На засіданні Державної комісії з питань впровадження електронних систем
і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом (далі —
Держкомісія), яке відбулося 12 червня цього року, було прийнято рішення
про включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій
(далі — Держреєстр) двадцяти нових моделей реєстраторів розрахункових
операцій (далі — РРО) для різних сфер застосування (без врахування варіантів
виконання таких реєстраторів).
Перш за все слід зазначити, що нові моделі РРО пройшли попередню перевірку
на відповідність встановленим вимогам за новою процедурою.
Як відомо, Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових
операцій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1315, крім обов’язкової сертифікації моделі РРО в державній системі
сертифікації на відповідність вимогам нормативних документів передбачає
і обов’язкову перевірку у встановленому порядку відповідності контрольного
зразка моделі фіскальним вимогам. Порядок перевірки РРО, у тому числі
РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу
іноземної валюти, на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних
функцій був схвалений Протокольним рішенням Держкомісії наприкінці минулого
року. А методику перевірки РРО на відповідність зазначеним вимогам було
затверджено на початку березня поточного року. Таким чином, виробники
касових апаратів повинні були в досить обмежені терміни привести свою
продукцію у відповідність до нових технічних вимог. Як свідчать отримані
результати перевірок підприємства в цілому спромоглися пройти весь цикл
перевірок і подати документи на розгляд Держкомісії. Основною проблемою,
що виникла в процесі перевірок, є некоректне трактування деякими виробниками
окремих норм Вимог щодо виконання фіскальних функцій реєстраторами розрахункових
операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету
Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199 (далі — Вимоги).
Відповідно до п. 2 Вимог визначено, що фіскальний блок є невід’ємною
складовою частиною РРО, за допомогою якого забезпечуються реєстрація
обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом
друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори РРО. А
пункти 21 та 22 Вимог визначають склад фіскального блоку та особливості
його конструкції. Так, зокрема визначено, що фіскальний блок складається
з фіскальної, оперативної, програмної пам’яті, годинника-календаря та
процесора, який керує роботою інших вузлів РРО, а також виконує операції
із формування звітів та розрахункових документів, занесення інформації
до фіскальної пам’яті. Фіскальний блок повинен мати моноблочну конструкцію
у вигляді залитого компаундом нероз’ємного блока або розміщуватися в
опломбованому кожусі, що унеможливлює доступ до вузлів фіскального блока
без пошкодження пломби. Таким чином, поширювати поняття «фіскальний
блок» на РРО в цілому є некоректним.
У процесі перевірок, які провадили акредитовані Держспоживстандартом
України випробувальні центри, РРО вперше перевірялись на відповідність
вищезазначеним Вимогам, Технічним вимогам до електронних контрольно-касових
реєстраторів для різних сфер застосування, Технічним вимогам до спеціалізованих
електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, а
також іншим обов’язковим документам.
Найбільше пропозицій від виробників касових апаратів щодо включення
до Держреєстру надійшло стосовно РРО, призначених для застосування на
АЗС. І це цілком зрозуміло. Адже відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України від 07.02.2001 р. № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької
діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій
формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (зі змінами
та доповненнями) з другого кварталу поточного року настав термін впровадження
спеціалізованих ЕККА для АЗС.
При роздрібному продажу нафтопродуктів через АЗС з використанням спеціалізованих
ЕККА обов’язковим є друкування фіскального касового чека незалежно від
форми оплати (готівка, платіжні картки, відомості тощо). Але робота
спеціалізованого ЕККА на АЗС принципово відрізняється від роботи звичайного
касового апарата в магазинах, супермаркетах, кафе тощо.
По-перше, спеціалізований апарат має забезпечувати не тільки реєстрацію
продажу та облік відпущених нафтопродуктів, він також виконує функцію
керування паливороздавальною колонкою в процесі відпускання нафтопродуктів.
