодавства.
З метою забезпечення дотримання національного законодавства і
виходячи з характеру товарів на здійснення операцій з ними у
вільних митних зонах і на вільних складах можуть встановлюватися
окремі заборони й обмеження. Такі заборони і обмеження щодо
вільних митних зон і вільних складів встановлюються відповідно до
національного законодавства.
Митні органи можуть забороняти окремим особам здійснення
операцій з товарами у вільних митних зонах і на вільних складах,
якщо ці особи не дотримуються положень цих Основ і національного
законодавства, або відмовляти таким особам у доступі у вільні
митні зони і на вільні склади.
Відповідно до національного законодавства окремі категорії
товарів можуть бути обмежені або заборонені до ввезення у вільні
митні зони або до поміщення їх на вільні склади.
Стаття 73
Терміни перебування товарів у вільних митних зонах
і на вільних складах
Товари можуть знаходитися у вільних митних зонах і на вільних
складах без обмеження термінів.
Стаття 74
Забезпечення дотримання митного законодавства
у вільних митних зонах і на вільних складах
При наявності достатніх основ митні органи вправі здійснювати
митний контроль за товарами, що знаходяться у вільних митних зонах
і на вільних складах.
Митне оформлення товарів, ввезених у вільні митні зони і
поміщених на вільні склади, а також вивезених з вільних митних зон
і з вільних складів, може здійснюватися в спрощеному порядку,
обумовленому митними органами.
Зведення будинків, будівель і споруджень у вільній митній
зоні допускається за узгодженням з митними органами.
Стаття 75
Облік товарів, що знаходяться у вільних митних зонах
і на вільних складах
Особи, що здійснюють операції з товарами у вільних митних
зонах, і власники вільних складів ведуть облік товарів, що
ввозяться, вивозяться, зберігаються, виготовляються,
переробляються, придбаються і реалізуються, і надають митним
органам звітність про ці товари у порядку, обумовленому митними
органами. Будь-які зміни, що відбуваються з товарами у межах
вільних митних зон і вільних складів, мають відображатися в
облікових документах.
Стаття 76
Стягнення митних зборів, податків і застосування заходів
економічної політики
При ввезенні іноземних і вітчизняних товарів у вільні митні
зони або поміщенні їх на вільні склади, мита і податки не
стягуються і заходи економічної політики не застосовуються.
При ввезенні товарів з території вільних митних зон і з
вільних складів на іншу частину митної території держави і при
вивезенні товарів з території вільних митних зон і з вільних
складів за межі держави мита і податки стягуються і заходи
економічної політики застосовуються в залежності від походження
товарів.
На прохання зацікавленої особи митні органи засвідчують
походження товарів сертифікатом у порядку, обумовленому
національним законодавством.
При відсутності сертифіката товар розглядається як
вітчизняний з метою стягнення вивізних митних зборів і податків, а
також застосування заходів економічної політики при вивезенні і як
іноземний - в інших цілях.
Стаття 77
Звільнення товарів, призначених для вивезення відповідно до
митного режиму експорту, від митних зборів, податків або
повернення сплачених сум
При ввезенні товарів, призначених для вивезення за межі
держави відповідно до митного режиму експорту, у вільні митні зони
або при поміщенні їх на вільні склади такі товари звільняються від
митних зборів і податків, або сплачені суми повертаються, якщо
таке звільнення або повернення передбачене при фактичному
вивезенні товарів. Фактичне вивезення таких товарів має бути
здійснене не пізніше шести місяців з дня повернення митних зборів
і податків або звільнення від них.
При поверненні товарів, що підлягають вивезенню за межі
держави, з території вільних митних зон і з вільних складів на
іншу частину митної території держави або при нездійсненні
фактичного вивезення протягом встановлених термінів сплачуються
мита і податки, а також відсотки з них у порядку, обумовленому
національним законодавством.
Стаття 78
Відповідальність за сплату митних платежів
Відповідальність за сплату митних платежів несе особа, яка
ввезла товари у вільну митну зону або помістила їх на вільний
склад.
Стаття 79
Ліквідація вільного складу
При ліквідації вільного складу після закінчення терміну дії
ліцензії або за бажанням власника, а також при анулюванні або
відкликанні митними органами ліцензії на встановлення вільного
складу, з дати прийняття такого рішення вільний склад стає складом
тимчасового збереження. Загальний термін перебування товарів на
складі тимчасового збереження не може перевищувати шести місяців.
При анулюванні ліцензії товари, що знаходяться на складі,
підлягають повторному митному оформленню з дати поміщення їх на
склад. За весь період перебування товарів на ліквідованому складі
з власника складу стягуються митні збори за збереження,
встановлені для складів тимчасового зберігання, заснованих митними
органами.
При відкликанні ліцензії товари, що знаходяться на складі,
підлягають повторному митному оформленню з дати ухвалення рішення
про відкликання.
За період перебування товарів на ліквідованому складі після
прийняття рішення про відкликання ліцензії з власника складу
стягуються митні збори за зберігання, встановлені для складів
тимчасового зберігання, заснованих митними органами.
При призупиненні дії ліцензії розміщення іноземних товарів на
складі здійснюється зі сплатою митних зборів, податків із
застосуванням заходів економічної політики, а звільнення від
митних зборів і податків або повернення митних зборів і податків
щодо вітчизняних товарів, що розміщуються, не проводяться.
Глава 13
Переробка товарів поза митною територією держави
Стаття 80
Зміст митного режиму
Переробка товарів поза митною територією держави - митний
режим, при якому вітчизняні товари вивозяться без застосування до
них заходів економічної політики і використовуються поза митною
територією держави з метою їхньої переробки і наступного випуску
продуктів переробки у вільний обіг на митній території цієї
держави з повним або частковим звільненням від митних зборів і
податків, а також без застосування до товарів заходів економічної
політики.
Стаття 81
Операції щодо переробки товарів
поза митною територією держави
При переробці товарів поза митною територією держави можуть
здійснюватися операції, зазначені в частині першій статті 52 цих
Основ.
Обмеження на окремі операції щодо переробки товарів поза
митною територією держави встановлюються відповідно до
національного законодавства.
Стаття 82
Випадки, що виключають можливість використання
митного режиму
Митний режим переробки товарів поза митною територією держави
не може бути використаний у таких випадках:
якщо вивезення товарів дає підставу вимагати повернення
ввізних митних зборів і податків, звільнення від них або одержання
виплат, наданих при вивезенні;
якщо товари до вивезення були випущені у вільний обіг з
повним звільненням від ввізних митних зборів і податків - до
закінчення користування таким звільненням;
в інших випадках, обумовлених відповідно до національного
законодавства.
Стаття 83
Ліцензія на переробку товарів поза митною
територією держави
Переробка товарів поза митною територією держави проводиться
при наявності ліцензії митного органу.
Зазначена ліцензія видається вітчизняній особі за умови,
якщо:
1) митний орган вважає за можливе встановити, що продукти
переробки утворилися в результаті переробки вивезених товарів, за
винятком випадку, зазначеного в частині третій цієї статті;
2) переробка товарів поза митною територією держави не завдає
серйозного збитку інтересам національної економіки держави.
Порядок видачі ліцензії на переробку товарів поза митною
територією держави, включаючи випадки й умови, коли митний орган
може видати ліцензію незалежно від положень пункту 1 частини
другої цієї статті, визначається національним законодавством.
Ліцензія на переробку товарів поза митною територією держави
може бути анульована або відкликана митними органами.
Ліцензія анулюється, якщо вона не могла бути видана на
підставі встановленого порядку заявникові або вона була видана на
основі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне
значення для ухвалення рішення про її видачу. Рішення про
анулювання діє з дати видачі ліцензії.
Ліцензія відкликається, якщо її власник не дотримується вимог
цих Основ і національного законодавства або ліцензія більше не
відповідає економічній політиці держави. Відкликання діє з дати
ухвалення рішення про відкликання.
Стаття 84
Терміни переробки товарів поза митною
територією держави
Переробка товарів поза митною територією держави повинна
проводитися в терміни, встановлені митним органом у порядку,
обумовленому національним законодавством.
Встановлення термінів має ґрунтуватися на економічно
виправданій тривалості процесу переробки товарів.
Стаття 85
Кількість виходу продуктів переробки
у митних цілях
Митні органи можуть встановлювати у митних цілях обов'язкову
кількість виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті
переробки товарів.
Порядок встановлення для митних цілей обов'язкової кількості
виходу продуктів переробки визначається відповідно до
національного законодавства.
Стаття 86
Застосування митних зборів і податків
при вивезенні товарів на переробку
Товари, що вивозяться на переробку, обкладаються вивізними
митними зборами і податками з наступним поверненням їхніх сум при
випуску продуктів переробки для вільного обертання на митній
території держави за умови дотримання положень цих Основ і
національного законодавства. Відсотки на суми, що повертаються, не
нараховуються.
Відповідно до національного законодавства товари можуть
звільнятися від митних зборів, а податки, стягнуті з товарів,
можуть повертатися при вивезенні товарів на переробку поза митною
територією держави.
Стаття 87
Звільнення продуктів переробки від ввізних митних
зборів і податків
Повне або часткове звільнення продуктів переробки від ввізних
митних зборів і податків надається у випадку, якщо ці продукти
заявляються для вільного обігу особою, що одержала ліцензію на
переробку товарів поза митною територією держави, або її митним
агентом.
Повне звільнення від ввізних митних зборів і податків
надається, якщо митний орган упевниться в тому, що метою переробки
був ремонт вивезених товарів, здійснюваний безоплатно в силу
положень законодавства або договору, за винятком випадків, коли
при первісному випуску товарів для вільного обігу враховувалася
наявність недоліку.
Часткове звільнення від ввізних митних зборів і податків
надається при розрахунковому ремонті товарів, що вивозяться, і при
здійсненні інших операцій по переробці. Суми митних зборів і
податків визначаються виходячи зі ставок, що застосовуються до
продуктів переробки, помножених на вартість ремонту або інших
операцій по переробці.
Стаття 88
Заміна продуктів переробки іноземними товарами
Заміна продуктів переробки іноземними товарами допускається у
порядку, обумовленому національним законодавством.
Стаття 89
Неповернення вивезених для переробки товарів або продуктів
переробки через їхнє знищення, втрату, нестачу або
неправомірні дії органів або посадових осіб
іноземної держави
Особа, що одержала ліцензію на переробку товарів поза митною
територією держави і не повернула товари або не здійснила ввезення
продуктів переробки у встановлений термін, не несе
відповідальності перед митними органами лише в тому випадку, якщо
факт знищення або безповоротної втрати товарів або продуктів
переробки внаслідок аварії або дії непереробної сили, їхньої
нестачі в силу природного зносу або зменшення при нормальних
умовах транспортування і збереження або вибуття з володіння
внаслідок неправомірних, відповідно до національного
законодавства, дій органів або посадових осіб іноземної держави
підтверджений консульськими установами держави за кордоном.
Глава 14
Експорт товарів
Стаття 90
Зміст митного режиму
Експорт товарів - митний режим, при якому товари вивозяться
за межі митної території держави без зобов'язання про їхній
ввезення на цю територію.
Стаття 91
Вимоги при експорті товарів
Експорт товарів здійснюється за умови сплати вивізних митних
зборів і внесення інших митних платежів, дотримання заходів
економічної політики і виконання інших вимог, передбачених цими
Основами і національним законодавством.
При експорті товари звільняються від податків або сплачені
суми податків підлягають поверненню відповідно до національного
законодавства.
Стаття 92
Випуск товарів у митному режимі експорту
При випуску товарів у митному режимі експорту товари мають
бути вивезені за межі митної території держави в тому самому
стані, у якому вони були на день прийняття митної декларації, крім
зміни стану товарів внаслідок природного зносу або зменшення при
нормальних умовах транспортування і збереження.
Глава 15
Реекспорт товарів
Стаття 93
Зміст митного режиму
Реекспорт товарів - митний режим, при якому іноземні товари
вивозяться з митної території держави без стягнення або з
поверненням ввізних митних зборів і податків і без застосування
заходів економічної політики відповідно до цих Основ і
національного законодавства.
Реекспорт товарів допускається з дозволу митного органу або
іншого уповноваженого на те органу, наданого в порядку,
обумовленому національним законодавством.
Стаття 94
Умови реекспорту товарів
При ввезенні товарів на митну територію держави ввізні мита і
податки не стягуються і заходи економічної політики не
застосовуються, якщо товари заявляються митному органу в якості
призначених безпосередньо і винятково для реекспорту. Фактичне
вивезення таких товарів має бути здійснене не пізніше шести
місяців із дня прийняття митної декларації. При нездійсненні
фактичного вивезення протягом встановленого терміну сплачуються
мита і податки, а також відсотки з них у порядку, обумовленому
національним законодавством.
При вивезенні товарів, що реекспортуються, сплачені ввізні
мита і податки підлягають поверненню за умови, якщо:
товари, що реекспортуються, знаходяться в тому самому стані,
у якому вони були на момент ввезення, крім зміни стану товарів
внаслідок природного зносу або зменшення при нормальних умовах
транспортування і збереження;
реекспорт товарів відбувається протягом двох років з моменту
ввезення;
товари, що реекспортуються, не використовувалися з метою
отримання доходу.
При вивезенні товарів, що реекспортуються, вивізні мита і
податки не стягуються, а заходи економічної політики, що діють при
вивезенні, не застосовуються, за винятком випадків, передбачених
національним законодавством.
Глава 16
Знищення товарів
Стаття 95
Зміст митного режиму
Знищення товарів - митний режим, при якому іноземні товари
знищуються під митним контролем, включаючи приведення їх у стан,
не придатний для використання, без стягнення митних зборів і
податків, а також без застосування до товарів заходів економічної
політики.
Знищення товарів допускається з дозволу митних органів. Такий
дозвіл не надається, якщо знищення товарів може заподіяти істотну
шкоду навколишньому природному середовищу, а також в інших
випадках, обумовлених національним законодавством.
Стаття 96
Витрати щодо знищення товарів
Знищення товарів проводиться зацікавленою особою за власний
рахунок.
Стаття 97
Відходи, що утворилися в результаті знищення товарів
Відходи, що утворилися в результаті знищення товарів, мають
бути поміщені під відповідний митний режим як іноземні товари, що
знаходяться під митним контролем.
Глава 17
Відмова від товару на користь держави
Стаття 98
Зміст митного режиму
Відмова від товару на користь держави - митний режим, при
якому особа відмовляється від товару без стягнення митних зборів і
податків, а також без застосування заходів економічної політики.
Відмова від товару на користь держави відповідно до положень
цього розділу допускається з дозволу митних органів, наданого в
порядку, обумовленому національним законодавством.
Стаття 99
Витрати, пов'язані з відмовою від товару
Відмова від товару на користь держави відповідно до положень
цього розділу не тягне яких-небудь витрат для держави.
Глава 18
Переміщення через митний кордон держави транспортних
засобів і окремих видів товарів
Стаття 100
Переміщення транспортних засобів
Переміщення транспортних засобів через митний кордон держави
здійснюється відповідно до митних режимів, що застосовуються до
транспортних засобів.
Транспортні засоби, що прямують через митний кордон держави,
а також транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон
держави як товар, зупиняються в місцях, обумовлених митними
органами. При недотриманні цієї вимоги митні органи вправі
здійснювати примусову зупинку транспортних засобів.
Тривалість стоянки транспортних засобів визначається митним
органом разом з перевізником і не може бути скорочена на шкоду
здійсненню митного контролю і митного оформлення.
Відправлення транспортних засобів з місць їхньої стоянки
проводиться з дозволу митних органів.
Час і місце перетинання митного кордону держави транспортними
засобами узгоджується перевізником з відповідним митним органом.
Стаття 101
Переміщення валюти й інших валютних цінностей
Переміщення через митний кордон держави валюти і інших
валютних цінностей здійснюється відповідно до національного
законодавства.
Стаття 102
Переміщення фізичними особами товарів з
некомерційною метою
Товари, не призначені для виробничої або іншої комерційної
діяльності, можуть переміщуватися фізичними особами через митний
кордон держави в спрощеному, пільговому порядку, обумовленому
відповідно до національного законодавства.
Пільговий порядок може включати повне або часткове звільнення
від митних зборів і податків, встановлення єдиних ставок митних
зборів і податків, а також незастосування заходів економічної
політики.
Призначення товарів встановлюється виходячи з їхнього
характеру і кількості, частоти переміщення товарів, з урахуванням
всіх обставин поїздки фізичної особи і при відсутності підстав
вважати, що товари переміщуються через митний кордон не з метою
особистого користування або споживання фізичною особою або членами
її родини.
РОЗДІЛ III
МИТНІ ПЛАТЕЖІ
Глава 19
Основні положення
Стаття 103
Митні платежі
При переміщенні через митний кордон держави й в інших
випадках, передбачених цими Основами і національним
законодавством, сплачуються такі митні платежі:
1) мито;
2) податок на додану вартість;
3) акцизи;
4) збори за видачу ліцензій митними органами і поновлення дії
ліцензій;
5) збори за видачу кваліфікаційного атестата фахівця з
митного оформлення і поновлення дії атестата;
6) митні збори за митне оформлення;
7) митні збори за збереження товарів;
8) митні збори за митний супровід товарів;
9) плата за інформування і консультування;
10) плата за ухвалення попереднього рішення;
11) плата за участь у митних аукціонах;
12) інші митні платежі.
Стаття 104
Мито і податки
Застосування мита і податку на додану вартість, акцизів і
інших податків, стягнення яких покладено на митні органи, до
товарів, що ввозяться на митну територію держави і вивозяться з
цієї території, здійснюється відповідно до цих Основ і
національного законодавства.
Глава 20
Нарахування і сплата митних платежів
Стаття 105
Основа для нарахування мита, податку на додану
вартість, акцизів
Основою для нарахування мита й акцизів є митна вартість
товарів і транспортних засобів, обумовлена відповідно до цих Основ
і національного законодавства.
Основою для нарахування податку на додану вартість є митна
вартість товарів, до якої додається мито, а щодо підакцизних
товарів також і сума акцизу.
Стаття 106
Платники митних платежів
Митні платежі сплачуються безпосередньо декларантом або іншою
особою відповідно до цих Основ і національного законодавства.
Будь-яка зацікавлена особа вправі сплатити митні платежі,
якщо інше не передбачено цими Основами і національним
законодавством.
Стаття 107
Терміни і порядок сплати митних платежів
Терміни і порядок сплати митних платежів, включаючи порядок
надання відстрочки і розстрочки їхньої сплати визначаються
національним законодавством.
Стаття 108
Забезпечення сплати митних платежів
Сплата митних платежів може забезпечуватися заставою товарів
і транспортних засобів, гарантією третьої особи або внесенням на
депозит митного органу належних сум.
Оформлення застави і звернення стягнення на предмет застави
здійснюється відповідно до національного законодавства.
В якості забезпечення сплати митних платежів може
використовуватися гарантія банку або іншої кредитної установи
відповідно до національного законодавства.
На депозит митного органу вноситься сума митних платежів, що
підлягала б сплаті, якби товари були випущені для вільного обігу,
або відповідно до митного режиму експорту.
Стаття 109
Звільнення від мита
Від мита звільняються:
а) транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення
пасажирів і товарів, а також предмети матеріально-технічного
постачання і спорядження, паливо, продовольство й інше майно,
необхідне для їх нормальної експлуатації на час подорожі, у
пунктах проміжної зупинки або придбане за кордоном у зв'язку з
ліквідацією наслідків аварій (поломки) цих транспортних засобів;
б) предмети матеріально-технічного постачання і спорядження,
паливо, продовольство й інше майно, що вивозиться за межі митної
території держави для забезпечення діяльності вітчизняних і
орендованих (зафрахтованих) вітчизняними особами суден, що ведуть
морський промисел, а також продукція їхнього промислу, ввезена на
митну територію держави;
в) товари, що ввозяться на митну територію держави або
вивозяться з цієї території для офіційного або особистого
користування представниками іноземних держав, фізичними особами,
що мають право на безмитне ввезення таких предметів на підставі
міжнародних угод держави або національного законодавства;
г) національна валюта, іноземна валюта (крім тої, що
використовується у нумізматичних цілях), а також цінні папери
відповідно до національного законодавства;
д) товари, що підлягають поверненню у власність держави
відповідно до національного законодавства;
е) товари, що ввозяться на митну територію держави і
вивозяться з цієї території: як гуманітарна допомога; з метою
ліквідації наслідків аварій і катастроф, стихійних лих; навчальні
посібники для безкоштовних навчальних, дошкільних і лікувальних
установ;
ж) товари, що ввозяться на митну територію держави і (або),
що вивозяться з цієї території в якості безоплатної допомоги і
(або) на благодійні цілі по лінії держав, урядів, міжнародних
організацій, включаючи надання технічного сприяння;
з) товари і транспортні засоби в інших випадках, обумовлених
національним законодавством.
РОЗДІЛ IV
МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРУ. КРАЇНА ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ
Глава 21
Основні положення
Стаття 110
Система визначення митної вартості товару
Система визначення митної вартості (митної оцінки) товарів
поширюється на товари, ввезені на митну територію держави.
Порядок застосування системи митної оцінки товарів, ввезених
на митну територію держави, встановлюється національним
законодавством на підставі положень цих Основ.
У виняткових випадках з метою захисту економічних інтересів
держави відповідно до національного законодавства може
встановлюватися мінімально припустимий рівень митної вартості у
відношенні окремих товарів, що переміщуються через митний кордон.
Порядок визначення митної вартості товарів, що вивозяться з
митної території держави, встановлюється національним
законодавством.
Стаття 111
Заява митної вартості товарів
Митна вартість товарів заявляється (декларується) декларантом
митному органу при переміщенні товару через митний кордон держави.
Порядок і умови заяви митної вартості ввезених товарів, а
також форма декларації встановлюються митними органами відповідно
до національного законодавства.
Митна вартість товару визначається декларантом згідно з
методами визначення митної вартості, встановленими цими Основами.
Контроль за правильністю визначення митної вартості товару
здійснюється митним органом, що робить митне оформлення товару.
Стаття 112
Дотримання конфіденційності інформації
Інформація, що представляється декларантом при заяві митної
вартості товару, визначена в якості складової комерційної таємниці
або така, що є конфіденційною, може використовуватися митним
органом винятково в митних цілях і не може передаватися третім
особам, включаючи інші державні органи, без спеціального дозволу
декларанта, за винятком випадків, передбачених національним
законодавством.
За розголошення інформації, що складає комерційну таємницю
або є конфіденційною, митний орган і його посадові особи несуть
відповідальність відповідно до національного законодавства.
Стаття 113
Права й обов'язки декларанта
Митна вартість товару, що заявляється декларантом, і надані
ним відомості, що відносяться до її визначення, повинні
ґрунтуватися на достовірній, кількісно обумовленій і документально
підтвердженій інформації.
При необхідності підтвердження заявленої декларантом митної
вартості товару декларант зобов'язаний на вимогу митного органу
надати останньому потрібні для цього відомості. При виникненні в
митного органу сумнівів у вірогідності відомостей, наданих
декларантом для визначення митної вартості товару, декларант має
право довести таку вірогідність.
У випадку ненадання доказів, що підтверджують вірогідність
використаних декларантом даних, митний орган вправі прийняти
рішення про неможливість використання обраного декларантом методу
митної оцінки.
При виникненні необхідності в уточненні заявленої декларантом
митної вартості товару декларант вправі звернутися у митний орган
із проханням надати йому товар, що декларується, у користування
під заставу майна або іншу гарантію відповідно до національного
законодавства або сплатити митні платежі відповідно до митної
оцінки товару, здійсненою митним органом.
Додаткові витрати, що виникли в декларанта у зв'язку з
уточненням заявленої ним митної вартості товару або наданням
митному органу додаткової інформації, несе декларант. При цьому
збільшення терміну митного оформлення товару, обумовлене
проведенням митної оцінки, не може бути використане декларантом
для одержання фактичної відстрочки оплати товару митом.
Стаття 114
Права й обов'язки митного органу
Митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної
оцінки товару, вправі приймати рішення про правильність заявленої
декларантом митної вартості товару з обліком положень статті 111
цих Основ.
При відсутності даних, що підтверджують правильність
визначення заявленої декларантом митної вартості товару, або при
наявності підстав думати, що надані декларантом відомості не є
достовірними і (або) достатніми, митний орган може самостійно
визначити митну вартість товару, що декларується, послідовно
застосовуючи методи визначення митної вартості товару, встановлені
цими Основами, на підставі наявних у нього відомостей (у тому
числі цінової інформації з ідентичними або однорідними товарами) з
корегуванням, що здійснюється відповідно до цих Основ.
Митний орган на письмовий запит декларанта зобов'язаний у
тримісячний термін надати декларантові письмове роз'яснення
причин, з яких заявлена декларантом митна вартість товару не може
бути прийнята митним органом як основа для нарахування мита.
При незгоді декларанта з рішенням митного органу у відношенні
визначення митної вартості товару це рішення може бути оскаржене в
порядку, обумовленому національним законодавством.
Глава 22
Методи визначення митної вартості товару і
порядок їхнього застосування
Стаття 115
Методи визначення митної вартості товару
1. Визначення митної вартості товарів, ввезених на митну
територію держави, провадиться шляхом застосування таких методів:
за ціною угоди з ввезеними товарами;
за ціною угоди з ідентичними товарами;
за ціною угоди з однорідними товарами;
на основі вирахування вартості;
на основі додавання вартості;
резервного методу.
2. Основним методом визначення митної вартості товару є метод
за ціною угоди із ввезеними товарами.
У тому випадку, якщо основний метод не може бути
використаний, застосовується послідовно кожний з перерахованих у
пункті 1 цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод
застосовується, якщо митна вартість товару не може бути визначена
шляхом використання попереднього методу.
Методи вирахування і додавання вартості можуть
застосовуватися у будь-якій послідовності.
Стаття 116
Метод за ціною угоди із ввезеними товарами
1. Митною вартістю ввезеного товару є ціна угоди, фактично
сплачена або що підлягає сплаті за ввезений товар на момент
перетинання ним митного кордону (до порту або іншого місця
ввезення).
При визначенні митної вартості товару в ціну угоди
включаються такі компоненти, якщо вони не були раніше в неї
включені:
а) витрати по доставці товару до аеропорту, порту або іншого
місця ввезення товару на митну територію держави:
вартість транспортування;
витрати по навантаженню, вивантаженню, перевантаженню і
перевалці товарів;
страхова сума;
б) витрати, яких зазнав покупець:
комісійні і брокерські винагороди, за винятком комісійних по
закупівлі товару;
вартість контейнерів і (або) іншої багатооборотної тари, якщо
відповідно до товарної номенклатури вони розглядаються як єдине
ціле з оцінюваними товарами;
вартість упакування, включаючи вартість пакувальних
матеріалів і робіт з упакування;
в) відповідна частина вартості наступних товарів і послуг,
які прямо або побічно були надані покупцем безкоштовно або за
зниженою ціною для використання в зв'язку з виробництвом або
продажем на вивезення оцінюваних товарів:
сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів і інших
комплектуючих виробів, що є складовою оцінюваних товарів;
інструментів, штампів, форм і інших подібних предметів,
використаних при виробництві оцінюваних товарів;
матеріалів, витрачених при виробництві оцінюваних товарів
(мастильних матеріалів, палива й інших);
інженерної проробки, дослідно-конструкторської роботи,
дизайну, художнього оформлення, ескізів і креслень, виконаних поза
митною територією держави і безпосередньо необхідних для
виробництва оцінюваних товарів;
г) ліцензійні й інші платежі за використання об'єктів
інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо або побічно
здійснити як умову продажу оцінюваних товарів;
д) відповідна частина прямого або непрямого прибутку продавця
від будь-яких наступних перепродажів, передачі або використання
оцінюваних товарів на території держави ввезення товарів.
2. Зазначений метод не може бути використаний для визначення
митної вартості товару, якщо:
а) існують обмеження щодо прав покупця на оцінюваний товар,
за винятком:
обмежень, встановлених національним законодавством;
обмежень географічного регіону, у якому товари можуть бути
перепродані;
обмежень, що істотно не впливають на ціну товару;
б) продаж і ціна угоди залежать від дотримання умов, вплив
яких не може бути врахований;
в) дані, використані декларантом при заяві митної вартості
товару, не підтверджені документально або не є кількісно
визначеними і достовірними;
г) учасники угоди є взаємозалежними особами, за винятком
випадків, коли їхня взаємозалежність не вплинула на ціну угоди, що
має бути доведено декларантом. При цьому під взаємозалежними
особами розуміються особи, що відповідають хоча б одній з
наступних ознак:
один з учасників угоди (фізична особа) або посадова особа
одного з учасників угоди є одночасно посадовою особою іншого
учасника угоди;
учасники угоди є співвласниками підприємства;
учасники угоди пов'язані трудовими відносинами;
один з учасників угоди є власником внеску (паю) або власником
акцій із правом голосу в статутному капіталі іншого учасника
угоди, що складають не менше п'яти відсотків статутного капіталу;
обидва учасники угоди знаходяться під безпосереднім або
непрямим контролем третьої особи;
учасники угоди спільно контролюють, безпосередньо або
побічно, третю особу;
один з учасників угоди знаходиться під безпосереднім або
непрямим контролем іншого учасника угоди;
учасники угоди або їхні посадові особи є родичами.
Стаття 117
Метод за ціною угоди з ідентичними товарами
1. При використанні методу за ціною угоди з ідентичними
товарами як основи для визначення митної вартості товару
приймається ціна угоди з ідентичними товарами при дотриманні умов,
зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються
товари, однакові за всіма критеріями з оцінюваними товарами, у
тому числі за такими ознаками:
фізичні характеристики;
якість і репутація на ринку;
країна походження;
виробник.
Незначні розходження в зовнішньому вигляді не можуть бути
підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в
іншому такі товари відповідають вимогам цього пункту.
2. Ціна угоди з ідентичними товарами приймається як основа
для визначення митної вартості товару, якщо ці товари:
а) продані для ввезення на митну територію держави;
б) завезені одночасно з оцінюваними товарами або не раніше
ніж за 90 днів до ввезення оцінюваних товарів;
в) завезені приблизно в тій самій кількості і (або) на тих
самих комерційних умовах. У випадку якщо ідентичні товари
ввозилися в іншій кількості і (або) на інших комерційних умовах,
то декларант повинен зробити відповідне корегування їхньої ціни з
обліком цих розходжень і документально підтвердити митному органу
її обґрунтованість.
3. Митна вартість товару, обумовлена за ціною угоди з
ідентичними товарами, повинна бути скорегована з урахуванням
витрат, зазначених у статті 116 цих Основ.
Корегування має проводитися декларантом на підставі
достовірних і документально підтверджених відомостей.
4. У випадку якщо при застосуванні цього методу виявляється
більше однієї ціни угоди по ідентичних товарах, то для визначення
митної вартості ввезених товарів застосовується найнижча з них.
Стаття 118
Метод за ціною угоди з однорідними товарами
1. При використанні методу оцінки за ціною угоди з
однорідними товарами як основи для визначення митної вартості
товару приймається ціна угоди по товарах, однорідних з ввезеними,
при дотриманні умов, зазначених у цій статті. При цьому під
однорідними розуміються товари, що, хоча і не є однаковими у всіх
відносинах, але мають подібні характеристики і складаються зі
схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати ті самі функції, що
й оцінювані товари, і бути комерційно взаємозамінними.
При визначенні однорідності товарів враховуються такі їх
ознаки:
якість, наявність товарного знака і репутація на ринку;
країна походження;
виробник.
2. При використанні методу визначення митної вартості товару
за ціною угоди з однорідними товарами застосовуються положення
пунктів 2-4 статті 117 цих Основ.
3. При використанні методу митної оцінки товару на підставі
положень статті 117 і цієї статті:
а) товари не вважаються ідентичними оцінюваним або однорідним
з ними, якщо вони не були зроблені в тій самій країні, що і
оцінювані товари;
б) товари, зроблені не виробником оцінюваних товарів, а іншою
особою, приймаються до уваги тільки в тому випадку, якщо не має ні
ідентичних, ні однорідних товарів, вироблених особою - виробником
оцінюваних товарів;
в) товари не вважаються ідентичними або однорідними, якщо
їхнє проектування, дослідно-конструкторські роботи над ними, їхнє
художнє оформлення, дизайн, ескізи і креслення й інші аналогічні
роботи виконані в державі ввезення товарів.
Стаття 119
Метод на основі вирахування вартості
1. Визначення митної вартості товару за методом оцінки на
основі вирахування вартості проводиться в тому випадку, якщо
оцінювані, ідентичні або однорідні товари будуть продаватися на
території держави ввезення без зміни свого первісного стану.
2. При використанні методу вирахування вартості як основи для
визначення митної вартості товару приймається ціна одиниці товару,
за якою оцінювані, ідентичні або однорідні товари продаються
найбільшою партією на території держави ввезення не пізніше 90
днів з дати ввезення оцінюваних товарів учасникові угоди, що не є
взаємозалежною із продавцем особою.
3. З ціни одиниці товару віднімаються такі компоненти:
а) витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки
на прибуток і загальні витрати у зв'язку з продажем на митній
території держави ввезення ввезених товарів того самого класу і
виду;
б) суми ввізних митних зборів, податків, зборів і інших
платежів, що підлягають сплаті в державі ввезення в зв'язку з
ввезенням або продажем товарів;
в) звичайні витрати, понесені в державі ввезення товарів на
транспортування, страхування, навантажувальні і розвантажувальні
роботи.
4. При відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних
або однорідних товарів у такому самому стані, у якому вони
знаходилися на момент ввезення, на прохання декларанта може
використовуватися ціна одиниці товару, що пройшов переробку, з
поправкою на додану вартість і при дотриманні положень пунктів 2 і
3 цієї статті.
Стаття 120
Метод на основі додавання вартості
При використанні методу оцінки на основі додавання вартості
як основи для визначення митної вартості товару приймається ціна
товару, розрахована шляхом додавання:
а) вартості матеріалів і витрат, яких зазнав виготовлювач у
зв'язку з виробництвом оцінюваного товару;
б) загальних витрат, характерних для продажу в державу
ввезення з країни вивезення товарів того самого виду, у тому числі
витрат на транспортування, навантажувальні і розвантажувальні
роботи, страхування до місця перетинання митного кордону держави
ввезення, і інших витрат;
в) прибутку, звичайно одержуваного експортером у результаті
постачання у державу ввезення таких товарів.
