Зміни в справлянні акцизного збору
Коментар до Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про Державний бюджет України на 2003 рік» та деяких інших законодавчих актів»

Коментар фахівця

I. Із набранням чинності Законом України від 22.05.2003 р. № 849-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» та деяких інших законодавчих актів» (за текстом — Закон № 849-IV) у Законі України від 07.05.96 р. № 178/96-ВР «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» (за текстом — Закон № 178/96-ВР) ставки акцизного збору на спирт та алкогольні напої встановлюються відповідно до кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (з 1 липня 2003 р.), а не з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (за текстом — ГС). У Законі України від 06.02.96 р. № 30/96-ВР «Про ставки акцизного збору i ввізного мита на тютюнові вироби» (за текстом — Закон № 30/96-ВР) ставки акцизного збору на тютюнові вироби встановлюються відповідно до кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (набирає чинності з 1 січня 2004 р.), а не з ГС. Лише у Законі України від 11.07.96 р. № 313/96-ВР «Про ставки акцизного збору i ввізного мита на деякі товари (продукцію)» ставки акцизного збору на пиво, нафтопродукти та високооктанові кисневмісні домішки до бензинів залишаються затвердженими відповідно до ГС — старого радянського класифікатора ТН ЗЕД.
З 1 липня 2003 р. згідно з Законом № 849-IV запроваджуються нові збільшені ставки акцизного збору на алкогольні напої. Розглянемо старі й нові розміри ставок акцизного збору на вітчизняні та імпортні алкогольні напої в порівняльній таблиці.

Таблиця. Файл PDF (19 kb)

Суттєво збільшилися ставки акцизного збору за 1 л на вина плодово-ягідні та вермути — з 1 грн. до 2,6 грн., а у разі їх імпорту необхідно вже сплатити за 1 л 5 грн. акцизного збору замість 2,6 грн. З 01.07.2003 р. ставка акцизного збору на вітчизняні коньяки та бренді (незалежно від строку витримки) збільшується з 2 грн. до 3 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту.
Збільшилася ставка акцизного збору на вина виноградні натуральні з доданням спирту та на вина виноградні натуральні з доданням цукру, яка становить 0,92 грн. за 1 л. Уперше законодавством виділено в переліку алкогольних напоїв окрему позицію — для вин виноградних натуральних з доданням цукру зі ставкою 0,92 грн. відповідно до кодів за УКТ ЗЕД, які є аналогічними кодам на інші вина виноградні натуральні. Тобто ще одним критерієм для визначення розміру акцизної ставки на вина виноградні натуральні (крім коду та вмісту спирту) має бути вміст цукру в цих винах. При цьому якщо ця ставка на вина виноградні натуральні кріплені діятиме лише протягом поточного року i з 01.01.2004 р. зменшиться до 0,25 грн. за 1 л, то на вина виноградні натуральні з доданням цукру ставку в розмірі 0,92 грн. встановлено безстроково. А вітчизняні вина виноградні натуральні сухі отримають вагому перевагу на ринку алкоголю з точки зору цінової привабливості, оскільки, по-перше, акцизна ставка на них не збільшилася (0,25 грн. за 1 л), по-друге, на аналогічні імпортні вина акцизна ставка зросла з 0,8 грн. до 3 грн., по-третє, на інші вітчизняні натуральні виноградні вина (кріплені та з доданням цукру) ця ставка збільшилася до 0,92 грн. Збільшені ставки на імпортний алкоголь діятимуть до моменту вступу України до СОТ.
Відповідно до ст. 11 Закону України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (за текстом — Закон № 481/95-ВР) та п. 14 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.96 р. № 854, на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) виноробної продукції, яка реалізується через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови зазначається поряд з іншими встановленими показниками вміст цукру (крім сухих вин, шампанського, ігристого вина та коньяку) (% мас.).