По-друге, спеціалізований ЕККА має забезпечувати облік обсягу відпущеного
паливороздавальними колонками пального кожного найменування, що фіксується
лічильниками колонок, реєстрацію обсягу продажу пального, відображення
їх поряд з вартісними показниками в касових чеках та звітах.
По-третє, якщо розрахунки за відпущене пальне здійснюються картками
різних платіжних систем (Visa, MasterCard, НСМЕП тощо) через підключені
до апарата термінали, спеціалізований ЕККА має забезпечувати в єдиному
циклі відпускання пального, друкування касового чека, а також дебетування
таких платіжних карток.
По суті спеціалізовані ЕККА виконують функції керуючих пристроїв сучасними
автозаправними комплексами. Працюючи в нерозривному циклі з системами
обліку відпускання пального на АЗС, контролю його залишків, вони є серцевиною
автозаправного комплексу в цілому.
Підвищення вимог до спеціалізованих ЕККА для АЗС, розширення їх функціональних
можливостей привели до ускладнення їх конструкції та програмного забезпечення.
Висока експлуатаційна надійність таких апаратів забезпечується застосуванням
нових технологій, мікропроцесорної техніки високого ступеня інтеграції,
термодрукуючих пристроїв з підвищеним ресурсом роботи.
Найпоширенішою формою обслуговування покупців на АЗС є відпускання фіксованого
обсягу нафтопродукту за готівку з попередньою оплатою. При цьому покупець
після розрахунку отримує касовий чек, а заправка автомобіля провадиться
біля паливороздавальної колонки. Якщо покупець не отримав замовлену
дозу пального (наприклад, через переповнення баку автомобіля), касовий
апарат автоматично, без втручання оператора, роздруковує чек повернення
коштів за неотримане пальне, а касир має повернути покупцеві відповідну
суму.
На багатьох АЗС пропонують іншу форму обслуговування, що передбачає
оплату за фактично отримане пальне. Справа в тому, що водій не завжди
знає скільки пального слід замовити для заповнення баку автомобіля.
У цьому випадку спочатку здійснюється відпускання пального, а потім
касовий апарат автоматично (без участі оператора) роздруковує чек оплати,
на підставі якого водій розраховується за фактично отриманий нафтопродукт.
Важливою особливістю нових спеціалізованих ЕККА є забезпечення ними
обліку і кількості відпущених нафтопродуктів за різними формами оплати.
Більше того, обов’язкові звіти касового апарата мають містити дані про
фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС кожної марки бензину окремо.
Ця норма піднімає на досить високий рівень функцію обліку нафтопродуктів
на АЗС в цілому та окремо — вимоги до резервуарного парку таких АЗС.
Адже відпущена за зміну через паливороздавальні колонки АЗС кількість
нафтопродуктів, що відображена у відповідних звітах ЕККА, повинна дорівнювати
кількості відпущених нафтопродуктів з резервуарів (обсяги нафтопродуктів
в резервуарах визначаються шляхом вимірювання та з використанням градуйованих
таблиць таких резервуарів).
Таким чином, сучасні спеціалізовані ЕККА для АЗС, які Протокольним рішенням
Держкомісії були включені до Держреєстру, забезпечують як високу якість
обслуговування покупців, так і можливість повноцінного обліку та контролю
фінансово-господарської діяльності підприємств, які займаються роздрібним
продажем нафтопродуктів.
Затверджений Протокольним рішенням Держкомісії Держреєстр відрізняється
від попереднього. Фактично це документ перехідного періоду. В ньому
представлені РРО, які перевірялися на відповідність чинним нормативним
документам і були включені до нього.
Разом з тим, більшість РРО, включених до Держреєстру, такої перевірки
не проходили і мають обмежений (до кінця поточного року) термін первинної
реєстрації. Це означає, що виробникам зазначених апаратів протягом другого
півріччя поточного року необхідно привести їх у відповідність до діючої
нормативної бази і пройти процедуру включення їх до Держреєстру.