Стаття 121
Резервний метод
У випадках якщо митна вартість товару не може бути визначена
декларантом у результаті послідовного застосування зазначених у
статтях 116-120 цих Основ методів визначення митної вартості
товару або митний орган аргументовано вважає, що ці методи
визначення митної вартості не можуть бути використані, то митна
вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової
практики.
При застосуванні резервного методу митний орган надає
декларантові наявну в його розпорядженні цінову інформацію.
2. Як основа для визначення митної вартості товару по
резервному методу не можуть бути використані:
а) ціна товару на внутрішньому ринку держави ввезення товару;
б) ціна товару, що поставляється з країни його вивезення в
треті країни;
в) ціна на внутрішньому ринку держави ввезення на товари
вітчизняного походження;
г) довільно встановлена або вірогідно не підтверджена ціна
товару.
Глава 23
Визначення країни походження товару
Стаття 122
Мета визначення країни походження товару
Країна походження товару визначається з метою здійснення
тарифних і нетарифних заходів регулювання ввезення товару на
митну територію держави і вивезення товару з цієї території.
Принципи визначення країни походження товару ґрунтуються на
існуючій міжнародній практиці. Порядок визначення країни
походження товару встановлюється національним законодавством на
підставі положень цих Основ.
Стаття 123
Країна походження товару
Країною походження товару вважається країна, у якій товар був
цілком зроблений або підданий достатній переробці відповідно до
критеріїв, встановлених цими Основами.
При цьому під країною походження товару може розумітися група
країн, митні союзи країн, регіон або частина країни, якщо є
необхідність їхнього виділення з метою визначення походження
товару.
Стаття 124
Товар, повністю вироблений у даній країні
Товарами, повністю виробленими в даній країні, вважаються:
а) корисні копалини, добуті на її території або в її
територіальних водах, або на її континентальному шельфі й у
морських надрах, якщо країна має виключні права на розробку цих
надр;
б) рослинна продукція, вирощена або зібрана на її території;
в) живі тварини, народжені і вирощені в ній;
г) продукція, отримана в цій країні від вирощених у ній
тварин;
д) зроблена в ній продукція мисливського, рибальського і
морського промислів;
е) продукція морського промислу, добута і (або) зроблена в
Світовому океані суднами даної країни або суднами, орендованими
(зафрахтованими) нею;
ж) вторинна сировина і відходи, що є результатом виробничих і
інших операцій, здійснюваних у даній країні;
з) продукція високих технологій, отримана у відкритому
космосі на космічних суднах, що належать даній країні або
орендованих нею;
и) товари, зроблені в даній країні винятково з продукції,
зазначеної в пунктах "а"-"з" цієї статті.
Стаття 125
Критерій достатньої переробки товару
Якщо у виробництві товару беруть участь двоє і більше країн,
походження товару визначається відповідно до критеріїв достатньої
переробки.
Критеріями достатньої переробки товару в даній країні є:
а) зміна товарної позиції (класифікаційного коду товару) за
товарною номенклатурою на рівень кожного з перших чотирьох знаків,
що відбулася в результаті переробки товару;
б) виконання виробничих або технологічних операцій, достатніх
або не достатніх для того, щоб вважалося, що товар походить з тієї
країни, де ці операції мали місце;
в) правило адвалорної частки - зміна вартості товару, коли
процентна частка вартості використаних матеріалів або доданої
вартості досягає фіксованої частки ціни товару, що поставляється.
При цьому вважаються такими, що не відповідають критерію
достатньої переробки:
операції щодо забезпечення схоронності товарів під час
збереження або транспортування;
операції з підготовки товарів до продажу і транспортування
(дроблення партії, формування відправлень, сортування,
переупаковка);
прості складальні операції;
змішування товарів (компонентів) без надання отриманій
продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних
складових;
комбінація двох або більшого числа зазначених вище операцій;
забій худоби.
У випадку якщо стосовно конкретних товарів або країни
походження товару особливо не обумовлено, то застосовується
загальне правило, відповідно до якого товар вважається підданим
достатній переробці, якщо відбулася зміна товарної позиції по
товарній номенклатурі на рівні кожного з перших чотирьох знаків.
Критерії достатньої переробки для конкретних товарів і країн
встановлюються і застосовуються на підставі цих Основ у порядку,
обумовленому національним законодавством.
Стаття 126
Визначення країни походження товарів
при їхньому постачанні партіями
Товари в розібраному або незібраному вигляді, що
поставляються декількома партіями, коли через виробничі або
транспортні умови неможливе їхнє відвантаження одною партією, а
також у випадках, якщо партія товару розбита на кілька партій у
результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта
при визначенні країни походження як єдиний товар. Умовою
застосування цього правила є:
попереднє повідомлення митного органу про розбивку
розібраного або незібраного товару на кілька партій із вказівкою
причин такої розбивки, докладною специфікацією кожної партії з
вказівкою кодів товарів за товарною номенклатурою, вартості і
країни походження товарів, що входять у кожну партію;
документальне підтвердження помилковості розбивки товару на
кілька партій;
постачання всіх партій товарів з однієї країни одним
постачальником;
ввіз усіх партій товарів через той самий митний орган;
постачання всіх партій товарів у термін, що не перевищує
шести місяців з дати прийняття митної декларації або закінчення
термінів на її подачу у відношенні першої партії.
Стаття 127
Підтвердження походження товару
На посвідчення походження товару з даної країни митний орган
вправі вимагати представлення сертифіката про походження товару.
При вивезенні товарів з митної території держави сертифікат
про походження товару в тих випадках, коли він необхідний і це
зафіксовано у відповідних контрактах, у національних правилах
країни ввезення або передбачено міжнародними зобов'язаннями
держави, видається уповноваженим на це органом.
При ввезенні товару на митну територію держави сертифікат про
походження товару представляється в обов'язковому порядку:
на товари, що походять з країн, яким національне
законодавство надає преференції за митним тарифом;
на товари, ввезення яких з даної країни регулюється
кількісними обмеженнями (квотами) або іншими заходами регулювання
зовнішньоекономічної діяльності;
якщо це передбачено міжнародними угодами, а також
національним законодавством в галузі охорони навколишнього
природного середовища, здоров'я населення, захисту прав
вітчизняних споживачів, суспільного порядку, державної безпеки й
інших життєво важливих інтересів;
у випадках, коли в документах, що представляються для митного
оформлення, відомості про походження товарів відсутні або в
митного органу є підстави думати, що декларуються недостовірні
відомості про походження товарів.
Стаття 128
Сертифікат про походження товару
Сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити
про те, що зазначений товар походить з відповідної країни і
повинен містити:
а) письмову заяву відправника про те, що товар відповідає
відповідному критерію походження;
б) письмове посвідчення компетентного органу країни
вивезення, що видав сертифікат про те, що представлені в
сертифікаті відомості відповідають дійсності.
Сертифікат про походження товару надається разом з митною
декларацією й іншими документами, що представляються при митному
оформленні. При втраті сертифіката приймається його офіційно
завірений дублікат.
У випадку виникнення сумнівів щодо бездоганності сертифіката
або відомостей, що містяться в ньому, включаючи відомості про
країну походження товару, митний орган може звернутися до органів,
що видали сертифікат, або до компетентних організацій країни,
зазначеної як країна походження товару, із проханням повідомити
додаткові або уточнюючі відомості.
Товар не вважається таким, що походить з даної країни доти,
поки не буде представлений у випадках, встановлених цими Основами
і національним законодавством, належним чином оформлений
сертифікат походження або інформація за запитом.
Стаття 129
Підстава для відмовлення у випуску товару
Митний орган може відмовити у випуску товару через митний
кордон лише при наявності достатніх підстав думати, що він
походить із країни, товари якої не підлягають випуску відповідно
до національного законодавства і міжнародних угод, учасницею яких
є держава.
Ненадання належним чином оформленого сертифіката або
відомостей про походження товару не є підставою для відмови у
випуску товару через митний кордон.
Стаття 130
Додаткові положення, що відносяться до визначення
країни походження товару
При визначенні країни походження товару, походження енергії,
що використовується для його виробництва, машин, устаткування і
інструментів не враховується.
Особливості визначення країни походження товару, ввезеного на
митну територію держави з третіх країн, включаючи порядок
застосування правила "прямого відвантаження і безпосередньої
закупівлі", а також ввезеного з територій вільних митних зон і
вільних складів, розташованих на території держави, встановлюються
національним законодавством.
РОЗДІЛ V
МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ
Глава 24
Загальні положення
Стаття 131
Порядок виробництва митного оформлення
Митне оформлення проводиться в порядку, обумовленому цими
Основами і національним законодавством.
Стаття 132
Місце і час виробництва митного оформлення
Митне оформлення проводиться у визначених для цього місцях у
зоні діяльності митного органу, у якому знаходиться відправник або
одержувач товарів або їх структурний підрозділ, і під час роботи
митного органу.
На прохання зацікавленої особи, за її рахунок і за згодою
митного органу митне оформлення може проводитися в інших місцях і
поза часом роботи митного органу.
Національним законодавством може бути встановлено, що митне
оформлення окремих категорій товарів і транспортних засобів може
проводитися тільки визначеними митними органами.
Стаття 133
Присутність повноважних осіб і їхніх
представників при митному оформленні
Особи, що володіють повноваженнями у відношенні товарів і
транспортних засобів, і їхні представники вправі бути присутніми
при митному оформленні.
На вимогу митного органу зазначені особи і їх представники
зобов'язані бути присутніми при митному оформленні і сприяти
посадовим особам митних органів у здійсненні митного оформлення.
Стаття 134
Митне оформлення і контроль інших
державних органів
У випадках, передбачених національним законодавством, митне
оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через
митний кордон держави, може бути довершено тільки після здійснення
ветеринарного, фітосанітарного, екологічного і інших видів
державного контролю.
Порядок проведення інших видів державного контролю у
відношенні товарів і транспортних засобів, що переміщуються через
митний кордон держави, визначається національним законодавством.
Стаття 135
Користування і розпорядження товарами і транспортними
засобами, щодо яких митне оформлення не довершене
Ніхто не вправі користуватися і розпоряджатися товарами і
транспортними засобами, щодо яких митне оформлення не довершене,
за винятком випадків, передбачених цими Основами і національним
законодавством.
Національним законодавством можуть встановлюватися умови і
накладатися обмеження на користування і розпорядження товарами і
транспортними засобами, щодо яких митне оформлення не довершене.
Стаття 136
Початок митного оформлення
Митне оформлення починається не пізніше 30 хвилин після того,
як посадова особа митного органу заявила про свою готовність до
здійснення митного оформлення щодо конкретних товарів і
транспортних засобів, при дотриманні порядку здійснення попередніх
операцій, передбачених цими Основами і національним
законодавством.
Стаття 137
Спрощений порядок митного оформлення
При ввезенні на митну територію держави і вивезенні з цієї
території товарів, необхідних при стихійних лихах, аваріях,
катастрофах; живих тварин; швидкопсувних товарів; радіоактивних
матеріалів; повідомлень і інших матеріалів для цілей масової
інформації; товарів, що направляються на адресу вищих органів
законодавчої, виконавчої і судової влади держави, і інших подібних
товарів їхнє митне оформлення проводиться в спрощеному вигляді і
пріоритетному порядку.
Випадки й умови застосування спрощеного порядку митного
оформлення визначаються національним законодавством.
Стаття 138
Вантажні й інші операції з товарами і транспортними засобами,
необхідні для митного оформлення
За вимогою митного органу особа, що переміщує товари через
митний кордон держави, перевізник, власник складу і (або) інша
особа, що володіє повноваженнями щодо товарів і транспортних
засобів, зобов'язані зробити транспортування, зважування або інше
визначення кількості товарів, навантаження, вивантаження,
перевантаження, виправлення ушкодженого упакування, розкриття
упакування, упакування або переупаковку товарів і транспортних
засобів, що підлягають митному оформленню, а також розкриття
приміщень, ємностей і інших місць, де можуть знаходитися такі
товари і транспортні засоби.
В інших випадках, якщо митне оформлення щодо даних товарів і
транспортних засобів не довершено, зазначені операції можуть
проводитися тільки з дозволу митного органу.
Вантажні й інші операції з товарами і транспортними засобами
не повинні спричинити для митного органу яких-небудь додаткових
витрат.
Стаття 139
Взяття проб і зразків товарів з метою митного оформлення
З метою митного оформлення митні органи вправі брати проби і
зразки товарів і проводити їх дослідження (експертизу).
Проби і зразки товарів, що знаходяться під митним контролем,
з дозволу митного органу можуть стягуватися також особами, що
володіють повноваженнями щодо товарів, їхніми представниками і
іншими органами державного контролю з метою здійснення митного
оформлення.
Проби і зразки беруться в мінімальних кількостях, що
забезпечують можливість дослідження цих проб і зразків.
Про взяття проб і зразків товарів, що знаходяться під митним
контролем, складається акт за формою, яка встановлюється митними
органами.
Особи, що володіють повноваженнями щодо товарів, і їх
представники вправі бути присутніми при взятті проб і зразків
товарів посадовими особами митних органів і інших органів
державного контролю. Посадові особи митних органів присутні при
взятті проб і зразків товарів іншими органами державного контролю,
а також особами, що володіють повноваженнями у відношенні товарів,
і їхніми представниками. Зазначені особи і їх представники
зобов'язані сприяти посадовим особам митних органів при взятті
ними проб і зразків товарів, у тому числі здійснювати за свій
рахунок вантажні й інші операції, необхідні для взяття проб і
зразків.
Під час відсутності осіб, що володіють повноваженнями щодо
товарів, і їхніх представників проби і зразки товарів можуть
стягуватися митними органами у випадку неявки таких осіб після
закінчення десяти днів після надання товарів, а також за обставин,
що не терплять зволікання. При такому взятті проб і зразків
товарів присутні не зацікавлені в результаті їхнього дослідження
фізичні особи.
Особи, що володіють повноваженнями щодо товарів, і їхні
представники вправі знайомитися з результатами проведеного
дослідження взятих у них проб і зразків товарів. Митні органи
мають бути поінформовані про результати проведеного дослідження
проб і зразків товарів, взятих іншими органами державного
контролю.
Митні органи не відшкодовують яких-небудь витрат, що виникли
в особи в результаті взяття проб і зразків товарів. Витрати на
дослідження проб і зразків товарів, що виникли в митних органів і
митних лабораторій, особою не відшкодовуються, за винятком
випадків, якщо таке дослідження проводиться з ініціативи
зазначеної особи.
Порядок взяття проб і зразків товарів, терміни і порядок їх
дослідження, а також розпорядження ними встановлюються митними
органами.
Глава 25
Попередні операції
Стаття 140
Попередні операції
До попередніх операцій відносяться всі дії, що стосуються
митної справи передують основному митному оформленню і поміщенню
товарів і транспортних засобів під визначений митний режим.
Стаття 141
Основне призначення попередніх операцій
Попередні операції покликані полегшити і прискорити
виробництво основного митного оформлення товарів і транспортних
засобів і їхнє поміщення під визначений митний режим.
При попередніх операціях митні органи роблять попереднє митне
оформлення, спрямоване на недопущення ввезення на митну територію
держави і вивезення з цієї території товарів і транспортних
засобів, заборонених до такого ввезення і вивезення, а також
ідентифікацію товарів і транспортних засобів для митних цілей.
Стаття 142
Повідомлення митних органів про перетинання митного
кордону держави або про намір вивезти товари і
транспортні засоби за межі митної
території держави
При ввезенні товарів і транспортних засобів на митну
територію держави, а також при ввезенні товарів і транспортних
засобів із території вільних митних зон і з вільних складів на
іншу частину митної території держави перевізник повідомляє митний
орган про перетинання митного кордону держави.
При вивезенні товарів і транспортних засобів за межі митної
території держави особа, що переміщує товари і транспортні засоби,
попередньо повідомляє митні органи про намір вивезти ці товари і
транспортні засоби. Митний орган вправі зареєструвати таке
повідомлення і призначити час і місце, куди товари і транспортні
засоби повинні прибути для здійснення подальшого митного
оформлення. Якщо особа, що переміщує товари, не робить зазначеного
повідомлення, то такий обов'язок покладається на перевізника.
Положення цієї статті не застосовуються до морських, річкових
і повітряних суден, що перетинають митну територію держави без
зупинки в порту або аеропорті, розташованому на території цієї
держави.
Стаття 143
Доставка товарів, транспортних засобів і документів
на них у місце, обумовлене митним органом
Після подачі повідомлення, зазначеного в статті 142 цих
Основ, перевізник зобов'язаний доставити товари, транспортні
засоби і документи на них без якої-небудь зміни їхнього упакування
або стану, крім змін внаслідок природного зносу або втрати при
нормальних умовах транспортування і збереження, без використання в
яких-небудь інших цілях, крім доставки, і по встановлених
маршрутах у визначене митним органом місце і знаходитися в цьому
місці після прибуття.
Доставка товарів, транспортних засобів і документів на них
повинна бути зроблена в терміни, встановлені митним органом
відповідно до звичайних термінів доставки, виходячи з можливостей
транспортного засобу, встановленого маршруту й інших умов
перевезення.
Стаття 144
Заходи, прийняті внаслідок аварії
або дії непереборної сили
Якщо при доставці товарів, транспортних засобів і документів
на них перевізник не може виконати обов'язки, передбачені статтею
143 цих Основ, внаслідок аварії або дії непереборної сили, він
зобов'язаний вжити усіх заходів для забезпечення схоронності і
недопущення якого-небудь недозволеного використання товарів і
транспортних засобів, негайно повідомити в найближчий митний орган
про ці обставини, про місце перебування товарів і транспортних
засобів. Митний орган визначає, які заходи мають бути вжиті в
цьому випадку для забезпечення митного контролю.
Митні органи не відшкодовують перевізникові витрат, понесених
у зв'язку з вживанням заходів, передбачених цією статтею.
Положення цієї статті застосовуються також до випадків, коли
морські, річкові і повітряні судна, згадані в частині третій
статті 142 цих Основ, здійснюють змушену зупинку або посадку на
території держави.
Стаття 145
Представлення товарів і транспортних засобів
у місці доставки
У місці доставки товари і транспортні засоби представляються,
а документи на них вручаються митному органу. Представлення
виражається в повідомленні про прибуття товарів і транспортних
засобів не пізніше 30 хвилин після їхнього прибуття, а у випадку
прибуття товарів і транспортних засобів поза часом роботи митного
органу - не пізніше 30 хвилин після настання часу початку роботи
цього органу.
На вимогу митного органу представлені товари і транспортні
засоби фактично пред'являються цьому органу.
Після представлення товарів з дозволу митного органу особи,
що володіють повноваженнями у відношенні товарів, і їхні
представники можуть брати проби і зразки товарів з метою поміщення
їх під митний режим.
Товари і транспортні засоби, що прибули в місце призначення
поза часом роботи митного органу, мають бути розміщені в зоні
митного контролю.
Залишення транспортних засобів і товарів без догляду, зміна
місця стоянки, вивантаження і перевантаження товарів, зміна
первісного місця перебування товарів, висаджування пасажирів,
розкриття упакування, упакування або переупаковка товарів, зміна,
видалення або знищення засобів ідентифікації допускаються тільки з
дозволу митного органу.
Порушення положень частини п'ятої цієї статті не тягне
відповідальності перевізника тільки у випадку, якщо він доведе, що
існувала реальна загроза життю і здоров'ю пасажирів і екіпажу
транспортного засобу, погроза знищення, безповоротної втрати або
істотного псування товарів і транспортного засобу.
Про обставини, що викликали порушення зазначених положень,
перевізник негайно повідомляє митний орган.
Митний орган вправі в будь-який час зажадати негайного
виконання дій, передбачених частиною п'ятою цієї статті, або
їхнього виконання у встановлений цим органом термін. Усі додаткові
витрати, що виникли в перевізника внаслідок дій або обставин,
передбачених положеннями дійсної статті, митними органами не
відшкодовуються.
Стаття 146
Коротка декларація
До поміщення товарів і транспортних засобів під визначений
митний режим може застосовуватися коротка декларація.
Форма короткої декларації і перелік відомостей, що підлягають
вказівці в ній, встановлюються митними органами.
З дозволу митного органу в якості короткої декларації можуть
використовуватися транспортні, комерційні й інші документи, у тому
числі складені іноземними мовами, якими володіють посадові особи
митного органу, якщо в цих документах є відомості, про які йде
мова в частині другій цієї статті.
Коротка декларація подається перевізником одночасно з
наданням товарів і транспортних засобів або з дозволу митного
органу не пізніше наступного робочого дня після надання товарів і
транспортних засобів.
Коротка декларація не подається, якщо товари протягом
зазначеного терміну поміщаються під визначений митний режим.
За відсутності представника, спеціально уповноваженого
перевізником на подачу короткої декларації, таким для митних цілей
є капітан, водій або інша фізична особа, що керує транспортним
засобом.
Представник перевізника зобов'язаний сприяти митним органам в
оформленні короткої декларації.
Стаття 147
Відповідальність перед митними органами
при попередніх операціях
До поміщення товарів і транспортних засобів під визначений
митний режим усю відповідальність за ці товари і транспортні
засоби перед митними органами, включаючи сплату митних платежів,
несе перевізник, за винятком випадку у відношенні товарів,
згаданого в частині другій статті 142, а також інших випадків,
передбачених цими Основами.
Глава 26
Тимчасове зберігання
Стаття 148
Тимчасове зберігання
Товари і транспортні засоби з моменту представлення митному
органу і до їхнього випуску або надання особі в розпорядження
відповідно до обраного митного режиму знаходяться на тимчасовому
зберіганні під митним контролем.
Стаття 149
Місця тимчасового зберігання
Тимчасове зберігання здійснюється в спеціально виділених і
обладнаних приміщеннях або інших місцях (складах тимчасового
зберігання).
Склади тимчасового зберігання можуть засновуватися митними
органами або вітчизняними особами.
Стаття 150
Ліцензія на встановлення складу
тимчасового зберігання
Склад тимчасового зберігання може засновуватися за наявності
ліцензії митного органу. Ліцензія не потрібна, якщо засновником
складу тимчасового зберігання є митний орган.
Порядок розгляду заяви і видачі ліцензії на встановлення
складу тимчасового зберігання і термін її дії визначаються
національним законодавством.
За видачу ліцензії на встановлення складу тимчасового
зберігання стягується збір у розмірі, обумовленому національним
законодавством.
Ліцензія на встановлення складу тимчасового зберігання може
бути анульована або відкликана митними органами.
Ліцензія анулюється, якщо вона не могла бути видана на
підставі встановленого порядку заявникові або вона була видана на
основі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне
значення для ухвалення рішення про її видачу. Рішення про
анулювання діє з дати видачі ліцензії.
Ліцензія відкликається, якщо власник складу не дотримується
вимог цих Основ і національного законодавства. Відкликання діє з
дати ухвалення рішення про відкликання.
При анулюванні або відкликанні ліцензії збір за її видачу
поверненню не підлягає.
Стаття 151
Типи складів тимчасового зберігання
Склади тимчасового зберігання можуть бути відкритого типу,
тобто доступними для використання будь-якими особами, і закритого
типу, тобто призначеними для зберігання товарів визначених осіб.
Склади тимчасового зберігання, які засновують митні органи, є
складами відкритого типу.
Склади тимчасового зберігання закритого типу можуть
засновуватися в тому випадку, якщо є достатні підстави для
недоцільності встановлення складу відкритого типу.
Стаття 152
Товари, що можуть бути поміщені на склад
тимчасового зберігання
На складі тимчасового зберігання можуть міститися будь-які
товари. Товари, що можуть заподіяти шкоду іншим товарам або такі
що потребують особливих умов зберігання, повинні зберігатися в
спеціально пристосованих приміщеннях складу тимчасового
зберігання.
Стаття 153
Взаємини власника складу тимчасового зберігання з особами,
що поміщають товари і транспортні засоби на склад
Взаємини власника складу тимчасового зберігання з особами, що
поміщають товари і транспортні засоби на склад, ґрунтуються на
договірній основі.
Взаємини митних органів, що є власниками складів тимчасового
зберігання, з особами, що поміщають товари і транспортні засоби на
склад, здійснюються відповідно до цих Основ і національного
законодавства.
Стаття 154
Документи, необхідні для поміщення товарів і транспортних
засобів на склад тимчасового зберігання
При поміщенні товарів і транспортних засобів на склад
тимчасового зберігання митні органи вимагають, як правило, лише
документи, що дозволяють ідентифікувати товари і транспортні
засоби, у тому числі складені іноземними мовами, якими володіють
посадові особи митного органу.
Стаття 155
Обов'язки власника складу тимчасового зберігання
Власник складу тимчасового зберігання зобов'язаний:
облаштувати склад належним чином з метою забезпечення митного
контролю;
виключити можливість вилучення крім митного контролю зі
складу товарів і транспортних засобів, що знаходяться на
зберіганні;
не ускладнювати здійснення митного контролю;
вести облік і надавати митному органу звітність про товари,
що зберігаються, і транспортні засоби у порядку, обумовленому
митними органами;
забезпечити неможливість доступу третіх осіб до товарів і
транспортних засобів, що зберігаються;
обладнати за необхідності склад подвійними замикаючими
пристроями, один з яких повинен перебувати у віданні митного
органу;
дотримуватися умови ліцензії на встановлення складу
тимчасового зберігання і виконувати вимоги митних органів,
включаючи забезпечення доступу до збережених товарів і
транспортних засобів посадових осіб митних органів у будь-який час
за їхньою вимогою.
Стаття 156
Додаткові права митних органів щодо складів
тимчасового зберігання
Митні органи можуть встановлювати обов'язкові вимоги до
конструкції, облаштованості і місця розташування складів
тимчасового зберігання.
Митні органи вправі визначати перелік товарів, що можуть
зберігатися тільки на складах тимчасового зберігання, власниками
яких є митні органи.
Стаття 157
Відповідальність за сплату
митних платежів
Відповідальність перед митними органами за сплату митних
платежів щодо товарів і транспортних засобів, що зберігаються на
складі тимчасового зберігання, несе власник складу, за винятком
випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.
Якщо договором власника складу тимчасового збереження з
особою, що поміщає товари і транспортні засоби на склад,
передбачено, що відповідальність за сплату митних платежів несе ця
особа, то власник такого складу несе солідарну відповідальність із
зазначеною особою за сплату митних платежів.
Якщо власником складу тимчасового зберігання є митний орган,
відповідальність за сплату митних платежів несе особа, що
помістила товари і транспортні засоби на склад тимчасового
зберігання, а за відсутності такої особи - особа, що є власником
або власником товарів і транспортних засобів.
Стаття 158
Терміни тимчасового зберігання
Терміни тимчасового зберігання встановлюються митним органом
виходячи з часу, необхідного на подачу митної декларації,
характеру товару і використовуваного транспортного засобу.
Встановлені терміни можуть продовжуватися митним органом.
Загальний термін перебування товарів і транспортних засобів
на складі тимчасового збереження не може перевищувати двох
місяців, за винятком випадків, передбачених іншими статтями цих
Основ і національним законодавством.
Митні органи можуть встановлювати більш короткі граничні
терміни зберігання товарів окремих категорій.
Стаття 159
Операції з товарами, що знаходяться на складі
тимчасового зберігання
Товари, що знаходяться на складі тимчасового зберігання,
можуть:
оглядатися і вимірятися власником складу тимчасового
зберігання, іншою особою, що володіє повноваженнями щодо товарів,
і їхніми представниками. З дозволу митного органу можуть братися
проби і зразки товарів;
піддаватися операціям, що необхідні для забезпечення їхньої
схоронності в незмінному стані, включаючи виправлення ушкодженої
упаковки.
Глава 27
Митний агент
Стаття 160
Митний агент
Митним агентом (брокером, посередником) може бути створене
відповідно до національного законодавства підприємство,
організація, установа, що володіють правами юридичної особи і
отримали ліцензію митного органу на здійснення діяльності в якості
митного агента. Митний агент здійснює свою діяльність відповідно
до цих Основ і національного законодавства.
Відносини митного агента з особою-представником ґрунтуються
на основі договору.
Стаття 161
Ліцензія на здійснення діяльності в якості митного агента
Для одержання ліцензії, що дає право на здійснення діяльності
в якості митного агента, необхідно:
1) мати в штаті фахівця з митного оформлення, який одержав
кваліфікаційний атестат;
2) мати матеріально-технічне оснащення, достатнє для
здійснення діяльності в якості митного агента;
3) мати умови, що забезпечують ведення обліку і звітності, що
точно і повно відображають операції з товарами, які підлягають
митному контролю;
4) відповідати іншим вимогам, що встановлені національним
законодавством.
Порядок видачі ліцензії на здійснення діяльності в якості
митного агента і термін її дії визначаються національним
законодавством.
Ліцензія може бути анульована митними органами, якщо вона не
могла бути видана заявникові на підставі встановленого порядку або
вона була видана на основі неповних або недостовірних відомостей,
що мали істотне значення для ухвалення рішення про її видачу.
Рішення про анулювання діє з дати видачі ліцензії.
Ліцензія може бути відкликана митними органами у випадку:
1) невиконання обов'язків митного агента;
2) здійснення правопорушення в сфері митної справи;
3) заподіяння неправомірного істотного збитку особі, що
представляється, у тому числі шляхом незаконного використання
відомостей, які є комерційною таємницею або конфіденційною
інформацією, що встановлено судом;
4) визнання митного агента неспроможним або оголошення ним
про свою неспроможність;
5) користування послугами фахівця, що не має або позбавленого
кваліфікаційного атестата, фахівця, кваліфікаційний атестат якого
анульований, відкликаний або визнаний недійсним, або фахівця, дія
кваліфікаційного атестата якого припинена;
6) порушення податкового законодавства держави. Відкликання
діє з дати ухвалення рішення про відкликання. Повторна заява про
видачу ліцензії може бути розглянута по закінченні двох років із
дня винесення рішення про анулювання або відкликання ліцензії за
умови усунення причин, що послужили підставою для її анулювання
або відкликання.
Дія ліцензії може бути припинена за наявності достатніх
підстав думати, що митний агент зловживає своїми правами.
Призупинення дії ліцензії проводиться митними органами на термін
до трьох місяців.
Стаття 162
Права й обов'язки митного агента
Митний агент вправі від власного імені здійснювати будь-які
операції по митному оформленню і виконувати інші посередницькі
функції в галузі митної справи за рахунок і за дорученням особи,
що представляється.
При здійсненні митного контролю і митного оформлення митний
агент виконує всі обов'язки і несе відповідальність, так ніби він
самостійно переміщує товари через митний кордон держави.
Права, обов'язки і відповідальність митного агента по
відношенню до митних органів не можуть бути обмежені договором з
особою, що представляється.
Стаття 163
Фахівець з митного оформлення
Правом здійснювати дії по митному оформленню від імені
митного агента володіє фахівець, що має кваліфікаційний атестат
митного органу.
При здійсненні дій по митному оформленню від імені митного
агента фахівцем, згаданим у частині першій цієї статті,
вважається, що цей фахівець уповноважений на те митним агентом,
якщо митний агент не доведе зворотного.
Митний агент не може обмежити обов'язки фахівця з митного
оформлення стосовно митних органів.
Порядок видачі кваліфікаційного атестата, термін його дії, а
також вимоги до фахівців з митного оформлення визначаються
національним законодавством.
Кваліфікаційний атестат фахівця з митного оформлення може
бути анульований митними органами, якщо такий атестат не міг бути
виданий на підставі встановленого порядку заявникові або він був
виданий на основі неповних або недостовірних відомостей, що мали
істотне значення для ухвалення рішення про видачу атестата.
Рішення про анулювання діє з дати видачі кваліфікаційного
атестата.
Кваліфікаційний атестат фахівця з митного оформлення може
бути відкликаний митними органами у випадку, якщо фахівець:
1) неодноразово не виконав свої обов'язки перед митними
органами;
2) неодноразово порушував або не виконував вимоги
законодавчих і інших правових актів у митній справі;
3) визнаний винним у підробці документів, здійсненні
розкрадання, в хабарництві, а також у випадку здійснення
правопорушень у галузі митної справи;
4) неправомірно завдав істотної шкоди особі-представнику, у
тому числі шляхом незаконного використання відомостей, які є
комерційною таємницею або конфіденційною інформацією, що
встановлено судом;
5) порушив податкове законодавство держави.
Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.
У випадку визнання митного агента неспроможним або оголошення
ним про свою неспроможність кваліфікаційні атестати його фахівців
автоматично визнаються недійсними.
Фахівець з митного оформлення може бути позбавлений
кваліфікаційного атестата за рішенням суду.
Повторна заява про видачу кваліфікаційного атестата може бути
розглянута після закінчення шести місяців з дня його анулювання,
відкликання або визнання недійсним за умови усунення причин, що
послужили підставою для цього, або після закінчення терміну,
визначеного судом.
Дія кваліфікаційного атестата може бути припинена за
наявності достатніх підстав для сумніву в сумлінності здійснення
фахівцем з митного оформлення своїх обов'язків.
Призупинення дії кваліфікаційного атестата проводиться
митними органами на термін до двох місяців.
Стаття 164
Збори за видачу ліцензії, кваліфікаційного атестата
і поновлення їхньої дії
За видачу ліцензії на здійснення діяльності в якості митного
агента, кваліфікаційного атестата фахівця з митного оформлення, а
також за поновлення дії ліцензії і кваліфікаційного атестата
стягуються збори в розмірах, обумовлених національним
законодавством.
При анулюванні, відкликанні або призупиненні дії ліцензії на
здійснення діяльності в якості митного агента, анулюванні,
відкликанні, визнанні недійсним, призупиненні дії або позбавленні
за рішенням суду кваліфікаційного атестата фахівця з митного
оформлення збори за видачу ліцензії, атестата або за поновлення
їхньої дії поверненню не підлягають.
Стаття 165
Відношення митного агента і його працівників до інформації,
отриманої від особи, яку вони представляють
Інформація, отримана митним агентом і його працівниками від
особи, яку вони представляють, для митних цілей, може
використовуватися винятково в цих цілях.
Інформація, що складає комерційну, банківську або іншу
охоронювану законом таємницю, а також конфіденційна інформація
особи, що представляється, не повинні розголошуватися,
використовуватися митним агентом і його працівниками у власних
цілях, передаватися третім особам, а також державним органам (крім
митних органів), за винятком випадків, обумовлених національним
законодавством.
