Протокол
про уніфікації підходу та укладення
угод про запобігання подвійного оподаткування
доходів і майна
(укр/рос)
Дата підписання: 15 травня 1992 р.
Набуття чинності: 15 травня 1992 р.
Відповідно до Угоди між урядами держав-учасниць Співдружності
Незалежних Держав про погоджені принципи податкової політики від
13 березня 1992 р. ( 997_634 ) (стаття 4) і з метою забезпечення
єдиного методологічного підходу до укладення угод про запобігання
подвійного оподаткування прибутків і майна Глави урядів
держав-учасниць Співдружності домовилися використовувати між собою
і з третіми країнами типову угоду з цього питання (додається).
ВЧИНЕНО в місті Ташкенті 15 травня 1992 року в одному
дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник
зберігається в архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить
державам, що підписали цей Протокол, його завірену копію.
За Уряд За Уряд
Азербайджанської Республіки Російської Федерації
(підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Білорусь Республіки Таджикистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Вірменія Туркменистану
(підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Казахстан Республіки Узбекистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд України
Республіки Киргизстан (підпис)
(підпис)
За Уряд
Республіки Молдова
(підпис)
ДОДАТОК
до Протоколу про уніфікації
підходу і висновки угод про
запобігання подвійного
оподаткування прибутків і
майна
від 15 травня 1992 року
УГОДА
між Урядом ______________________
і
Урядом __________________________
про запобігання подвійного оподаткування прибутків і майна.
Уряд _____________ і
Уряд _____________,
керуючись прагненням розвивати і зміцнювати економічне,
наукове, технічне і культурне співробітництво між обома Державами
і з метою усунення подвійного оподаткування прибутків і майна
вирішили укласти цю Угоду і
домовилися про нижченаведене:
Стаття 1
Особи, до яких застосовується Угода
1. Ця Угода застосовується до осіб, що є особами з постійним
місцем перебування в одній або обох Договірних Державах.
2. Для цілей цієї Угоди термін "особа з постійним місцем
перебування в одній Договірній Державі" означає будь-яку особу або
будь-яке утворення, що по законодавству цієї Держави підлягає в
ньому оподаткуванню на основі свого місця проживання, постійного
місцеперебування, місця реєстрації в якості юридичної особи або
будь-якого іншого аналогічного критерію.
У випадку, якщо прибуток отримується повним товариством,
партнерством або фондом, постійне місцеперебування цього повного
товариства, партнерства або фонду визначається відповідно до місця
його реєстрації.
3. Якщо відповідно до положення пункту 2 особа, що не є
фізичною особою, є особою з постійним місцеперебуванням в обох
Договірних Державах, вона вважається особою з постійним місцем
перебування у тій Договірній Державі, у якій розташований її
фактичний керівний орган.
4. Якщо відповідно до положення пункту 2 фізична особа є
особою з постійним місцем проживання в обох Договірних Державах,
її положення визначається в такий спосіб:
вона вважається особою з постійним місцем проживання в тій
Договірній Державі, у якій вона володіє постійним житлом:
якщо вона володіє постійним житлом в обох Договірних
Державах, вона вважається особою з постійним місцем проживання в
Договірній Державі, у якій вона має найбільш тісні особисті й
економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);
якщо Держава, у якій вона має центр життєвих інтересів, не
може бути визначена, або якщо вона не володіє постійним житлом у
жодній з Договірних Держав, вона вважається особою з постійним
місцем проживання в тій Державі, у якій вона звичайно перебуває;
якщо вона звичайно проживає в обох Договірних Державах, або
якщо вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається
особою з постійним місцем проживання в тій Договірній Державі,
громадянином якої вона є;
якщо кожна з Договірних Держав розглядає її в якості свого
громадянина або жодна з Держав не вважає її такою, компетентні
органи Договірних Держав вирішують дане питання за взаємною
згодою.
Стаття 2
Податки, на які поширюється Угода
1. Ця Угода поширюється на податки з прибутків і майна або
частини загального прибутку або загального майна, стягнутого
відповідно до законодавства кожної з Договірних Держав незалежно
від методу їх стягування.
2. Податки, на які поширюється ця Угода:
а) податки з прибутку і прибутків
____________________________________________________________,
____________________________________________________________,
____________________________________________________________,
б) податки на майно:
____________________________________________________________,
____________________________________________________________,
3. Ця Угода буде застосовуватися також до будь-яких по суті
аналогічних податків, передбачених у п. 1 цієї статті, що будуть
стягуватися після дати підписання цієї Угоди на додаток до
існуючих податків або замість них, включаючи податки, по суті
аналогічні тим, що у даний час діють в одній Договірній Державі,
але відсутні в іншій Договірній Державі, і які в майбутньому
будуть введені іншою Державою. Компетентні органи Договірних
Держав будуть повідомляти один одному про істотні зміни в їхніх
податкових законодавствах.
Стаття 3
Деякі загальні визначення
1. Для цілей цієї Угоди, якщо з контексту не випливає інше:
термін "Договірна Держава" означає в залежності від
контексту, ______________, або _______;
термін " _____________" означає _____________.
При використанні в географічному розумінні зону і
континентальний шельф, по відношенню до котрих __________ може
здійснювати суверенні права і юрисдикцію відповідно до
міжнародного права й у якій діє податкове законодавство _________;
термін "_____________ " означає ______________.
При використанні в географічному розумінні цей термін включає
територіальне море, а також економічну зону і континентальний
шельф, по відношенні до котрих __________ можуть здійснювати
суверенні права і юрисдикцію відповідно до міжнародного права й у
який діє податкове законодавство ________;
термін "особа" означає або фізичну особу, або партнерство,
юридичну особу або інше утворення, створене за законами Договірної
Держави і розглянуте як юридична особа для цілей оподаткування в
цій Державі;
термін "компанія" означає будь-яке утворення, що
розглядається як корпоративне об'єднання для цілей оподаткування,
і включає, зокрема, акціонерне товариство, товариство з обмеженою
відповідальністю або іншу юридичну особу, або іншу організацію, що
підлягає оподаткуванню податком на прибуток;
термін "міжнародне перевезення" означає будь-яке перевезення
морським, річковим або повітряним судном, автотранспортним засобом
або залізничним транспортом із місцем розташування фактичного
керівного органу в одній з Договірних Держав винятково між
пунктами, розташованими на території різних Договірних Держав;
термін "компетентний орган" означає:
стосовно до ________________________________________________;
стосовно до ________________________________________________.
2. При застосуванні цієї Угоди Договірною Державою будь-який
невизначений у ній термін буде, якщо з контексту не випливає інше
або якщо компетентні органи не прийдуть до загальної думки
відповідно до процедури, передбаченої статтею 24, мати те
значення, які він має по законодавству цієї Держави, що стосується
податків, на які поширюється ця Угода.
Стаття 4
Постійне представництво
1. Для цілей цієї Угоди термін "Постійне представництво"
означає постійне місце діяльності, через котре особа з постійним
місцем перебуванням в одній Договірній Державі цілком або частково
здійснює комерційну або іншу господарську діяльність в іншій
Договірній Державі.