У ст. 3 Закону № 178/96-ВР із переліку товарів (продукції), для виготовлення яких спирт етиловий може отримуватися за зниженою акцизною ставкою в розмірі 2 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту, з 01.07.2003 р. виключаються напівфабрикати: спиртовані соки, морси, настої, які реалізуються для промислової переробки i не підлягають реалізації в роздрібній торгівлі. Враховуючи це, суб’єкт підприємницької діяльності — виробник, який отримує спирт етиловий для виготовлення спиртованих соків, морсів i настоїв, з 01.07.2003 р. не повинен видавати податковий вексель згідно з Порядком випуску, обігу та погашення податкових векселів, що видаються до отримання спирту етилового, який використовується для виготовлення окремих видів товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. № 247.
Відповідно до роз’яснень ТПП України, надісланих на адресу ДПА України, спиртовані соки класифікуються за ТН ЗЕД у товарній позиції 2208 — «... міцні спиртові напої, лікери та інші алкогольні напої... — складові спиртові напівфабрикати, що використовуються для виготовлення напоїв». Згідно з поясненнями до ТН ЗЕД (том 1) саме до цієї позиції відносяться «Фруктові та овочеві соки, які містять добавку спирту з концентрацією, що перевищує 0,5 об.%, крім продуктів, які відносяться до товарної позиції 2204».
Залежно від напряму реалізації таких спиртованих соків підприємство — виробник спиртованих соків на підставі ст. 3 Закону України від 15.09.95 р. № 329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» (за текстом — Закон № 329/95-ВР) не сплачує акцизний збір, якщо реалізація здійснюється з метою виготовлення алкогольних напоїв, або сплачує його до бюджету на третій день після здійснення обороту з реалізації за ставкою у розмірі 16 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту у випадку реалізації для виготовлення непідакцизної продукції, наприклад кондитерських виробів. У разі реалізації спиртованих соків для виробництва алкогольних напоїв обов’язковою умовою, яка підтверджує здійснення згідно із законодавством неоподатковуваних оборотів, є наявність у підприємства, якому такі соки відвантажуються, ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, у виготовленні яких використовуються спиртовані соки. Згідно з Положенням про порядок нарахування, терміни сплати i подання розрахунку акцизного збору, затвердженим наказом ДПА України від 19.03.2001 р. № 111, підприємство, що придбаває спиртовані соки для виготовлення алкогольних напоїв, повинно обов’язково мати довідку за формою додатка 5 до Положення, один примірник якої надається цим підприємством суб’єкту підприємницької діяльності — виробнику, в якого отримано такі соки без акцизного збору. Виробник спиртованих соків має подати цю довідку податковому органу до розшифровок неоподатковуваних оборотів розрахунку акцизного збору.
Також з 01.07.2003 р. із переліку товарів (продукції), для виготовлення яких спирт етиловий може отримуватися за зниженою акцизною ставкою в розмірі 2 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту, виключається такий непідакцизний товар, як пектин. Таким чином, для отримання спирту етилового з метою виготовлення пектину виробнику пектину необхідно сплатити спиртовому заводу акцизний збір в ціні спирту за повною акцизною ставкою в розмірі 16 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту.
З 1 липня 2003 р. відповідно до Закону № 849-IV лише виробникам виноградних, плодових та інших виноматеріалів (сусла) продовжується з 90 до 180 календарних днів строк, на який видається авальований податковий вексель. Це викликано специфічною технологією i сезонним характером заготівлі сировини i виготовлення виноматеріалів (сусла). Водночас скасовано знижену (пільгову) ставку акцизного збору в розмірі 2 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту на спирт етиловий, який використовується підприємствами первинного виноробства для виготовлення виноградних, плодових та інших виноматеріалів i сусла. Тобто згідно з п. «б» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 18-92 «Про акцизний збір» (за текстом — Декрет № 18-92) виробнику виноматеріалів не потрібно сплачувати спиртовому заводу акцизний збір у ціні спирту. Крім цього, встановлюється особливий режим обкладання акцизним збором спирту етилового, що використовується НВАО «Массандра» для виготовлення марочних виноградних вин для внутрішнього ринку та на експорт. Відповідний механізм обкладання акцизним збором опрацьовується.
