Відповідно до ст. 127 Земельного кодексу від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним громадянам.
Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб, визначених названим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень (ст. 128 Земельного кодексу). Рішення Ради міністрів АРК, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Якщо прийнято позитивне рішення з питань придбання земельної ділянки, можна укладати договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Коли продавцем є відповідна місцева рада, до договору купівлі-продажу додаються рішення цієї ради про продаж земельної ділянки та її план із визначенням розмірів. За відсутності плану земельної ділянки він складається землевпорядними та іншими організаціями, які мають на це дозвіл, за рахунок коштів продавця.
Якщо продавцем є громадянин, до договору купівлі-продажу земельної ділянки додається державний акт на право власності продавця на земельну ділянку. У разі продажу частини земельної ділянки, нотаріус робить відповідні відмітки на державному акті на право власності продавця на земельну ділянку. Державний акт, на підставі якого було посвідчено угоду про продаж усієї земельної ділянки, додається до примірника угоди, що залишається у справах нотаріальної контори чи приватного нотаріуса. Відмітка у паспорті з цього приводу погашається відповідною місцевою радою.
Другий примірник державного акта, який зберігається у місцевій раді,'також погашається радою та передається до архіву.
Договір підлягає нотаріальному посвідченню. Цей договір і документ, що свідчить про оплату, є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.
Вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів.
Сплата вартості земельної ділянки, придбаної за договором купівлі-продажу, у разі, якщо продавцем є відповідна рада, здійснюється шляхом перерахування покупцем відповідної суми на банківський рахунок продавця. Сплата вартості земельної ділянки, права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом (якщо покупцем є місцева рада, а продавцем — громадянин або коли продавцем і покупцем є громадяни), здійснюється у порядку, визначеному за згодою сторін.
Стосовно плати за землю, то відповідно до Закону "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ ця плата справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, яка проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів, і щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів.
Грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів-учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок, що справляється залежно від нормативної грошової оцінки.
Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА
По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 26 (418) 28 червня-4 липня 2003 р.