2. Термін "постійне представництво", зокрема, включає:
місце управління;
відділення;
контору;
фабрику;
майстерню;
рудник, нафтову або газову свердловину, кар'єр або будь-яке
інше місце видобутку природних ресурсів.
3. Будівельний майданчик, будівельний, монтажний,
шеф-монтажний або складальний об'єкт, або установка, або бурова
установка або судно, що використовується для розвідки і розробки
природних ресурсів, утворюють постійне представництво, тільки якщо
тривалість пов'язаних з ними робіт перевищує 12 місяців.
Компетентні органи Договірних Держав, у яких здійснюються ці
роботи, можуть у виняткових випадках на основі клопотання особи,
що здійснює ці роботи, не розглядати цю діяльність як таку, що
створює постійне представництво й у тих випадках, коли тривалість
цих робіт перевищує 12 місяців, але на термін не більше 24
місяців.
4. Незважаючи на попередні положення цієї статті, наступні
види діяльності особи з постійним місцем перебування в одній
Договірній Державі не будуть розглядатися як здійснювані нею в
іншій Договірній Державі через постійне представництво:
використання споруджень виключно для цілей зберігання,
демонстрації або відвантаження товарів або виробів, що належать
цій особі;
утримування запасу товарів або виробів, що належать цій
особі, виключно для цілей переробки іншою особою;
утримування постійного місця діяльності виключно для цілей
закупівлі товарів або виробів або для збору інформації для цієї
особи;
утримування постійного місця діяльності тільки для цілей
здійснення будь-якої іншої діяльності підготовчого або допоміжного
характеру в інтересах виключно цієї особи;
утримування постійного місця діяльності виключно для цілей
підготовки до висновку, або просто підписання комерційних і інших
контрактів від імені цієї особи;
утримування постійного місця діяльності виключно для
здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, згаданих у
пункті 4.
5. Незважаючи на положення пунктів 1 і 2, якщо особа з
постійним місцем перебування в одній Договірній Державі здійснює
діяльність в іншій Договірній Державі через агента, то вважається,
що ця особа має постійне представництво в цій іншій Державі по
відношенню до будь-якої діяльності, яку агент здійснює для цієї
особи, якщо цей агент задовольняє кожну з наступних умов:
він має повноваження укладати контракти в цій іншій Державі
від імені цієї особи;
він звичайно використовує ці повноваження;
він не є агентом із незалежним статусом, до якого
застосовуються положення пункту 6;
його діяльність не обмежується видами діяльності, згаданими в
пункті 4.
6. Вважається, що особа з постійним місцем перебування в
одній Договірній Державі не має постійного представництва в іншій
Договірній Державі тільки в силу того, що вона здійснює комерційну
діяльність у цій іншій Державі через брокера, комісіонера або
будь-якого іншого агента з незалежним статусом, за умови, що ці
особи діють у рамках звичайної комерційної діяльності.
7. Той факт, що компанія, що є особою із постійним місцем
перебування в одній Договірній Державі, контролює або
контролюється компанією, що є особою з постійним місцем
перебування в іншій Договірній Державі або яка здійснює комерційну
діяльність у цій іншій Державі (через постійне представництво або
інший спосіб), сам по собі перетворює одну з цих компаній у
постійне представництво іншою.
Стаття 5
Прибуток від комерційної діяльності
1. Прибуток, що отримується в одній Договірній Державі особою
з постійним місцем перебування в іншій Договірній Державі, може
оподатковуватися податком у першій Державі, тільки якщо він
отриманий через розташоване там її постійне представництво і
тільки в тій частині, що може бути віднесений до діяльності цього
постійного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3, якщо особа з постійним
місцем перебування в одній Договірній Державі здійснює комерційну
діяльність в іншій Договірній Державі через розташоване там
постійне представництво, то в кожній Договірній Державі до такого
постійного представництва відноситься прибуток, який вона могла б
одержати, якби вона була окремою і самостійною особою, що здійснює
таку ж або аналогічну діяльність при таких же або подібних умовах
і діючим зовсім самостійно.
3. При визначенні прибутку постійного представництва
допускається відрахування витрат, понесених для цілей діяльності
цього постійного представництва. При цьому допускається
обгрунтований перерозподіл документально підтверджених витрат між
особою з постійним місцем перебуванням в одній Договірній Державі
і її постійному представництві в іншій Договірній Державі. Такі
витрати включають управлінські й загальноадміністративні витрати,
витрати на дослідження і розвиток, відсотки і плату за управління,
консультації, технічне сприяння, понесені як у Державі, у якій
розташоване постійне представництво, так і в будь-якому іншому
місці.
4. Прибуток, що відноситься до постійного представництва,
буде визначатися щорічно тим самим методом, якщо тільки не буде
вагомої і достатньої причини для його зміни.
5. На підставі лише закупівлі постійним представництвом
товарів або виробів для особи, яку він представляє, постійному
представництву не зараховується будь-який прибуток.
6. Якщо прибуток включає види прибутку, про котрий окремо
говориться в інших статтях цієї Угоди, то положення цих статей не
зачіпаються положеннями цієї статті.
Стаття 6
Міжнародні перевезення
1. Прибутки особи з постійним місцем перебування в одній
Договірній Державі від використання морських, річкових або
повітряних суден у міжнародних перевезеннях оподатковуються
податком тільки в цій Державі.
2. Для цілей цієї Угоди прибуток від міжнародних перевезень
включає прибуток, що одержується від прямого використання, здачі в
оренду або використання в будь-якій іншій формі повітряних,
морських або річкових суден, автотранспорту і залізничного
транспорту, включаючи використання, утримування або здачу в оренду
контейнерів і устаткування, яке до них відноситься.
3. Положення пунктів 1 і 2 застосовуються також до прибутків
від участі в пулі, спільному підприємстві або міжнародній
організації по експлуатації транспортних засобів.
Стаття 7
Дивіденди
1. Дивіденди, виплачувані компанією, що є особою із постійним
місцеперебуванням в одній Договірній Державі, фактичне право на
які має особа з постійним місцем перебування в іншій Договірній
Державі, можуть оподатковуватися податком у цій іншій Державі.
Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватися податком у
першій Договірній Державі і відповідно до законодавства цієї
Держави, але податок, стягнутий у такому випадку, не повинен
перевищувати 10 відсотків валової суми дивідендів, якщо особи, що
не мають постійного місця перебування в першій Договірній Державі,
володіють безпосередньо в сукупності 100 відсотками капіталу
компанії, що виплачує дивіденди - 15 відсотків валової суми
дивідендів.
2. Термін "дивіденди" при використанні в цій статті означає
прибуток від акцій або інших прав, що не є борговими вимогами, що
дають право на участь у прибутку, а також прибуток від інших
корпоративних прав, що підлягає такому ж податковому регулюванню,
як прибуток від акцій відповідно до законодавства Держави, у якій
компанія, що розподіляє прибуток, має постійне місце перебування.