Глава 28
Митний перевізник
Стаття 166
Митний перевізник
Митним перевізником може бути організація, підприємство,
створене відповідно до національного законодавства, яке має права
юридичної особи і ліцензію митних органів на здійснення діяльності
в якості митного перевізника.
Митний перевізник здійснює свою діяльність у відповідності з
цими Основами і національним законодавством.
Взаємини митного перевізника з відправником товарів і
документів на них ґрунтуються на договірній основі.
Стаття 167
Ліцензія на здійснення діяльності
в якості митного перевізника
Для одержання ліцензії, що дає право на здійснення діяльності
як митного перевізника, необхідно:
1) мати транспортні засоби, устаткування яких відповідає
обумовленим митними органами вимогам, спрямованим на забезпечення
дотримання митного законодавства;
2) мати у власності або в повному господарському веденні або
орендувати на термін не менш трьох років таку кількість належно
обладнаних транспортних засобів, що забезпечувало б прибуття
протягом 24 годин хоча б одного транспортного засобу в місце
митного оформлення в регіоні діяльності митного органу, у якому
митний перевізник зареєстрований;
3) відповідати іншим вимогам, встановленим національним
законодавством.
Порядок видачі ліцензії на здійснення діяльності в якості
митного перевізника і термін її дії визначаються національним
законодавством.
Ліцензія на здійснення діяльності в якості митного
перевізника може бути анульована або відкликана або її дія може
бути припинена митними органами.
Ліцензія анулюється, якщо вона не могла бути видана на
підставі встановленого порядку заявникові або вона була видана на
підставі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне
значення для ухвалення рішення про її видачу. Рішення про
анулювання діє з дати видачі ліцензії.
Ліцензія відзивається у випадку:
1) кількаразового невиконання обов'язків митним перевізником,
включаючи необґрунтовані відмови в перевезенні товарів і
документів на них, використання не обладнаних належним чином
транспортних засобів і встановлення плати за перевезення, що не
відповідає середній вартості послуг, що надаються;
2) здійснення правопорушень в галузі митної справи;
3) заподіяння неправомірної істотної шкоди відправнику
товарів і документів на них, у тому числі шляхом незаконного
використання відомостей, що складають комерційну таємницю або
конфіденційну інформацію, що встановлено судом;
4) визнання митного перевізника неспроможним або оголошення
ним про свою неспроможність.
Відкликання діє з дати ухвалення рішення про відкликання.
Повторна заява про видачу ліцензії може бути розглянута після
закінчення одного року з дня винесення рішення про анулювання або
відкликання ліцензії за умови усунення причин, що послужили
підставою для її анулювання або відкликання.
Дія ліцензії може бути припинена на термін до трьох місяців
за наявності достатніх підстав думати, що митний перевізник
зловживає своїми правами.
За видачу ліцензії на здійснення діяльності в якості митного
перевізника, а також за поновлення її дії стягуються збори в
розмірах, обумовлених національним законодавством.
При анулюванні або відкликанні ліцензії або призупиненні її
дії збори за видачу ліцензії і за поновлення її дії поверненню не
підлягають.
Стаття 168
Реєстрація митних перевізників і
надання інформації про них
Митний орган реєструє митних перевізників, що мають намір
виконувати такі функції в регіоні діяльності даного митного
органу.
Реєстрація здійснюється на основі заяви митного перевізника.
Зазначений митний орган надає для загальнодоступного
ознайомлення перелік зареєстрованих митних перевізників.
Стаття 169
Відношення митного перевізника і його працівників до
інформації, отриманої від відправника товарів і
документів на них
Отримана від відправника товарів і документів на них
інформація, що складає комерційну, банківську або іншу охоронювану
законом таємницю, а також конфіденційна інформація не повинні
розголошуватися, використовуватися митним перевізником і його
працівниками у власних цілях, передаватися третім особам, а також
державним органам (крім митних органів), за винятком випадків,
передбачених національним законодавством.
Глава 29
Декларування
Стаття 170
Декларування товарів і транспортних засобів
Товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний
кордон держави, товари і транспортні засоби, митний режим яких
змінюється, а також інші товари і транспортні засоби у випадках,
обумовлених національним законодавством, підлягають декларуванню в
митному органі.
Стаття 171
Форма декларування
Декларування проводиться шляхом заяви за встановленою формою
(письмовою, усною, шляхом електронної передачі даних або інше)
точних відомостей про товари і транспортні засоби, про їх митний
режим й інших відомостей, необхідних для митних цілей.
Форма і порядок декларування, а також перелік відомостей,
необхідних для митних цілей, визначаються митними органами.
Стаття 172
Місце декларування
Товари декларуються в митному органі, у якому проводиться
митне оформлення товарів. Транспортні засоби, товари, що
перевозять, декларуються одночасно з товарами, за винятком
випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
Морські, річкові і повітряні судна декларуються в порту або
аеропорту прибуття на митну територію держави або в порту або
аеропорту відправлення з митної території держави.
Порожні транспортні засоби і транспортні засоби, що
перевозять пасажирів, декларуються при перетинанні митного кордону
держави.
Стаття 173
Терміни подання митної декларації
Митна декларація подається в терміни, що встановлюються
митними органами. Ці терміни не можуть перевищувати 15 днів з дати
представлення товарів і транспортних засобів, що перевозять
товари, митному органу.
При переміщенні через митний кордон держави фізичними особами
товарів з некомерційною метою у ручній поклажі і супровідному
багажі митна декларація подається одночасно з представленням
товарів.
Порожні транспортні засоби, що в'їжджають на митну територію
держави і транспортні засоби, що перевозять пасажирів,
декларуються не пізніше трьох годин після перетинання митного
кордону держави, а транспортні засоби, що виїжджають - не пізніше
ніж за три години до перетинання митного кордону.
Зазначені терміни можуть продовжуватися в порядку і на
умовах, обумовлених митними органами.
Стаття 174
Декларант
Декларантом може бути особа, що перемішує товари і
транспортні засоби, або митний агент.
Декларантом може бути тільки вітчизняна особа, за винятком
випадків переміщення через митний кордон держави фізичними особами
товарів з некомерційною метою і інших випадків, обумовлених
митними органами.
Декларант виконує всі обов'язки і несе в повному обсязі
відповідальність, передбачену національним законодавством,
незалежно від того, чи є він особою, що переміщує товари і
транспортні засоби через митний кордон держави, або митним
агентом.
Стаття 175
Обов'язки і права декларанта
При декларуванні товарів і транспортних засобів декларант
зобов'язаний:
зробити декларування товарів і транспортних засобів
відповідно до порядку, передбаченого цими Основами і національним
законодавством;
на вимогу митних органів пред'явити декларовані товари і
транспортні засоби;
представити митним органам документи і додаткові відомості,
необхідні для митних цілей;
сплатити митні платежі;
надавати митним органам сприяння у здійсненні митного
оформлення, у тому числі шляхом здійснення необхідних вантажних і
інших операцій.
Крім інших прав, передбачених цими Основами, до подачі митної
декларації декларант вправі під митним контролем оглядати і
вимірювати товари і транспортні засоби, з дозволу митних органів
брати проби і зразки товарів.
Окрема митна декларація на проби і зразки товарів не
подається за умови, що вони будуть охоплені митною декларацією, що
подається у відношенні товарів.
Стаття 176
Документи і додаткові відомості, необхідні
для митних цілей
Надання митної декларації має супроводжуватися представленням
митним органам документів, необхідних для митних цілей.
Митні органи вправі запросити додаткові відомості з метою
перевірки інформації, що міститься в митній декларації, наданих
документах, і для інших митних цілей.
Перелік зазначених документів і додаткових відомостей
визначається митними органами.
Митні органи вправі встановлювати терміни для надання
відсутніх документів і відомостей.
З дозволу митних органів можуть бути надані документи,
складені на іноземних мовах, якими володіють посадові особи митних
органів.
Стаття 177
Прийняття митної декларації
Подана митна декларація приймається митними органами.
Прийняття митної декларації оформляється в порядку, обумовленому
митними органами.
З моменту оформлення прийняття митної декларації вона стає
документом, що свідчить про факти, які мають юридичне значення.
Митні органи не вправі відмовити в прийнятті митної
декларації.
Стаття 178
Зміна, доповнення і вилучення митної декларації
З дозволу митних органів відомості, зазначені в митній
декларації, можуть бути змінені або доповнені, а подана митна
декларація може бути вилучена.
Зміна, доповнення або вилучення може проводитися тільки до:
початку перевірки митної декларації;
початку огляду товарів і транспортних засобів;
встановлення митними органами невірогідності зазначених
відомостей.
Зміна або доповнення митної декларації не може розширювати
або звужувати сферу її дії.
Посадові особи митних органів не вправі з власної ініціативи,
за дорученням або на прохання особи заповнювати письмову митну
декларацію, змінювати або доповнювати відомості, зазначені в
митній декларації, за винятком внесення в неї тих відомостей, які
віднесені до компетенції митних органів, а також зміни або
доповнення кодованих відомостей, що використовуються для машинної
обробки, якщо такі відомості в некодованому вигляді є в митній
декларації.
Стаття 179
Тимчасова або неповна декларація
Якщо декларант у силу особливих причин не може подати повну
митну декларацію, то митні органи в порядку, обумовленому
національним законодавством, вправі дозволити подання тимчасової
або неповної митної декларації за умови, що тимчасова або неповна
митна декларація містить основні відомості, необхідні для митних
цілей, і що відсутні відомості будуть представлені в терміни, що
встановлюються митними органами.
Стаття 180
Періодична митна декларація
При регулярному переміщенні тих самих товарів і транспортних
засобів тією самою особою митний орган може дозволити подачу
однієї митної декларації на всі товари і транспортні засоби, що
переміщуються через митний кордон держави протягом визначеного
часу.
Випадки і порядок подачі періодичної митної декларації
визначаються митними органами.
Стаття 181
Спрощений порядок декларування товарів
і транспортних засобів
З метою вдосконалювання митного оформлення митні органи
вправі встановлювати спрощений порядок декларування товарів і
транспортних засобів.
РОЗДІЛ VI
МИТНИЙ КОНТРОЛЬ
Глава 30
Загальні положення
Стаття 182
Проведення митного контролю і його форми
Митний контроль проводиться посадовими особами митних органів
шляхом перевірки документів і відомостей, необхідних для митних
цілей; митного огляду (огляду товарів і транспортних засобів,
особистого огляду як виняткової форми митного контролю); обліку
товарів і транспортних засобів; усного опитування фізичних і
посадових осіб; перевірки системи обліку і звітності; огляду
територій і приміщень складів тимчасового збереження, митних
складів, вільних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної
торгівлі й інших місць, де можуть знаходитися товари і транспортні
засоби, що підлягають митному контролю, або здійснюється
діяльність, контроль за якою покладений на митні органи; в інших
формах, передбачених цими Основами і національним законодавством.
При проведенні митного контролю можуть застосовуватися
технічні засоби, безпечні для життя і здоров'я людини, тварин і
рослин і не заподіюють збитку товарам, транспортним засобам,
особам.
Правила проведення митного контролю визначаються митними
органами.
Стаття 183
Зони митного контролю
З метою здійснення митного контролю уздовж митного кордону
держави, у місцях митного оформлення, перебування митних органів і
в інших місцях, обумовлених митними органами, створюються зони
митного контролю.
Порядок створення і позначення зон митного контролю
визначається митними органами відповідно до національного
законодавства.
Здійснення виробничої й іншої комерційної діяльності,
переміщення товарів, транспортних засобів, осіб, включаючи
посадових осіб інших державних органів, через кордони таких зон і
в їхніх межах допускаються тільки з дозволу митних органів і під
їхнім контролем, за винятком випадків, передбачених національним
законодавством. У зазначених випадках доступ в зони митного
контролю дозволяється за попереднього повідомлення митних органів.
Стаття 184
Документи і відомості, необхідні для митного контролю
Особи, що переміщують товари і транспортні засоби через
митний кордон держави або здійснюють діяльність, контроль за якою
покладений на митні органи, зобов'язані надавати цим органам
документи і відомості, необхідні для митного контролю.
Перелік документів і відомостей, порядок їхнього надання
визначаються митними органами відповідно до національного
законодавства.
Для проведення митного контролю митні органи вправі
одержувати від банків і інших кредитних установ відомості і
довідки про операції і стан рахунків осіб, що переміщують товари і
транспортні засоби через митний кордон держави, митних агентів або
інших осіб, що здійснюють діяльність, контроль за якою покладений
на митні органи.
Інші правоохоронні органи, податкові й інші контролюючі
органи держави за власною ініціативою або за запитом митних
органів інформують про наявні відомості, необхідні для митного
контролю.
Документи, необхідні для митного контролю, повинні
зберігатися особами не менше трьох років.
Стаття 185
Залучення фахівців і експертів для надання сприяння
у проведенні митного контролю
Митні органи вправі залучати відповідно до національного
законодавства фахівців інших правоохоронних і контролюючих
органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форм
власності і підпорядкованості, а також експертів для надання
сприяння в проведенні митного контролю.
Запит митного органу про залучення фахівця або експерта для
надання сприяння в проведенні митного контролю є обов'язковим для
виконання керівником державного органу, підприємства, установи або
організації, де цей фахівець або експерт працює.
Стаття 186
Доступ посадових осіб митних органів на території й у
приміщення для проведення митного контролю
З метою проведення митного контролю посадові особи митних
органів на підставі службового посвідчення мають право доступу на
територію й у приміщення будь-яких осіб, де можуть знаходитися
товари і транспортні засоби, що підлягають такому контролю,
документи, необхідні для митного контролю, або здійснюється
діяльність, контроль за якою покладений на митні органи, за
винятком випадків, передбачених національним законодавством або
міжнародними договорами держави.
Стаття 187
Ідентифікація товарів, транспортних засобів,
приміщень і інших місць
Транспортні засоби, приміщення й інші місця, де знаходяться
або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають
митному контролю, місця, де здійснюється діяльність, контроль за
якою покладений на митні органи, а також товари і транспортні
засоби, що знаходяться під митним контролем, можуть
ідентифікуватися митними органами.
Ідентифікація проводиться шляхом накладення пломб, печаток,
нанесення цифрового, буквеного й іншого маркірування,
ідентифікаційних знаків, штампування, взяття проб і зразків,
опису товарів і транспортних засобів, складання креслень,
виготовлення масштабних зображень, фотографій, ілюстрацій,
використання товаросупроводжувальної й іншої документації й інших
засобів ідентифікації.
Засоби ідентифікації можуть змінюватися або знищуватися
тільки митними органами або з їхнього дозволу, за винятком
випадків, якщо існує реальна загроза знищення, безповоротної
втрати або істотного псування товарів і транспортних засобів.
Митним органам негайно повідомляється про зміну, видалення або
знищення засобів ідентифікації і надаються докази існування
зазначеної загрози.
Стаття 188
Перевірка фінансово-господарської діяльності
З метою забезпечення дотримання національного законодавства і
міжнародних договорів держави, контроль за виконанням яких
покладений на митні органи, при наявності підстав думати, що
зазначені законодавство і міжнародні договори не дотримуються або
дотримуються не повною мірою, митні органи вправі призначати або
проводити в межах своєї компетенції перевірку
фінансово-господарської діяльності осіб, що переміщують товари і
транспортні засоби через митний кордон держави, митних агентів або
інших осіб, що здійснюють діяльність, контроль за якою покладений
на митні органи.
При проведенні перевірки фінансово-господарської діяльності
посадові особи митних органів вправі:
вимагати безоплатного надання й ознайомлення з будь-якою
документацією (включаючи банківську) і інформацією, що стосується
здійснення зовнішньоекономічної й іншої господарської діяльності,
що має відношення до митної справи і функцій митних органів;
одержувати від посадових осіб і інших працівників довідки,
письмові й усні пояснення;
опечатувати приміщення;
вилучати по акту, що складається за формою, яка
встановлюється митними органами, документи, якщо вони будуть
перевірятися в іншому місці. Вилучені документи повинні
повертатися в максимально короткий термін.
При необхідності посадовими особами митних органів можуть
встановлюватися місце і час для ознайомлення з документацією і
інформацією.
Дії посадових осіб митних органів при здійсненні перевірки не
повинні завдавати неправомірного збитку особі, чия
фінансово-господарська діяльність перевіряється. Результати
перевірки негайно повідомляються цій особі.
Вся отримана в ході перевірки інформація є конфіденційною.
Стаття 189
Вибірковість митного контролю
При проведенні митного контролю митні органи використовують,
як правило, ті його форми, що є достатніми для забезпечення
дотримання національного законодавства і міжнародних договорів
держави, контроль за виконанням яких покладений на митні органи.
Незастосування інших форм митного контролю або звільнення від
них не повинно означати, що особи звільняються від обов'язку
дотримуватися положень національного законодавства і міжнародних
договорів держави.
При необхідності митні органи можуть використовувати всі
форми митного контролю, згадані в цих Основах з урахуванням статті
190.
Стаття 190
Звільнення від визначених форм
митного контролю
Звільнення від визначених форм митного контролю
встановлюється національним законодавством.
Стаття 191
Особистий огляд
Особистий огляд як виняткова форма митного контролю може бути
проведений за наявності достатніх підстав припускати, що фізична
особа, яка слідує через митний кордон держави або, що знаходиться
в зоні митного контролю або транзитній зоні аеропорту, відкритого
для міжнародного повідомлення, ховає при собі і не пред'являє
товари, що є об'єктами порушення національного законодавства або
міжнародного договору держави, контроль за виконанням яких
покладений на митні органи.
Стаття 192
Неприпустимість заподіяння неправомірної
шкоди при проведенні митного контролю
При проведенні митного контролю не допускається заподіяння
неправомірної шкоди особам, їхнім товарам і транспортним засобам.
Митні органи і їхні посадові особи, що заподіяли неправомірну
шкоду, несуть відповідальність відповідно до національного
законодавства.
Шкода, заподіяна правомірними діями посадових осіб митних
органів, відшкодуванню не підлягає.
Глава 31
Додаткові положення, що відносяться до митного
контролю за товарами і транспортними засобами,
що переміщуються через митний кордон держави
Стаття 193
Товари і транспортні засоби, що підлягають
митному контролю
Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби,
що переміщуються через митний кордон держави, за винятком
випадків, передбачених національним законодавством.
Митні органи вправі примусово зупиняти транспортні засоби у
випадках, обумовлених національним законодавством.
Стаття 194
Час перебування під митним контролем
Товари і транспортні засоби знаходяться під митним контролем
з моменту його початку і до його завершення відповідно до митного
режиму.
При ввезенні митний контроль починається з моменту
перетинання товаром і транспортним засобом митного кордону
держави.
При вивезенні митний контроль починається з моменту прийняття
митної декларації.
Митний контроль завершується в момент випуску товарів і
транспортних засобів, якщо інше не передбачено цими Основами і
національним законодавством.
При випуску товарів і транспортних засобів, що вивозяться за
межі митної території держави, митний контроль завершується в
момент перетинання митного кордону держави.
Особи зобов'язані дотримуватися вимоги про мінімальний період
часу, необхідного для проведення митного контролю. Зазначені
вимоги встановлюються митними органами. Шкода, заподіяна особі
внаслідок недотримання нею таких вимог, відшкодуванню не підлягає.
Стаття 195
Митний контроль після випуску товарів і
транспортних засобів
Поза залежністю від випуску товарів і транспортних засобів
митний контроль за ними може проводитися в будь-який час, якщо є
достатні підстави думати про наявність порушень національного
законодавства або міжнародних договорів держави, контроль за
виконанням яких покладаний на митні органи.
У зазначеному випадку митні органи вправі перевіряти
наявність товарів і транспортних засобів, проводити їхній
повторний митний огляд, перевіряти ще раз відомості, зазначені в
митній декларації, перевіряти комерційні документи й іншу
інформацію, що відноситься до зовнішньоекономічних і наступних
комерційних операцій з даним товаром. Перевірка може проводитися в
місцях перебування декларанта, будь-якої іншої особи, яка прямо
або побічно має відношення до зазначених операцій або володіє
необхідними документами. При виявленні правопорушень особи несуть
відповідальність відповідно до національного законодавства.
Стаття 196
Терміни перевірки митної декларації, документів
і огляду товарів і транспортних засобів
Перевірка митної декларації, документів і огляд товарів і
транспортних засобів здійснюється митними органами не пізніше
десяти днів з моменту прийняття митної декларації і надання усіх
необхідних для митних цілей документів і відомостей, а у
відношенні товарів, згаданих у статті 137 цих Основ, - не пізніше
трьох днів.
У випадку якщо потрібне надання товарів і транспортних
засобів, зазначені терміни обчислюються з моменту такого надання.
Зазначені терміни не включають час, необхідний для здійснення
контролю за товарами і транспортними засобами іншими державними
органами.
Стаття 197
Вантажні й інші операції з товарами і транспортними
засобами, взяття проб і зразків для проведення
митного контролю
Вантажні й інші операції з товарами і транспортними засобами,
взяття проб і зразків для проведення митного контролю здійснюються
в порядку, передбаченому статтями 138 і 139 цих Основ.
Стаття 198
Присутність декларанта, інших осіб, що володіють
повноваженнями у відношенні товарів і транспортних
засобів, і їхніх представників при проведенні огляду
товарів і транспортних засобів
Декларант, інші особи, що володіють повноваженнями у
відношенні товарів і транспортних засобів, і їхні представники
вправі за власною ініціативою бути присутніми при огляді товарів і
транспортних засобів.
На вимогу посадових осіб митних органів зазначені особи
зобов'язані бути присутніми при такому огляді і здійснювати
посадовим особам митних органів необхідне сприяння. При
відсутності представника, спеціально уповноваженого перевізником,
як такого для митних цілей є фізична особа, що керує транспортними
засобами.
Митні органи вправі проводити огляд товарів і транспортних
засобів під час відсутності декларанта, інших осіб, що володіють
повноваженнями у відношенні товарів і транспортних засобів, і їх
представників у наступних випадках:
при неявці зазначених осіб після закінчення десяти днів після
надання товарів і транспортних засобів;
при існуванні загрози державної безпеки, суспільному порядку,
життю і здоров'ю людини, тваринам і рослинам, навколишньому
природному середовищу, збереженню художнього, історичного й
археологічного надбання і за інших обставинах, що не терплять
зволікання;
при пересиланні товарів у міжнародних поштових відправленнях;
при залишенні на митній території держави товарів і
транспортних засобів з порушенням митного режиму.
Огляд товарів і транспортних засобів у зазначених випадках
проводиться у присутності не зацікавлених у результатах огляду
осіб.
Стаття 199
Інвентаризація товарів і транспортних засобів,
що знаходяться під митним контролем
Митні органи вправі у будь-який час проводити інвентаризацію
товарів і транспортних засобів, що знаходяться під митним
контролем, а також товарів, у відношенні яких не сплачені митні
платежі або надані митні пільги в частині митних платежів.
РОЗДІЛ VII
ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ
Глава 32
Валютний контроль митними органами
Стаття 200
Здійснення валютного контролю митними органами
Митні органи здійснюють валютний контроль відповідно до
валютного законодавства держави щодо митного контролю.
Стаття 201
Відповідальність за правопорушення, виявлені
при здійсненні валютного контролю митними органами
При виявленні митними органами в ході здійснення валютного
контролю порушень валютного законодавства, що є одночасно
порушеннями митних правил або правопорушеннями, що зазіхають на
нормальну діяльність митних органів, особи несуть відповідальність
відповідно до митного законодавства.
В інших випадках відповідальність за порушення валютного
законодавства, виявлені митними органами, настає у відповідності
до інших актів національного законодавства.
РОЗДІЛ VIII
МИТНІ ПІЛЬГИ
Глава 33
Митні пільги представництвам іноземних держав
і інших осіб
Стаття 202
Митні пільги представництвам іноземних держав,
їхнім працівникам і іншим особам
Митні пільги представництвам іноземних держав, їх працівникам
і іншим особам встановлюються відповідно до національного
законодавства і міжнародних договорів держави.
РОЗДІЛ IX
ВЕДЕННЯ МИТНОЇ СТАТИСТИКИ І ТОВАРНОЇ НОМЕНКЛАТУРИ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Глава 34
Ведення митної статистики
Стаття 203
Митна статистика зовнішньої торгівлі
Митні органи ведуть збір і обробку відомостей про переміщення
товарів через митний кордон держави і публікують дані митної
статистики відповідно до національного законодавства.
Стаття 204
Документи і відомості, що використовуються
для статистичних цілей
Документи і відомості для статистичних цілей надаються
відповідно до положень цих Основ про порядок здійснення митного
оформлення і проведення митного контролю.
Інформація, надана для статистичних цілей, є конфіденційною.
Глава 35
Ведення товарної номенклатури
зовнішньоекономічної діяльності
Стаття 205
Ведення товарної номенклатури
зовнішньоекономічної діяльності
Митні органи здійснюють ведення товарної номенклатури
зовнішньоекономічної діяльності, тобто:
забезпечують спостереження за змінами і доповненнями
міжнародної основи товарної номенклатури зовнішньоекономічної
діяльності, міжнародними поясненнями й іншими рішеннями щодо
тлумачення цієї основи;
проводять товарну номенклатуру зовнішньоекономічної
діяльності у відповідності з її міжнародною основою;
забезпечують опублікування товарної номенклатури
зовнішньоекономічної діяльності;
розробляють і затверджують пояснення й інші рішення щодо
тлумачення товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності і
забезпечують їхнє опублікування;
здійснюють інші функції, необхідні для ведення зазначеної
номенклатури.
Стаття 206
Класифікація товарів
Митні органи класифікують товари, тобто відносять конкретні
товари до позицій, зазначених у товарній номенклатурі
зовнішньоекономічної діяльності.
Рішення митних органів про класифікацію товарів є
обов'язковим. Рішення інших органів і установ при класифікації
товарів у митних цілях не використовуються.
РОЗДІЛ X
ІНФОРМУВАННЯ І КОНСУЛЬТУВАННЯ. ПОПЕРЕДНІ РІШЕННЯ
Глава 36
Забезпечення зацікавлених осіб інформацією
і консультування з митних питань
Стаття 207
Одержання інформації про причини прийнятого рішення,
дії або бездіяльності
Особа, щодо якої прийнято рішення митними органами, здійснена
дія посадовими особами митних органів, а також особа, щодо якої
рішення не прийняте або необхідна дія не здійснена протягом
тримісячного терміну, вправі звернутися до митних органів у
двомісячний термін із дня прийняття рішення, здійснення дії або
закінчення терміну їхнього прийняття або здійснення зробленої дії
або неприйняття рішення або нездійснення дії, якщо це торкається
права і законних інтересів такої особи безпосередньо й
індивідуально.
Запит підлягає розгляду митними органами в місячний термін.
При подачі письмового запиту відповідь має бути дана в
письмовому вигляді.
Стаття 208
Опублікування правових актів
Акти митного законодавства, інші акти законодавства і
міжнародні договори держави, контроль за виконанням яких
покладений на митні органи, нормативні акти центрального митного
органу загального характеру підлягають опублікуванню відповідно в
друкованих виданнях вищих органів законодавчої і виконавчої влади
держави і виданнях центрального митного органу держави.
Центральний митний орган держави забезпечує опублікування
найбільш важливих правових актів у митній справі в інших засобах
масової інформації, а також видання збірників правових актів у
митній справі.
Стаття 209
Інформація про чинні правові акти
Інформація про чинні правові акти, зазначені у статті 208 цих
Основ, включаючи назву акта, його предмет і видання, у якому цей
акт опублікований, надається всім зацікавленим особам безкоштовно.
Короткі довідки про основні положення митного й іншого
законодавства, контроль за виконанням якого покладений на митні
органи, надаються для загальнодоступного ознайомлення в місцях
перебування митних органів.
Стаття 210
Надання текстів опублікованих
правових актів
Тексти опублікованих правових актів, зазначених у статті 208
цих Основ, надаються всім зацікавленим особам за плату. Розмір
стягнутої плати, а також випадки, при яких зазначена плата не
стягується, визначаються національним законодавством.
Стаття 211
Консультування з питань митної справи й інших питань,
що відносяться до компетенції митних органів
Працівники митних органів, митних лабораторій,
науково-дослідних установ і навчальних закладів центрального
митного органу держави консультують з питань митної справи й інших
питань, що належать до компетенції митних органів, у порядку,
обумовленому національним законодавством.
За консультації стягується плата. Розмір стягнутої плати, а
також випадки, при яких зазначена плата не стягується,
визначаються національним законодавством.
Стаття 212
Відповідальність за недостовірну інформацію
Митні органи, митні лабораторії, науково-дослідні установи і
навчальні заклади центрального митного органу держави несуть
відповідальність, передбачену національним законодавством, за
достовірність інформації, наданої особам відповідно до положень
цієї глави.
Органи й установи, зазначені в частині першій цієї статті, не
несуть відповідальності за збитки, заподіяні внаслідок
перекручування тексту правового акта, опублікованого без їхнього
відома і контролю, так само як за збитки, заподіяні внаслідок
некваліфікованих консультацій, зроблених особами, що не є
працівниками цих органів і установ, уповноваженими на
консультування.
Глава 37
Попереднє рішення
Стаття 213
Ухвалення попереднього рішення
Відповідно до національного законодавства митні органи можуть
прийняти попереднє рішення щодо класифікації товарів, їхньої
митної вартості і країни походження, розмірів митних платежів і з
інших питань застосування актів митного законодавства щодо
конкретного товару або конкретної господарської операції.
За ухвалення попереднього рішення стягується плата в
розмірах, обумовлених національним законодавством.
Стаття 214
Запит про ухвалення попереднього рішення
Особа, зацікавлена в ухваленні попереднього рішення,
направляє до митного органу письмовий запит.
Запит повинен містити всі відомості, необхідні для прийняття
попереднього рішення. До запиту повинні додаватися проби і зразки
товарів, їхній опис, фотографії, малюнки, креслення, комерційні й
інші документи, будь-які інші необхідні відомості залежно від
характеру попереднього рішення, що запитується.
Запит відхиляється, якщо винесення попереднього рішення
неможливе.
Відхилення запиту про ухвалення попереднього рішення
оскарженню не підлягає.
Стаття 215
Юридичне значення попереднього рішення
Попереднє рішення є обов'язковим для митних органів держави.
Попереднє рішення діє протягом одного року щодо товарів, які
переміщуються через митний кордон держави заявником.
Стаття 216
Анулювання, зміна або відкликання попереднього рішення
Митні органи можуть анулювати, змінити або відкликати
попереднє рішення, прийняте ними.
Анулювання або зміна попереднього рішення проводиться, якщо
таке рішення прийняте на основі неповної або недостовірної
інформації, наданої заявником, а також у випадку зміни
законодавства, що має відношення до попереднього рішення, і
набирає сили з дня ухвалення рішення про анулювання або зміну.
Попереднє рішення може бути відкликане, якщо є достатні
підстави для цього. Рішення про відкликання набирає сили після
закінчення двох місяців із дня його прийняття.
При анулюванні, зміні або відкликанні попереднього рішення
плата за його прийняття поверненню не підлягає, якщо заявник
скористався цим рішенням або надав неповну або недостовірну
інформацію.
Анулювання, зміна і відкликання попереднього рішення
оскарженню не підлягають.
РОЗДІЛ XI
КОНТРАБАНДА. КОНТРОЛЬОВАНІ ПОСТАЧАННЯ.
ДІЗНАННЯ І ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
МИТНИХ ОРГАНІВ
Глава 38
Контрабанда
Стаття 217
Контрабанда
Контрабандою визнається переміщення через митний кордон
держави без або з прихованням митного контролю, або з обманним
використанням документів або засобів митної ідентифікації, або
сполучене з недекларуванням або недостовірним декларуванням:
наркотичних засобів, психотропних, сильнодіючих, отруйних,
радіоактивних і вибухових речовин;
озброєння, вибухових пристроїв, вогнепальної зброї, патронів
до нього і боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї і
боєприпасів до неї);
ядерного, хімічного, біологічного й інших видів зброї
масового знищення, матеріалів і устаткування, що свідомо можуть
бути використані при його створенні;
предметів художнього, історичного і археологічного надбання
народів, а також таке переміщення інших предметів, зроблене у
великих розмірах або з використанням службового положення
посадової особи або посадовою особою з використанням свого
службового становища, або особою, звільненою від визначених форм
митного контролю, або особою, уповноваженою на переміщення через
митний кордон держави окремих товарів і транспортних засобів,
звільнених від визначених форм митного контролю, або групою осіб,
що організувалися для зайняття контрабандою.
Контрабандою визнається також неповернення на митну територію
держави предметів художнього, історичного і археологічного
надбання народів, вивезених за межі митної території держави, якщо
таке повернення є обов'язковим, або переміщення товарів і
транспортних засобів через митний кордон держави шляхом її
прориву, що виразився в їх відкритому переміщенні через митний
кордон держави всупереч прямій забороні присутньої при цьому
посадової особи, що здійснювала митний контроль.
Національним законодавством можуть визнаватися контрабандою
інші порушення.
Стаття 218
Відповідальність осіб, що здійснили контрабанду,
ведення у справах про контрабанду і порядок
розгляду таких справ
Відповідальність осіб, що зробили контрабанду, ведення у
справах про контрабанду, порядок розгляду справ про контрабанду
визначаються національним законодавством.
Глава 39
Контрольовані постачання
Стаття 219
Контрольовані постачання наркотичних засобів
і психотропних речовин
З метою припинення міжнародного незаконного обороту
наркотичних засобів, психотропних речовин і виявлення осіб, що
беруть участь у такому обороті, митні органи в кожному окремому
випадку відповідно до домовленостей з митними й іншими
компетентними органами іноземних держав або на основі міжнародних
договорів держави використовують метод контрольованого постачання,
тобто допускають під своїм контролем ввезення на митну територію
держави, вивезення з митної території держави або транзит через
митну територію держави наркотичних засобів і психотропних
речовин, включених у незаконний оборот.
Рішення про використання методу контрольованого постачання
приймається центральним митним органом держави в порядку,
встановленому національним законодавством.
Стаття 220
Використання методу контрольованого постачання
щодо інших предметів
Метод контрольованого постачання може використовуватися щодо
інших предметів, що є знаряддям або засобами здійснення злочину,
або предметів, добутих злочинним шляхом, або предметів,
протиправні дії з якими є контрабандою.
Рішення про використання методу контрольованого постачання
щодо зазначених предметів приймається центральним митним органом
держави в порядку, встановленому національним законодавством.