Внесеними Законом № 849-IV змінами до ст. 3 Закону № 178/96-ВР встановлено максимальний граничний об’єм флаконів з медичного скла — не більше ніж 100 см3, в яких може реалізовуватися вроздріб i тільки через аптеки спирт етиловий як лікарський засіб, а також спиртові або водно-спиртові настої. Така вимога щодо об’єму флаконів не стосується таких лікарських засобів, як бальзами. Слід нагадати, що згідно зі ст. 2 Закону № 481/95-ВР виробництво спирту етилового як лікарського засобу може здійснюватися лише на державних підприємствах за наявності у них ліцензій.
II. Згідно із Законом № 849-IV з 1 липня 2003 р. до 1 січня 2004 р. акцизна ставка встановлюється в розмірі 11,5 грн. за 1000 штук замість 10 грн. тільки на сигарети з фільтром (яка з 01.01.2004 р. діятиме відповідно до змін, внесених Законом № 849-IV до ст. 2 Закону № 30/96-ВР).
Відповідно до ст. 4 Декрету № 18-92 та ст. 2 Указу Президента України від 11.05.98 р. № 453/98 «Про платників та порядок сплати акцизного збору» датою виникнення податкового зобов’язання зі сплати акцизного збору є подія, яка настала раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору, або дата відвантаження (передачі) товарів. Таким чином, якщо відповідно до зазначених вимог відбулася дата виникнення податкового зобов’язання по першій із подій ще до зміни акцизної ставки на певний товар, то у подальших операціях із цим товаром у частині нарахування податкових зобов’язань з акцизного збору застосовуються правила, що діяли до набрання чинності Законом, яким змінено ставку на такий товар.
З 1 січня 2004 р. одночасно з акцизними ставками у твердих сумах на тютюнові вироби діятимуть i ставки акцизного збору у відсотках до обороту з реалізації цих виробів. Це так звана змішана система оподаткування, яка поєднує оподаткування за твердими та адвалорними ставками. За теорією оптимального оподаткування в ціні підакцизного товару є гранична оптимальна питома вага акцизного збору, яка може підтримуватися в інтересах бюджету шляхом індексації специфічних ставок (наприклад, за підсумками певного звітного періоду — бюджетного року) або шляхом запровадження паралельних адвалорних ставок для нейтралізації впливу інфляції, що практикується в країнах ЄС (ставка податку складається зі специфічної (твердої) та адвалорної ставки у відсотку до роздрібної ціни). Якщо в країнах ЄС стандартна мінімальна акцизна ставка на сигарети становить 57 відсотків роздрібної ціни, то в Україні частка акцизу (виходячи зі ставки 10 грн. i 11,5 грн.) у роздрібній ціні сигарет із фільтром коливається в межах 20 — 23 відсотків.
Принципи розрахунку адвалорної акцизної ставки розкрито змінами, внесеними Законом № 849-IV до Декрету № 18-92 (зміни до Декрету набирають чинності з 01.01.2004 р.).
З 1 січня 2004 р. адвалорна ставка акцизного збору справлятиметься, виходячи з вартості товарів за встановленими виробником та імпортером максимальними роздрібними цінами. При цьому для імпортера вартість товару повинна бути не меншою митної вартості цього товару з урахуванням ввізного мита. ПДВ та акцизний збір не враховуватимуться при обчисленні акцизного збору за ставками у відсотках до обороту з продажу. Виробники або імпортери встановлюватимуть максимальні роздрібні ціни, подаючи до ДПА України або Держмитслужби України спеціальну декларацію про встановлені максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари. Форма такої декларації спільно визначатиметься ДПА України та Держмитслужбою України. Уперше імпортери та виробники повинні задекларувати максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби не пізніше 15.12.2003 р. Надалі таку декларацію необхідно подавати не пізніше ніж за 5 календарних днів до моменту запровадження встановлених у декларації максимальних роздрібних цін. Максимальна роздрібна ціна діятиме з першого числа місяця, що слідує за тим, у якому подано декларацію. Виробник або імпортер можуть змінити відомості, що містяться в декларації, поданій до податкового або митного органу, шляхом подання нової декларації, але не частіше одного разу протягом календарного місяця.