Термін "дивіденди" включає також прибуток від угод, включаючи
боргові зобов'язання, що передбачають участь у прибутках, у
випадку, якщо вони визначаються таким чином по законодавству
Договірної Держави, у якому виникає прибуток. Цей термін включає,
зокрема, прибуток, що переказується за кордон учасниками
спільного підприємства й іншого господарського утворення за
участю іноземного капіталу, створеного за законами Договірної
Держави.
3. Положення пункту 2 не застосовується, якщо особа, що
фактично має право на дивіденди, будучи особою з постійним місцем
перебування в одній Договірній Державі, здійснює або здійснювала
комерційну діяльність в іншій Договірній Державі, у якій компанія,
що виплачує дивіденди, має постійне місце перебування, через
розташоване там постійне представництво, або надає чи надавала в
цій іншій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там
постійної бази, і дивіденди відносяться до такого постійного
представництва або постійної бази. У такому випадку застосовуються
положення статті 5 цієї Угоди.
Стаття 8
Відсотки
1. Відсотки, що виникають в одній Договірній Державі і
виплачуються особі з постійним місцем перебування в іншій
Договірній Державі, можуть оподатковуватися податком у цій іншій
Державі.
Однак такі відсотки можуть також оподатковуватися податком у
тій Договірній Державі, у якій вони виникають, відповідно до
законодавства цієї Держави, але податок у цьому випадку не повинен
перевищувати 10 відсотків валової суми відсотків.
2. Незважаючи на положення пункту 1:
а) відсотки, що виникають в одній Договірній Державі,
звільняються від оподаткування в цій Державі за умови, що фактичне
право на них має уряд, регіональні або місцеві органи влади іншої
Договірної Держави або центральний банк цієї іншої Держави;
б) відсотки, що виникають в одній Договірній Державі,
звільняються від оподаткування в цій Державі, якщо фактичне право
на них має будь-яка інша, крім зазначених у підпункті "а" цього
пункту, особа з постійним місцем перебування в іншій Договірній
Державі, але за умови, що угода, у результаті якої виникає боргова
вимога, була гарантована урядом першої згаданої Держави.
3. Термін "відсотки" при використанні в цій Угоді означає
прибуток від боргових вимог будь-якого виду, зокрема, прибуток від
урядових цінних паперів, облігацій і боргових зобов'язань,
включаючи премії і виграші, що відносяться до таких цінних
паперів, облігацій і боргових зобов'язань, а також будь-який інший
прибуток, що розглядається законодавством Держави, у якій виникає
прибуток від наданих у позичці сум.
4. Положення пункту 1 не приймається, якщо особа, що фактично
має право на відсотки, будучи особою з постійним місцем
перебування в одній Договірній Державі, здійснює або здійснювала
комерційну діяльність в іншій Договірній Державі, у якій виникають
відсотки, через розташоване в ній постійне представництво або
надає або надавала в цій іншій Державі незалежні особисті послуги
з розташуванням у ній постійної бази, і відсотки відносяться до
такого постійного представництва або постійної бази. У такому
випадку приймаються положення статті 5 цієї Угоди.
5. Якщо внаслідок особливих відношень між платником і особою,
що фактично має право на відсотки, або між ними обома і
якою-небудь іншою особою сума відсотків, що відноситься до
боргової вимоги, у відношенні якої вони виплачуються, перевищує
суму, що була б погоджена між платником і особою, що фактично має
на них право, при відсутності таких відносин положення цієї статті
приймаються тільки до останньої згаданої суми. У такому випадку
надлишкова частина платежу як і раніше оподатковується податком
відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з
урахуванням інших положень цієї Угоди.
Стаття 9
Прибутки від нерухомого майна
1. Прибутки, одержувані особою з постійним місцем перебування
в одній Договірній Державі від використання нерухомого майна
(включаючи прибутки від сільського або лісового господарства), що
знаходиться в іншій Договірній Державі, можуть оподатковуватися
податком у цій іншій Державі.
2. Термін "нерухоме майно" має те значення, що надається йому
законодавством тієї Договірної Держави, у якій знаходиться це
майно. Морські, річкові і повітряні судна, автотранспортні засоби
і рухомий склад залізничного транспорту не розглядаються в якості
нерухомого майна.
3. Положення пункту 1 застосовуються до прибутку, отриманого
від використання нерухомого майна в комерційних цілях у будь-якій
формі (здача в оренду, у заставу тощо).
Стаття 10
Прибутки від продажу нерухомого і рухомого майна
1. Прибутки, які особа з постійним місцем перебування в одній
Договірній Державі одержує від продажу нерухомого і рухомого
майна, що знаходиться в іншій Договірній Державі, можуть
оподатковуватися податком у цій іншій Договірній Державі.
Під "рухомим майном" розуміється майно, що вважається таким
по законодавству Договірної Держави, у якій таке майно
знаходиться.
2. Прибутки, одержувані від продажу майна, що складають
частину постійного представництва, котрі особа з постійним
місцеперебуванням в одній Договірній Державі має в іншій
Договірній Державі, включаючи прибутки, одержувані від продажу
цього постійного представництва, можуть оподатковуватися податком
у цій іншій Державі.
3. Прибутки, одержувані від продажу транспортних засобів, що
використовується у міжнародних перевезеннях, і від продажу
рухомого майна, що використовується для експлуатації цих
транспортних засобів, можуть оподатковуватися податком тільки в
тій Договірній Державі, у якій зареєстрований керівний орган
особи, що здійснює міжнародні перевезення.
4. Прибутки, одержувані юридичною особою від продажу раніше
придбаних нею акцій, випущених під нерухоме і рухоме майно
юридичної особи іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватися
податком тільки в тій Договірній Державі, у якій знаходиться
юридична особа, що випустила акції.
5. Прибутки, одержувані від продажу будь-якого іншого майна,
не перерахованого вище в цій статті, можуть оподатковуватися
податком тільки в тій Договірній Державі, у якій особа, що продає
майно, має постійне місце перебування.
Стаття 11
Прибутки від авторських прав і ліцензій
1. Прибутки від авторських прав і ліцензій, що виникають в
одній Договірній Державі і виплачуються особі з постійним
місцеперебуванням в іншій Договірній Державі, підлягають
оподатковуванню тільки в цій іншій Договірній Державі.
2. Термін "прибутки від авторських прав і ліцензій" при
використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду,
отримані в якості винагороди за використання або за надання права
використання авторських прав на будь-який твір літератури,
мистецтва і науки, включаючи кінофільми, записи для радіомовлення
і телебачення і відеокасети, будь-якого патенту, товарного знака,
креслення або моделі, схеми, комп'ютерної програми, секретної
формули або процесу, або за використання чи надання права
використання промислового, комерційного або наукового
устаткування, або за інформацію щодо промислового, комерційного
або наукового досвіду ("ноу-хау").
3. Положення цієї статті застосовуються також до винагород,
що виплачуються за надання технічних послуг, коли такі послуги
надаються на додаток до продажу, використання або надання для
використання, а також передачі інформації, згаданих у пункті 2
цієї статті.