Стаття 221
Розпорядження коштами і майном, конфіскованими при
використанні методу контрольованого постачання
Грошові кошти, конфісковані судами держав і іноземними
державами у справах про злочини, при розкритті і припиненні яких
використовувався метод контрольованого постачання, а також
виручені від реалізації конфіскованого при цьому майна,
розподіляються між державами, митними й іншими компетентними
органами, що брали участь у використанні зазначеного методу,
відповідно до домовленості між центральним митним органом держави
і компетентними відомствами іноземних держав.
Глава 40
Митні органи як органи дізнання
Стаття 222
Митні органи як органи дізнання
Митні органи є органами дізнання у справах про контрабанду, а
також у справах про інші злочини, ведення дізнання щодо яких
віднесене до компетенції митних органів національним
законодавством.
Стаття 223
Ведення дізнання митними органами
За наявності ознак контрабанди й інших злочинів, ведення
дізнання щодо яких віднесене до компетенції митних органів, митні
органи порушують кримінальну справу і, керуючись нормами
національного законодавства, здійснюють невідкладні слідчі дії
щодо встановлення і закріплення слідів злочину і виявлення осіб,
що його вчинили.
Глава 41
Оперативно-розшукова діяльність митних органів
Стаття 224
Митні органи як органи, що здійснюють
оперативно-розшукову діяльність
Митні органи здійснюють оперативно-розшукову діяльність з
метою виявлення осіб, що готують, або здійснюють протиправне
діяння, визнане національним законодавством злочином, ведення
дізнання щодо якого віднесене до компетенції митних органів.
Стаття 225
Здійснення оперативно-розшукової діяльності
митними органами
Митні органи здійснюють оперативно-розшукову діяльність
відповідно до національного законодавства.
Оперативно-розшукові заходи, що забезпечують власну безпеку
митних органів, здійснюються в порядку, передбаченому національним
законодавством.
РОЗДІЛ XII
ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ. ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ
НА НОРМАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ МИТНИХ ОРГАНІВ
Глава 42
Загальні положення
Стаття 226
Порушення митних правил
Порушенням митних правил визнається протиправна дія або
бездіяльність особи, що посягає на встановлений цими Основами,
національним законодавством і міжнародними договорами держави,
контроль за виконанням яких покладений на митні органи, порядок
переміщення (включаючи застосування митних режимів), митного
контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів, що
переміщуються через митний кордон держави, обкладання митними
платежами і їхньою сплатою, надання митних пільг і користування
ними, на нормальну діяльність митних органів, за які національним
законодавством передбачено відповідальність.
Стаття 227
Відповідальність осіб, що здійснили порушення
митних правил і правопорушення, що посягають
на нормальну діяльність митних органів
Особи, що здійснили порушення митних правил і правопорушення,
що посягають на нормальну діяльність митних органів, несуть
відповідальність відповідно до національного законодавства.
Стаття 228
Ведення у справах про порушення митних правил і
правопорушеннях, що посягають на нормальну діяльність
митних органів, і порядок розгляду таких справ
Провадження у справах про порушення митних правил,
правопорушення, що посягають на нормальну діяльність митних
органів, і порядок розгляду таких справ визначаються національним
законодавством.
Глава 43
Види порушень митних правил. Види правопорушень,
що посягають на нормальну діяльність митних органів
Стаття 229
Види порушень митних правил
Порушеннями митних правил визнаються:
1) порушення режиму зони митного контролю;
2) неповідомлення при ввезенні товарів і транспортних засобів
про перетинання митного кордону держави;
3) неповідомлення або недостовірне повідомлення митного
органу про намір вивезти товари і транспортні засоби за межі
митної території держави;
4) неприйняття необхідних заходів у випадку аварії або дії
непереборної сили;
5) ненадання товарів і транспортних засобів у місце доставки
і невручення документів на них митному органу;
6) видача без дозволу митного органу, втрата або
недоставлення у митний орган товарів і транспортних засобів і
документів на них;
7) незупинка транспортного засобу, що вирушає через митний
кордон держави;
8) відправлення транспортного засобу без дозволу митних
органів;
9) причалювання до судна й інших плавучих засобів, що
знаходяться під митним контролем;
10) порушення порядку виробництва митного оформлення;
11) проведення неправомірних операцій з товарами і
транспортними засобами, щодо яких митне оформлення не довершене,
зміна їхнього стану, користування і розпорядження ними;
12) вантажні й інші операції, здійснені без дозволу митного
органу;
13) зміна, знищення, ушкодження або втрата засобів митної
ідентифікації;
14) порушення порядку декларування товарів і транспортних
засобів;
15) порушення термінів надання митному органу митної
декларації, документів і додаткових відомостей;
16) перешкоджання доступу посадової особи митного органу на
територію або в приміщення для проведення митного контролю;
17) ненадання митному органу відповідної звітності і
недотримання порядку ведення обліку;
18) порушення режиму складу тимчасового зберігання;
19) порушення порядку поміщення товарів на зберігання, їх
зберігання і проведення операцій з ними;
20) порушення порядку переробки товарів;
21) порушення порядку здійснення виробничої і комерційної
діяльності у вільних митних зонах і на вільних складах;
22) порушення порядку зведення будинків, будівель і споруд у
вільних митних зонах;
23) невивезення за межі митної території держави або
неповернення на цю територію товарів і транспортних засобів;
24) порушення порядку знищення товарів;
25) проведення неправомірних операцій з товарами і
транспортними засобами, поміщеними під визначений митний режим,
зміна їхнього стану, користування і розпорядження ними;
26) недотримання порядку застосування заходів економічної
політики і інших обмежень при переміщенні через митний кордон
держави товарів і транспортних засобів;
27) переміщення товарів через митний кордон держави під
виглядом товарів для некомерційних цілей;
28) переміщення товарів і транспортних засобів через митний
кордон держави без митного контролю;
29) приховання від митного контролю товарів, що переміщуються
через митний кордон держави;
30) переміщення через митний кордон держави товарів і
транспортних засобів з обманним використанням документів або
засобів митної ідентифікації;
31) недекларування або недостовірне декларування товарів і
транспортних засобів;
32) транспортування, збереження, придбання товарів і
транспортних засобів, завезених на митну територію держави з
порушеннями митних правил, користування або розпорядження ними;
33) порушення порядку користування і розпорядження умовно
випущеними товарами і транспортними засобами, щодо яких надано
пільги по митних платежах;
34) дії, спрямовані на неправомірне звільнення від митних
платежів або їхнє заниження;
35) дії, спрямовані на повернення сплачених митних платежів,
одержання виплат і інших відшкодувань або їхнє неповернення без
належних підстав;
36) порушення термінів сплати митних платежів;
37) невиконання банками й іншими кредитними установами рішень
митних органів;
38) незаконне здійснення діяльності в якості митного агента
або порушення умов такої діяльності;
39) незаконне здійснення діяльності в якості митного
перевізника або порушення умов такої діяльності.
Національним законодавством можуть визнаватися порушеннями
митних правил інші протиправні дії або бездіяльність.
Стаття 230
Види правопорушень, що посягають на нормальну діяльність
митних органів
Правопорушеннями, що посягають на нормальну діяльність митних
органів, визнаються:
1) непокора законному розпорядженню або вимогам посадової
особи митного органу;
2) образа посадової особи митного органу;
3) погроза здійснення насильницьких дій щодо посадової особи
митного органу;
4) протидія проведенню ревізії, перевірки, інвентаризації або
відмова від їх проведення;
5) відмова або відхилення експерта і фахівця від участі в
проведенні митного контролю або здійсненні митного оформлення;
6) відмова або відхилення посадової особи підприємства,
установи, організації від виконання доручення про проведення
експертизи або вимоги про виклик фахівця;
7) незаконний вплив або втручання з метою вплинути на
прийняте митним органом або його посадовою особою рішення або
здійснювана дія.
Національним законодавством можуть визнаватися
правопорушеннями, що посягають на нормальну діяльність митних
органів, інші протиправні дії або бездіяльність.
РОЗДІЛ XIII
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 231
Обов'язковість для виконання законних розпоряджень
або вимог посадової особи митного органу
Законні розпорядження або вимоги посадової особи митного
органу обов'язкові для виконання підприємствами, установами й
організаціями, державними органами і їхніми посадовими особами й
іншими працівниками, а також фізичними особами.
Непокора законному розпорядженню або вимогам посадової особи
митного органу, а також інші дії, що перешкоджають виконанню
покладених на цю посадову особу обов'язків, тягнуть за собою
відповідальність, передбачену національним законодавством.
Посадові особи митних органів не несуть відповідальності за
моральну, фізичну і майнову шкоду, заподіяну правопорушникові
застосуванням фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної
зброї у випадках, передбачених національним законодавством.
Стаття 232
Відношення до інформації, наданої митним
органам для митних цілей
Інформація, надана митним органам іншими державними органами,
підприємствами, установами, організаціями і громадянами відповідно
до цих Основ і національного законодавства, може використовуватися
винятково у митних цілях.
Інформація, що складає державну, комерційну, банківську або
іншу охоронювану законом таємницю, а також конфіденційна
інформація (інформація, що не є загальнодоступною і здатна завдати
шкоди правам і охоронюваним законом інтересам особи, що її надала)
не повинна розголошуватися, використовуватися посадовими особами
митних органів в особистих цілях, передаватися третім особам, а
також державним органам, за винятком випадків, передбачених
національним законодавством.
Стаття 233
Правовий статус посадових осіб митних органів
Правовий статус посадових осіб митних органів визначається
національним законодавством.
Стаття 234
Відповідальність митних органів, їхніх посадових осіб
і інших працівників митних органів
Відповідальність митних органів, їхніх посадових осіб і інших
працівників визначається національним законодавством.
Решение
об Основах таможенных законодательств
государств-участников Содружества
Независимых Государств
(Алматы, 10 февраля 1995 года)
Совет глав государств Содружества Независимых Государств
решил:
1. Принять Основы таможенных законодательств
государств-участников Содружества Независимых Государств
(прилагаются).
2. В целях гармонизации таможенного законодательства
государств-участников Содружества использовать настоящие Основы
таможенных законодательств государств-участников Содружества для
подготовки или уточнения национального таможенного
законодательства.
3. Настоящее Решение* временно применяется со дня подписания
и вступает в силу с даты сдачи на хранение депозитарию третьего
уведомления о выполнении подписавшими его государствами всех
необходимых внутригосударственных процедур.
Совершено в г. Алматы 10 февраля 1995 года в одном экземпляре
на русском языке. Экземпляр хранится в Архиве Правительства
Республики Беларусь, которое направит каждому государству,
подписавшему настоящее Решение, его заверенную копию.
(Подписи)
Договаривающиеся стороны:
Азербайджан
Армения
Белоруссия
Грузия
Казахстан
Киргизия
Молдавия
Россия
Таджикистан
Узбекистан
Украина
* Решение вступило в силу, в том числе и для России,
30.10.1995.
Приложение
к Решению Совета глав государств
Содружества Независимых Государств
об Основах таможенных
законодательств
государств-участников Содружества
Независимых Государств
от 10 февраля 1995 года
Основы
таможенных законодательств государств-участников
Содружества Независимых Государств
Основы таможенных законодательств государств-участников
Содружества Независимых Государств (далее - Основы) определяют
принципы правового, экономического и организационного
регулирования таможенного дела государств-участников Содружества
(далее - государства), за которыми сохраняется право введения
других норм, не противоречащих настоящим Основам.
Раздел I. Общие положения
Глава 1. Таможенное дело
Статья 1. Таможенное дело
Таможенное дело составляют таможенная политика государств, а
также порядок и условия перемещения через таможенную границу
товаров и транспортных средств, взимания таможенных платежей,
таможенного оформления, таможенный контроль и другие средства
проведения таможенной политики в жизнь.
Таможенное дело относится к ведению высших органов
законодательной и исполнительной власти государств.
Государства стремятся к активному участию в международном
сотрудничестве в области таможенного дела. Таможенное дело в
государствах развивается в направлении гармонизации и унификации с
общепринятыми международными нормами и практикой.
Статья 2. Таможенная политика
Таможенная политика является составной частью внутренней и
внешней политики государств.
Статья 3. Таможенная территория и таможенная граница
государства
Каждое государство имеет свою таможенную территорию, которую
составляет сухопутная территория, территориальные и внутренние
воды и воздушное пространство над ними.
Таможенная территория государства включает в себя также
находящиеся в морской исключительной экономической зоне
искусственные острова, установки и сооружения, над которыми
государство обладает исключительной юрисдикцией в отношении
таможенного дела.
Пределы таможенной территории государства, а также периметры
свободных таможенных зон и свободных складов являются таможенной
границей государства.
Статья 4. Таможенное дело и международная экономическая
интеграция
В интересах развития и укрепления международной экономической
интеграции государства заключают между собой и с другими
государствами, не входящими в Содружество Независимых Государств,
соглашения по таможенным вопросам в соответствии с нормами
международного права.
Статья 5. Таможенное законодательство
Таможенное законодательство государств является составной
частью национального законодательства каждого государства.
В таможенном деле применяются акты законодательства,
действующие на день принятия таможенным органом таможенной
декларации и иных документов, за исключением случаев,
предусмотренных национальным законодательством государств. При
незаконном перемещении товаров и транспортных средств через
таможенную границу государства таким днем считается день
фактического перемещения товаров и транспортных средств через нее.
Глава 2. Организация таможенного дела
Статья 6. Таможенные органы
Таможенное дело непосредственно осуществляют таможенные
органы государств, являющиеся правоохранительными органами.
Непосредственное руководство таможенным делом в государствах
осуществляют их центральные таможенные органы. Положение о
центральном таможенном органе, его задачи, функции и компетенция
определяются национальным законодательством.
Никакие государственные органы, кроме высших органов
законодательной и исполнительной власти государства, не вправе
принимать решения, затрагивающие компетенцию таможенных органов,
выполнять без соответствующего допуска или изменять их функции,
возлагать на них дополнительные задачи или иным образом
вмешиваться в деятельность этих органов, которая соответствует
национальному законодательству.
Статья 7. Таможенные лаборатории, научно-исследовательские
учреждения и учебные заведения, предприятия и организации,
подведомственные центральному таможенному органу
Для проведения экспертиз и исследований товаров в таможенных
целях центральный таможенный орган создает таможенные лаборатории.
В целях проведения научно-исследовательских работ в области
таможенного дела, подготовки кадров и повышения их квалификации в
системе центрального таможенного органа действуют
научно-исследовательские учреждения и учебные заведения.
Центральный таможенный орган государства создает
вычислительные центры, полиграфические,
строительно-эксплуатационные и иные предприятия и организации,
деятельность которых способствует решению задач, возложенных на
таможенные органы.
Статья 8. Основные функции таможенных органов
Таможенные органы выполняют следующие основные функции:
1) участвуют в разработке таможенной политики государства и
реализуют эту политику;
2) обеспечивают соблюдение законодательства, контроль за
исполнением которого возложен на таможенные органы; принимают меры
по защите прав и интересов граждан, предприятий, учреждений и
организаций при осуществлении таможенного дела;
3) обеспечивают в пределах своей компетенции экономическую
безопасность государства, являющуюся экономической основой
суверенитета государства;
4) защищают экономические интересы государства;
5) применяют средства таможенного регулирования
торгово-экономических отношений;
6) взимают таможенные пошлины, налоги и иные таможенные
платежи;
7) участвуют в разработке мер экономической политики в
отношении товаров, перемещаемых через таможенную границу
государства, реализуют эти меры;
8) обеспечивают соблюдение разрешительного порядка
перемещения товаров и транспортных средств через таможенную
границу государства;
9) ведут борьбу с контрабандой, нарушениями таможенных правил
и налогового законодательства, относящегося к товарам,
перемещаемым через таможенную границу государства, пресекают
незаконный оборот через таможенную границу государства
наркотических средств, оружия, предметов художественного,
исторического и археологического достояния, объектов
интеллектуальной собственности, видов животных и растений,
находящихся под угрозой исчезновения, их частей и дериватов,
других товаров, а также оказывают содействие в борьбе с
международным терроризмом и пресечении незаконного вмешательства в
аэропортах в деятельность международной гражданской авиации;
10) осуществляют и совершенствуют таможенный контроль и
таможенное оформление, создают условия, способствующие ускорению
товарооборота через таможенную границу государства;
11) ведут таможенную статистику внешней торговли и
специальную таможенную статистику;
12) ведут товарную номенклатуру внешнеэкономической
деятельности;
13) содействуют осуществлению мер по защите государственной
безопасности, общественного порядка, нравственности населения,
жизни и здоровья человека, защите животных и растений, охране
окружающей природной среды, защите интересов отечественных
потребителей ввозимых товаров;
14) осуществляют валютный контроль в пределах своей
компетенции;
15) обеспечивают выполнение международных обязательств
государства в части, касающейся таможенного дела; участвуют в
разработке международных договоров, затрагивающих таможенное дело;
осуществляют сотрудничество с таможенными и иными компетентными
органами иностранных государств, международными организациями,
занимающимися вопросами таможенного дела;
16) проводят научно-исследовательские работы и
консультирование в области таможенного дела; осуществляют
подготовку, переподготовку и повышение квалификации специалистов в
этой области для государственных органов, предприятий, учреждений
и организаций;
17) реализуют единую финансово-хозяйственную политику,
развивают материально-техническую и социальную базу таможенных
органов, создают необходимые условия труда для работников этих
органов.
Национальным законодательством на таможенные органы могут
возлагаться и иные функции.
Статья 9. Нормативные акты центрального таможенного органа
государства
Центральный таможенный орган государства издает в пределах
своей компетенции нормативные акты по таможенному делу,
обязательные для исполнения всеми таможенными органами государства
и иными государственными органами, предприятиями, учреждениями и
организациями независимо от форм собственности и подчиненности, а
также должностными лицами и гражданами.
Нормативные акты центрального таможенного органа государства
общего характера вступают в силу по истечении тридцати дней после
их опубликования центральным таможенным органом, за исключением
случаев, когда эти акты устанавливают более льготные правила, чем
те, которые действуют, или если акты национального
законодательства обязывают центральный таможенный орган ввести
нормативные акты по таможенному делу в действие в более короткие
сроки.
Статья 10. Взаимодействие таможенных органов с иными
государственными органами, предприятиями, учреждениями,
организациями и гражданами
Таможенные органы в целях решения задач таможенного дела
взаимодействуют с иными правоохранительными и другими
государственными органами, предприятиями, учреждениями,
организациями и гражданами.
Государственные органы и их должностные лица обязаны
оказывать содействие таможенным органам в решении возложенных на
них задач.
В соответствии с национальным законодательством таможенные
органы вправе допускать выполнение под своим контролем отдельных
действий, относящихся к их компетенции, другими государственными
органами, предприятиями, учреждениями и организациями.
Статья 11. Основные понятия, используемые в настоящих Основах
В настоящих Основах используются основные понятия в следующих
значениях:
1) государства - государства-участники Содружества
Независимых Государств, принявшие настоящие Основы;
2) товары - любое движимое имущество, в том числе валюта,
валютные ценности, электрическая, тепловая, иные виды энергии и
транспортные средства, за исключением транспортных средств,
указанных в пункте 5 настоящей статьи;
3) отечественные товары - товары, происходящие из
государства, либо товары, выпущенные в свободное обращение на
территории этого государства;
4) иностранные товары - товары, не указанные в пункте 3
настоящей статьи;
5) транспортные средства - любые средства, используемые для
международных перевозок пассажиров и товаров, включая контейнеры и
другое транспортное оборудование;
6) перемещение через таможенную границу государства -
совершение действий по ввозу на таможенную территорию государства
или вывозу с этой территории товаров или транспортных средств
любым способом, включая пересылку в международных почтовых
отправлениях, использование трубопроводного транспорта и линий
электропередач. К указанным действиям относятся:
при ввозе товаров или транспортных средств на таможенную
территорию государства и при ввозе с территории свободных
таможенных зон и со свободных складов на остальную часть
таможенной территории государства - фактическое пересечение
таможенной границы;
при вывозе товаров или транспортных средств с таможенной
территории государства и при ввозе товаров или транспортных
средств с остальной части таможенной территории государства на
территорию свободных таможенных зон и на свободные склады - подача
таможенной декларации или иное действие, непосредственно
направленное на реализацию намерения соответственно вывезти либо
ввезти товары или транспортные средства;
7) лица - предприятия, учреждения и организации, а также
физические лица, за исключением случаев, когда из положений
настоящих Основ вытекает иное;
8) отечественные лица - предприятия, учреждения и организации
с местонахождением в государстве, созданные в соответствии с
национальным законодательством; лица, занимающиеся
предпринимательской деятельностью без образования юридического
лица, зарегистрированные на территории государства; граждане
государства, имеющие постоянное местожительство в этом
государстве;
9) иностранные лица - лица, не указанные в пункте 8 настоящей
статьи;
10) лица, перемещающие товары, - лица, являющиеся
собственниками товаров, их покупателями, владельцами либо
выступающие в ином качестве, достаточном в соответствии с
национальным законодательством для совершения с товарами действий,
предусмотренных настоящими Основами, от собственного имени;
11) декларант - лицо, перемещающее товары, и таможенный агент
(брокер, посредник), декларирующие, представляющие и предъявляющие
товары и транспортные средства от собственного имени;
12) перевозчик - лицо, фактически перемещающее товары либо
являющееся ответственным за использование транспортного средства;
13) таможенный режим - совокупность положений, определяющих
статус товаров и транспортных средств, перемещаемых через
таможенную границу государства, для таможенных целей;
14) выпуск - передача таможенными органами товаров или
транспортных средств после их таможенного оформления в полное
распоряжение лица;
15) условный выпуск - выпуск товаров и транспортных средств,
сопряженный с обязательствами лица о соблюдении установленных
ограничений, требований или условий;
16) таможенное оформление - процедура помещения товаров и
транспортных средств под определенный таможенный режим и
завершения действия этого режима в соответствии с требованиями и
положениями настоящих Основ;
17) таможенный контроль - совокупность мер, осуществляемых
таможенными органами в целях обеспечения соблюдения национального,
в том числе таможенного, законодательства и международных
договоров государства, контроль за исполнением которых возложен на
таможенные органы;
18) меры экономической политики - ограничения на ввоз и вывоз
товаров и транспортных средств, установленные из соображений
экономической политики государства, которые могут включать в себя
квотирование, лицензирование, установление минимальных и
максимальных цен, а также другие меры регулирования взаимодействия
национальной экономики с мировым хозяйством;
19) таможенные платежи - таможенная пошлина, налоги,
таможенные сборы, сборы за выдачу лицензий и другие платежи,
взимаемые в установленном порядке таможенными органами;
20) таможенная пошлина - платеж, взимаемый таможенными
органами при ввозе товара на таможенную территорию государства или
вывозе товара с этой территории и являющийся неотъемлемым условием
такого ввоза или вывоза;
21) налоги - налоги, взимание которых в соответствии с
национальным законодательством возложено на таможенные органы.
Раздел II. Перемещение через таможенную
границу государства товаров и транспортных средств.
Таможенные режимы
Глава 3. Основные принципы перемещения товаров
и транспортных средств
Статья 12. Право ввоза на территорию государства и вывоза с
этой территории товаров и транспортных средств
Все лица на равных основаниях имеют право на ввоз и вывоз
товаров и транспортных средств.
Никто не может быть лишен права или ограничен в праве на ввоз
и вывоз товаров и транспортных средств, за исключением случаев,
предусмотренных настоящими Основами и законодательными актами
государства.
Статья 13. Запрещение ввоза на территорию государства и
вывоза с этой территории товаров и
транспортных средств
Ввоз на территорию государства и вывоз с этой территории
отдельных товаров и транспортных средств могут быть запрещены из
соображений государственной безопасности, защиты общественного
порядка, нравственности населения, жизни и здоровья человека,
защиты животных и растений, охраны окружающей природной среды,
защиты художественного, исторического и археологического достояния
народов, защиты прав собственности, в том числе на объекты
интеллектуальной собственности, защиты интересов отечественных
потребителей ввозимых товаров, а также исходя из других интересов
государства в соответствии с национальным законодательством и
международными договорами государства.
Указанные товары и транспортные средства подлежат
соответственно немедленному вывозу за пределы территории
государства либо возврату на территорию этого государства, если не
предусмотрена конфискация этих товаров и транспортных средств в
соответствии с национальным законодательством и международными
договорами государства.
Вывоз или возврат товаров и транспортных средств производится
лицом, перемещающим товары, либо перевозчиком за собственный счет.
При невозможности или в случае неосуществления немедленного вывоза
или возврата товары и транспортные средства передаются на хранение
на склады временного хранения, владельцами которых являются
таможенные органы. Предельный срок хранения таких товаров и
транспортных средств на указанных складах составляет трое суток.
Статья 14. Ограничения на ввоз на территорию государства и
вывоз с этой территории товаров и транспортных
средств
На ввоз на территорию государства и вывоз с этой территории
товаров и транспортных средств могут устанавливаться ограничения в
интересах экономической политики, выполнения международных
обязательств государства, защиты экономической основы суверенитета
государства, защиты внутреннего потребительского рынка в качестве
ответной меры на дискриминационные или другие ущемляющие интересы
отечественных лиц акции иностранных государств и их союзов и по
иным достаточно важным основаниям в соответствии с национальным
законодательством и международными договорами государства.
Расходы, возникшие у лица, перемещающего товары, либо у
перевозчика в связи с введением указанных ограничений,
государственными органами не возмещаются.
Статья 15. Порядок перемещения товаров и транспортных
средств через таможенную границу государства
Перемещение товаров и транспортных средств через таможенную
границу государства производится в соответствии с их таможенными
режимами в порядке, предусмотренном настоящими Основами и
национальным законодательством.
Статья 16. Виды таможенных режимов товаров и транспортных
средств
В целях таможенного регулирования устанавливаются следующие
виды таможенных режимов товаров и транспортных средств:
1) выпуск для свободного обращения;
2) реимпорт;
3) транзит;
4) таможенный склад;
5) магазин беспошлинной торговли;
6) переработка на таможенной территории;
7) переработка под таможенным контролем;
8) временный ввоз (вывоз);
9) свободная таможенная зона;
10) свободный склад;
11) переработка вне таможенной территории;
12) экспорт;
13) реэкспорт;
14) уничтожение;
15) отказ в пользу государства.
Статья 17. Дополнительные таможенные режимы
Национальным законодательством государства могут
устанавливаться таможенные режимы, не предусмотренные настоящими
Основами.
Статья 18. Выбор и изменение таможенного режима
Лицо вправе в любое время выбрать любой таможенный режим или
изменить его на другой, независимо от характера, количества,
страны происхождения или назначения товаров и транспортных
средств, если иное не предусмотрено настоящими Основами и
национальным законодательством.
Статья 19. Таможенное оформление и таможенный контроль
Товары и транспортные средства подлежат таможенному
оформлению и таможенному контролю в порядке и на условиях,
предусмотренных настоящими Основами и национальным
законодательством.
Статья 20. Место и время пересечения товарами и транспортными
средствами таможенной границы государства
Пересечение товарами и транспортными средствами таможенной
границы государства допускается в местах, определяемых таможенными
органами, и во время их работы. В иных местах и вне времени работы
таможенных органов товары и транспортные средства могут пересекать
таможенную границу государства по согласованию с таможенным
органом.
Статья 21. Пользование и распоряжение товарами и
транспортными средствами, перемещаемыми через
таможенную границу государства
Пользование и распоряжение товарами и транспортными
средствами, перемещаемыми через таможенную границу государства,
осуществляются в соответствии с их таможенными режимами,
настоящими Основами и национальным законодательством.
Статья 22. Пользование и распоряжение условно выпущенными
товарами и транспортными средствами, в отношении
которых предоставлены льготы по таможенным платежам
Условно выпущенные товары и транспортные средства, в
отношении которых предоставлены льготы по таможенным платежам,
могут использоваться только в тех целях, в связи с которыми
предоставлены такие льготы. Использование указанных товаров и
транспортных средств в иных целях допускается с разрешения
таможенных органов при условии уплаты таможенных платежей и
выполнения других требований, предусмотренных настоящими Основами
и национальным законодательством.
Распоряжение условно выпущенными товарами и транспортными
средствами, в отношении которых предоставлены льготы по таможенным
платежам, допускается с разрешения таможенных органов в порядке,
предусмотренном частью первой настоящей статьи.
Глава 4. Выпуск товаров для свободного обращения
Статья 23. Содержание таможенного режима
Выпуск товаров для свободного обращения - таможенный режим,
при котором ввозимые на таможенную территорию государства товары
остаются постоянно на этой территории без обязательства об их
вывозе с этой территории.
Статья 24. Условия помещения товаров под таможенный режим
Выпуск товаров для свободного обращения предусматривает:
уплату в отношении товаров таможенных пошлин, налогов и
внесение иных таможенных платежей;
соблюдение мер экономической политики и других ограничений.
Глава 5. Реимпорт товаров
Статья 25. Содержание таможенного режима
Реимпорт товаров - таможенный режим, при котором
отечественные товары, вывезенные с таможенной территории
государства в соответствии с таможенным режимом экспорта, ввозятся
обратно в установленные сроки без взимания таможенных пошлин,
налогов, а также без применения к товарам мер экономической
политики.
Статья 26. Условия помещения товаров под таможенный режим
Для помещения товаров под таможенный режим реимпорта товары
должны:
быть ввезены на таможенную территорию государства в течение
десяти лет с момента вывоза;
находиться в том же состоянии, в котором они были в момент
вывоза, кроме изменений вследствие естественного износа либо убыли
при нормальных условиях транспортировки и хранения и других
случаев, определяемых национальным законодательством.
Статья 27. Возврат сумм вывозных таможенных пошлин, налогов и
иных сумм
При реимпорте товаров в течение трех лет с момента вывоза
таможенные органы возвращают уплаченные суммы вывозных таможенных
пошлин, налогов.
При реимпорте товаров лицо, перемещающее товары, возвращает
суммы, полученные в качестве выплат или в результате иных льгот,
предоставленных при вывозе товаров.
В случаях, определяемых национальным законодательством,
помимо указанных сумм взимаются проценты с них.
Суммы и проценты с них, предусмотренные частями второй и
третьей настоящей статьи, уплачиваются таможенному органу в
порядке, установленном для уплаты таможенных платежей.
Глава 6. Транзит товаров
Статья 28. Содержание таможенного режима
Транзит товаров - таможенный режим, при котором товары
перемещаются под таможенным контролем между двумя таможенными
органами государства, в том числе через территорию иностранного
государства, без взимания таможенных пошлин, налогов, а также без
применения к товарам мер экономической политики.
Статья 29. Условия помещения товаров под таможенный режим
Товары, перемещаемые транзитом между двумя таможенными
органами государства, должны:
оставаться в неизменном состоянии, кроме изменений вследствие
естественного износа либо убыли при нормальных условиях
транспортировки и хранения, и не использоваться в каких-либо иных
целях, кроме транзита;
доставляться в таможенный орган назначения в сроки,
установленные таможенным органом отправления исходя из
возможностей транспортного средства, намеченного маршрута и других
условий перевозки.
Транзит товаров по территории государства может
осуществляться по любым путям и направлениям, если иное не
установлено национальным законодательством.
В случае если у таможенных органов имеются основания
полагать, что перевозчик либо его транспортное средство не могут
гарантировать соблюдение требований таможенного законодательства,
таможенные органы вправе допустить помещение товаров под
таможенный режим транзита лишь при условии надлежащего
оборудования транспортного средства, таможенного сопровождения
либо перевозки товаров таможенным перевозчиком в порядке,
определяемом национальным законодательством.
Расходы, возникшие у перевозчика в связи с обеспечением
надлежащего оборудования транспортного средства либо перевозкой
товаров таможенным перевозчиком, государственными органами не
возмещаются.
Статья 30. Разрешение на транзит товаров
Транзит товаров производится с разрешения таможенных органов,
за исключением случаев, устанавливаемых национальным
законодательством.
Статья 31. Документы на товары, подлежащие вручению
таможенному органу назначения
Документы на товары, подлежащие вручению таможенному органу
назначения, доставляются в том же порядке, что и товары, к которым
они относятся.
Статья 32. Меры, принимаемые вследствие аварии или действия
непреодолимой силы
При аварии или действии непреодолимой силы товары могут быть
выгружены. В этом случае перевозчик обязан:
принять все необходимые меры для обеспечения сохранности
товаров и недопущения какого-либо их использования;
незамедлительно сообщить в ближайший таможенный орган об
обстоятельствах дела, месте нахождения товаров и транспортных
средств;
обеспечить перевозку товаров в ближайший таможенный орган или
доставку должностных лиц таможенного органа к месту нахождения
товаров.
Таможенные органы не возмещают перевозчику расходов,
понесенных в связи с принятием мер, предусмотренных настоящей
статьей.
Статья 33. Ответственность перевозчика
Ответственность за транзит товаров несет перевозчик.
При выдаче товаров без разрешения таможенных органов, утрате
или недоставлении их в таможенный орган назначения перевозчик
должен уплатить таможенные платежи, которые подлежали бы уплате
соответственно при таможенных режимах выпуска для свободного
обращения или экспорта, за исключением случаев, когда товары
оказались уничтоженными, безвозвратно утерянными вследствие аварии
или действия непреодолимой силы, либо недостача произошла в силу
естественного износа или убыли при нормальных условиях
транспортировки и хранения, либо товары выбыли из владения
вследствие неправомерных, в соответствии с национальным
законодательством, действий органов или должностных лиц
иностранного государства.
Глава 7. Таможенный склад
Статья 34. Содержание таможенного режима
Таможенный склад - таможенный режим, при котором ввезенные
товары хранятся под таможенным контролем без взимания таможенных
пошлин и налогов и без применения к товарам мер экономической
политики в период хранения, а товары, предназначенные для вывоза в
соответствии с таможенным режимом экспорта, хранятся под
таможенным контролем с предоставлением льгот, предусмотренных
настоящими Основами и национальным законодательством.
Статья 35. Условия помещения товаров под таможенный режим
Под режим таможенного склада могут помещаться любые товары,
за исключением товаров, запрещенных к ввозу на таможенную
территорию государства и вывозу с нее, а также иных товаров,
перечень которых определяется национальным законодательством.
Товары, могущие причинить вред другим товарам или требующие
особых условий хранения, должны храниться в специально
приспособленных помещениях.