Роздрібні торговці тютюновими виробами з 01.01.2004 р. повинні, по-перше, на видному місці розмістити засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби. По-друге, торгувати тютюновими виробами вони зможуть лише за цінами, не вищими встановлених виробниками або імпортерами максимальних цін. А якщо у роздрібного торговця відсутня у місці торгівлі копія чинної декларації про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, то до нього застосовуватиметься штраф у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше ніж 1700 грн. (згідно зі змінами, внесеними Законом № 849-IV до ст. 17 Закону № 481/95-ВР, норма щодо цього штрафу набирає чинності з 01.01.2004 р.). У разі якщо роздрібний торговець торгуватиме тютюновими виробами за цінами, вищими від встановлених виробниками або імпортерами максимальних роздрібних цін, то він повинен сплатити штраф у розмірі 100 відсотків вартості наявних у нього тютюнових виробів, але не менше ніж 1000 грн. (згідно зі змінами, внесеними Законом № 849-IV до ст. 17 Закону № 481/95-ВР, норма щодо цього штрафу набрала чинності з 06.06.2003 р., але сам штраф застосовуватиметься з 01.01.2004 р.).
По-перше, встановлення виробниками або імпортерами максимальних роздрібних цін дає їм змогу ще в більшому обсязі контролювати всю систему збуту тютюнових виробів, упорядковуючи за ціновим ранжиром роздрібних торговців, по-друге, необхідність наявності в місці роздрібної торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни є одним із важелів впливу на контрабандні тютюнові вироби.
Крім цього, з 1 січня 2004 р. набирають чинності зміни до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме: до функцій місцевих податкових інспекцій додається функція щодо здійснення контролю за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності — роздрібними торговцями максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, а до функцій ДПА України — функція щодо організації роботи, пов’язаної із здійсненням такого контролю. Щодо застосування вищезазначених штрафних санкцій, то відповідно до частини четвертої ст. 17 Закону № 481/95-ВР рішення про стягнення цих штрафів можуть прийматися органом, який видав ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (регіональні управління ДААК ДПА України), та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Також з 01.01.2004 р. відповідно до змін, внесених Законом № 849-IV до частини 15 ст. 7 Закону № 329/95-ВР, умовою для митного оформлення імпортованих тютюнових виробів крім наявності на пачці (упаковці) акцизних марок встановленого зразка i подання органам митного контролю примірника заявки-розрахунку на одержання марок з відміткою продавця марок про повну сплату сум акцизного збору буде подання митним органам засвідченої імпортером копії декларації про встановлені ним чинні максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби.
Водночас з 1 січня 2004 р. скасовується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з виробництва та імпорту тютюнових виробів.
III. Необхідно також звернути увагу, що з 01.01.2004 р. набирають чинності зміни до ст. 5 Декрету № 18-92 щодо випадків (за визначеним переліком), коли не справляється акцизний збір з підакцизних товарів, які імпортуються на митну територію України. Дія Декрету № 18-92 поширюється на спирт, нафтопродукти, пиво та транспортні засоби.
З 01.01.2004 р. об’єкти обкладання акцизним збором для алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначатимуться не за ст. 3 Закону № 329/95-ВР, а згідно з Декретом № 18-92. Обороти (вартість та обсяги) алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що не підлягають обкладанню акцизним збором, визначаються за ст. 3 Закону № 329/95-ВР.