4. Положення пункту 1 не застосовуються, якщо особа, що
фактично має право на прибутки від авторських прав і ліцензій,
будучи особою з постійним місцем перебування в одній Договірній
Державі, здійснює комерційну діяльність в іншій Договірній
Державі, у якій виникають прибутки від авторських прав і ліцензій,
через розташоване в ній постійне представництво або надає
незалежні особисті послуги в цій іншій Державі з розташованої в
ній постійної бази, і право або майно, у відношенні яких
виплачуються прибутки від авторських прав і ліцензій, дійсно
пов'язані з таким постійним представництвом або постійною базою. У
такому випадку застосовуються положення статті 5 цієї Угоди.
5. Вважається, що прибутки від авторських прав і ліцензій
виникають у Договірній Державі, якщо платником є Уряд цієї
Договірної Держави, його місцевий орган влади або особа з
постійним місцем перебування у цій Договірній Державі. Якщо,
однак, особа, що виплачує прибутки від авторських прав і ліцензій,
незалежно від того, чи має вона постійне місцеперебування в
Договірній Державі або ні, має в Договірній Державі постійне
представництво, у відношенні якого виникло зобов'язання
виплачувати прибутки від авторських прав і ліцензій, і витрати по
виплаті несе таке постійне представництво, то вважається, що такі
прибутки від авторських прав і ліцензій виникають у тій Договірній
Державі, у якій розташоване постійне представництво.
6. Якщо внаслідок особливих відносин між платником і особою,
що фактично має право на прибутки, або між ними обома і
якою-небудь іншою особою сума виплачених прибутків від авторських
прав і ліцензій, що відноситься до використання, права
використання або інформації, за які вони виплачуються, перевищує
суму, що була б погоджена між платником і особою, що фактично має
права на ці прибутки при відсутності таких відносин, положення
цієї статті застосовуються тільки до останньої згаданої суми. У
такому випадку надлишкова частина платежу як і раніше
оподатковується податком відповідно до законодавства кожної
Договірної Держави з урахуванням інших положень цієї Угоди.
Стаття 12
Прибутки від роботи по найму
1. З урахуванням положень інших статей цієї Угоди платня,
заробітна плата й інші подібні винагороди, одержувані за роботу по
найму особою з постійним місцем проживання в одній Договірній
Державі, оподатковуються податком тільки в цій Державі, якщо
робота по найму не здійснюється в іншій Договірній Державі. Якщо
робота по найму здійснюється й в іншій Договірній Державі,
отримана в зв'язку з цим винагорода може оподатковуватися податком
у цій іншій Договірній Державі.
2. Незважаючи на положення пункту 1, винагорода, одержувана
особою з постійним місцем проживання в одній Договірній Державі у
відношенні роботи по найму, здійснюваної в іншій Договірній
Державі, оподатковується податком тільки в першій згаданій
Державі, якщо одночасно:
- одержувач перебуває в іншій Договірній Державі протягом
періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів у
відповідності до календарного року;
- винагорода виплачується наймачем або від імені наймача, що
не є особою з постійним місцем перебування в іншій Договірній
Державі;
- витрати по виплаті винагороди не несе постійне
представництво, яке наймач має в іншій Договірній Державі.
3. Незважаючи на положення пунктів 1 і 2 цієї статті,
заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані особою з
постійним місцем перебування в одній Договірній Державі за роботу
по найму або послуги, здійснювані в іншій Договірній Державі, не
оподатковуються податком в іншій Державі, якщо робота по найму або
послуги здійснюються безпосередньо;
- технічними фахівцями в зв'язку з будівельним майданчиком,
будівельним, монтажним, шеф-монтажним, складальним і іншим
об'єктом відповідно до положень пункту 3 статті 4 цієї Угоди;
- по відношенню до роботи по найму, що здійснюється на борту
морського, річкового або повітряного судна, в автомобільному або
залізничному транспорті, що використовується в міжнародних
перевезеннях особою з постійним місцем перебування в одній
Договірній Державі, а також для постійного представництва в іншій
Договірній Державі транспортного підприємства, фактичний керівний
орган якого знаходиться в першій Державі;
- у якості журналіста, кореспондента преси, радіо або
телебачення, якщо винагороди отримані з джерел за межами цієї
іншої держави протягом п'яти років із дня прибуття в цю Державу.
Стаття 13
Незалежна особиста діяльність
1. Прибуток, одержуваний особою з постійним місцем проживання
в одній Договірній Державі від надання професійних послуг або
іншої незалежної діяльності, здійснюваної в іншій Договірній
Державі, може оподатковуватися податком у цій іншій Договірній
Державі.
2. Термін "професійні послуги" включає незалежну наукову,
літературну, артистичну, освітню або викладацьку діяльність, а
також незалежну особисту діяльність лікарів, юристів, інженерів,
архітекторів, стоматологів і бухгалтерів.
Стаття 14
Гонорари директорів
Гонорари директорів і інші аналогійні виплати, одержувані
особою з постійним місцем проживання в одній Договірній Державі в
якості члена ради директорів або аналогічного органу компанії, що
є особою з постійним місцем перебування в іншій Договірній
Державі, можуть оподатковуватися податком у цій іншій Договірній
Державі.
Стаття 15
Державна служба
1. Винагорода, крім пенсії, виплачувана з державних фондів
однієї Договірної Держави або її адміністративно-територіального
утворення будь-якій фізичній особі у відношенні послуг, наданих
цій Договірній Державі або утворенню, обкладається податком тільки
в цій Державі.
2. Однак зазначена в пункті 1 винагорода може обкладатися
податком в іншій Договірній Державі, якщо послуги надаються в цій
іншій Договірній Державі й одержувач є громадянином цієї іншої
Договірної Держави.
3. Незважаючи на положення пунктів 1 і 2, винагороди, що
виплачуються Договірною Державою або
адміністративно-територіальним утворенням у відношенні послуг, що
надаються нею у зв'язку з їхньою комерційною діяльністю,
обкладаються податком відповідно до положень статей "Незалежні
особисті послуги" або "Прибутки від роботи по найму".
Стаття 16
Пенсії
Пенсії й інші подібні винагороди, що виплачуються особі з
постійним місцем проживання в одній Договірній Державі за раніше
здійснену діяльність, можуть обкладатися податком тільки в цій
Договірній Державі.
Стаття 17
Працівники мистецтв і спортсмени
1. Незважаючи на положення статей 12 і 13 цієї Угоди,
прибуток, одержуваний особою з постійним місцем проживання в одній
Договірній Державі в якості працівника мистецтва, такого, як
артиста театру, кіно, радіо або телебачення, або музиканта, або в
якості спортсмена від його особистої діяльності як такої,
здійснюваної в іншій Договірній Державі, може обкладатися податком
у цій іншій Договірній Державі.
2. У випадку, коли прибуток у відношенні особистої
діяльності, здійснюваної працівником мистецтва або спортсменом у
такій його якості, нараховується не самому працівнику мистецтв або
спортсмену, а іншій особі, цей прибуток може, незважаючи на
положення статей 5, 12 і 13 цієї Угоди, обкладатися податком у тій
Договірній Державі, у якій здійснюється діяльність працівника
мистецтва або спортсмена.