Статья 36. Срок хранения товаров
Товары могут находиться в режиме таможенного склада в течение
трех лет. Указанный срок для отдельных категорий товаров и
отдельных лиц может ограничиваться национальным законодательством.
Ограниченный срок хранения товаров в режиме таможенного склада не
может быть менее одного года.
По истечении установленного срока товар должен быть заявлен к
помещению под иной таможенный режим либо помещен на склад
временного хранения, владельцем которого является таможенный
орган.
Статья 37. Операции, производимые с товарами, помещенными под
режим таможенного склада
С товарами, помещенными под режим таможенного склада, могут
производиться следующие операции:
по обеспечению сохранности этих товаров;
по подготовке товаров с разрешения таможенных органов к
продаже и транспортировке - дробление партий, формирование
отправок, сортировка, упаковка, переупаковка, маркировка,
погрузка, выгрузка, перегрузка и другие подобные операции.
Конкретный перечень и порядок совершения указанных операций
определяются национальным законодательством.
Статья 38. Освобождение товаров, помещенных под режим
таможенного склада и предназначенных для вывоза в
соответствии с таможенным режимом экспорта, от таможенных
пошлин, налогов или возврат уплаченных сумм
При помещении под режим таможенного склада товаров,
предназначенных для вывоза в соответствии с таможенным режимом
экспорта, такие товары освобождаются от таможенных пошлин, налогов
либо уплаченные суммы возвращаются, если такое освобождение или
возврат предусмотрены при фактическом возврате товаров. При
освобождении от таможенных пошлин, налогов или возврате уплаченных
сумм товары должны быть вывезены не позднее трех месяцев со дня
помещения под режим таможенного склада.
При неосуществлении фактического вывоза товаров в
установленные сроки уплачиваются таможенные пошлины, налоги, а
также проценты с них в порядке, определяемом национальным
законодательством.
Статья 39. Таможенные склады и их типы
Обеспечение хранения товаров осуществляется путем
использования специально выделенного и обустроенного помещения или
иного места (таможенного склада).
Таможенный склад может быть открытого типа, то есть доступным
для использования любыми лицами, и закрытого типа, то есть
предназначенным для хранения товаров определенных лиц.
Таможенные склады закрытого типа могут учреждаться, только
если имеются достаточные основания нецелесообразности учреждения
склада открытого типа.
Статья 40. Владельцы таможенных складов
Владельцами таможенных складов могут быть таможенные органы
либо отечественные лица.
Таможенные склады, учреждаемые таможенными органами, являются
таможенными складами открытого типа.
Статья 41. Лицензия на учреждение таможенного склада
Таможенный склад может учреждаться при наличии лицензии
таможенного органа государства. Лицензия не требуется, если
учредителем таможенного склада является таможенный орган.
Порядок выдачи лицензии на учреждение таможенного склада,
срок ее действия определяются национальным законодательством.
За выдачу лицензии на учреждение таможенного склада взимается
сбор в размерах, определяемых национальным законодательством.
Лицензия на учреждение таможенного склада может быть
аннулирована или отозвана, либо ее действие может быть
приостановлено таможенными органами.
Лицензия аннулируется, если она не могла быть выдана на
основании установленного порядка заявителю либо она была выдана на
основе неполных или недостоверных сведений, имевших существенное
значение для принятия решения о ее выдаче. Решение об
аннулировании действует с даты выдачи лицензии.
Лицензия отзывается, если владелец таможенного склада не
соблюдает требований настоящих Основ и национального
законодательства. Отзыв действует с даты принятия решения об
отзыве.
Действие лицензии может быть приостановлено на срок до трех
месяцев при наличии достаточных оснований полагать, что владелец
таможенного склада злоупотребляет своими правами.
При аннулировании или отзыве лицензии сбор за ее выдачу
возврату не подлежит.
Статья 42. Требования к таможенным складам и их владельцам
Помещение или иное место, предназначенное для таможенного
склада, должно быть обустроено надлежащим образом в целях
обеспечения таможенного контроля, а при необходимости -
оборудовано двойными запорными устройствами, одно из которых
должно находиться в ведении таможенных органов.
Владелец таможенного склада обязан:
исключить возможность изъятия помимо таможенного контроля
товаров с таможенного склада, находящихся на хранении;
не затруднять осуществление таможенного контроля;
соблюдать условия лицензии на учреждение таможенного склада и
выполнять требования таможенных органов, включая обеспечение
доступа должностных лиц таможенных органов к товарам, хранящимся
на таможенном складе;
вести учет хранящихся товаров и представлять таможенным
органам отчетность об этих товарах в порядке, определяемом
таможенными органами.
Статья 43. Ответственность за уплату таможенных платежей
Ответственность за уплату таможенных пошлин, налогов и
внесение иных таможенных платежей несет владелец таможенного
склада, за исключением случаев, предусмотренных частями второй и
третьей настоящей статьи.
Если таможенный склад учреждается таможенным органом,
ответственность за уплату таможенных платежей несет лицо,
поместившее товары на хранение на таможенный склад.
Ответственность за уплату таможенных платежей с согласия
таможенного органа может быть возложена на лицо, поместившее
товары на хранение на таможенный склад открытого типа.
Статья 44. Ликвидация таможенного склада
При ликвидации таможенного склада по истечении срока действия
лицензии либо по желанию владельца, а равно при аннулировании или
отзыве таможенными органами лицензии на учреждение таможенного
склада с даты принятия такого решения таможенный склад становится
складом временного хранения. Хранение товаров на складе временного
хранения осуществляется в соответствии с настоящими Основами и
национальным законодательством.
При аннулировании лицензии товары, находящиеся на складе,
подлежат повторному таможенному оформлению с даты помещения их на
склад. За весь период хранения товаров на ликвидируемом складе с
владельца склада взимаются таможенные сборы за хранение,
установленные для складов временного хранения, учрежденных
таможенными органами.
При отзыве лицензии товары, находящиеся на складе, подлежат
повторному таможенному оформлению с даты принятия решения об
отзыве. За хранение товаров на ликвидируемом складе после принятия
решения об отзыве лицензии с владельца склада взимаются таможенные
сборы за хранение, установленные для складов временного хранения,
учрежденных таможенными органами.
При приостановлении действия лицензии помещение товаров на
хранение на склад не допускается. Выпуск товаров со склада
производится в порядке, предусмотренном настоящими Основами и
национальным законодательством.
Глава 8. Магазин беспошлинной торговли
Статья 45. Содержание таможенного режима
Магазин беспошлинной торговли - таможенный режим, при котором
товары находятся и реализуются под таможенным контролем на
таможенной территории государства (в аэропортах, портах, открытых
для международного сообщения, и иных местах, определяемых
таможенными органами) без взимания таможенных пошлин, налогов и
без применения к товарам мер экономической политики.
Статья 46. Условия помещения товаров под таможенный режим
В таможенном режиме магазина беспошлинной торговли могут
реализовываться любые товары, за исключением товаров, запрещенных
к ввозу на таможенную территорию государства и вывозу с нее,
запрещенных к реализации на территории государства, а также иных
товаров, перечень которых определяется национальным
законодательством.
Товары, реализация которых на территории государства
ограничена, могут реализовываться в таможенном режиме магазина
беспошлинной торговли только при условии соблюдения требований,
установленных национальным законодательством.
Товары, помещенные под таможенный режим магазина беспошлинной
торговли, реализуются непосредственно в специальных магазинах
(магазины беспошлинной торговли).
Статья 47. Лицензия на учреждение магазина беспошлинной
торговли
Магазин беспошлинной торговли может учреждаться отечественным
лицом при наличии лицензии таможенного органа.
Порядок выдачи лицензии на учреждение магазина беспошлинной
торговли, срок ее действия определяются национальным
законодательством.
За выдачу лицензии на учреждение магазина беспошлинной
торговли взимается сбор в размерах, определяемых национальным
законодательством.
Лицензия на учреждение магазина беспошлинной торговли может
быть аннулирована или отозвана, либо ее действие может быть
приостановлено таможенными органами.
Лицензия аннулируется, если она не могла быть выдана на
основании установленного порядка заявителю либо она была выдана на
основе неполных или недостоверных сведений, имевших существенное
значение для принятия решения о ее выдаче. Решение об
аннулировании действует с даты выдачи лицензии.
Лицензия отзывается, если владелец магазина беспошлинной
торговли не соблюдает требований настоящих Основ и национального
законодательства либо такая лицензия более не соответствует
экономической политике государства. Отзыв действует с даты
принятия решения об отзыве.
Действие лицензии может быть приостановлено на срок до трех
месяцев при наличии достаточных оснований полагать, что владелец
магазина беспошлинной торговли злоупотребляет своими правами.
При аннулировании или отзыве лицензии сбор за ее выдачу
возврату не подлежит.
Статья 48. Требования к владельцу магазина беспошлинной
торговли
Владелец магазина беспошлинной торговли обязан:
исключить возможность изъятия помимо таможенного контроля
товаров, поступающих в магазин беспошлинной торговли и реализуемых
им;
соблюдать условия лицензии на учреждение магазина
беспошлинной торговли и выполнять требования таможенных органов;
вести учет поступающих и реализуемых товаров и представлять
таможенным органам отчетность об этих товарах в порядке,
определяемом таможенными органами.
Статья 49. Ответственность за уплату таможенных платежей
Ответственность за уплату таможенных платежей несет владелец
магазина беспошлинной торговли.
Статья 50. Ликвидация магазина беспошлинной торговли
При ликвидации магазина беспошлинной торговли по истечении
срока действия лицензии, а равно при аннулировании или отзыве
таможенными органами лицензии на учреждение магазина беспошлинной
торговли, магазин становится складом временного хранения с даты
принятия такого решения. Хранение товаров на складе временного
хранения осуществляется в соответствии с настоящими Основами и
национальным законодательством.
При аннулировании лицензии товары, находящиеся в магазине,
подлежат повторному таможенному оформлению с даты поступления их в
магазин. За весь период нахождения товаров в ликвидируемом
магазине с владельца магазина взимаются таможенные сборы за
хранение, установленные для складов временного хранения,
учрежденных таможенными органами.
При отзыве лицензии товары, находящиеся в магазине, подлежат
повторному таможенному оформлению с даты принятия решения об
отзыве. За нахождение товаров в ликвидируемом магазине после
принятия решения об отзыве лицензии с владельца магазина взимаются
таможенные сборы за хранение, установленные для складов временного
хранения, учрежденных таможенными органами.
При приостановлении действия лицензии реализация товаров в
магазине не допускается. Поступление товаров в магазин
производится в порядке, предусмотренном настоящими Основами и
национальным законодательством.
Глава 9. Переработка товаров на таможенной
территории государства
Статья 51. Содержание таможенного режима
Переработка товаров на таможенной территории - таможенный
режим, при котором иностранные товары используются в установленном
порядке для переработки на таможенной территории государства без
применения мер экономической политики и с возвратом сумм ввозных
таможенных пошлин и налогов при условии вывоза в соответствии с
таможенным режимом экспорта продуктов переработки за пределы
таможенной территории государства.
Статья 52. Операции по переработке товаров
Операции по переработке товаров включают:
изготовление товара, включая монтаж, сборку и подгонку под
другие товары;
собственно переработку и обработку товаров;
ремонт товаров, включая их восстановление и приведение в
порядок;
использование некоторых товаров, которые содействуют
производству продуктов переработки или облегчают его, даже если
эти товары полностью или частично потребляются в процессе
переработки.
Ограничения на отдельные операции по переработке товаров,
условия проведения операций по переработке товаров, включая
возможность и порядок использования отечественных товаров,
определяются национальным законодательством.
Статья 53. Лицензия на переработку товаров на таможенной
территории государства
Переработка товаров на таможенной территории государства
производится при наличии лицензии таможенного органа.
Указанная лицензия выдается отечественному лицу при условии,
если:
ввезенные товары могут быть идентифицированы в продуктах
переработки, за исключением случаев, определяемых национальным
законодательством;
переработка способствует вывозу продуктов переработки либо
использованию отечественных производственных мощностей;
выполнены иные требования по обеспечению соблюдения
законодательства о таможенном деле, которые могут устанавливаться
таможенными органами.
Порядок выдачи лицензии на переработку товаров на таможенной
территории государства определяется национальным
законодательством.
Лицензия на переработку товаров на таможенной территории
государства может быть аннулирована или отозвана таможенными
органами.
Лицензия аннулируется, если она не могла быть выдана на
основании установленного порядка заявителю либо она была выдана на
основе неполных или недостоверных сведений, имевших существенное
значение для принятия решения о ее выдаче. Решение об
аннулировании действует с даты выдачи лицензии.
Лицензия отзывается, если ее владелец не соблюдает требований
настоящих Основ и национального законодательства либо лицензия
более не соответствует экономической политике государства. Отзыв
действует с даты принятия решения об отзыве.
Статья 54. Сроки переработки товаров на таможенной территории
государства
Переработка товаров на таможенной территории государства
должна производиться в сроки, устанавливаемые таможенным органом в
порядке, определяемом национальным законодательством. Установление
сроков должно основываться на экономически оправданной
продолжительности процесса переработки товаров и распоряжения
продуктами их переработки.
Статья 55. Количество выхода продуктов переработки в
таможенных целях
Таможенные органы могут устанавливать в таможенных целях
обязательное количество выхода продуктов переработки, образующихся
в результате переработки товаров.
Порядок установления в таможенных целях обязательного
количества выхода продуктов переработки определяется в
соответствии с национальным законодательством.
Статья 56. Возврат сумм ввозных таможенных пошлин, налогов
Возврат сумм ввозных таможенных пошлин, налогов при вывозе
продуктов переработки в соответствии с таможенным режимом экспорта
производится таможенными органами при условии соблюдения положений
настоящих Основ и национального законодательства и если продукты
переработки вывозятся в срок не позднее двух лет со дня
перемещения товара через таможенную границу государства.
Статья 57. Освобождение от вывозных таможенных пошлин,
налогов и применения мер экономической политики
От вывозных таможенных пошлин и налогов освобождаются
иностранные товары и продукты их переработки. К указанным товарам
и продуктам не применяются меры экономической политики.
Глава 10. Переработка товаров под таможенным контролем
Статья 58. Назначение таможенного режима
Переработка товаров под таможенным контролем - таможенный
режим, при котором иностранные товары используются в установленном
порядке на таможенной территории государства без взимания
таможенных пошлин и налогов, а также без применения к товарам мер
экономической политики для переработки под таможенным контролем с
последующим выпуском для свободного обращения или помещением
продуктов переработки под иной таможенный режим.
Статья 59. Положения, в соответствии с которыми
осуществляется переработка товаров под таможенным контролем
Переработка товаров под таможенным контролем осуществляется
применительно к положениям статей 52 - 55 и 57 настоящих Основ.
Статья 60. Ограничение использования таможенного режима
Переработка товаров под таможенным контролем не может
использоваться для уклонения от соблюдения мер экономической
политики и правил определения страны происхождения товаров.
Случаи, когда использование таможенного режима переработки
товаров под таможенным контролем не допускается, определяются
национальным законодательством.
Глава 11. Временный ввоз (вывоз) товаров
Статья 61. Содержание таможенного режима
Временный ввоз (вывоз) товаров - таможенный режим, при
котором пользование товарами на таможенной территории государства
или за ее пределами допускается с полным или частичным
освобождением от таможенных пошлин и налогов, а также без
применения мер экономической политики.
Временно ввозимые (вывозимые) товары подлежат возврату в
неизменном состоянии, кроме изменений вследствие естественного
износа либо убыли при нормальных условиях транспортировки и
хранения.
Статья 62. Условия помещения товаров под таможенный режим
В случаях, определяемых таможенными органами, временный ввоз
(вывоз) товаров допускается только при представлении обязательства
об обратном вывозе (ввозе) и обеспечении уплаты таможенных
платежей.
Таможенные органы вправе определять категории товаров,
которые не могут ввозиться (вывозиться) в соответствии с режимом
временного ввоза (вывоза).
Статья 63. Разрешение на временный ввоз (вывоз) товаров
Разрешение на временный ввоз (вывоз) товаров предоставляется
таможенным органом в порядке, определяемом национальным
законодательством.
Таможенные органы не вправе предоставлять разрешение на
временный ввоз (вывоз) товаров, если отсутствует возможность
обеспечения их надежной идентификации.
Статья 64. Сроки временного ввоза (вывоза) товаров
Сроки временного ввоза (вывоза) товаров устанавливаются
таможенным органом исходя из цели и обстоятельств такого ввоза
(вывоза) и не могут превышать двух лет.
Для отдельных категорий товаров национальным
законодательством могут устанавливаться более короткие или более
продолжительные предельные сроки временного ввоза (вывоза).
Продление указанных сроков осуществляется таможенными
органами в порядке, определяемом национальным законодательством.
Статья 65. Освобождение от уплаты таможенных пошлин и налогов
Случаи полного освобождения в отношении временно ввозимых
(вывозимых) товаров от уплаты таможенных пошлин и налогов
определяются национальным законодательством.
В иных случаях, а также при несоблюдении лицом, перемещающим
товары, условий полного освобождения от уплаты таможенных пошлин и
налогов может применяться частичное освобождение от уплаты
таможенных пошлин и налогов в порядке, определяемом национальным
законодательством.
Общая сумма таможенных пошлин и налогов, взимаемых при
временном ввозе (вывозе) с частичным освобождением от уплаты
таможенных пошлин и налогов, не должна превышать суммы таможенных
пошлин и налогов, которая подлежала бы уплате на момент ввоза
(вывоза), если бы товары были выпущены для свободного обращения
или вывезены в соответствии с таможенным режимом экспорта.
В случае, если указанные суммы станут равными, то товар
считается выпущенным для свободного обращения или вывезенным в
соответствии с таможенным режимом экспорта при условии, что в
отношении этого товара не применяются меры экономической политики.
Статья 66. Действия с товарами по истечении установленных
сроков временного ввоза (вывоза)
В день истечения установленных сроков временного ввоза
(вывоза) невозвращенные товары должны быть заявлены к иному
таможенному режиму либо помещены на склады временного хранения,
владельцами которых являются таможенные органы.
Статья 67. Невозвращение временно ввезенных (вывезенных)
товаров по причине их уничтожения, утраты, недостачи или
неправомерных действий органов или должностных лиц
иностранного государства
Лицо, которое временно ввезло (вывезло) товары и не
возвратившее их в установленные сроки, не несет ответственности
перед таможенными органами лишь в случае, если факт уничтожения
или безвозвратной утраты товаров вследствие аварии или действия
непреодолимой силы, недостачи в силу естественного износа или
убыли при нормальных условиях транспортировки и хранения либо
выбытия из владения вследствие неправомерных, в соответствии с
национальным законодательством, действий органов или должностных
лиц иностранного государства подтвержден консульскими учреждениями
государства за границей.
Глава 12. Свободная таможенная зона. Свободный склад
Статья 68. Содержание таможенных режимов
Свободная таможенная зона и свободный склад - таможенные
режимы, при которых иностранные товары размещаются и используются
в соответствующих территориальных границах или помещениях (местах)
без взимания таможенных пошлин и налогов, а также без применения к
указанным товарам мер экономической политики, а отечественные
товары размещаются и используются на условиях, применяемых к
вывозу в соответствии с таможенным режимом экспорта.
Статья 69. Создание свободной таможенной зоны
Свободная таможенная зона как территория, на которой
действует таможенный режим свободной таможенной зоны, создается в
соответствии с национальным законодательством.
Статья 70. Лицензия на учреждение свободного склада
Свободный склад как помещение или иное место, где действует
таможенный режим свободного склада, может учреждаться при наличии
лицензии таможенных органов.
Порядок выдачи лицензии на учреждение свободного склада и
срок ее действия определяются национальным законодательством.
За выдачу лицензии на учреждение свободного склада взимается
сбор в размерах, определяемых национальным законодательством.
Лицензия на учреждение свободного склада может быть
аннулирована или отозвана, либо ее действие может быть
приостановлено таможенными органами.
Лицензия аннулируется, если она не могла быть выдана на
основании установленного порядка заявителю либо она была выдана на
основе неполных или недостоверных сведений, имевших существенное
значение для принятия решения о ее выдаче. Решение об
аннулировании действует с даты выдачи лицензии.
Лицензия отзывается, если владелец свободного склада не
соблюдает требований настоящих Основ и национального
законодательства либо лицензия более не соответствует
экономической политике государства. Отзыв действует с даты
принятия решения об отзыве.
Действие лицензии может быть приостановлено на срок до трех
месяцев при наличии достаточных оснований полагать, что владелец
свободного склада злоупотребляет своими правами.
При аннулировании или отзыве лицензии сбор за ее выдачу
возврату не подлежит.
Статья 71. Требования к свободным складам и их владельцам
Помещение или иное место, предназначенное для учреждения
свободного склада, должно быть обустроено надлежащим образом в
целях обеспечения таможенного контроля, а при необходимости -
оборудовано двойными запорными устройствами, одно из которых
должно находиться в ведении таможенного органа.
Владельцами свободных складов могут быть исключительно
отечественные лица.
Владелец свободного склада обязан:
исключить возможность изъятия помимо таможенного контроля
товаров, находящихся на складе;
не затруднять осуществление таможенного контроля;
соблюдать условия лицензии на учреждение свободного склада и
выполнять требования таможенных органов.
Статья 72. Операции, производимые с товарами в свободных
таможенных зонах и на свободных складах
В свободных таможенных зонах и на свободных складах
допускается совершение производственных и иных коммерческих
операций с товарами, исключая их розничную продажу, при условии
соблюдения положений настоящих Основ и национального
законодательства.
В целях обеспечения соблюдения национального законодательства
и исходя из характера товаров на осуществление операций с ними в
свободных таможенных зонах и на свободных складах могут
устанавливаться отдельные запреты и ограничения. Такие запреты и
ограничения в отношении свободных таможенных зон и свободных
складов устанавливаются в соответствии с национальным
законодательством.
Таможенные органы могут запрещать отдельным лицам
осуществление операций с товарами в свободных таможенных зонах и
на свободных складах, если эти лица не соблюдают положений
настоящих Основ и национального законодательства, либо отказывать
таким лицам в доступе в свободные таможенные зоны и на свободные
склады.
В соответствии с национальным законодательством отдельные
категории товаров могут быть ограничены или запрещены к ввозу в
свободные таможенные зоны либо к помещению их на свободные склады.
Статья 73. Сроки нахождения товаров в свободных таможенных
зонах и на свободных складах
Товары могут находиться в свободных таможенных зонах и на
свободных складах без ограничения сроков.
Статья 74. Обеспечение соблюдения таможенного
законодательства в свободных таможенных зонах и на свободных
складах
При наличии достаточных оснований таможенные органы вправе
осуществлять таможенный контроль за товарами, находящимися в
свободных таможенных зонах и на свободных складах.
Таможенное оформление товаров, ввозимых в свободные
таможенные зоны и помещаемых на свободные склады, а также
вывозимых из свободных таможенных зон и со свободных складов,
может осуществляться в упрощенном порядке, определяемом
таможенными органами.
Возведение зданий, строений и сооружений в свободной
таможенной зоне допускается по согласованию с таможенными
органами.
Статья 75. Учет товаров, находящихся в свободных таможенных
зонах и на свободных складах
Лица, осуществляющие операции с товарами в свободных
таможенных зонах, и владельцы свободных складов ведут учет
ввозимых, вывозимых, хранящихся, изготавливаемых,
перерабатываемых, приобретаемых и реализуемых товаров и
представляют таможенным органам отчетность об этих товарах в
порядке, определяемом таможенными органами. Любые изменения,
происходящие с товарами в пределах свободных таможенных зон и
свободных складов, должны отражаться в учетных документах.
Статья 76. Взимание таможенных пошлин, налогов и применение
мер экономической политики
При ввозе иностранных и отечественных товаров в свободные
таможенные зоны или помещении их на свободные склады таможенные
пошлины и налоги не взимаются и меры экономической политики не
применяются.
При ввозе товаров с территории свободных таможенных зон и со
свободных складов на остальную часть таможенной территории
государства и при вывозе товаров с территории свободных таможенных
зон и со свободных складов за пределы государства таможенные
пошлины и налоги взимаются и меры экономической политики
применяются в зависимости от происхождения товаров.
По просьбе заинтересованного лица таможенные органы
удостоверяют происхождение товаров сертификатом в порядке,
определяемом национальным законодательством.
При отсутствии сертификата товар рассматривается как
отечественный в целях взимания вывозных таможенных пошлин и
налогов, а также применения мер экономической политики при вывозе
и как иностранный - в иных целях.
Статья 77. Освобождение товаров, предназначенных для вывоза в
соответствии с таможенным режимом экспорта, от таможенных
пошлин, налогов либо возврат уплаченных сумм
При ввозе товаров, предназначенных для вывоза за пределы
государства в соответствии с таможенным режимом экспорта, в
свободные таможенные зоны или при помещении их на свободные склады
такие товары освобождаются от таможенных пошлин и налогов, либо
уплаченные суммы возвращаются, если такое освобождение или возврат
предусмотрены при фактическом вывозе товаров. Фактический вывоз
таких товаров должен быть осуществлен не позднее шести месяцев со
дня возврата таможенных пошлин и налогов или освобождения от них.
При возвращении товаров, подлежащих вывозу за пределы
государства, с территории свободных таможенных зон и со свободных
складов на остальную часть таможенной территории государства либо
при неосуществлении фактического вывоза в течение установленных
сроков уплачиваются таможенные пошлины и налоги, а также проценты
с них в порядке, определяемом национальным законодательством.
Статья 78. Ответственность за уплату таможенных платежей
Ответственность за уплату таможенных платежей несет лицо,
которое ввезло товары в свободную таможенную зону или поместило их
на свободный склад.
Статья 79. Ликвидация свободного склада
При ликвидации свободного склада по истечении срока действия
лицензии либо по желанию владельца, а равно при аннулировании или
отзыве таможенными органами лицензии на учреждение свободного
склада, с даты принятия такого решения свободный склад становится
складом временного хранения. Общий срок нахождения товаров на
складе временного хранения не может превышать шести месяцев.
При аннулировании лицензии товары, находящиеся на складе,
подлежат повторному таможенному оформлению с даты помещения их на
склад. За весь период нахождения товаров на ликвидируемом складе с
владельца склада взимаются таможенные сборы за хранение,
установленные для складов временного хранения, учрежденных
таможенными органами.
При отзыве лицензии товары, находящиеся на складе, подлежат
повторному таможенному оформлению с даты принятия решения об
отзыве. За период нахождения товаров на ликвидируемом складе после
принятия решения об отзыве лицензии с владельца склада взимаются
таможенные сборы за хранение, установленные для складов временного
хранения, учрежденных таможенными органами.
При приостановлении действия лицензии помещение иностранных
товаров на склад осуществляется с уплатой таможенных пошлин,
налогов и с применением мер экономической политики, а освобождение
от таможенных пошлин и налогов либо возврат таможенных пошлин и
налогов в отношении помещаемых отечественных товаров не
производятся.
Глава 13. Переработка товаров вне таможенной
территории государства
Статья 80. Содержание таможенного режима
Переработка товаров вне таможенной территории государства -
таможенный режим, при котором отечественные товары вывозятся без
применения к ним мер экономической политики и используются вне
таможенной территории государства с целью их переработки и
последующего выпуска продуктов переработки в свободное обращение
на таможенной территории этого государства с полным или частичным
освобождением от таможенных пошлин и налогов, а также без
применения к товарам мер экономической политики.
Статья 81. Операции по переработке товаров вне таможенной
территории государства
При переработке товаров вне таможенной территории государства
могут осуществляться операции, указанные в части первой статьи 52
настоящих Основ.
Ограничения на отдельные операции по переработке товаров вне
таможенной территории государства устанавливаются в соответствии с
национальным законодательством.
Статья 82. Случаи, исключающие возможность использования
таможенного режима
Таможенный режим переработки товаров вне таможенной
территории государства не может быть использован в следующих
случаях:
если вывоз товаров дает основание требовать возврата ввозных
таможенных пошлин и налогов, освобождения от них либо получения
выплат, предоставляемых при вывозе;
если товары до вывоза были выпущены в свободное обращение с
полным освобождением от ввозных таможенных пошлин и налогов - до
окончания пользования таким освобождением;
в иных случаях, определяемых в соответствии с национальным
законодательством.
Статья 83. Лицензия на переработку товаров вне таможенной
территории государства
Переработка товаров вне таможенной территории государства
производится при наличии лицензии таможенного органа.
Указанная лицензия выдается отечественному лицу при условии,
если:
1) таможенный орган считает возможным установить, что
продукты переработки образовались в результате переработки
вывезенных товаров, за исключением случая, указанного в части
третьей настоящей статьи;
2) переработка товаров вне таможенной территории государства
не наносит серьезного ущерба интересам национальной экономики
государства.
Порядок выдачи лицензии на переработку товаров вне таможенной
территории государства, включая случаи и условия, когда таможенный
орган может выдать лицензию независимо от положений пункта 1 части
второй настоящей статьи, определяется национальным
законодательством.
Лицензия на переработку товаров вне таможенной территории
государства может быть аннулирована или отозвана таможенными
органами.
Лицензия аннулируется, если она не могла быть выдана на
основании установленного порядка заявителю либо она была выдана на
основе неполных или недостоверных сведений, имевших существенное
значение для принятия решения о ее выдаче. Решение об
аннулировании действует с даты выдачи лицензии.
Лицензия отзывается, если ее владелец не соблюдает требований
настоящих Основ и национального законодательства либо лицензия
более не соответствует экономической политике государства. Отзыв
действует с даты принятия решения об отзыве.
Статья 84. Сроки переработки товаров вне таможенной
территории государства
Переработка товаров вне таможенной территории государства
должна производиться в сроки, устанавливаемые таможенным органом в
порядке, определяемом национальным законодательством.
Установление сроков должно основываться на экономически
оправданной продолжительности процесса переработки товаров.
Статья 85. Количество выхода продуктов переработки в
таможенных целях
Таможенные органы могут устанавливать в таможенных целях
обязательное количество выхода продуктов переработки, образующихся
в результате переработки товаров.
Порядок установления для таможенных целей обязательного
количества выхода продуктов переработки определяется в
соответствии с национальным законодательством.
Статья 86. Применение таможенных пошлин и налогов при вывозе
товаров на переработку
Товары, вывозимые на переработку, облагаются вывозными
таможенными пошлинами и налогами с последующим возвратом их сумм
при выпуске продуктов переработки для свободного обращения на
таможенной территории государства при условии соблюдения положений
настоящих Основ и национального законодательства. Проценты на
возвращаемые суммы не начисляются.
В соответствии с национальным законодательством товары могут
освобождаться от таможенных пошлин, а налоги, взимаемые с товаров,
могут возвращаться при вывозе товаров на переработку вне
таможенной территории государства.
Статья 87. Освобождение продуктов переработки от ввозных
таможенных пошлин и налогов
Полное или частичное освобождение продуктов переработки от
ввозных таможенных пошлин и налогов предоставляется в случае, если
эти продукты заявляются для свободного обращения лицом, получившим
лицензию на переработку товаров вне таможенной территории
государства, либо его таможенным агентом.
Полное освобождение от ввозных таможенных пошлин и налогов
предоставляется, если таможенный орган удостоверится в том, что
целью переработки был ремонт вывезенных товаров, осуществляемый
безвозмездно в силу положений законодательства или договора, за
исключением случаев, когда при первоначальном выпуске товаров для
свободного обращения учитывалось наличие недостатка.
Частичное освобождение от ввозных таможенных пошлин и налогов
предоставляется при возмездном ремонте вывозимых товаров и при
осуществлении других операций по переработке. Суммы таможенных
пошлин и налогов определяются исходя из ставок, применимых к
продуктам переработки, помноженных на стоимость ремонта или других
операций по переработке.
Статья 88. Замена продуктов переработки иностранными товарами
Замена продуктов переработки иностранными товарами
допускается в порядке, определяемом национальным
законодательством.
Статья 89. Невозвращение вывезенных для переработки товаров
либо продуктов переработки по причине их уничтожения, утраты,
недостачи или неправомерных действий органов или должностных лиц
иностранного государства
Лицо, получившее лицензию на переработку товаров вне
таможенной территории государства и не возвратившее товары либо не
осуществившее ввоз продуктов переработки в установленные сроки, не
несет ответственности перед таможенными органами лишь в том
случае, если факт уничтожения или безвозвратной утраты товаров
либо продуктов переработки вследствие аварии или действия
непреодолимой силы, их недостачи в силу естественного износа или
убыли при нормальных условиях транспортировки и хранения либо
выбытия из владения вследствие неправомерных, в соответствии с
национальным законодательством, действий органов или должностных
лиц иностранного государства подтвержден консульскими учреждениями
государства за границей.
Глава 14. Экспорт товаров
Статья 90. Содержание таможенного режима
Экспорт товаров - таможенный режим, при котором товары
вывозятся за пределы таможенной территории государства без
обязательства об их ввозе на эту территорию.
Статья 91. Требования при экспорте товаров
Экспорт товаров осуществляется при условии уплаты вывозных
таможенных пошлин и внесения иных таможенных платежей, соблюдения
мер экономической политики и выполнения других требований,
предусмотренных настоящими Основами и национальным
законодательством.
При экспорте товары освобождаются от налогов либо уплаченные
суммы налогов подлежат возврату в соответствии с национальным
законодательством.
Статья 92. Выпуск товаров в таможенном режиме экспорта
При выпуске товаров в таможенном режиме экспорта товары
должны быть вывезены за пределы таможенной территории государства
в том же состоянии, в котором они были на день принятия таможенной
декларации, кроме изменений состояния товаров вследствие
естественного износа или убыли при нормальных условиях
транспортировки и хранения.
Глава 15. Реэкспорт товаров
Статья 93. Содержание таможенного режима
Реэкспорт товаров - таможенный режим, при котором иностранные
товары вывозятся с таможенной территории государства без взимания
или с возвратом ввозных таможенных пошлин и налогов и без
применения мер экономической политики в соответствии с настоящими
Основаниями и национальным законодательством.
Реэкспорт товаров допускается с разрешения таможенного органа
либо другого уполномоченного на то органа, предоставляемого в
порядке, определяемом национальным законодательством.
Статья 94. Условия реэкспорта товаров
При ввозе товаров на таможенную территорию государства
ввозные таможенные пошлины и налоги не взимаются и меры
экономической политики не применяются, если товары заявляются
таможенному органу в качестве предназначенных непосредственно и
исключительно для реэкспорта. Фактический вывоз таких товаров
должен быть осуществлен не позднее шести месяцев со дня принятия
таможенной декларации. При неосуществлении фактического вывоза в
течение установленного срока уплачиваются таможенные пошлины и
налоги, а также проценты с них в порядке, определяемом
национальным законодательством.