IV. Із внесенням Законом № 849-IV змін до Закону № 481/95-ВР з 06.06.2003 р. суттєво збільшився розмір плати за ліцензії.
Розглянемо нові й старі розміри річної плати за ліцензії в порівняльній таблиці.

№ з/п	Вид діяльності	Новий розмір плати за ліцензію (грн.)	Старий розмір плати за ліцензію (грн.)
1	Виробництво спирту етилового, коньячного, плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового та алкогольних напоїв	25000	10000
1.1	Для підприємств первинного виноробства із середньомісячними обсягами переробки сировини до 1 тис. тонн	5000	2100
2	Виробництво спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового	4000	1700
3	Виробництво тютюнових виробів	25000	10000
4	Імпорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів	250000	170000
5	Експорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів	3000	1700
6	Оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами	50000	5000
7	Роздрібна торгівля алкогольними напоями	4000 грн. на кожне місце торгівлі	1700 грн. на кожне місце торгівлі
8	Роздрібна торгівля алкогольними напоями на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст	500 грн. на кожне місце торгівлі	340 грн. на кожне місце торгівлі
9	Роздрібна торгівля тютюновими виробами	2000 грн. на кожне місце торгівлі	850 грн. на кожне місце торгівлі
10	Роздрібна торгівля тютюновими виробами на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст	250 грн. на кожне місце торгівлі	170 грн. на кожне місце торгівлі

Збільшення річної плати за ліцензії покликано збільшити надходження до бюджету та упорядкувати, а також зменшити кількість операторів ринку спирту та алкоголю, враховуючи ємність цього ринку.
Крім цього, внесено зміни до ст. 11 Закону № 481/95-ВР щодо розливу горілки та лікеро-горілчаних виробів не тільки у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л i більше, а й у тару місткістю 0,33 л. При цьому необхідно враховувати те, що з 1 липня 2003 р. маркування акцизними марками нового зразка з голографічними захисними елементами горілки та лікеро-горілчаних виробів з місткістю тари (посуду) 0,33 л не передбачено. Тобто у тару (посуд) місткістю 0,33 л можливо здійснювати розлив лише вітчизняних слабоалкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2% до 8,5% об’ємних одиниць, маркування яких акцизними марками не передбачено чинним законодавством України. Алкогольні напої визначено діючим законодавством України як продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 1,2% об’ємних одиниць, які відносяться до товарних груп ГС за кодами 2204, 2205, 2206, 2208. Відповідно до експертного висновку ТПП України від 29.04.98 р. № 6602.2-8/1081 слабоалкогольні напої типу «Джин-тонік», «Ром-кола», «Бренді-кола», «Чардаш», «Чері-кола», «Оболонь-каприз», «Оболонь-горець» мають код за ГС 2208 90590.
ГОСТ 7190—93 «Вироби лікеро-горілчані. Загальні технічні умови» (зі змінами та доповненнями) до групи лікеро-горілчаних виробів віднесено слабоградусні напої (газовані та негазовані), які мають міцність 6,0 — 12,0%. Алкогольні напої «Джин-тонік», «Ром-кола», «Бренді-кола», «Чардаш», «Чері-кола», «Оболонь-каприз», «Оболонь-горець» та інші напої, подібні за вмістом спирту, відносяться до цієї групи лікеро-горілчаних виробів.
V. З 1 липня 2003 р. згідно із Законом № 849-IV до переліку підакцизних товарів включається новий підакцизний товар — високооктанові кисневмісні домішки до бензинів (ТУУ 30183376.001—2000) за кодом ГС 3811 19 00 00, на які встановлено ставку акцизного збору в розмірі 0. Всі інші ВКД (як подібні спеціальні присадки для підвищення октанового числа бензинів автомобільних), які не відповідають зазначеним технічним умовам i коду за ГС, не є підакцизними товарами.