3. Незважаючи на положення пунктів 1 і 2, прибуток,
одержуваний працівниками мистецтв або спортсменами, що є особами з
постійним місцем проживання в одній Договірній Державі, від
діяльності, здійснюваної в іншій Договірній Державі в рамках угоди
про культурний обмін між Урядами обох Договірних Держав,
звільняється від оподатковування в цій іншій Договірній Державі.
Стаття 18
Викладачі, учені, студенти і практиканти
1. Незважаючи на положення відповідних статей цієї Угоди,
винагорода, одержувана викладачем або науковим співробітником, що
був безпосередньо перед приїздом в одній Договірній Державі особою
з постійним місцем проживання в іншій Договірній Державі і який
знаходиться в першій згаданій Державі з метою викладання,
продовження своєї освіти, читання лекцій або проведення досліджень
в університеті або в іншому навчальному закладі або
науково-дослідному інституті в цій Договірній Державі,
звільняється від податку в цій Договірній Державі протягом трьох
років з дати його першого приїзду в першу згадану Договірну
державу у відношенні винагород за таке викладання, читання лекцій
і проведення досліджень.
2. Стипендії та інші платежі, для цілей утримування,
одержання освіти або проходження практики, одержувані студентом
або практикантом, які є або безпосередньо перед приїздом в одну
Договірну Державу був особою з постійним місцем проживання в іншій
Договірній Державі і який знаходиться в першій згаданій Договірній
Державі виключно з метою одержання освіти або проходження
практики, не обкладаються податком у цій першій Договірній
Державі, за умови, що ці виплати відбуваються з джерела поза цією
Договірною Державою.
Стаття 19
Інші прибутки
Види прибутків особи з постійним місцем перебування в одній
Договірній Державі, про яке не згадується в попередніх статтях
цієї Угоди, обкладаються податком тільки в цій Договірній Державі,
незалежно від того, де виникає прибуток.
Стаття 20
Майно
1. Майно, що склається з нерухомого майна, про яке згадується
в статті 9 цієї Угоди, що є власністю особи з постійним місцем
перебування в одній Договірній Державі і розташоване в іншій
Договірній Державі, може обкладатися податком у цій іншій Державі.
2. Майно, що складається з рухомого майна, що складає частину
майна постійного представництва, котре особа з постійним місцем
перебування в одній Договірній Державі має в іншій Договірній
Державі, або складається з рухомого майна, що відноситься до
постійної бази, наявної в розпорядженні особи з постійним місцем
перебування в одній Договірній Державі в іншій Договірній Державі
для цілей здійснення незалежної особистої діяльності, може
оподатковуватися податком у цій іншій Державі.
3. Майно, що складається з морських, річкових, повітряних
суден та інших транспортних засобів і контейнерів, що є власністю
особи з постійним місцем перебування в одній Договірній Державі,
також складається з майна, що відноситься до користування такими
транспортними засобами і контейнерами, обкладається податком
тільки в цій Державі.
4. Всі інші елементи майна особа з постійним місцем
перебування в одній Договірній Державі обкладається податком
тільки в цій Державі.
Стаття 21
Усунення подвійного оподаткування
Якщо особа з постійним місцем перебування в одній Договірній
Державі одержує прибуток, що відповідно до положень цієї Угоди
може обкладатися податком в іншій Договірній Державі, сума податку
на цей прибуток, що підлягає сплаті в цій іншій Договірній
Державі, відраховується з податку, стягнутого з такої особи в
зв'язку з таким прибутком у першій згаданій Договірній Державі.
Таке відрахування, однак, не буде перевищувати суму податку першої
Договірної Держави на такий прибуток, розрахованого відповідно до
її податкового законодавства і правил.
Стаття 22
Недискримінація
1. Громадяни однієї Договірної Держави або особи без
громадянства, що є особами з постійним місцем проживання в цій
Державі, не будуть піддаватися в іншій Договірній Державі
будь-якому оподатковуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню,
іншому або більш обтяжливому, ніж оподаткування і пов'язані з ним
зобов'язання, яким піддаються або можуть піддаватися громадяни
цієї іншої Договірної Держави або особи без громадянства, що є
особами з постійним місцем проживання в цій іншій Державі за тих
самих умов.
2. Оподатковування доходів або прибутків, які особа з
постійним місцем перебування в одній Договірній Державі одержує
через постійне представництво в іншій Договірній Державі, не буде
менше сприятливим у цій іншій Договірній Державі, ніж
оподатковування доходів або прибутків, одержуваних через постійне
представництво в цій Договірній Державі особами з постійним місцем
перебування у третіх державах, що здійснюють аналогічну діяльність
на таких же умовах.
3. Положення цієї статті, незважаючи на положення статті 2
цієї Угоди, застосовуються до податків будь-якого виду і
характеру.
Стаття 23
Обмін інформацією
1. Компетентні органи Договірних Держав будуть обмінюватися
інформацією, необхідною для застосування положень цієї Угоди або
внутрішнього законодавства Договірних Держав, що стосується
податків, на які поширюється Угода цього ступеня, у якій
оподатковування по цьому законодавству не суперечить Угоді.
Будь-яка отримана Договірною Державою інформація буде вважатися
конфіденційної так само, як і інформація, отримана по внутрішньому
законодавству цієї Держави, і буде розкрита тільки особам або
органам, включаючи суди й адміністративні органи, пов'язаним з
нарахуванням, стягуванням, примусовим стягненням або виконанням
вирішень у відношенні податків, на які поширюється Угода. Такі
особи або органи будуть використовувати інформацію тільки для
таких цілей. Вони можуть розкривати цю інформацію в ході
відкритого судового засідання або при прийнятті юридичних рішень.
2. Ні в якому випадку положення пункту 1 не будуть
тлумачитись як такі, що зобов'язують одну Договірна Держава:
- проводити адміністративні заходи, що суперечать
законодавству або адміністративній практиці цієї або іншої
Договірної Держави;
- надавати інформацію, що не можна одержати по законодавству
або в ході звичайної адміністративної практики цієї або іншої
Договірної Держави;
- надавати інформацію, що розкриває торгову, промислову,
комерційну або професійну таємницю або торговий процес, або
інформацію, розкриття якої суперечило б державній політиці.
Стаття 24
Взаємопогоджувальна процедура
1. Якщо особа вважає, що дії однієї або обох Договірних
Держав призводять або призведуть до оподатковування її не
відповідно до цієї Угоди, вона може, незалежно від засобів
захисту, передбачених внутрішнім законодавством цих Держав,
представити свою заяву компетентному органу тієї Договірної
Держави, особою з постійним місцем перебування у якій воно є, або,
якщо справа стосується оподатковування фізичної особи і підпадає
під дію п. 1 статті 23 цієї Угоди, тієї держави, громадянином якої
є ця фізична особа. Заява повинна бути подана протягом трьох років
з моменту першого повідомлення про дію, що призводить до
оподатковування, що не відповідає положенням Угоди.