При вывозе реэкспортируемых товаров уплаченные ввозные
таможенные пошлины и налоги подлежат возврату при условии, если:
реэкспортируемые товары находятся в том же состоянии, в
котором они были на момент ввоза, кроме изменений состояния
товаров вследствие естественного износа либо убыли при нормальных
условиях транспортировки и хранения;
реэкспорт товаров происходит в течение двух лет с момента
ввоза;
реэкспортируемые товары не использовались в целях извлечения
дохода.
При вывозе реэкспортируемых товаров вывозные таможенные
пошлины и налоги не взимаются, а меры экономической политики,
действующие при вывозе, не применяются, за исключением случаев,
предусмотренных национальным законодательством.
Глава 16. Уничтожение товаров
Статья 95. Содержание таможенного режима
Уничтожение товаров - таможенный режим, при котором
иностранные товары уничтожаются под таможенным контролем, включая
приведение их в состояние, не пригодное для использования, без
взимания таможенных пошлин и налогов, а также без применения к
товарам мер экономической политики.
Уничтожение товаров допускается с разрешения таможенных
органов. Такое разрешение не предоставляется, если уничтожение
товаров может причинить существенный вред окружающей природной
среде, а также в других случаях, определяемых национальным
законодательством.
Статья 96. Расходы по уничтожению товаров
Уничтожение товаров производится заинтересованным лицом за
собственный счет.
Статья 97. Отходы, образовавшиеся в результате уничтожения
товаров
Отходы, образовавшиеся в результате уничтожения товаров,
должны быть помещены под соответствующий таможенный режим как
иностранные товары, находящиеся под таможенным контролем.
Глава 17. Отказ от товара в пользу государства
Статья 98. Содержание таможенного режима
Отказ от товара в пользу государства - таможенный режим, при
котором лицо отказывается от товара без взимания таможенных пошлин
и налогов, а также без применения мер экономической политики.
Отказ от товара в пользу государства в соответствии с
положениями настоящей главы допускается с разрешения таможенных
органов, предоставляемого в порядке, определяемом национальным
законодательством.
Статья 99. Расходы, связанные с отказом от товара
Отказ от товара в пользу государства в соответствии с
положениями настоящей главы не влечет каких-либо расходов для
государства.
Глава 18. Перемещение через таможенную границу
государства транспортных средств и
отдельных видов товаров
Статья 100. Перемещение транспортных средств
Перемещение транспортных средств через таможенную границу
государства осуществляется в соответствии с таможенными режимами,
применимыми к транспортным средствам.
Транспортные средства, следующие через таможенную границу
государства, а также транспортные средства, перемещаемые через
таможенную границу государства в качестве товара, останавливаются
в местах, определяемых таможенными органами. При несоблюдении
этого требования таможенные органы вправе осуществлять
принудительную остановку транспортных средств.
Продолжительность стоянки транспортных средств определяется
таможенным органом совместно с перевозчиком и не может быть
сокращена в ущерб осуществлению таможенного контроля и таможенного
оформления.
Отправление транспортных средств из мест их стоянки
производится с разрешения таможенных органов.
Время и место пересечения таможенной границы государства
транспортными средствами согласовываются перевозчиком с
соответствующим таможенным органом.
Статья 101. Перемещение валюты и других валютных ценностей
Перемещение через таможенную границу государства валюты и
других валютных ценностей осуществляется в соответствии с
национальным законодательством.
Статья 102. Перемещение физическими лицами товаров не для
коммерческих целей
Товары, не предназначенные для производственной или иной
коммерческой деятельности, могут перемещаться физическими лицами
через таможенную границу государства в упрощенном, льготном
порядке, определяемом в соответствии с национальным
законодательством. Льготный порядок может включать полное или
частичное освобождение от таможенных пошлин и налогов,
установление единых ставок таможенных пошлин и налогов, а также
неприменение мер экономической политики.
Предназначение товаров устанавливается исходя из их характера
и количества, частоты перемещения товаров, с учетом всех
обстоятельств поездки физического лица и при отсутствии оснований
полагать, что товары перемещаются через таможенную границу не в
целях личного пользования или потребления физическим лицом или
членами его семьи.
Раздел III. Таможенные платежи
Глава 19. Основные положения
Статья 103. Таможенные платежи
При перемещении через таможенную границу государства и в
других случаях, предусмотренных настоящими Основами и национальным
законодательством, уплачиваются следующие таможенные платежи:
1) таможенная пошлина;
2) налог на добавленную стоимость;
3) акцизы;
4) сборы за выдачу лицензий таможенными органами и
возобновление действия лицензий;
5) сборы за выдачу квалификационного аттестата специалиста по
таможенному оформлению и возобновление действия аттестата;
6) таможенные сборы за таможенное оформление;
7) таможенные сборы за хранение товаров;
8) таможенные сборы за таможенное сопровождение товаров;
9) плата за информирование и консультирование;
10) плата за принятие предварительного решения;
11) плата за участие в таможенных аукционах;
12) иные таможенные платежи.
Статья 104. Таможенная пошлина и налоги
Применение таможенной пошлины и налога на добавленную
стоимость, акцизов и иных налогов, взимание которых возложено на
таможенные органы, к товарам, ввозимым на таможенную территорию
государства и вывозимым с этой территории, осуществляется в
соответствии с настоящими Основами и национальным
законодательством.
Глава 20. Исчисление и уплата таможенных платежей
Статья 105. Основа для исчисления таможенной пошлины, налога
на добавленную стоимость, акцизов
Основой для исчисления таможенной пошлины и акцизов является
таможенная стоимость товаров и транспортных средств, определяемая
в соответствии с настоящими Основами и национальным
законодательством.
Основой для исчисления налога на добавленную стоимость
является таможенная стоимость товаров, к которой добавляется
таможенная пошлина, а по подакцизным товарам также и сумма акциза.
Статья 106. Плательщики таможенных платежей
Таможенные платежи уплачиваются непосредственно декларантом
либо иным лицом в соответствии с настоящими Основами и
национальным законодательством.
Любое заинтересованное лицо вправе уплатить таможенные
платежи, если иное не предусмотрено настоящими Основами и
национальным законодательством.
Статья 107. Сроки и порядок уплаты таможенных платежей
Сроки и порядок уплаты таможенных платежей, включая порядок
предоставления отсрочки и рассрочки их уплаты, определяются
национальным законодательством.
Статья 108. Обеспечение уплаты таможенных платежей
Уплата таможенных платежей может обеспечиваться залогом
товаров и транспортных средств, гарантией третьего лица либо
внесением на депозит таможенного органа причитающихся сумм.
Оформление залога и обращение взыскания на предмет залога
осуществляется в соответствии с национальным законодательством.
В качестве обеспечения уплаты таможенных платежей может
использоваться гарантия банка или иного кредитного учреждения в
соответствии с национальным законодательством.
На депозит таможенного органа вносится сумма таможенных
платежей, которая подлежала бы уплате, если бы товары были
выпущены для свободного обращения либо в соответствии с таможенным
режимом экспорта.
Статья 109. Освобождение от таможенной пошлины
От таможенной пошлины освобождаются:
а) транспортные средства, осуществляющие международные
перевозки пассажиров и товаров, а также предметы
материально-технического снабжения и снаряжения, топливо,
продовольствие и другое имущество, необходимое для их нормальной
эксплуатации на время следования в пути, в пунктах промежуточной
остановки или приобретенное за границей в связи с ликвидацией
последствий аварий (поломки) данных транспортных средств;
б) предметы материально-технического снабжения и снаряжения,
топливо, продовольствие и другое имущество, вывозимое за пределы
таможенной территории государства для обеспечения деятельности
отечественных и арендованных (зафрахтованных) отечественными
лицами судов, ведущих морской промысел, а также продукция их
промысла, ввозимая на таможенную территорию государства;
в) товары, ввозимые на таможенную территорию государства или
вывозимые с этой территории для официального или личного
пользования представителями иностранных государств, физическими
лицами, имеющими право на беспошлинный ввоз таких предметов на
основании международных соглашений государства или национального
законодательства;
г) национальная валюта, иностранная валюта (кроме
используемой в нумизматических целях), а также ценные бумаги в
соответствии с национальным законодательством;
д) товары, подлежащие обращению в собственность государства в
соответствии с национальным законодательством;
е) товары, ввозимые на таможенную территорию государства и
вывозимые с этой территории: в качестве гуманитарной помощи; в
целях ликвидации последствий аварий и катастроф, стихийных
бедствий; учебные пособия для бесплатных учебных, дошкольных и
лечебных учреждений;
ж) товары, ввозимые на таможенную территорию государства и
(или) вывозимые с этой территории в качестве безвозмездной помощи
и (или) на благотворительные цели по линии государств,
правительств, международных организаций, включая оказание
технического содействия;
з) товары и транспортные средства в иных случаях,
определяемых национальным законодательством.
Раздел IV. Таможенная стоимость товара.
Страна происхождения товара
Глава 21. Основные положения
Статья 110. Система определения таможенной стоимости товара
Система определения таможенной стоимости (таможенной оценки)
товаров распространяется на товары, ввозимые на таможенную
территорию государства.
Порядок применения системы таможенной оценки товаров,
ввозимых на таможенную территорию государства, устанавливается
национальным законодательством на основании положений настоящих
Основ.
В исключительных случаях с целью защиты экономических
интересов государства в соответствии с национальным
законодательством может устанавливаться минимально допустимый
уровень таможенной стоимости в отношении отдельных товаров,
перемещаемых через таможенную границу.
Порядок определения таможенной стоимости товаров, вывозимых с
таможенной территории государства, устанавливается национальным
законодательством.
Статья 111. Заявление таможенной стоимости товаров
Таможенная стоимость товаров заявляется (декларируется)
декларантом таможенному органу при перемещении товара через
таможенную границу государства.
Порядок и условия заявления таможенной стоимости ввозимых
товаров, а также форма декларации устанавливаются таможенными
органами в соответствии с национальным законодательством.
Таможенная стоимость товара определяется декларантом согласно
методам определения таможенной стоимости, установленным настоящими
Основами.
Контроль за правильностью определения таможенной стоимости
товара осуществляется таможенным органом, производящим таможенное
оформление товаров.
Статья 112. Соблюдение конфиденциальности информации
Информация, представляемая декларантом при заявлении
таможенной стоимости товара, определенная в качестве составляющей
коммерческую тайну или являющаяся конфиденциальной, может
использоваться таможенным органом исключительно в таможенных целях
и не может передаваться третьим лицам, включая иные
государственные органы, без специального разрешения декларанта, за
исключением случаев, предусмотренных национальным
законодательством.
За разглашение информации, составляющей коммерческую тайну
или являющейся конфиденциальной, таможенный орган и его
должностные лица несут ответственность в соответствии с
национальным законодательством.
Статья 113. Права и обязанности декларанта
Заявляемая декларантом таможенная стоимость товара и
предоставляемые им сведения, относящиеся к ее определению, должны
основываться на достоверной, количественно определяемой и
документально подтвержденной информации.
При необходимости подтверждения заявленной декларантом
таможенной стоимости товара декларант обязан по требованию
таможенного органа предоставить последнему нужные для этого
сведения. При возникновении у таможенного органа сомнений в
достоверности сведений, представленных декларантом для определения
таможенной стоимости товара, декларант имеет право доказать такую
достоверность.
В случае непредставления доказательств, подтверждающих
достоверность использованных декларантом данных, таможенный орган
вправе принять решение о невозможности использования выбранного
декларантом метода таможенной оценки.
При возникновении необходимости в уточнении заявленной
декларантом таможенной стоимости товара декларант вправе
обратиться в таможенный орган с просьбой предоставить ему
декларируемый товар в пользование под залог имущества или иную
гарантию в соответствии с национальным законодательством либо
уплатить таможенные платежи в соответствии с таможенной оценкой
товара, осуществленной таможенным органом.
Дополнительные расходы, возникшие у декларанта в связи с
уточнением заявленной им таможенной стоимости товара либо
представлением таможенному органу дополнительной информации, несет
декларант. При этом увеличение срока таможенного оформления
товара, обусловленное проведением таможенной оценки, не может быть
использовано декларантом для получения фактической отсрочки оплаты
товара таможенной пошлиной.
Статья 114. Права и обязанности таможенного органа
Таможенный орган, производящий контроль за правильностью
таможенной оценки товара, вправе принимать решение о правильности
заявленной декларантом таможенной стоимости товара с учетом
положений статьи 111 настоящих Основ.
При отсутствии данных, подтверждающих правильность
определения заявленной декларантом таможенной стоимости товара,
либо при наличии оснований полагать, что представленные
декларантом сведения не являются достоверными и (или)
достаточными, таможенный орган может самостоятельно определить
таможенную стоимость декларируемого товара, последовательно
применяя методы определения таможенной стоимости товара,
установленные настоящими Основами, на основании имеющихся у него
сведений (в том числе ценовой информации по идентичным или
однородным товарам) с корректировкой, осуществляемой в
соответствии с настоящими Основами.
Таможенный орган по письменному запросу декларанта обязан в
трехмесячный срок представить декларанту письменное разъяснение
причин, по которым заявленная декларантом таможенная стоимость
товара не может быть принята таможенным органом в качестве основы
для начисления пошлины.
При несогласии декларанта с решением таможенного органа в
отношении определения таможенной стоимости товара это решение
может быть обжаловано в порядке, определяемом национальным
законодательством.
Глава 22. Методы определения таможенной стоимости товара
и порядок их применения
Статья 115. Методы определения таможенной стоимости товара
1. Определение таможенной стоимости товаров, ввозимых на
таможенную территорию государства, производится путем применения
следующих методов:
по цене сделки с ввозимыми товарами;
по цене сделки с идентичными товарами;
по цене сделки с однородными товарами;
на основе вычитания стоимости;
на основе сложения стоимости;
резервного метода.
2. Основным методом определения таможенной стоимости товара
является метод по цене сделки с ввозимыми товарами.
В том случае, если основной метод не может быть использован,
применяется последовательно каждый из перечисленных в пункте 1
настоящей статьи методов. При этом каждый последующий метод
применяется, если таможенная стоимость товара не может быть
определена путем использования предыдущего метода.
Методы вычитания и сложения стоимости могут применяться в
любой последовательности.
Статья 116. Метод по цене сделки с ввозимыми товарами
1. Таможенной стоимостью ввозимого товара является цена
сделки, фактически уплаченная или подлежащая уплате за ввозимый
товар на момент пересечения им таможенной границы (до порта или
иного места ввоза).
При определении таможенной стоимости товара в цену сделки
включаются следующие компоненты, если они не были ранее в нее
включены:
а) расходы по доставке товара до аэропорта, порта или иного
места ввоза товара на таможенную территорию государства:
стоимость транспортировки;
расходы по погрузке, выгрузке, перегрузке и перевалке
товаров;
страховая сумма;
б) расходы, понесенные покупателем:
комиссионные и брокерские вознаграждения, за исключением
комиссионных по закупке товара;
стоимость контейнеров и (или) другой многооборотной тары,
если в соответствии с товарной номенклатурой они рассматриваются
как единое целое с оцениваемыми товарами;
стоимость упаковки, включая стоимость упаковочных материалов
и работ по упаковке;
в) соответствующая часть стоимости следующих товаров и услуг,
которые прямо или косвенно были предоставлены покупателем
бесплатно или по сниженной цене для использования в связи с
производством или продажей на вывоз оцениваемых товаров:
сырья, материалов, деталей, полуфабрикатов и других
комплектующих изделий, являющихся составной частью оцениваемых
товаров;
инструментов, штампов, форм и других подобных предметов,
использованных при производстве оцениваемых товаров;
материалов, израсходованных при производстве оцениваемых
товаров (смазочных материалов, топлива и других);
инженерной проработки, опытно-конструкторской работы,
дизайна, художественного оформления, эскизов и чертежей,
выполненных вне таможенной территории государства и
непосредственно необходимых для производства оцениваемых товаров;
г) лицензионные и иные платежи за использование объектов
интеллектуальной собственности, которые покупатель должен прямо
или косвенно осуществить в качестве условия продажи оцениваемых
товаров;
д) соответствующая часть прямого или косвенного дохода
продавца от любых последующих перепродаж, передачи или
использования оцениваемых товаров на территории государства ввоза
товаров.
2. Указанный метод не может быть использован для определения
таможенной стоимости товара, если:
а) существуют ограничения в отношении прав покупателя на
оцениваемый товар, за исключением:
ограничений, установленных национальным законодательством;
ограничений географического региона, в котором товары могут
быть перепроданы;
ограничений, существенно не влияющих на цену товара;
б) продажа и цена сделки зависят от соблюдения условий,
влияние которых не может быть учтено;
в) данные, использованные декларантом при заявлении
таможенной стоимости товара, не подтверждены документально либо не
являются количественно определенными и достоверными;
г) участники сделки являются взаимозависимыми лицами, за
исключением случаев, когда их взаимозависимость не повлияла на
цену сделки, что должно быть доказано декларантом. При этом под
взаимозависимыми лицами понимаются лица, удовлетворяющие хотя бы
одному из следующих признаков:
один из участников сделки (физическое лицо) или должностное
лицо одного из участников сделки является одновременно должностным
лицом другого участника сделки;
участники сделки являются совладельцами предприятия;
участники сделки связаны трудовыми отношениями;
один из участников сделки является владельцем вклада (пая)
или обладателем акций с правом голоса в уставном капитале другого
участника сделки, составляющих не менее пяти процентов уставного
капитала;
оба участника сделки находятся под непосредственным либо
косвенным контролем третьего лица;
участники сделки совместно контролируют, непосредственно или
косвенно, третье лицо;
один из участников сделки находится под непосредственным или
косвенным контролем другого участника сделки;
участники сделки или их должностные лица являются
родственниками.
Статья 117. Метод по цене сделки с идентичными товарами
1. При использовании метода по цене сделки с идентичными
товарами в качестве основы для определения таможенной стоимости
товара принимается цена сделки с идентичными товарами при
соблюдении условий, указанных в настоящей статье. При этом под
идентичными понимаются товары, одинаковые во всех отношениях с
оцениваемыми товарами, в том числе по следующим признакам:
физические характеристики;
качество и репутация на рынке;
страна происхождения;
производитель.
Незначительные различия во внешнем виде не могут служить
основанием для отказа в рассмотрении товаров как идентичных, если
в остальном такие товары соответствуют требованиям настоящего
пункта.
2. Цена сделки с идентичными товарами принимается в качестве
основы для определения таможенной стоимости товара, если эти
товары:
а) проданы для ввоза на таможенную территорию государства;
б) ввезены одновременно с оцениваемыми товарами или не ранее
чем за 90 дней до ввоза оцениваемых товаров;
в) ввезены примерно в том же количестве и (или) на тех же
коммерческих условиях. В случае, если идентичные товары ввозились
в ином количестве и (или) на других коммерческих условиях, то
декларант должен произвести соответствующую корректировку их цены
с учетом этих различий и документально подтвердить таможенному
органу ее обоснованность.
3. Таможенная стоимость товара, определяемая по цене сделки с
идентичными товарами, должна быть скорректирована с учетом
расходов, указанных в статье 116 настоящих Основ.
Корректировка должна производиться декларантом на основании
достоверных и документально подтвержденных сведений.
4. В случае, если при применении настоящего метода выявляется
более одной цены сделки по идентичным товарам, то для определения
таможенной стоимости ввозимых товаров применяется самая низкая из
них.
Статья 118. Метод по цене сделки с однородными товарами
1. При использовании метода оценки по цене сделки с
однородными товарами в качестве основы для определения таможенной
стоимости товара принимается цена сделки по товарам, однородным с
ввозимыми, при соблюдении условий, указанных в настоящей статье.
При этом под однородными понимаются товары, которые, хотя и не
являются одинаковыми во всех отношениях, имеют сходные
характеристики и состоят из схожих компонентов, что позволяет им
выполнять те же функции, что и оцениваемые товары, и быть
коммерчески взаимозаменимыми.
При определении однородности товаров учитываются следующие их
признаки:
качество, наличие товарного знака и репутация на рынке;
страна происхождения;
производитель.
2. При использовании метода определения таможенной стоимости
товара по цене сделки с однородными товарами применяются положения
пунктов 2 - 4 статьи 117 настоящих Основ.
3. При использовании метода таможенной оценки товара на
основании положений статьи 117 и настоящей статьи:
а) товары не считаются идентичными оцениваемым или однородным
с ними, если они не были произведены в той же стране, что и
оцениваемые товары;
б) товары, произведенные не производителем оцениваемых
товаров, а другим лицом, принимаются во внимание только в том
случае, если не имеется ни идентичных, ни однородных товаров,
произведенных лицом - производителем оцениваемых товаров;
в) товары не считаются идентичными или однородными, если их
проектирование, опытно-конструкторские работы над ними, их
художественное оформление, дизайн, эскизы и чертежи и иные
аналогичные работы выполнены в государстве ввоза товаров.
Статья 119. Метод на основе вычитания стоимости
1. Определение таможенной стоимости товара по методу оценки
на основе вычитания стоимости производится в том случае, если
оцениваемые, идентичные или однородные товары будут продаваться на
территории государства ввоза без изменения своего первоначального
состояния.
2. При использовании метода вычитания стоимости в качестве
основы для определения таможенной стоимости товара принимается
цена единицы товара, по которой оцениваемые, идентичные или
однородные товары продаются наибольшей партией на территории
государства ввоза не позднее 90 дней с даты ввоза оцениваемых
товаров участнику сделки, не являющемуся взаимозависимым с
продавцом лицом.
3. Из цены единицы товара вычитаются следующие компоненты:
а) расходы на выплату комиссионных вознаграждений, обычные
надбавки на прибыль и общие расходы в связи с продажей на
таможенной территории государства ввоза ввозимых товаров того же
класса и вида;
б) суммы ввозных таможенных пошлин, налогов, сборов и иных
платежей, подлежащих уплате в государстве ввоза в связи с ввозом
или продажей товаров;
в) обычные расходы, понесенные в государстве ввоза товаров на
транспортировку, страхование, погрузочные и разгрузочные работы.
4. При отсутствии случаев продажи оцениваемых, идентичных или
однородных товаров в таком же состоянии, в каком они находились на
момент ввоза, по просьбе декларанта может использоваться цена
единицы товара, прошедшего переработку, с поправкой на добавленную
стоимость и при соблюдении положений пунктов 2 и 3 настоящей
статьи.
Статья 120. Метод на основе сложения стоимости
При использовании метода оценки на основе сложения стоимости
в качестве основы для определения таможенной стоимости товара
принимается цена товара, рассчитанная путем сложения:
а) стоимости материалов и издержек, понесенных изготовителем
в связи с производством оцениваемого товара;
б) общих затрат, характерных для продажи в государство ввоза
из страны вывоза товаров того же вида, в том числе расходов на
транспортировку, погрузочные и разгрузочные работы, страхование до
места пересечения таможенной границы государства ввоза, и иных
затрат;
в) прибыли, обычно получаемой экспортером в результате
поставки в государство ввоза таких товаров.
Статья 121. Резервный метод
В случаях если таможенная стоимость товара не может быть
определена декларантом в результате последовательного применения
указанных в статьях 116 - 120 настоящих Основ методов определения
таможенной стоимости товара либо таможенный орган аргументированно
считает, что эти методы определения таможенной стоимости не могут
быть использованы, то таможенная стоимость оцениваемых товаров
определяется с учетом мировой практики.
При применении резервного метода таможенный орган
предоставляет декларанту имеющуюся в его распоряжении ценовую
информацию.
2. В качестве основы для определения таможенной стоимости
товара по резервному методу не могут быть использованы:
а) цена товара на внутреннем рынке государства ввоза товара;
б) цена товара, поставляемого из страны его вывоза в третьи
страны;
в) цена на внутреннем рынке государства ввоза на товары
отечественного происхождения;
г) произвольно установленная или достоверно не подтвержденная
цена товара.
Глава 23. Определение страны происхождения товара
Статья 122. Цель определения страны происхождения товара
Страна происхождения товара определяется с целью
осуществления тарифных и нетарифных мер регулирования ввоза товара
на таможенную территорию государства и вывоза товара с этой
территории.
Принципы определения страны происхождения товара основываются
на существующей международной практике. Порядок определения страны
происхождения товара устанавливается национальным
законодательством на основании положений настоящих Основ.
Статья 123. Страна происхождения товара
Страной происхождения товара считается страна, в которой
товар был полностью произведен или подвергнут достаточной
переработке в соответствии с критериями, установленными настоящими
Основами.
При этом под страной происхождения товара может пониматься
группа стран, таможенные союзы стран, регион или часть страны,
если имеется необходимость их выделения для целей определения
происхождения товара.
Статья 124. Товар, полностью произведенный в данной стране
Товарами, полностью произведенными в данной стране,
считаются:
а) полезные ископаемые, добытые на ее территории или в ее
территориальных водах, или на ее континентальном шельфе и в
морских недрах, если страна имеет исключительные права на
разработку этих недр;
б) растительная продукция, выращенная или собранная на ее
территории;
в) живые животные, родившиеся и выращенные в ней;
г) продукция, полученная в этой стране от выращенных в ней
животных;
д) произведенная в ней продукция охотничьего, рыболовного и
морского промыслов;
е) продукция морского промысла, добытая и (или) произведенная
в Мировом океане судами данной страны либо судами, арендованными
(зафрахтованными) ею;
ж) вторичное сырье и отходы, являющиеся результатом
производственных и иных операций, осуществляемых в данной стране;
з) продукция высоких технологий, полученная в открытом
космосе на космических судах, принадлежащих данной стране либо
арендуемых ею;
и) товары, произведенные в данной стране исключительно из
продукции, указанной в пунктах "а" - "з" настоящей статьи.
Статья 125. Критерий достаточной переработки товара
Если в производстве товара участвуют две и более страны,
происхождение товара определяется в соответствии с критериями
достаточной переработки.
Критериями достаточной переработки товара в данной стране
являются:
а) изменение товарной позиции (классификационного кода
товара) по товарной номенклатуре на уровень любого из первых
четырех знаков, произошедшее в результате переработки товара;
б) выполнение производственных или технологических операций,
достаточных или недостаточных для того, чтобы товар считался
происходящим из той страны, где эти операции имели место;
в) правило адвалорной доли - изменение стоимости товара,
когда процентная доля стоимости использованных материалов или
добавленной стоимости достигает фиксированной доли цены
поставляемого товара.
При этом считаются не отвечающими критерию достаточной
переработки:
операции по обеспечению сохранности товаров во время хранения
или транспортировки;
операции по подготовке товаров к продаже и транспортировке
(дробление партии, формирование отправок, сортировка,
переупаковка);
простые сборочные операции;
смешивание товаров (компонентов) без придания полученной
продукции характеристик, существенно отличающих ее от исходных
составляющих;
комбинация двух или большего числа указанных выше операций;
убой скота.
В случае если в отношении конкретных товаров или страны
происхождения товара особо не оговаривается, то применяется общее
правило, в соответствии с которым товар считается подвергнутым
достаточной переработке, если произошло изменение товарной позиции
по товарной номенклатуре на уровне любого из первых четырех
знаков.
Критерии достаточной переработки для конкретных товаров и
стран устанавливаются и применяются на основании настоящих Основ в
порядке, определяемом национальным законодательством.
Статья 126. Определение страны происхождения товаров при их
поставке партиями
Товары в разобранном или несобранном виде, поставляемые
несколькими партиями, когда по производственным или транспортным
условиям невозможна их отгрузка одной партией, а также в случаях,
если партия товара разбита на несколько партий в результате
ошибки, должны рассматриваться по желанию декларанта при
определении страны происхождения как единый товар. Условием
применения этого правила является:
предварительное уведомление таможенного органа о разбивке
разобранного или несобранного товара на несколько партий с
указанием причин такой разбивки, подробной спецификацией каждой
партии с указанием кодов товаров по товарной номенклатуре,
стоимости и страны происхождения товаров, входящих в каждую
партию;
документальное подтверждение ошибочности разбивки товара на
несколько партий;
поставка всех партий товаров из одной страны одним
поставщиком;
ввоз всех партий товаров через один и тот же таможенный
орган;
поставка всех партий товаров в срок, не превышающий шести
месяцев с даты принятия таможенной декларации либо истечения
сроков на ее подачу в отношении первой партии.
Статья 127. Подтверждение происхождения товара
В удостоверение происхождения товара из данной страны
таможенный орган вправе требовать представления сертификата о
происхождении товара.
При вывозе товаров с таможенной территории государства
сертификат о происхождении товара в тех случаях, когда он
необходим и это зафиксировано в соответствующих контрактах, в
национальных правилах страны ввоза или предусмотрено
международными обязательствами государства, выдается
уполномоченным на это органом.
При ввозе товара на таможенную территорию государства
сертификат о происхождении товара представляется в обязательном
порядке:
на товары, происходящие из стран, которым национальное
законодательство предоставляет преференции по таможенному тарифу;
на товары, ввоз которых из данной страны регулируется
количественными ограничениями (квотами) или иными мерами
регулирования внешнеэкономической деятельности;
если это предусмотрено международными соглашениями, а также
национальным законодательством в области охраны окружающей
природной среды, здоровья населения, защиты прав отечественных
потребителей, общественного порядка, государственной безопасности
и других жизненно важных интересов;
в случаях, когда в представляемых для таможенного оформления
документах сведения о происхождении товаров отсутствуют либо у
таможенного органа есть основания полагать, что декларируются
недостоверные сведения о происхождении товаров.
Статья 128. Сертификат о происхождении товара
Сертификат о происхождении товара должен однозначно
свидетельствовать о том, что указанный товар происходит из
соответствующей страны и должен содержать:
а) письменное заявление отправителя о том, что товар
удовлетворяет соответствующему критерию происхождения;
б) письменное удостоверение компетентного органа страны
вывоза, выдавшего сертификат о том, что представленные в
сертификате сведения соответствуют действительности.
Сертификат о происхождении товара представляется вместе с
таможенной декларацией и другими документами, представляемыми при
таможенном оформлении. При утрате сертификата принимается его
официально заверенный дубликат.
В случае возникновения сомнений относительно безупречности
сертификата или содержащихся в нем сведений, включая сведения о
стране происхождения товара, таможенный орган может обратиться к
органам, выдавшим сертификат, или к компетентным организациям
страны, указанной в качестве страны происхождения товара, с
просьбой сообщить дополнительные или уточняющие сведения.
Товар не считается происходящим из данной страны до тех пор,
пока не будет представлен в случаях, установленных настоящими
Основами и национальным законодательством, надлежащим образом
оформленный сертификат происхождения или запрошенные сведения.
Статья 129. Основание для отказа в выпуске товара
Таможенный орган может отказать в выпуске товара через
таможенную границу лишь при наличии достаточных оснований
полагать, что он происходит из страны, товары которой не подлежат
выпуску в соответствии с национальным законодательством и
международными соглашениями, участником которых является
государство.
Непредставление надлежащим образом оформленного сертификата
или сведений о происхождении товара не является основанием для
отказа в выпуске товара через таможенную границу.
Статья 130. Дополнительные положения, относящиеся к
определению страны происхождения товара
При определении страны происхождения товара происхождение
используемых для его производства энергии, машин, оборудования и
инструментов не учитывается.
Особенности определения страны происхождения товара,
ввозимого на таможенную территорию государства из третьих стран,
включая порядок применения правила "прямой отгрузки и
непосредственной закупки", а также ввозимого с территорий
свободных таможенных зон и свободных складов, расположенных на
территории государства, устанавливаются национальным
законодательством.
Раздел V. Таможенное оформление
Глава 24. Общие положения
Статья 131. Порядок производства таможенного оформления
Таможенное оформление производится в порядке, определяемом
настоящими Основами и национальным законодательством.
Статья 132. Место и время производства таможенного оформления
Таможенное оформление производится в определенных для этого
местах в зоне деятельности таможенного органа, в котором находится
отправитель или получатель товаров либо их структурное
подразделение, и во время работы таможенного органа.
По просьбе заинтересованного лица, за его счет и с согласия
таможенного органа таможенное оформление может производиться в
иных местах и вне времени работы таможенного органа.
Национальным законодательством может быть установлено, что
таможенное оформление отдельных категорий товаров и транспортных
средств может производиться только определенными таможенными
органами.
Статья 133. Присутствие полномочных лиц и их представителей
при таможенном оформлении
Лица, обладающие полномочиями в отношении товаров и
транспортных средств, и их представители вправе присутствовать при
таможенном оформлении.
По требованию таможенного органа указанные лица и их
представители обязаны присутствовать при таможенном оформлении и
оказывать содействие должностным лицам таможенных органов в
производстве таможенного оформления.
Статья 134. Таможенное оформление и контроль других
государственных органов
В случаях, предусмотренных национальным законодательством,
таможенное оформление товаров и транспортных средств, перемещаемых
через таможенную границу государства, может быть завершено только
после осуществления ветеринарного, фитосанитарного, экологического
и других видов государственного контроля.
Порядок проведения других видов государственного контроля в
отношении товаров и транспортных средств, перемещаемых через
таможенную границу государства, определяется национальным
законодательством.
Статья 135. Пользование и распоряжение товарами и
транспортными средствами, в отношении которых
таможенное оформление не завершено
Никто не вправе пользоваться и распоряжаться товарами и
транспортными средствами, в отношении которых таможенное
оформление не завершено, за исключением случаев, предусмотренных
настоящими Основами и национальным законодательством.
Национальным законодательством могут устанавливаться условия
и налагаться ограничения на пользование и распоряжение товарами и
транспортными средствами, в отношении которых таможенное
оформление не завершено.
Статья 136. Начало таможенного оформления
Таможенное оформление начинается не позднее 30 минут после
того, как должностное лицо таможенного органа заявило о своей
готовности к производству таможенного оформления в отношении
конкретных товаров и транспортных средств, при соблюдении порядка
совершения предварительных операций, предусмотренных настоящими
Основами и национальным законодательством.
Статья 137. Упрощенный порядок таможенного оформления
При ввозе на таможенную территорию государства и вывозе с
этой территории товаров, необходимых при стихийных бедствиях,
авариях, катастрофах; живых животных; скоропортящихся товаров;
радиоактивных материалов; сообщений и других материалов для целей
массовой информации; товаров, направляемых в адрес высших органов
законодательной, исполнительной и судебной власти государства, и
других подобных товаров их таможенное оформление производится в
упрощенном виде и приоритетном порядке.