2. Компетентний орган буде прагнути, якщо він вважає заяву
обгрунтованою або якщо він самий не зможе прийняти задовільне
рішення, вирішити питання за взаємною згодою з компетентним
органом іншої Договірної Держави з метою запобігання
оподатковування, що не відповідає Угоді. Будь-яка досягнута згода
буде виконана незалежно від будь-яких обмежень у часу,
передбачених внутрішнім законодавством Договірних Держав.
3. Компетентні органи Договірних Держав будуть прагнути
вирішувати за взаємною згодою будь-які складнощі або сумніви, що
виникають при тлумаченні або застосуванні Угоди. Вони можуть також
консультуватися для цілей усунення подвійного оподатковування у
випадках, не передбачених Угодою.
4. Компетентні органи Договірних Держав можуть безпосередньо
вступати в контакти один з одним у встановленому порядку для цілей
досягнення згоди в змісті попередніх пунктів.
Стаття 25
Дипломатичні агенти і консульські службовці
Ніякі положення цієї Угоди не зачіпають податкових привілеїв
співробітників дипломатичних місій і консульських постів, наданих
загальними нормами міжнародного права або відповідно до положень
спеціальних угод.
Стаття 26
Набуття чинності
1. Ця Угода підлягає ратифікації в кожній з Договірних
Держав, обмін ратифікаційними грамотами відбудеться в _____ у
можливо короткі терміни.
2. Угода набуває чинності з дня обміну ратифікаційними
грамотами, і її положення застосовуються:
- по відношенню до податків, стягнутих у джерела з переказних
або виплачуваних прибутків, - починаючи з 1 січня календарного
року, що йде за роком набуття Угодою чинності;
- по відношенню до інших податків, стягнутих із прибутків, -
на оподатковані періоди, що починаються 1 січня або після 1 січня
календарного року, що йде за роком набуття Угодою чинності;
- по відношенню до податків на майно, встановлених на
складові цього майна, що існують на 1 січня кожного року, що йде
за роком набуття Угодою в чинності.
3. З моменту набуття чинності цієї Угоди у відносинах між
Російською Федерацією та іншими республіками втрачає силу Угода
між НРБ, УНР, НДР, МНР, ПНР, СРР і ЧССР про усунення подвійного
оподатковування прибутків і майна фізичних осіб від 27 травня 1977
року ( 986_010 ) й Угода між НРБ, УНР, НДР, МНР, ПНР, СРСР і ЧССР
про усунення подвійного оподатковування прибутків і майна
юридичних осіб від 19 травня 1978 року ( 994_005 ).
Стаття 27
Припинення дії
Ця Угода залишається чинною доти, поки її дію не буде
припинено Договірною Державою. Кожна Договірна Держава може
припинити дію Угоди в будь-який час після закінчення __ років з
дня набуття Угодою чинності шляхом передачі по дипломатичних
каналах іншій Договірній Державі письмового повідомлення про
припинення дії щонайменше за шість місяців. У такому випадку Угода
припиняє дію:
- по відношенню до податків, стягнутих у джерела - до сум,
виплаченим або нарахованим першого січня або після першого січня
року, що йде за датою закінчення 6-місячного періоду;
- по відношенню до інших податків - до оподаткованих
періодів, починаючи з першого січня або після першого січня, що
випливає за датою витікання 6-місячного періоду.
На посвідчення чого підписані нижче, відповідним чином на те
уповноважені своїми урядами, підписали цю Угоду.
ВЧИНЕНО в ____________,
________ числа __________ місяця 19__ року в ________ примірниках,
___________ і _________ мовами, причому обидва тексти мають
однакову силу.
За Уряд За Уряд
Протокол
об унификации подхода и заключения соглашений об избежании
двойного налогообложения доходов и имущества
В соответствии с Соглашением между правительствами
государств-участников Содружества Независимых Государств о
согласованных принципах налоговой политики от 13 марта 1992 г.
( 997_634 ) (статья 4) и с целью обеспечения единого
методологического подхода к заключению соглашений об избежании
двойного налогообложения доходов и имущества Главы правительств
государств-участников Содружества договорились использовать между
собой и с третьими странами типовое соглашение по этому вопросу
(прилагается).
Совершено в городе Ташкенте 15 мая 1992 года в одном
экземпляре на русском языке. Подлинный экземпляр хранится в Архиве
Правительства Республики Беларусь, которое направит государствам,
подписавшим настоящий Протокол, его заверенную копию.
За Правительство За Правительство За Правительство
Азербайджанской Республики Республики
Республики Армения Беларусь
За Правительство За Правительство За Правительство
Республики Республики Республики
Казахстан Кыргызстан Молдова
За Правительство За Правительство За Правительство
Российской Федерации Республики Туркменистана
Таджикистан
За Правительство За Правительство
Республики Украины
Узбекистан
Приложение
к Протоколу об унификации подхода и
заключения соглашений об избежании
двойного налогообложения доходов и
имущества от 15 мая 1992 года
Соглашение
между Правительством _______________________________ и
Правительством _____________________________________
об избежании двойного налогообложения доходов и имущества
Правительство _____________________ и
Правительство _____________________,
руководствуясь стремлением развивать и укреплять
экономическое, научное, техническое и культурное сотрудничество
между обоими Государствами
и в целях устранения двойного налогообложения доходов и
имущества,
решили заключить настоящее Соглашение и договорились о
нижеследующем:
Статья 1
Лица, к которым применяется Соглашение
1. Настоящее Соглашение применяется к лицам, которые являются
лицами с постоянным местопребыванием в одном или обоих
Договаривающихся Государствах.
2. Для целей настоящего Соглашения термин "лицо с постоянным
местопребыванием в одном Договаривающемся Государстве" означает
любое лицо или любое образование, которое по законодательству
этого Государства подлежит в нем
налогообложению на основе своего местожительства, постоянного
местопребывания, места регистрации в качестве юридического лица
или любого иного аналогичного критерия.
В случае, если доход получается полным товариществом,
партнерством или фондом, постоянное местопребывание этого полного
товарищества, партнерства или фонда определяется в соответствии с
местом его регистрации.
3. Если в соответствии с положением пункта 2 лицо, не
являющееся физическим лицом, является лицом с постоянным
местопребыванием в обоих Договаривающихся Государствах, оно
считается лицом с постоянным местопребыванием в том
Договаривающемся Государстве, в котором расположен его фактический
руководящий орган.
4. Если в соответствии с положением пункта 2 физическое лицо
является лицом с постоянным местожительством в обоих
Договаривающихся Государствах, его положение определяется
следующим образом:
оно считается лицом с постоянным местожительством в этом
Договаривающемся Государстве, в котором оно располагает постоянным
жилищем:
если оно располагает постоянным жилищем в обоих
Договаривающихся Государствах, оно считается лицом с постоянным
местожительством в Договаривающемся Государстве, в котором оно
имеет наиболее тесные личные и экономические связи (центр
жизненных интересов, не может быть определено, или если оно не
располагает постоянным жилищем ни в одном из Договаривающихся
Государств, оно считается лицом с постоянным местожительством в
том Государстве, в котором оно обычно пребывает;
если оно обычно проживает в обоих Договаривающихся
Государствах, или если оно обычно не проживает ни в одном из них,
оно считается лицом с постоянным местожительством в том
Договаривающемся Государстве, гражданином которого оно является;
если каждое из Договаривающихся Государств рассматривает его
в качестве своего гражданина или ни одно из Государств не считает
его таковым, компетентные органы Договаривающихся Государств
решают данный вопрос по взаимному согласию.
Статья 2
Налоги, на которые распространяется Соглашение
1. Настоящее Соглашение распространяется на налоги с доходов
и имущества или части общего дохода или общего имущества,
взимаемого в соответствии с законодательством каждого из
Договаривающихся Государств независимо от метода их взимания.
2. Налоги, на которые распространяется настоящее Соглашение:
а) налоги на прибыль и доходы;
б) налоги на имущество.
3. Настоящее Соглашение будет применяться также к любым по
существу аналогичным налогам, предусмотренным в п.1 настоящей
статьи, которые будут взиматься после даты подписания этого
Соглашения в дополнение к существующим налогам или вместо них,
включая налоги, по существу аналогичные тем, которые в настоящее
время действуют в одном Договаривающемся Государстве, но
отсутствуют в другом Договаривающемся Государстве, и которые в
последующем будут введены другим Государством. Компетентные органы
Договаривающихся Государств будут уведомлять друг друга о
существенных изменениях в их налоговых законодательствах.
Статья 3
Некоторые общие определения
1. Для целей настоящего Соглашения, если из контекста не
вытекает иное:
термин "Договаривающееся Государство" означает в зависимости
от контекста,_________________или _________________; термин
"______________" означает ____________________. При использовании
в географическом смысле зону и континентальный шельф, в отношении
которых ___________________ может осуществлять суверенные права и
юрисдикцию в соответствии с международным правом и в которых
действует налоговое законодательство_______________;
термин "______________________" означает
_____________________________. При использовании в географическом
смысле этот термин включает территориальное море, а также
экономическую зону и континентальный шельф, в отношении которых
______________ может осуществлять суверенные права и юрисдикцию в
соответствии с международным правом и в которых действует
налоговое законодательство_____________________;
термин "лицо" означает либо физическое лицо, либо
партнерство, юридическое лицо или другое образование, созданное по
законам Договаривающегося Государства и рассматриваемое как
юридическое лицо для целей налогообложения в этом Государстве;
термин "компания" означает любое образование, рассматриваемое
как корпоративное объединение для целей налогообложения, и
включает, в частности, акционерное общество, общество с
ограниченной ответственностью или другое юридическое лицо, или
другую организацию, которая подлежит обложению налогом на прибыль;
термин "Международная перевозка" означает любую перевозку
морским, речным или воздушным судном, автотранспортным средством
или железнодорожным транспортом с местом расположения фактического
руководящего органа в одном из Договаривающихся Государств
исключительно между пунктами, расположенными на территории
различных Договаривающихся Государств;
термин "компетентный орган" означает:
применительно к__________________ ;
применительно к__________________.
2. При применении настоящего соглашения Договаривающимся
Государством любой не определенный в нем термин будет, если из
контекста не вытекает иное или если компетентные органы не придут
к общему мнению в соответствии с процедурой, предусмотренной
Статьей 24, иметь то значение, которое он имеет по
законодательству этого Государства, касающемуся налогов, на
которые распространяется настоящее Соглашение.
Статья 4
Постоянное представительство
1. Для целей настоящего Соглашения термин "Постоянное
представительство" означает место деятельности, через которое лицо
с постоянным местопребыванием в одном Договаривающемся Государстве
полностью или частично осуществляет коммерческую или иную
хозяйственную деятельность в другом Договаривающемся Государстве.
2. Термин "постоянное представительство", в частности,
включает:
место управления;
отделение;
контору;
фабрику;
мастерскую;
рудник, нефтяную или газовую скважину, карьер или любое
другое место добычи природных ресурсов.
3. Строительная площадка, строительный, монтажный,
шефмонтажный или сборочный объект, или установка, или буровая
установка или судно, используемое для разведки и разработки
природных ресурсов, образуют постоянное представительство, только
если продолжительность связанных с ними работ превышает 12
месяцев. Компетентные органы Договаривающихся Государств, в
которых осуществляются эти работы, могут в исключительных случаях
на основе ходатайства лица, осуществляющего эти работы, не
рассматривать эту деятельность как образующую постоянное
представительство и в тех случаях, когда продолжительность этих
работ превышает 12 месяцев, но на срок не свыше 24 месяцев.
4. Несмотря на предыдущие положения настоящей статьи,
следующие виды деятельности лица с постоянным местопребыванием в
одном Договаривающемся Государстве не будут рассматриваться как
осуществляемые им в другом Договаривающемся Государстве через
постоянное представительство:
использование сооружений исключительно для целей хранения,
демонстрации или отгрузки товаров или изделий, принадлежащих этому
лицу;
содержание запаса товаров или изделий, принадлежащих этому
лицу, исключительно для целей переработки другим лицом;
содержание постоянного места деятельности исключительно для
целей закупки товаров или изделий или для сбора информации для
этого лица;
содержание постоянного места деятельности только для целей
осуществления любой другой деятельности подготовительного или
вспомогательного характера в интересах исключительно этого лица;
содержание постоянного места деятельности исключительно для
целей подготовки к заключению, или просто подписания коммерческих
и иных контрактов от имени этого лица;
содержание постоянного места деятельности исключительно для
осуществления любой комбинации видов деятельности, упомянутых в
пункте 4.
5. Несмотря на положения пунктов 1 и 2, если лицо с
постоянным местопребыванием в одном Договаривающемся Государстве
осуществляет деятельность в другом Договаривающемся Государстве
через агента, то считается, что это лицо имеет постоянное
представительство в этом другом Государстве в отношении любой
деятельности, которую агент осуществляет для этого лица, если этот
агент удовлетворяет каждому из следующих условий:
он имеет полномочия заключать контракты в этом другом
Государстве от имени этого лица;
он обычно использует эти полномочия;
он не является агентом с независимым статусом, к которому
применяются положения пункта 6;
его деятельность не ограничивается видами деятельности,
упомянутыми в пункте 4.
6. Считается, что лицо с постоянным местопребыванием в одном
Договаривающемся Государстве не имеет постоянного
представительства в другом Договаривающемся Государстве только в
силу того, что оно осуществляет коммерческую деятельность в этот
другом Государстве через брокера, комиссионера или любого другого
агента с независимым статусом, при условии, что эти лица действуют
в рамках обычной коммерческой деятельности.
7. Тот факт, что компания, которая является лицом с
постоянным местопребыванием в одном Договаривающемся Государстве,
контролирует или контролируется компанией, которая является лицом
с постоянным местопребыванием в другом Договаривающемся
Государстве или которое осуществляет коммерческую деятельность в
этом другом Государстве (через постоянное представительство или
иным образом), сам по себе превращает одну из этих компаний в
постоянное представительство другой.
Статья 5
Прибыль от коммерческой деятельности
1. Прибыль, извлекаемая в одном Договаривающемся Государстве
лицом с постоянным местопребыванием в другом Договаривающемся
Государстве, может облагаться налогом в первом Государстве, только
если она получена через расположенное там его постоянное
представительство и только в той части, которая может быть
отнесена к деятельности этого постоянного представительства.