Случаи и условия применения упрощенного порядка таможенного
оформления определяются национальным законодательством.
Статья 138. Грузовые и иные операции с товарами и
транспортными средствами, необходимые для таможенного
оформления
По требованию таможенного органа лицо, перемещающее товары
через таможенную границу государства, перевозчик, владелец склада
и (или) иное лицо, обладающее полномочиями в отношении товаров и
транспортных средств, обязаны произвести транспортировку,
взвешивание или иное определение количества товаров, погрузку,
выгрузку, перегрузку, исправление поврежденной упаковки, вскрытие
упаковки, упаковку либо переупаковку товаров и транспортных
средств, подлежащих таможенному оформлению, а также вскрытие
помещений, емкостей и других мест, где могут находиться такие
товары и транспортные средства.
В иных случаях, если таможенное оформление в отношении данных
товаров и транспортных средств не завершено, указанные операции
могут производиться только с разрешения таможенного органа.
Грузовые и иные операции с товарами и транспортными
средствами не должны повлечь для таможенного органа каких-либо
дополнительных расходов.
Статья 139. Взятие проб и образцов товаров в целях
таможенного оформления
В целях таможенного оформления таможенные органы вправе брать
пробы и образцы товаров и проводить их исследование (экспертизу).
Пробы и образцы товаров, находящихся под таможенным
контролем, с разрешения таможенного органа могут взиматься также
лицами, обладающими полномочиями в отношении товаров, их
представителями и другими органами государственного контроля в
целях осуществления таможенного оформления.
Пробы и образцы берутся в минимальных количествах,
обеспечивающих возможность исследования этих проб и образцов.
О взятии проб и образцов товаров, находящихся под таможенным
контролем, составляется акт по форме, устанавливаемой таможенными
органами.
Лица, обладающие полномочиями в отношении товаров, и их
представители вправе присутствовать при взятии проб и образцов
товаров должностными лицами таможенных органов и других органов
государственного контроля. Должностные лица таможенных органов
присутствуют при взятии проб и образцов товаров другими органами
государственного контроля, а также лицами, обладающими
полномочиями в отношении товаров, и их представителями. Указанные
лица и их представители обязаны оказывать содействие должностным
лицам таможенных органов при взятии ими проб и образцов товаров, в
том числе осуществлять за свой счет грузовые и иные операции,
необходимые для взятия проб и образцов.
В отсутствие лиц, обладающих полномочиями в отношении
товаров, и их представителей пробы и образцы товаров могут
взиматься таможенными органами в случае неявки таких лиц по
истечении десяти дней после представления товаров, а также при
обстоятельствах, не терпящих отлагательства. При таком взятии проб
и образцов товаров присутствуют не заинтересованные в результате
их исследования физические лица.
Лица, обладающие полномочиями в отношении товаров, и их
представители вправе знакомиться с результатами проведенного
исследования взятых у них проб и образцов товаров. Таможенные
органы должны быть поставлены в известность о результатах
проведенного исследования проб и образцов товаров, взятых другими
органами государственного контроля.
Таможенные органы не возмещают каких-либо расходов, возникших
у лица в результате взятия проб и образцов товаров. Расходы на
исследование проб и образцов товаров, возникшие у таможенных
органов и таможенных лабораторий, лицом не возмещаются, за
исключением случаев, если такое исследование проводится по
инициативе указанного лица.
Порядок взятия проб и образцов товаров, сроки и порядок их
исследования, а также распоряжения ими устанавливаются таможенными
органами.
Глава 25. Предварительные операции
Статья 140. Предварительные операции
К предварительным операциям относятся все имеющие отношение к
таможенному делу действия, предшествующие основному таможенному
оформлению и помещению товаров и транспортных средств под
определенный таможенный режим.
Статья 141. Основное назначение предварительных операций
Предварительные операции призваны облегчить и ускорить
производство основного таможенного оформления товаров и
транспортных средств и их помещение под определенный таможенный
режим.
При предварительных операциях таможенные органы производят
предварительное таможенное оформление, направленное на недопущение
ввоза на таможенную территорию государства и вывоза с этой
территории товаров и транспортных средств, запрещенных к такому
ввозу и вывозу, а также идентификацию товаров и транспортных
средств для таможенных целей.
Статья 142. Уведомление таможенных органов о пересечении
таможенной границы государства или о намерении вывезти товары
и транспортные средства за пределы таможенной территории
государства
При ввозе товаров и транспортных средств на таможенную
территорию государства, а также при ввозе товаров и транспортных
средств с территории свободных таможенных зон и со свободных
складов на остальную часть таможенной территории государства
перевозчик уведомляет таможенный орган о пересечении таможенной
границы государства.
При вывозе товаров и транспортных средств за пределы
таможенной территории государства лицо, перемещающее товары и
транспортные средства, предварительно уведомляют таможенные органы
о намерении вывезти эти товары и транспортные средства. Таможенный
орган вправе зарегистрировать такое уведомление и назначить время
и место, куда товары и транспортные средства должны прибыть для
осуществления дальнейшего таможенного оформления. Если лицо,
перемещающее товары, не делает указанного уведомления, то такая
обязанность возлагается на перевозчика.
Положения настоящей статьи не применяются к морским, речным и
воздушным судам, пересекающим таможенную территорию государства
без остановки в порту или аэропорту, расположенном на территории
этого государства.
Статья 143. Доставка товаров, транспортных средств и
документов на них в место, определяемое таможенным органом
После подачи уведомления, указанного в статье 142 настоящих
Основ, перевозчик обязан доставить товары, транспортные средства и
документы на них без какого-либо изменения их упаковки или
состояния, кроме изменений вследствие естественного износа или
убыли при нормальных условиях транспортировки и хранения, без
использования в каких-либо иных целях, кроме доставки, и по
установленным маршрутам в определенное таможенным органом место и
находиться в этом месте после прибытия.
Доставка товаров, транспортных средств и документов на них
должна быть произведена в сроки, установленные таможенным органом
в соответствии с обычными сроками доставки, исходя из возможностей
транспортного средства, установленного маршрута и других условий
перевозки.
Статья 144. Меры, принимаемые вследствие аварии или действия
непреодолимой силы
Если при доставке товаров, транспортных средств и документов
на них перевозчик не может выполнить обязанности, предусмотренные
статьей 143 настоящих Основ, вследствие аварии или действия
непреодолимой силы, он обязан принять все меры для обеспечения
сохранности и недопущения какого-либо неразрешенного использования
товаров и транспортных средств, незамедлительно сообщить в
ближайший таможенный орган об этих обстоятельствах, о месте
нахождения товаров и транспортных средств. Таможенный орган
определяет, какие меры должны быть приняты в этом случае для
обеспечения таможенного контроля.
Таможенные органы не возмещают перевозчику затрат, понесенных
в связи с принятием мер, предусмотренных настоящей статьей.
Положения настоящей статьи применяются также к случаям, когда
морские, речные и воздушные суда, упомянутые в части третьей
статьи 142 настоящих Основ, делают вынужденную остановку или
посадку на территории государства.
Статья 145. Представление товаров и транспортных средств в
месте доставки
В месте доставки товары и транспортные средства
представляются, а документы на них вручаются таможенному органу.
Представление выражается в уведомлении о прибытии товаров и
транспортных средств не позднее 30 минут после их прибытия, а в
случае прибытия товаров и транспортных средств вне времени работы
таможенного органа - не позднее 30 минут после наступления времени
начала работы этого органа.
По требованию таможенного органа представленные товары и
транспортные средства фактически предъявляются этому органу.
После представления товаров с разрешения таможенного органа
лица, обладающие полномочиями в отношении товаров, и их
представители могут брать пробы и образцы товаров с целью
помещения их под таможенный режим.
Товары и транспортные средства, прибывшие в место назначения
вне времени работы таможенного органа, должны быть размещены в
зоне таможенного контроля.
Оставление транспортных средств и товаров без присмотра,
изменение места стоянки, выгрузка и перегрузка товаров, изменение
первоначального места нахождения товаров, высадка пассажиров,
вскрытие упаковки, упаковка или переупаковка товаров, изменение,
удаление или уничтожение средств идентификации допускаются только
с разрешения таможенного органа.
Нарушение положений части пятой настоящей статьи не влечет
ответственности перевозчика только в случае, если он докажет, что
существовала реальная угроза жизни и здоровью пассажиров и экипажа
транспортного средства, угроза уничтожения, безвозвратной утраты
или существенной порчи товаров и транспортного средства. Об
обстоятельствах, вызвавших нарушение указанных положений,
перевозчик незамедлительно уведомляет таможенный орган.
Таможенный орган вправе в любое время потребовать
немедленного выполнения действий, предусмотренных частью пятой
настоящей статьи, либо их выполнения в установленный этим органом
срок.
Все дополнительные расходы, возникшие у перевозчика
вследствие действий или обстоятельств, предусмотренных положениями
настоящей статьи, таможенными органами не возмещаются.
Статья 146. Краткая декларация
До помещения товаров и транспортных средств под определенный
таможенный режим может применяться краткая декларация.
Форма краткой декларации и перечень сведений, подлежащих
указанию в ней, устанавливаются таможенными органами.
С разрешения таможенного органа в качестве краткой декларации
могут использоваться транспортные, коммерческие и иные документы,
в том числе составленные на иностранных языках, которыми владеют
должностные лица таможенного органа, если в этих документах
имеются сведения, о которых идет речь в части второй настоящей
статьи.
Краткая декларация подается перевозчиком одновременно с
представлением товаров и транспортных средств либо с разрешения
таможенного органа не позднее следующего рабочего дня после
представления товаров и транспортных средств.
Краткая декларация не подается, если товары в течение
указанного срока помещаются под определенный таможенный режим.
При отсутствии представителя, специально уполномоченного
перевозчиком на подачу краткой декларации, таковым для таможенных
целей является капитан, водитель или иное физическое лицо,
управляющее транспортным средством.
Представитель перевозчика обязан оказывать содействие
таможенным органам в оформлении краткой декларации.
Статья 147. Ответственность перед таможенными органами при
предварительных операциях
До помещения товаров и транспортных средств под определенный
таможенный режим всю ответственность за эти товары и транспортные
средства перед таможенными органами, включая уплату таможенных
платежей, несет перевозчик, за исключением случая в отношении
товаров, упомянутого в части второй статьи 142, а также других
случаях, предусмотренных настоящими Основами.
Глава 26. Временное хранение
Статья 148. Временное хранение
Товары и транспортные средства с момента представления
таможенному органу и до их выпуска либо предоставления лицу в
распоряжение в соответствии с избранным таможенным режимом
находятся на временном хранении под таможенным контролем.
Статья 149. Места временного хранения
Временное хранение осуществляется в специально выделенных и
обустроенных помещениях или иных местах (складах временного
хранения).
Склады временного хранения могут учреждаться таможенными
органами либо отечественными лицами.
Статья 150. Лицензия на учреждение склада временного хранения
Склад временного хранения может учреждаться при наличии
лицензии таможенного органа. Лицензия не требуется, если
учредителем склада временного хранения является таможенный орган.
Порядок рассмотрения заявления и выдачи лицензии на
учреждение склада временного хранения и срок ее действия
определяются национальным законодательством.
За выдачу лицензии на учреждение склада временного хранения
взимается сбор в размере, определяемом национальным
законодательством.
Лицензия на учреждение склада временного хранения может быть
аннулирована или отозвана таможенными органами.
Лицензия аннулируется, если она не могла быть выдана на
основании установленного порядка заявителю либо она была выдана на
основе неполных или недостоверных сведений, имевших существенное
значение для принятия решения о ее выдаче. Решение об
аннулировании действует с даты выдачи лицензии.
Лицензия отзывается, если владелец склада не соблюдает
требований настоящих Основ и национального законодательства. Отзыв
действует с даты принятия решения об отзыве.
При аннулировании или отзыве лицензии сбор за ее выдачу
возврату не подлежит.
Статья 151. Типы складов временного хранения
Склады временного хранения могут быть открытого типа, то есть
доступными для использования любыми лицами, и закрытого типа, то
есть предназначенными для хранения товаров определенных лиц.
Склады временного хранения, учреждаемые таможенными органами,
являются складами открытого типа.
Склады временного хранения закрытого типа могут учреждаться в
том случае, если имеются достаточные основания для
нецелесообразности учреждения склада открытого типа.
Статья 152. Товары, которые могут быть помещены на склад
временного хранения
На склад временного хранения могут помещаться любые товары.
Товары, могущие причинить вред другим товарам или требующие особых
условий хранения, должны храниться в специально приспособленных
помещениях склада временного хранения.
Статья 153. Взаимоотношения владельца склада временного
хранения с лицами, помещающими товары и
транспортные средства на склад
Взаимоотношения владельца склада временного хранения с
лицами, помещающими товары и транспортные средства на склад,
строятся на договорной основе.
Взаимоотношения таможенных органов, являющихся владельцами
складов временного хранения, с лицами, помещающими товары и
транспортные средства на склад, осуществляются в соответствии с
настоящими Основами и национальным законодательством.
Статья 154. Документы, необходимые для помещения товаров и
транспортных средств на склад временного хранения
При помещении товаров и транспортных средств на склад
временного хранения таможенные органы требуют, как правило, лишь
документы, позволяющие идентифицировать товары и транспортные
средства, в том числе составленные на иностранных языках, которыми
владеют должностные лица таможенного органа.
Статья 155. Обязанности владельца склада временного хранения
Владелец склада временного хранения обязан:
обустроить склад надлежащим образом в целях обеспечения
таможенного контроля;
исключить возможность изъятия помимо таможенного контроля со
склада товаров и транспортных средств, находящихся на хранении;
не затруднять осуществление таможенного контроля;
вести учет и представлять таможенному органу отчетность о
хранящихся товарах и транспортных средствах в порядке,
определяемом таможенными органами;
обеспечить невозможность доступа третьих лиц к хранимым
товарам и транспортным средствам;
оборудовать при необходимости склад двойными запорными
устройствами, одно из которых должно находиться в ведении
таможенного органа;
соблюдать условия лицензии на учреждение склада временного
хранения и выполнять требования таможенных органов, включая
обеспечение доступа к хранимым товарам и транспортным средствам
должностных лиц таможенных органов в любое время по их требованию.
Статья 156. Дополнительные права таможенных органов в
отношении складов временного хранения
Таможенные органы могут устанавливать обязательные требования
к конструкции, обустройству и месту расположения складов
временного хранения.
Таможенные органы вправе определять перечень товаров, которые
могут храниться только на складах временного хранения, владельцами
которых являются таможенные органы.
Статья 157. Ответственность за уплату таможенных платежей
Ответственность перед таможенными органами за уплату
таможенных платежей в отношении товаров и транспортных средств,
хранящихся на складе временного хранения, несет владелец склада,
за исключением случаев, предусмотренных частями второй и третьей
настоящей статьи.
Если договором владельца склада временного хранения с лицом,
помещающим товары и транспортные средства на склад, предусмотрено,
что ответственность за уплату таможенных платежей несет это лицо,
то владелец такого склада несет солидарную ответственность с
указанным лицом за уплату таможенных платежей.
Если владельцем склада временного хранения является
таможенный орган, ответственность за уплату таможенных платежей
несет лицо, поместившее товары и транспортные средства на склад
временного хранения, а при отсутствии такого лица - лицо,
являющееся собственником или владельцем товаров и транспортных
средств.
Статья 158. Сроки временного хранения
Сроки временного хранения устанавливаются таможенным органом
исходя из времени, необходимого на подачу таможенной декларации,
характера товара и используемого транспортного средства.
Установленные сроки могут продлеваться таможенным органом.
Общий срок нахождения товаров и транспортных средств на
складе временного хранения не может превышать двух месяцев, за
исключением случаев, предусмотренных другими статьями настоящих
Основ и национальным законодательством.
Таможенные органы могут устанавливать более короткие
предельные сроки хранения товаров отдельных категорий.
Статья 159. Операции с товарами, находящимися на складе
временного хранения
Товары, находящиеся на складе временного хранения, могут:
осматриваться и измеряться владельцем склада временного
хранения, иным лицом, обладающим полномочиями в отношении товаров,
и их представителями. С разрешения таможенного органа могут
взиматься пробы и образцы товаров;
подвергаться операциям, необходимым для обеспечения их
сохранности в неизменном состоянии, включая исправление
поврежденной упаковки.
Глава 27. Таможенный агент
Статья 160. Таможенный агент
Таможенным агентом (брокером, посредником) может быть
созданное в соответствии с национальным законодательством
предприятие, организация, учреждение, обладающие правами
юридического лица и получившие лицензию таможенного органа на
осуществление деятельности в качестве таможенного агента.
Таможенный агент осуществляет свою деятельность в соответствии с
настоящими Основами и национальным законодательством.
Взаимоотношения таможенного агента с представляемым лицом
строятся на основе договора.
Статья 161. Лицензия на осуществление деятельности в качестве
таможенного агента
Для получения лицензии, дающей право на осуществление
деятельности в качестве таможенного агента, необходимо:
1) иметь в штате специалиста по таможенному оформлению,
получившего квалификационный аттестат;
2) иметь материально-техническое оснащение, достаточное для
осуществления деятельности в качестве таможенного агента;
3) иметь условия, обеспечивающие ведение учета и отчетности,
точно и полно отражающих операции с товарами, подлежащими
таможенному контролю;
4) отвечать иным требованиям, установленным национальным
законодательством.
Порядок выдачи лицензии на осуществление деятельности в
качестве таможенного агента и срок ее действия определяются
национальным законодательством.
Лицензия может быть аннулирована таможенными органами, если
она не могла быть выдана заявителю на основании установленного
порядка либо она была выдана на основе неполных или недостоверных
сведений, имевших существенное значение для принятия решения о ее
выдаче. Решение об аннулировании действует с даты выдачи лицензии.
Лицензия может быть отозвана таможенными органами в случае:
1) невыполнения обязанностей таможенного агента;
2) совершения правонарушения в области таможенного дела;
3) причинения неправомерного существенного ущерба
представляемому лицу, в том числе путем незаконного использования
сведений, составляющих коммерческую тайну или конфиденциальную
информацию, что установлено судом;
4) признания таможенного агента несостоятельным либо
объявления им о своей несостоятельности;
5) пользования услугами специалиста, не имеющего либо
лишенного квалификационного аттестата, специалиста,
квалификационный аттестат которого аннулирован, отозван или
признан недействительным, или специалиста, действие
квалификационного аттестата которого приостановлено;
6) нарушения налогового законодательства государства.
Отзыв действует с даты принятия решения об отзыве.
Повторное заявление о выдаче лицензии может быть рассмотрено
по истечении двух лет со дня вынесения решения об аннулировании
или отзыве лицензии при условии устранения причин, послуживших
основанием для ее аннулирования или отзыва.
Действие лицензии может быть приостановлено при наличии
достаточных оснований полагать, что таможенный агент
злоупотребляет своими правами. Приостановление действия лицензии
производится таможенными органами на срок до трех месяцев.
Статья 162. Права и обязанности таможенного агента
Таможенный агент вправе от собственного имени совершать любые
операции по таможенному оформлению и выполнять другие
посреднические функции в области таможенного дела за счет и по
поручению представляемого лица.
При осуществлении таможенного контроля и таможенного
оформления таможенный агент выполняет все обязанности и несет
ответственность, как если бы он самостоятельно перемещал товары
через таможенную границу государства.
Права, обязанности и ответственность таможенного агента по
отношению к таможенным органам не могут быть ограничены договором
с представляемым лицом.
Статья 163. Специалист по таможенному оформлению
Правом совершать действия по таможенному оформлению от имени
таможенного агента обладает специалист, имеющий квалификационный
аттестат таможенного органа.
При совершении действий по таможенному оформлению от имени
таможенного агента специалистом, упомянутым в части первой
настоящей статьи, считается, что этот специалист уполномочен на то
таможенным агентом, если таможенный агент не докажет обратного.
Таможенный агент не может ограничить обязанности специалиста
по таможенному оформлению по отношению к таможенным органам.
Порядок выдачи квалификационного аттестата, срок его
действия, а также требования к специалистам по таможенному
оформлению определяются национальным законодательством.
Квалификационный аттестат специалиста по таможенному
оформлению может быть аннулирован таможенными органами, если такой
аттестат не мог быть выдан на основании установленного порядка
заявителю либо он был выдан на основе неполных или недостоверных
сведений, имевших существенное значение для принятия решения о
выдаче аттестата. Решение об аннулировании действует с даты выдачи
квалификационного аттестата.
Квалификационный аттестат специалиста по таможенному
оформлению может быть отозван таможенными органами в случае, если
специалист:
1) неоднократно не выполнил свои обязанности перед
таможенными органами;
2) неоднократно нарушал либо не выполнял требования
законодательных и иных правовых актов по таможенному делу;
3) признан виновным в подделке документов, совершении
хищения, во взяточничестве, а также в случае совершения
правонарушений в области таможенного дела;
4) неправомерно причинил существенный ущерб представляемому
лицу, в том числе путем незаконного использования сведений,
составляющих коммерческую тайну или конфиденциальную информацию,
что установлено судом;
5) нарушил налоговое законодательство государства.
Отзыв действует с даты принятия решения об отзыве.
В случае признания таможенного агента несостоятельным либо
объявления им о своей несостоятельности квалификационные аттестаты
его специалистов автоматически признаются недействительными.
Специалист по таможенному оформлению может быть лишен
квалификационного аттестата по решению суда.
Повторное заявление о выдаче квалификационного аттестата
может быть рассмотрено по истечении шести месяцев со дня его
аннулирования, отзыва или признания недействительным при условии
устранения причин, послуживших основанием для этого, либо по
истечении срока, определенного судом.
Действие квалификационного аттестата может быть
приостановлено при наличии достаточных оснований для сомнения в
добросовестности осуществления специалистом по таможенному
оформлению своих обязанностей.
Приостановление действия квалификационного аттестата
производится таможенными органами на срок до двух месяцев.
Статья 164. Сборы за выдачу лицензии, квалификационного
аттестата и возобновление их действия
За выдачу лицензии на осуществление деятельности в качестве
таможенного агента, квалификационного аттестата специалиста по
таможенному оформлению, а также за возобновление действия лицензии
и квалификационного аттестата взимаются сборы в размерах,
определяемых национальным законодательством.
При аннулировании, отзыве или приостановлении действия
лицензии на осуществление деятельности в качестве таможенного
агента, аннулировании, отзыве, признании недействительным,
приостановлении действия или лишении по решению суда
квалификационного аттестата специалиста по таможенному оформлению
сборы за выдачу лицензии, аттестата или за возобновление их
действия возврату не подлежат.
Статья 165. Отношение таможенного агента и его работников к
информации, полученной от представляемого лица
Информация, полученная таможенным агентом и его работниками
от представляемого лица для таможенных целей, может использоваться
исключительно в этих целях.
Информация, составляющая коммерческую, банковскую или иную
охраняемую законом тайну, а также конфиденциальная информация
представляемого лица не должна разглашаться, использоваться
таможенным агентом и его работниками в собственных целях,
передаваться третьим лицам, а также государственным органам (кроме
таможенных органов), за исключением случаев, определяемых
национальным законодательством.
Глава 28. Таможенный перевозчик
Статья 166. Таможенный перевозчик
Таможенным перевозчиком может быть организация, предприятие,
созданное в соответствии с национальным законодательством,
обладающее правами юридического лица и получившее лицензию
таможенных органов на осуществление деятельности в качестве
таможенного перевозчика.
Таможенный перевозчик осуществляет свою деятельность в
соответствии с настоящими Основами и национальным
законодательством.
Взаимоотношения таможенного перевозчика с отправителем
товаров и документов на них строятся на договорной основе.
Статья 167. Лицензия на осуществление деятельности в качестве
таможенного перевозчика
Для получения лицензии, дающей право на осуществление
деятельности в качестве таможенного перевозчика, необходимо:
1) иметь транспортные средства, оборудование которых
удовлетворяет определяемым таможенными органами требованиям,
направленным на обеспечение соблюдения таможенного
законодательства;
2) иметь в собственности или в полном хозяйственном ведении
либо арендовать на срок не менее трех лет такое количество
надлежаще оборудованных транспортных средств, которое обеспечивало
бы прибытие в течение 24 часов хотя бы одного транспортного
средства в место таможенного оформления в регионе деятельности
таможенного органа, в котором таможенный перевозчик
зарегистрирован;
3) отвечать иным требованиям, установленным национальным
законодательством.
Порядок выдачи лицензии на осуществление деятельности в
качестве таможенного перевозчика и срок ее действия определяются
национальным законодательством.
Лицензия на осуществление деятельности в качестве таможенного
перевозчика может быть аннулирована или отозвана либо ее действие
может быть приостановлено таможенными органами.
Лицензия аннулируется, если она не могла быть выдана на
основании установленного порядка заявителю либо она была выдана на
основе неполных или недостоверных сведений, имевших существенное
значение для принятия решения о ее выдаче. Решение об
аннулировании действует с даты выдачи лицензии.
Лицензия отзывается в случае:
1) неоднократного невыполнения обязанностей таможенного
перевозчика, включая необоснованные отказы в перевозке товаров и
документов на них, использование не оборудованных надлежащим
образом транспортных средств и установление платы за перевозку,
несоразмерной со средней стоимостью оказываемых услуг;
2) совершения правонарушений в области таможенного дела;
3) причинения неправомерного существенного вреда отправителю
и товарам и документам на них, в том числе путем незаконного
использования сведений, составляющих коммерческую тайну или
конфиденциальную информацию, что установлено судом;
4) признания таможенного перевозчика несостоятельным либо
объявления им о своей несостоятельности.
Отзыв действует с даты принятия решения об отзыве.
Повторное заявление о выдаче лицензии может быть рассмотрено
по истечении одного года со дня вынесения решения об аннулировании
или отзыве лицензии при условии устранения причин, послуживших
основанием для ее аннулирования или отзыва.
Действие лицензии может быть приостановлено на срок до трех
месяцев при наличии достаточных оснований полагать, что таможенный
перевозчик злоупотребляет своими правами.
За выдачу лицензии на осуществление деятельности в качестве
таможенного перевозчика, а также за возобновление ее действия
взимаются сборы в размерах, определяемых национальным
законодательством.
При аннулировании или отзыве лицензии либо приостановлении ее
действия сборы за выдачу лицензии и за возобновление ее действия
возврату не подлежат.
Статья 168. Регистрация таможенных перевозчиков и
предоставление информации о них
Таможенный орган регистрирует таможенных перевозчиков,
намеренных выполнять такие функции в регионе деятельности данного
таможенного органа.
Регистрация осуществляется на основе заявления таможенного
перевозчика.
Указанный таможенный орган предоставляет для общедоступного
ознакомления перечень зарегистрированных таможенных перевозчиков.
Статья 169. Отношение таможенного перевозчика и его
работников к информации, полученной от
отправителя товаров и документов на них
Полученная от отправителя товаров и документов на них
информация, составляющая коммерческую, банковскую или иную
охраняемую законом тайну, а также конфиденциальная информация не
должны разглашаться, использоваться таможенным перевозчиком и его
работниками в собственных целях, передаваться третьим лицам, а
также государственным органам (кроме таможенных органов), за
исключением случаев, предусмотренных национальным
законодательством.
Глава 29. Декларирование
Статья 170. Декларирование товаров и транспортных средств
Товары и транспортные средства, перемещаемые через таможенную
границу государства, товары и транспортные средства, таможенный
режим которых изменяется, а также другие товары и транспортные
средства в случаях, определяемых национальным законодательством,
подлежат декларированию в таможенном органе.
Статья 171. Форма декларирования
Декларирование производится путем заявления по установленной
форме (письменной, устной, путем электронной передачи данных или
иной) точных сведений о товарах и транспортных средствах, об их
таможенном режиме и других сведений, необходимых для таможенных
целей.
Форма и порядок декларирования, а также перечень сведений,
необходимых для таможенных целей, определяются таможенными
органами.
Статья 172. Место декларирования
Товары декларируются в таможенном органе, в котором
производится таможенное оформление товаров. Транспортные средства,
перевозящие товары, декларируются одновременно с товарами, за
исключением случаев, предусмотренных частью третьей настоящей
статьи.
Морские, речные и воздушные суда декларируются в порту или
аэропорту прибытия на таможенную территорию государства либо в
порту или аэропорту отправления с таможенной территории
государства.
Порожние транспортные средства и транспортные средства,
перевозящие пассажиров, декларируются при пересечении таможенной
границы государства.
Статья 173. Сроки подачи таможенной декларации
Таможенная декларация подается в сроки, устанавливаемые
таможенными органами. Эти сроки не могут превышать 15 дней с даты
представления товаров и транспортных средств, перевозящих товары,
таможенному органу.
При перемещении через таможенную границу государства
физическими лицами товаров не для коммерческих целей в ручной
клади и сопровождаемом багаже таможенная декларация подается
одновременно с представлением товаров.
Въезжающие на таможенную территорию государства порожние
транспортные средства и транспортные средства, перевозящие
пассажиров, декларируются не позднее трех часов после пересечения
таможенной границы государства, а выезжающие транспортные средства
- не позднее чем за три часа до пересечения таможенной границы.
Указанные сроки могут продлеваться в порядке и на условиях,
определяемых таможенными органами.
Статья 174. Декларант
Декларантом может быть лицо, перемещающее товары и
транспортные средства, либо таможенный агент.
Декларантом может быть только отечественное лицо, за
исключением случаев перемещения через таможенную границу
государства физическими лицами товаров не для коммерческих целей и
иных случаев, определяемых таможенными органами.
Декларант выполняет все обязанности и несет в полном объеме
ответственность, предусмотренную национальным законодательством,
независимо от того, является ли он лицом, перемещающим товары и
транспортные средства через таможенную границу государства, либо
таможенным агентом.
Статья 175. Обязанности и права декларанта
При декларировании товаров и транспортных средств декларант
обязан:
произвести декларирование товаров и транспортных средств в
соответствии с порядком, предусмотренным настоящими Основами и
национальным законодательством;
по требованию таможенных органов предъявить декларируемые
товары и транспортные средства;
представить таможенным органам документы и дополнительные
сведения, необходимые для таможенных целей;
уплатить таможенные платежи;
оказывать таможенным органам содействие в производстве
таможенного оформления, в том числе путем совершения требуемых
грузовых и иных операций.
Помимо иных прав, предусмотренных настоящими Основами, до
подачи таможенной декларации декларант вправе под таможенным
контролем осматривать и измерять товары и транспортные средства, с
разрешения таможенных органов брать пробы и образцы товаров.
Отдельная таможенная декларация на пробы и образцы товаров не
подается при условии, что они будут охвачены таможенной
декларацией, подаваемой в отношении товаров.
Статья 176. Документы и дополнительные сведения, необходимые
для таможенных целей
Подача таможенной декларации должна сопровождаться
представлением таможенным органам документов, необходимых для
таможенных целей.
Таможенные органы вправе запросить дополнительные сведения с
целью проверки информации, содержащейся в таможенной декларации,
представленных документах, и для иных таможенных целей.
Перечень указанных документов и дополнительных сведений
определяется таможенными органами.
Таможенные органы вправе устанавливать сроки для
представления недостающих документов и сведений.
С разрешения таможенных органов могут быть представлены
документы, составленные на иностранных языках, которыми владеют
должностные лица таможенных органов.
Статья 177. Принятие таможенной декларации
Поданная таможенная декларация принимается таможенными
органами. Принятие таможенной декларации оформляется в порядке,
определяемом таможенными органами.
С момента оформления принятия таможенной декларации она
становится документом, свидетельствующим о фактах, имеющих
юридическое значение.
Таможенные органы не вправе отказать в принятии таможенной
декларации.
Статья 178. Изменение, дополнение и изъятие таможенной
декларации
С разрешения таможенных органов сведения, указанные в
таможенной декларации, могут быть изменены или дополнены, а
поданная таможенная декларация может быть изъята.
Изменение, дополнение или изъятие может производиться только
до:
начала проверки таможенной декларации;
начала досмотра товаров и транспортных средств;
установления таможенными органами недостоверности указанных
сведений.
Изменение или дополнение таможенной декларации не может
расширять или сужать сферу ее действия.
Должностные лица таможенных органов не вправе по собственной
инициативе, поручению или просьбе лица заполнять письменную
таможенную декларацию, изменять или дополнять сведения, указанные
в таможенной декларации, за исключением внесения в нее тех
сведений, которые отнесены к компетенции таможенных органов, а
также изменения или дополнения кодированных сведений, используемых
для машинной обработки, если такие сведения в некодированном виде
имеются в таможенной декларации.
Статья 179. Временная или неполная декларация
Если декларант в силу особых причин не может подать полную
таможенную декларацию, то таможенные органы в порядке,
определяемом национальным законодательством, вправе разрешить
подачу временной или неполной таможенной декларации при условии,
что временная или неполная таможенная декларация содержит основные
сведения, необходимые для таможенных целей, и что недостающие
сведения будут представлены в сроки, устанавливаемые таможенными
органами.
Статья 180. Периодическая таможенная декларация
При регулярном перемещении одних и тех же товаров и
транспортных средств одним и тем же лицом таможенный орган может
разрешить подачу одной таможенной декларации на все товары и
транспортные средства, перемещаемые через таможенную границу
государства в течение определенного времени.
Случаи и порядок подачи периодической таможенной декларации
определяются таможенными органами.
Статья 181. Упрощенный порядок декларирования товаров и
транспортных средств
В целях совершенствования таможенного оформления таможенные
органы вправе устанавливать упрощенный порядок декларирования
товаров и транспортных средств.
Раздел VI. Таможенный контроль
Глава 30. Общие положения
Статья 182. Проведение таможенного контроля и его формы
Таможенный контроль проводится должностными лицами таможенных
органов путем проверки документов и сведений, необходимых для
таможенных целей; таможенного досмотра (досмотра товаров и
транспортных средств, личного досмотра как исключительной формы
таможенного контроля); учета товаров и транспортных средств;
устного опроса физических и должностных лиц; проверки системы
учета и отчетности; осмотра территорий и помещений складов
временного хранения, таможенных складов, свободных складов,
свободных таможенных зон, магазинов беспошлинной торговли и других
мест, где могут находиться товары и транспортные средства,
подлежащие таможенному контролю, либо осуществляется деятельность,
контроль за которой возложен на таможенные органы; в других
формах, предусмотренных настоящими Основами и национальным
законодательством.
При проведении таможенного контроля могут применяться
технические средства, безопасные для жизни и здоровья человека,
животных и растений и не причиняющие ущерба товарам, транспортным
средствам, лицам.
Правила проведения таможенного контроля определяются
таможенными органами.
Статья 183. Зоны таможенного контроля
Для целей осуществления таможенного контроля вдоль таможенной
границы государства, в местах таможенного оформления, нахождения
таможенных органов и в иных местах, определяемых таможенными
органами, создаются зоны таможенного контроля.
Порядок создания и обозначения зон таможенного контроля
определяется таможенными органами в соответствии с национальным
законодательством.
Осуществление производственной и иной коммерческой
деятельности, перемещение товаров, транспортных средств, лиц,
включая должностных лиц иных государственных органов, через
границы таких зон и в их пределах допускаются только с разрешения
таможенных органов и под их контролем, за исключением случаев,
предусмотренных национальным законодательством. В указанных
случаях доступ в зоны таможенного контроля разрешается с
предварительного уведомления таможенных органов.
Статья 184. Документы и сведения, необходимые для таможенного
контроля
Лица, перемещающие товары и транспортные средства через
таможенную границу государства либо осуществляющие деятельность,
контроль за которой возложен на таможенные органы, обязаны
представлять этим органам документы и сведения, необходимые для
таможенного контроля.
Перечень документов и сведений, порядок их представления
определяются таможенными органами в соответствии с национальным
законодательством.
Для проведения таможенного контроля таможенные органы вправе
получать от банков и иных кредитных учреждений сведения и справки
об операциях и состоянии счетов лиц, перемещающих товары и
транспортные средства через таможенную границу государства,
таможенных агентов либо иных лиц, осуществляющих деятельность,
контроль за которой возложен на таможенные органы.
Другие правоохранительные органы, налоговые и иные
контролирующие органы государства по собственной инициативе либо
по запросу таможенных органов информируют об имеющихся сведениях,
необходимых для таможенного контроля.
Документы, необходимые для таможенного контроля, должны
храниться лицами не менее трех лет.
Статья 185. Привлечение специалистов и экспертов для оказания
содействия в проведении таможенного контроля
Таможенные органы вправе привлекать в соответствии с
национальным законодательством специалистов других
правоохранительных и контролирующих органов, предприятий,
учреждений и организаций независимо от форм собственности и
подчиненности, а также экспертов для оказания содействия в
проведении таможенного контроля.
Запрос таможенного органа о привлечении специалиста или
эксперта для оказания содействия в проведении таможенного контроля
является обязательным для исполнения руководителем
государственного органа, предприятия, учреждения или организации,
где этот специалист или эксперт работает.
Статья 186. Доступ должностных лиц таможенных органов на
территории и в помещения для проведения
таможенного контроля
В целях проведения таможенного контроля должностные лица
таможенных органов на основании служебного удостоверения имеют
право доступа на территорию и в помещения любых лиц, где могут
находиться товары и транспортные средства, подлежащие такому
контролю, документы, необходимые для таможенного контроля, либо
осуществляется деятельность, контроль за которой возложен на
таможенные органы, за исключением случаев, предусмотренных
национальным законодательством или международными договорами
государства.
Статья 187. Идентификация товаров, транспортных средств,
помещений и других мест
Транспортные средства, помещения и другие места, где
находятся или могут находиться товары и транспортные средства,
подлежащие таможенному контролю, места, где осуществляется
деятельность, контроль за которой возложен на таможенные органы, а
также товары и транспортные средства, находящиеся под таможенным
контролем, могут идентифицироваться таможенными органами.
Идентификация производится путем наложения пломб, печатей,
нанесения цифровой, буквенной и иной маркировки, идентификационных
знаков, проставления штампов, взятия проб и образцов, описания
товаров и транспортных средств, составления чертежей, изготовления
масштабных изображений, фотографий, иллюстраций, использования
товаросопроводительной и иной документации и других средств
идентификации.
Средства идентификации могут изменяться или уничтожаться
только таможенными органами или с их разрешения, за исключением
случаев, если существует реальная угроза уничтожения,
безвозвратной утраты или существенной порчи товаров и транспортных
средств. Таможенным органам незамедлительно сообщается об
изменении, удалении или уничтожении средств идентификации и
представляются доказательства существования указанной угрозы.
Статья 188. Проверка финансово-хозяйственной деятельности
В целях обеспечения соблюдения национального законодательства
и международных договоров государства, контроль за исполнением
которых возложен на таможенные органы, при наличии оснований
полагать, что указанные законодательство и международные договоры
не соблюдаются либо соблюдаются не в полной мере, таможенные
органы вправе назначать либо проводить в пределах своей
компетенции проверку финансово-хозяйственной деятельности лиц,
перемещающих товары и транспортные средства через таможенную
границу государства, таможенных агентов либо иных лиц,
осуществляющих деятельность, контроль за которой возложен на
таможенные органы.
При проведении проверки финансово-хозяйственной деятельности
должностные лица таможенных органов вправе:
требовать безвозмездного предоставления и ознакомления с
любой документацией (включая банковскую) и информацией, касающейся
осуществления внешнеэкономической и иной хозяйственной
деятельности, имеющей отношение к таможенному делу и функциям
таможенных органов;
получать от должностных лиц и других работников справки,
письменные и устные объяснения;
опечатывать помещения;
изымать по акту, составляемому по форме, устанавливаемой
таможенными органами, документы, если они будут проверяться в
другом месте. Изъятые документы должны возвращаться в максимально
короткий срок.
При необходимости должностными лицами таможенных органов
могут устанавливаться место и время для ознакомления с
документацией и информацией.
Действия должностных лиц таможенных органов при осуществлении
проверки не должны причинять неправомерного ущерба лицу, чья
финансово-хозяйственная деятельность проверяется. Результаты
проверки незамедлительно сообщаются этому лицу.
Вся полученная в ходе проверки информация является
конфиденциальной.
Статья 189. Выборочность таможенного контроля
При проведении таможенного контроля таможенные органы
используют, как правило, те его формы, которые являются
достаточными для обеспечения соблюдения национального
законодательства и международных договоров государства, контроль
за исполнением которых возложен на таможенные органы.
Неприменение других форм таможенного контроля либо
освобождение от них не должно означать, что лица освобождаются от
обязанности соблюдать положения национального законодательства и
международных договоров государства.
При необходимости таможенные органы могут использовать все
формы таможенного контроля, упомянутые в настоящих Основах с
учетом статьи 190.
Статья 190. Освобождение от определенных форм таможенного
контроля
Освобождение от определенных форм таможенного контроля
устанавливается национальным законодательством.
Статья 191. Личный досмотр
Личный досмотр как исключительная форма таможенного контроля
может быть проведен при наличии достаточных оснований
предполагать, что физическое лицо, следующее через таможенную
границу государства либо находящееся в зоне таможенного контроля
или транзитной зоне аэропорта, открытого для международного
сообщения, скрывает при себе и не предъявляет товары, являющиеся
объектами нарушения национального законодательства или
международного договора государства, контроль за исполнением
которых возложен на таможенные органы.
Статья 192. Недопустимость причинения неправомерного вреда
при проведении таможенного контроля
При проведении таможенного контроля не допускается причинение
неправомерного вреда лицам, их товарам и транспортным средствам.
Таможенные органы и их должностные лица, причинившие
неправомерный вред, несут ответственность в соответствии с
национальным законодательством.
Вред, причиненный правомерными действиями должностных лиц
таможенных органов, возмещению не подлежит.
Глава 31. Дополнительные положения,
относящиеся к таможенному контролю за товарами и
транспортными средствами, перемещаемыми через
таможенную границу государства
Статья 193. Товары и транспортные средства, подлежащие
таможенному контролю
Таможенному контролю подлежат все товары и транспортные
средства, перемещаемые через таможенную границу государства, за
исключением случаев, предусмотренных национальным
законодательством.
Таможенные органы вправе принудительно останавливать
транспортные средства в случаях, определяемых национальным
законодательством.
Статья 194. Время нахождения под таможенным контролем
Товары и транспортные средства находятся под таможенным
контролем с момента его начала и до его завершения в соответствии
с таможенным режимом.
При ввозе таможенный контроль начинается с момента
пересечения товаром и транспортным средством таможенной границы
государства.
При вывозе таможенный контроль начинается с момента принятия
таможенной декларации.
Таможенный контроль завершается в момент выпуска товаров и
транспортных средств, если иное не предусмотрено настоящими
Основами и национальным законодательством.
При выпуске товаров и транспортных средств, вывозимых за
пределы таможенной территории государства, таможенный контроль
завершается в момент пересечения таможенной границы государства.
Лица обязаны соблюдать требования о минимальном периоде
времени, необходимом для проведения таможенного контроля.
Указанные требования устанавливаются таможенными органами. Вред,
причиненный лицу вследствие несоблюдения им таких требований,
возмещению не подлежит.
Статья 195. Таможенный контроль после выпуска товаров и
транспортных средств
Вне зависимости от выпуска товаров и транспортных средств
таможенный контроль за ними может проводиться в любое время, если
имеются достаточные основания полагать о наличии нарушений
национального законодательства или международных договоров
государства, контроль за исполнением которых возложен на
таможенные органы.
В указанном случае таможенные органы вправе проверять наличие
товаров и транспортных средств, проводить их повторный таможенный
досмотр, перепроверять сведения, указанные в таможенной
декларации, проверять коммерческие документы и другую информацию,
относящуюся к внешнеэкономическим и последующим коммерческим
операциям с данным товаром. Проверка может проводиться в местах
нахождения декларанта, любого иного лица, прямо или косвенно
имеющего отношение к указанным операциям или владеющего
необходимыми документами. При обнаружении правонарушений лица
несут ответственность в соответствии с национальным
законодательством.
Статья 196. Сроки проверки таможенной декларации, документов
и досмотра товаров и транспортных средств
Проверка таможенной декларации, документов и досмотр товаров
и транспортных средств осуществляется таможенными органами не
позднее десяти дней с момента принятия таможенной декларации и
представления всех необходимых для таможенных целей документов и
сведений, а в отношении товаров, упомянутых в статье 137 настоящих
Основ, - не позднее трех дней.
В случае, если требуется предъявление товаров и транспортных
средств, указанные сроки исчисляются с момента такого
предъявления.
Указанные сроки не включают время, необходимое для
осуществления контроля за товарами и транспортными средствами
другими государственными органами.
Статья 197. Грузовые и иные операции с товарами и
транспортными средствами, взятие проб и образцов для
проведения таможенного контроля
Грузовые и иные операции с товарами и транспортными
средствами, взятие проб и образцов для проведения таможенного
контроля осуществляются в порядке, предусмотренном статьями 138 и
139 настоящих Основ.
Статья 198. Присутствие декларанта, иных лиц, обладающих
полномочиями в отношении товаров и транспортных средств,
и их представителей при проведении досмотра товаров
и транспортных средств
Декларант, иные лица, обладающие полномочиями в отношении
товаров и транспортных средств, и их представители вправе по
собственной инициативе присутствовать при досмотре товаров и
транспортных средств.
По требованию должностных лиц таможенных органов указанные
лица обязаны присутствовать при таком досмотре и оказывать
должностным лицам таможенных органов необходимое содействие. При
отсутствии представителя, специально уполномоченного перевозчиком,
таковым для таможенных целей является физическое лицо, управляющее
транспортным средством.
Таможенные органы вправе проводить досмотр товаров и
транспортных средств в отсутствие декларанта, иных лиц, обладающих
полномочиями в отношении товаров и транспортных средств, и их
представителей в следующих случаях:
при неявке указанных лиц по истечении десяти дней после
представления товаров и транспортных средств;
при существовании угрозы государственной безопасности,
общественному порядку, жизни и здоровью человека, животным и
растениям, окружающей природной среде, сохранению художественного,
исторического и археологического достояния и при других
обстоятельствах, не терпящих отлагательства;
при пересылке товаров в международных почтовых отправлениях;
при оставлении на таможенной территории государства товаров и
транспортных средств в нарушение таможенного режима.
Досмотр товаров и транспортных средств в указанных случаях
проводится в присутствии не заинтересованных в результатах
досмотра лиц.
Статья 199. Инвентаризация товаров и транспортных средств,
находящихся под таможенным контролем
Таможенные органы вправе в любое время проводить
инвентаризацию товаров и транспортных средств, находящихся под
таможенным контролем, а также товаров, в отношении которых не
уплачены таможенные платежи или предоставлены таможенные льготы в
части таможенных платежей.
Раздел VII. Валютный контроль
Глава 32. Валютный контроль таможенными органами
Статья 200. Осуществление валютного контроля таможенными
органами
Таможенные органы осуществляют валютный контроль в
соответствии с валютным законодательством государства
применительно к таможенному контролю.
Статья 201. Ответственность за правонарушения, выявленные при
осуществлении валютного контроля таможенными органами
При выявлении таможенными органами в ходе осуществления
валютного контроля нарушений валютного законодательства,
являющихся одновременно нарушениями таможенных правил либо
правонарушениями, посягающими на нормальную деятельность
таможенных органов, лица несут ответственность в соответствии с
таможенным законодательством.
В иных случаях ответственность за нарушения валютного
законодательства, выявленные таможенными органами, наступает в
соответствии с другими актами национального законодательства.
Раздел VIII. Таможенные льготы
Глава 33. Таможенные льготы представительствам
иностранных государств и иным лицам
Статья 202. Таможенные льготы представительствам иностранных
государств, их работникам и иным лицам
Таможенные льготы представительствам иностранных государств,
их работникам и иным лицам устанавливаются в соответствии с
национальным законодательством и международными договорами
государства.
Раздел IX. Ведение таможенной статистики и товарной
номенклатуры внешнеэкономической деятельности
Глава 34. Ведение таможенной статистики
Статья 203. Таможенная статистика внешней торговли
Таможенные органы ведут сбор и обработку сведений о
перемещении товаров через таможенную границу государства и
публикуют данные таможенной статистики в соответствии с
национальным законодательством.
Статья 204. Документы и сведения, используемые для
статистических целей
Документы и сведения для статистических целей представляются
в соответствии с положениями настоящих Основ о порядке
производства таможенного оформления и проведения таможенного
контроля.
Информация, предоставленная для статистических целей,
является конфиденциальной.
Глава 35. Ведение товарной номенклатуры
внешнеэкономической деятельности
Статья 205. Ведение товарной номенклатуры внешнеэкономической
деятельности
Таможенные органы осуществляют ведение товарной номенклатуры
внешнеэкономической деятельности, то есть:
обеспечивают слежение за изменениями и дополнениями
международной основы товарной номенклатуры внешнеэкономической
деятельности, международными пояснениями и другими решениями по
толкованию этой основы;
приводят товарную номенклатуру внешнеэкономической
деятельности в соответствие с ее международной основой;
обеспечивают опубликование товарной номенклатуры
внешнеэкономической деятельности;
разрабатывают и утверждают пояснения и другие решения по
толкованию товарной номенклатуры внешнеэкономической деятельности
и обеспечивают их опубликование;
осуществляют иные функции, необходимые для ведения указанной
номенклатуры.
Статья 206. Классификация товаров
Таможенные органы классифицируют товары, то есть относят
конкретные товары к позициям, указанным в товарной номенклатуре
внешнеэкономической деятельности.
Решения таможенных органов о классификации товаров являются
обязательными. Решения других органов и учреждений по
классификации товаров в таможенных целях не используются.
Раздел X. Информирование и консультирование.
Предварительные решения
Глава 36. Обеспечение заинтересованных лиц информацией
и консультирование по таможенным вопросам
Статья 207. Получение информации о причинах принятого
решения, действия или бездействия
Лицо, в отношении которого принято решение таможенными
органами, совершено действие должностными лицами таможенных
органов, а также лицо, в отношении которого решение не принято или
требуемое действие не совершено в течение трехмесячного срока,
вправе обратиться в таможенные органы в двухмесячный срок со дня
принятия решения, совершения действия либо истечения срока их
принятия или совершения с запросом о причинах и основаниях
принятого решения или совершенного действия либо непринятия
решения или несовершения действия, если это затрагивает права и
законные интересы такого лица непосредственно и индивидуально.
Запрос подлежит рассмотрению таможенными органами в месячный
срок.
При подаче письменного запроса ответ должен быть дан в
письменном виде.
Статья 208. Опубликование правовых актов
Акты таможенного законодательства, иные акты законодательства
и международные договоры государства, контроль за исполнением
которых возложен на таможенные органы, нормативные акты
центрального таможенного органа общего характера подлежат
опубликованию соответственно в печатных изданиях высших органов
законодательной и исполнительной власти государства и изданиях
центрального таможенного органа государства.
Центральный таможенный орган государства обеспечивает
опубликование наиболее важных правовых актов по таможенному делу в
иных средствах массовой информации, а также издание сборников
правовых актов по таможенному делу.
Статья 209. Информация о действующих правовых актах
Информация о действующих правовых актах, указанных в статье
208 настоящих Основ, включая название акта, его предмет и издание,
в котором этот акт опубликован, предоставляется всем
заинтересованным лицам бесплатно.
Краткие справки об основных положениях таможенного и иного
законодательства, контроль за исполнением которого возложен на
таможенные органы, предоставляются для общедоступного ознакомления
в местах нахождения таможенных органов.
Статья 210. Предоставление текстов опубликованных правовых
актов
Тексты опубликованных правовых актов, указанных в статье 208
настоящих Основ, предоставляются всем заинтересованным лицам за
плату. Размер взимаемой платы, а также случаи, при которых
указанная плата не взимается, определяются национальным
законодательством.
Статья 211. Консультирование по вопросам таможенного дела и
иным вопросам, входящим в компетенцию таможенных
органов
Работники таможенных органов, таможенных лабораторий,
научно-исследовательских учреждений и учебных заведений
центрального таможенного органа государства консультируют по
вопросам таможенного дела и иным вопросам, входящим в компетенцию
таможенных органов, в порядке, определяемом национальным
законодательством.
За консультации взимается плата. Размер взимаемой платы, а
также случаи, при которых указанная плата не взимается,
определяются национальным законодательством.
Статья 212. Ответственность за недостоверную информацию
Таможенные органы, таможенные лаборатории,
научно-исследовательские учреждения и учебные заведения
центрального таможенного органа государства несут ответственность,
предусмотренную национальным законодательством, за достоверность
информации, предоставляемой лицам в соответствии с положениями
настоящей главы.
Органы и учреждения, указанные в части первой настоящей
статьи, не несут ответственности за убытки, причиненные вследствие
искажения текста правового акта, опубликованного без их ведома и
контроля, равно как за убытки, причиненные вследствие
неквалифицированных консультаций, оказанных лицами, не являющимися
работниками этих органов и учреждений, уполномоченными на
консультирование.
Глава 37. Предварительное решение
Статья 213. Принятие предварительного решения
В соответствии с национальным законодательством таможенные
органы могут принять предварительное решение относительно
классификации товаров, их таможенной стоимости и страны
происхождения, размеров таможенных платежей и по другим вопросам
применения актов таможенного законодательства в отношении
конкретного товара или конкретной хозяйственной операции.
За принятие предварительного решения взимается плата в
размерах, определяемых национальным законодательством.
Статья 214. Запрос о принятии предварительного решения
Лицо, заинтересованное в принятии предварительного решения,
направляет в таможенный орган письменный запрос.
Запрос должен содержать все сведения, необходимые для
принятия предварительного решения. К запросу должны прилагаться
пробы и образцы товаров, их описание, фотографии, рисунки,
чертежи, коммерческие и иные документы, любые другие необходимые
сведения в зависимости от характера запрашиваемого
предварительного решения.
Запрос отклоняется, если вынесение предварительного решения
не представляется возможным.
Отклонение запроса о принятии предварительного решения
обжалованию не подлежит.
Статья 215. Юридическое значение предварительного решения
Предварительное решение является обязательным для таможенных
органов государства. Предварительное решение действует в течение
одного года в отношении товаров, перемещаемых через таможенную
границу государства заявителем.
Статья 216. Аннулирование, изменение или отзыв
предварительного решения
Таможенные органы могут аннулировать, изменить или отозвать
предварительное решение, принятое ими.
Аннулирование или изменение предварительного решения
производится, если такое решение принято на основе неполной или
недостоверной информации, предоставленной заявителем, а также в
случае изменения законодательства, имеющего отношение к
предварительному решению, и вступает в силу со дня принятия
решения об аннулировании или изменении.
Предварительное решение может быть отозвано, если имеются
достаточные основания для этого. Решение об отзыве вступает в силу
по истечении двух месяцев со дня его принятия.
При аннулировании, изменении или отзыве предварительного
решения плата за его принятие возврату не подлежит, если заявитель
воспользовался этим решением либо предоставил неполную или
недостоверную информацию.
Аннулирование, изменение и отзыв предварительного решения
обжалованию не подлежит.
Раздел XI. Контрабанда. Контролируемые поставки. Дознание
и оперативно-розыскная деятельность таможенных органов
Глава 38. Контрабанда
Статья 217. Контрабанда
Контрабандой признается перемещение через таможенную границу
государства помимо или с сокрытием от таможенного контроля, либо с
обманным использованием документов или средств таможенной
идентификации, либо сопряженное с недекларированием или
недостоверным декларированием:
наркотических средств, психотропных, сильнодействующих,
ядовитых, отравляющих, радиоактивных и взрывчатых веществ;
вооружения, взрывных устройств, огнестрельного оружия,
патронов к нему и боеприпасов (кроме гладкоствольного охотничьего
оружия и боеприпасов к нему);
ядерного, химического, биологического и других видов оружия
массового уничтожения, материалов и оборудования, которые заведомо
могут быть использованы при его создании;
предметов художественного, исторического и археологического
достояния народов, а равно такое перемещение иных предметов,
совершенное в крупных размерах или с использованием служебного
положения должностного лица либо должностным лицом с
использованием своего служебного положения, или лицом,
освобожденным от определенных форм таможенного контроля, или
лицом, уполномоченным на перемещение через таможенную границу
государства отдельных товаров и транспортных средств,
освобожденных от определенных форм таможенного контроля, либо
группой лиц, организовавшихся для занятия контрабандой.
Контрабандой признается также невозвращение на таможенную
территорию государства предметов художественного, исторического и
археологического достояния народов, вывезенных за пределы
таможенной территории государства, если такое возвращение является
обязательным, либо перемещение товаров и транспортных средств
через таможенную границу государства путем ее прорыва,
выразившегося в их открытом перемещении через таможенную границу
государства вопреки прямому запрету присутствовавшего при этом
должностного лица, осуществляющего таможенный контроль.
Национальным законодательством могут признаваться
контрабандой иные нарушения.
Статья 218. Ответственность лиц, совершивших контрабанду,
производство по делам о контрабанде и порядок рассмотрения
таких дел
Ответственность лиц, совершивших контрабанду, производство по
делам о контрабанде, порядок рассмотрения дел о контрабанде
определяются национальным законодательством.
Глава 39. Контролируемые поставки
Статья 219. Контролируемые поставки наркотических средств и
психотропных веществ
В целях пресечения международного незаконного оборота
наркотических средств и психотропных веществ и выявления лиц,
участвующих в таком обороте, таможенные органы в каждом отдельном
случае в соответствии с договоренностями с таможенными и иными
компетентными органами иностранных государств или на основе
международных договоров государства используют метод
контролируемой поставки, то есть допускают под своим контролем
ввоз на таможенную территорию государства, вывоз с таможенной
территории государства или транзит через таможенную территорию
государства наркотических средств и психотропных веществ,
включенных в незаконный оборот.
Решение об использовании метода контролируемой поставки
принимается центральным таможенным органом государства в порядке,
установленном национальным законодательством.
Статья 220. Использование метода контролируемой поставки в
отношении других предметов
Метод контролируемой поставки может использоваться в
отношении других предметов, являющихся орудием или средством
совершения преступления, либо предметов, добытых преступным путем,
либо предметов, противоправные деяния с которыми являются
контрабандой.
Решение об использовании метода контролируемой поставки в
отношении указанных предметов принимается центральным таможенным
органом государства в порядке, установленном национальным
законодательством.
Статья 221. Распоряжение денежными средствами и имуществом,
конфискованными при использовании метода контролируемой поставки
Денежные средства, конфискованные судами государств и
иностранными государствами по делам о преступлениях, при раскрытии
и пресечении которых использовался метод контролируемой поставки,
а также вырученные от реализации конфискованного при этом
имущества, распределяются между государствами, таможенными и иными
компетентными органами, которые участвовали в использовании
указанного метода, в соответствии с договоренностью между
центральным таможенным органом государства и компетентными
ведомствами иностранных государств.
Глава 40. Таможенные органы как органы дознания
Статья 222. Таможенные органы как органы дознания
Таможенные органы являются органами дознания по делам о
контрабанде, а также по делам об иных преступлениях, производство
дознания по которым отнесено к компетенции таможенных органов
национальным законодательством.
Статья 223. Производство дознания таможенными органами
При наличии признаков контрабанды и иных преступлений,
производство дознания по которым отнесено к компетенции таможенных
органов, таможенные органы возбуждают уголовное дело и,
руководствуясь нормами национального законодательства, производят
неотложные следственные действия по установлению и закреплению
следов преступления и обнаружению лиц, его совершивших.
Глава 41. Оперативно-розыскная деятельность
таможенных органов
Статья 224. Таможенные органы как органы, осуществляющие
оперативно-розыскную деятельность
Таможенные органы осуществляют оперативно-розыскную
деятельность в целях выявления лиц, подготавливающих, совершающих
или совершивших противоправное деяние, признаваемое национальным
законодательством преступлением, производство дознания по которому
отнесено к компетенции таможенных органов.
Статья 225. Осуществление оперативно-розыскной деятельности
таможенными органами
Таможенные органы осуществляют оперативно-розыскную
деятельность в соответствии с национальным законодательством.
Оперативно-розыскные мероприятия, обеспечивающие собственную
безопасность таможенных органов, производятся в порядке,
предусмотренном национальным законодательством.
Раздел XII. Нарушения таможенных правил. Правонарушения,
посягающие на нормальную деятельность таможенных органов
Глава 42. Общие положения
Статья 226. Нарушение таможенных правил
Нарушением таможенных правил признается противоправное
действие или бездействие лица, посягающего на установленный
настоящими Основами, национальным законодательством и
международными договорами государства, контроль за исполнением
которых возложен на таможенные органы, порядок перемещения
(включая применение таможенных режимов), таможенного контроля и
таможенного оформления товаров и транспортных средств,
перемещаемых через таможенную границу государства, обложения
таможенными платежами и их уплаты, предоставления таможенных льгот
и пользования ими, на нормальную деятельность таможенных органов,
за которые национальным законодательством предусмотрена
ответственность.
Статья 227. Ответственность лиц, совершивших нарушения
таможенных правил и правонарушения, посягающие на нормальную
деятельность таможенных органов
Лица, совершившие нарушения таможенных правил и
правонарушения, посягающие на нормальную деятельность таможенных
органов, несут ответственность в соответствии с национальным
законодательством.
Статья 228. Производство по делам о нарушениях таможенных
правил и правонарушениях, посягающих на нормальную деятельность
таможенных органов, и порядок рассмотрения таких дел
Производство по делам о нарушениях таможенных правил,
правонарушениях, посягающих на нормальную деятельность таможенных
органов, и порядок рассмотрения таких дел определяются
национальным законодательством.
Глава 43. Виды нарушений таможенных правил, виды
правонарушений, посягающих на нормальную
деятельность таможенных органов
Статья 229. Виды нарушений таможенных правил
Нарушениями таможенных правил признаются:
1) нарушение режима зоны таможенного контроля;
2) неуведомление при ввозе товаров и транспортных средств о
пересечении таможенной границы государства;
3) неуведомление или недостоверное уведомление таможенного
органа о намерении вывезти товары и транспортные средства за
пределы таможенной территории государства;
4) непринятие необходимых мер в случае аварии или действия
непреодолимой силы;
5) непредставление товаров и транспортных средств в место
доставки и невручение документов на них таможенному органу;
6) выдача без разрешения таможенного органа, утрата или
недоставление в таможенный орган товаров и транспортных средств и
документов на них;
7) неостановка транспортного средства, следующего через
таможенную границу государства;
8) отправление транспортного средства без разрешения
таможенных органов;
9) причаливание к судну и другим плавучим средствам,
находящимся под таможенным контролем;
10) нарушение порядка производства таможенного оформления;
11) проведение неправомерных операций с товарами и
транспортными средствами, в отношении которых таможенное
оформление не завершено, изменение их состояния, пользование и
распоряжение ими;
12) грузовые и иные операции, производимые без разрешения
таможенного органа;
13) изменение, уничтожение, повреждение либо утрата средств
таможенной идентификации;
14) нарушение порядка декларирования товаров и транспортных
средств;
15) нарушение сроков представления таможенному органу
таможенной декларации, документов и дополнительных сведений;
16) воспрепятствование доступу должностного лица таможенного
органа на территорию или в помещения для проведения таможенного
контроля;
17) непредставление таможенному органу соответствующей
отчетности и несоблюдение порядка ведения учета;
18) нарушение режима склада временного хранения;
19) нарушение порядка помещения товаров на хранение, их
хранение и проведение операций с ними;
20) нарушение порядка переработки товаров;
21) нарушение порядка осуществления производственной и
коммерческой деятельности в свободных таможенных зонах и на
свободных складах;
22) нарушение порядка возведения зданий, строений и
сооружений в свободных таможенных зонах;
23) невывоз за пределы таможенной территории государства либо
невозвращение на эту территорию товаров и транспортных средств;
24) нарушение порядка уничтожения товаров;
25) проведение неправомерных операций с товарами и
транспортными средствами, помещенными под определенный таможенный
режим, изменение их состояния, пользование и распоряжение ими;
26) несоблюдение порядка применения мер экономической
политики и других ограничений при перемещении через таможенную
границу государства товаров и транспортных средств;
27) перемещение товаров через таможенную границу государства
под видом товаров не для коммерческих целей;
28) перемещение товаров и транспортных средств через
таможенную границу государства помимо таможенного контроля;
29) сокрытие от таможенного контроля товаров, перемещаемых
через таможенную границу государства;
30) перемещение через таможенную границу государства товаров
и транспортных средств с обманным использованием документов или
средств таможенной идентификации;
31) недекларирование или недостоверное декларирование товаров
и транспортных средств;
32) транспортировка, хранение, приобретение товаров и
транспортных средств, ввезенных на таможенную территорию
государства с нарушениями таможенных правил, пользование или
распоряжение ими;
33) нарушение порядка пользования и распоряжения условно
выпущенными товарами и транспортными средствами, в отношении
которых предоставлены льготы по таможенным платежам;
34) действия, направленные на неправомерное освобождение от
таможенных платежей или их занижение;
35) действия, направленные на возврат уплаченных таможенных
платежей, получение выплат и иных возмещений либо их невозвращение
без надлежащих оснований;
36) нарушение сроков уплаты таможенных платежей;
37) неисполнение банками и иными кредитными учреждениями
решений таможенных органов;
38) незаконное осуществление деятельности в качестве
таможенного агента либо нарушение условий такой деятельности;
39) незаконное осуществление деятельности в качестве
таможенного перевозчика либо нарушение условий такой деятельности.
Национальным законодательством могут признаваться нарушениями
таможенных правил иные противоправные действия либо бездействие.
Статья 230. Виды правонарушений, посягающих на нормальную
деятельность таможенных органов
Правонарушениями, посягающими на нормальную деятельность
таможенных органов, признаются:
1) неповиновение законному распоряжению или требованию
должностного лица таможенного органа;
2) оскорбление должностного лица таможенного органа;
3) угроза совершения насильственных действий в отношении
должностного лица таможенного органа;
4) воспрепятствование проведению ревизии, проверки,
инвентаризации либо отказ от их проведения;
5) отказ или уклонение эксперта и специалиста от участия в
проведении таможенного контроля или производстве таможенного
оформления;
6) отказ или уклонение должностного лица предприятия,
учреждения, организации от выполнения поручения о проведении
экспертизы либо требования о вызове специалиста;
7) незаконное воздействие или вмешательство с целью повлиять
на принимаемое таможенным органом или его должностным лицом
решение либо осуществляемое действие.
Национальным законодательством могут признаваться
правонарушениями, посягающими на нормальную деятельность
таможенных органов, иные противоправные действия либо бездействие.
Раздел XIII. Заключительные положения
Статья 231. Обязательность для исполнения законных
распоряжений или требований должностного лица таможенного органа
Законные распоряжения или требования должностного лица
таможенного органа обязательны для исполнения предприятиями,
учреждениями и организациями, государственными органами и их
должностными лицами и иными работниками, а также физическими
лицами.
Неповиновение законному распоряжению или требованию
должностного лица таможенного органа, а также другие действия,
препятствующие выполнению возложенных на это должностное лицо
обязанностей, влекут ответственность, предусмотренную национальным
законодательством.
Должностные лица таможенных органов не несут ответственности
за моральный, физический и имущественный вред, причиненный
правонарушителю применением физической силы, специальных средств и
огнестрельного оружия в случаях, предусмотренных национальным
законодательством.
Статья 232. Отношение к информации, предоставленной
таможенным органам для таможенных целей
Информация, предоставленная таможенным органам иными
государственными органами, предприятиями, учреждениями,
организациями и гражданами в соответствии с настоящими Основами и
национальным законодательством, может использоваться исключительно
в таможенных целях.
Информация, составляющая государственную, коммерческую,
банковскую или иную охраняемую законом тайну, а также
конфиденциальная информация (информация, не являющаяся
общедоступной и могущая нанести ущерб правам и охраняемым законом
интересам предоставившего ее лица) не должна разглашаться,
использоваться должностными лицами таможенных органов в личных
целях, передаваться третьим лицам, а также государственным
органам, за исключением случаев, предусмотренных национальным
законодательством.
Статья 233. Правовой статус должностных лиц таможенных
органов
Правовой статус должностных лиц таможенных органов
определяется национальным законодательством.
Статья 234. Ответственность таможенных органов, их
должностных лиц и иных работников таможенных органов
Ответственность таможенных органов, их должностных лиц и иных
работников определяется национальным законодательством.
Бюллетень международных договоров. 1995. N 9. С. 3 - 82.
Содружество. Информационный вестник
Совета глав государств и Совета
глав правительств СНГ. 1995. N 1(18). С. 70 - 171.