2. С учетом положений пункта 3, если лицо с постоянным
местопребыванием в одном Договаривающемся Государстве осуществляет
коммерческую деятельность в другом Договаривающемся Государстве
через расположенное там постоянное представительство, то в каждом
Договаривающемся Государстве к такому постоянному
представительству относится прибыль, которую оно могло бы
получить, если бы оно было отдельным и самостоятельным лицом,
осуществляющим такую же или аналогичную деятельность при таких же
подобных условиях и действующим совершенно самостоятельно.
3. При определении прибыли постоянного представительства
допускается вычет расходов, понесенных для целей деятельности
этого постоянного представительства. При этом допускается
обоснованное перераспределение документально подтвержденных
расходов между лицом с постоянным местопребыванием в одном
Договаривающемся Государстве и его постоянным представительством в
другом Договаривающемся Государстве. Такие расходы включают
управленческие и общеадминистративные расходы, расходы на
исследования и развитие, проценты и плату за управление,
консультации, техническое содействие, понесенные как в
Государстве, в котором расположено постоянное представительство,
так и в любом другом месте.
4. Прибыль, относящаяся к постоянному представительству,
будет определяться ежегодно одним и тем же методом, если только не
будет веской и достаточной причины для его изменения.
5. На основании лишь закупки постоянным представительством
товаров или изделий для представляемого им лица постоянному
представительству не зачисляется какая-либо прибыль.
6. Если прибыль включает виды дохода, о которых отдельно
говорится в других статьях настоящего Соглашения, то положения
этих статей не затрагиваются положениями настоящей статьи.
Статья 6
Международные перевозки
1. Доходы лица с постоянным местопребыванием в одном
Договаривающемся Государстве от использования морских, речных или
воздушных судов в международных перевозках облагаются налогом
только в этом Государстве.
2. Для целей настоящего Соглашения доход от международных
перевозок включает доход, получаемый от прямого использования,
сдачи в аренду или использования в любой другой форме воздушных,
морских или речных судов, автотранспорта и железнодорожного
транспорта, включая использование, содержание или сдачу в аренду
контейнеров и относящегося к ним оборудования.
3. Положения пунктов 1 и 2 применяются также к доходам от
участия в пуле, совместном предприятии или международной
организации по эксплуатации транспортных средств.
Статья 7
Дивиденды
1. Дивиденды: выплачиваемые компанией, которая является лицом
с постоянным местопребыванием в одном Договаривающемся
Государстве, фактическое право на которые имеет лицо с постоянным
местопребыванием в другом Договаривающемся Государстве, могут
облагаться налогом в этом другом Государстве.
Однако такие дивиденды могут также облагаться налогом в
первом Договаривающемся Государстве и в соответствии с
законодательством этого Государства, но налог, взимаемый в таком
случае, не должен превышать 10 процентов валовой суммы дивидендов,
если лица, не имеющие постоянного местопребывания в первом
Договаривающемся Государстве, владеют непосредственно в
совокупности 100 процентами капитала компании, выплачивающей
дивиденды - 15 процентов валовой суммы дивидендов.
2. Термин "дивиденды" при использовании в настоящей Статье
означает доход от акций иди других прав, которые не являются
долговыми требованиями, дающими право на участие в прибыли, а
также доход от других корпоративных прав, который подлежит такому
же налоговому регулированию, как доход от акций в соответствии с
законодательством Государства, в котором компания, распределяющая
прибыль, имеет постоянное местопребывание. Термин "дивиденды"
включает также доход от соглашений, включая долговые
обязательства, предусматривающие участие в прибылях, в случае,
если они определяются таким образом по законодательству
Договаривающегося Государства, в котором возникает доход. Этот
термин включает, в частности, прибыль, переводимую за границу
участниками совместного предприятия и иного хозяйственного
образования с участием иностранного капитала, созданного по
законам Договаривающегося Государства.
3. Положение пункта 2 не применяется, если лицо, фактически
имеющее право на дивиденды, будучи лицом с постоянным
местопребыванием в одном Договаривающемся Государстве,
осуществляет или осуществляло коммерческую деятельность в другом
Договаривающемся Государстве, в котором компания, выплачивающая
дивиденды, имеет постоянное местопребывание, через расположенное
там постоянное представительство, или оказывает или оказывало в
этом другом Государстве независимые личные услуги с расположенной
там постоянной базы, и дивиденды относятся к такому постоянному
представительству или постоянной базе. В таком случае применяются
положения статьи 5 настоящего Соглашения.
Статья 8
Проценты
1. Проценты, возникающие в одном Договаривающемся Государстве
и выплачиваемые лицу с постоянным местопребыванием в другом
Договаривающемся Государстве, могут облагаться налогом в этом
другом Государстве.
Однако такие проценты могут также облагаться налогом в том
Договаривающемся Государстве, в котором они возникают, в
соответствии с законодательством этого Государства, но налог в
этом случае не должен превышать 10 процентов валовой суммы
процентов.
2. Несмотря на положение пункта 1:
а) проценты, возникающие в одном Договаривающемся
Государстве, освобождаются от налогообложения в этом Государстве
при условии, что фактическое право на них имеет правительство,
региональные или местные органы власти другого Договаривающегося
Государства или центральный банк этого другого Государства;
б) проценты, возникающие в одном Договаривающемся
Государстве, освобождаются от налогообложения в этом Государстве,
если фактическое право на них имеет любое иное, кроме указанных в
подпункте "а" настоящего пункта, лицо с постоянным
местопребыванием в другом Договаривающемся Государстве, но при
условии, что сделка, в результате которой осуществляется долговое
требование, была гарантирована правительством первого упомянутого
Государства.
3. Термин "проценты" при использовании в настоящей Конвенции
означает доход от долговых требований любого вида, в частности,
доход от правительственных ценных бумаг, облигаций и долговых
обязательств, включая премии и выигрыши, относящиеся к таким
ценным бумагам, облигациям и долговым обязательствам, а также
любой другой доход, который рассматривается законодательством
Государства, в котором возникает доход от предоставленных в ссуду
сумм.
4. Положение пункта 1 не принимается, если лицо, фактически
имеющее право на проценты, будучи лицом с постоянным
местопребыванием в одном Договаривающемся Государстве,
осуществляет или осуществляло коммерческую деятельность в другом
Договаривающемся Государстве, в котором возникают проценты, через
расположенное в нем постоянное представительство или оказывает или
оказывало в этом другом Государстве независимые личные услуги с
расположением в нем постоянной базы, и проценты относятся к такому
постоянному представительству или постоянной базе. В таком случае
принимаются положения статьи 5 настоящего Соглашения.
5. Если вследствие особых отношений между плательщиком и
лицом, фактически имеющим право на проценты, или между ними обоими
и каким-либо другим лицом сумма процентов, относящаяся к долговому
требованию, в отношении которого они выплачиваются, превышает
сумму, которая была бы согласована между плательщиком и лицом,
фактически имеющим на них право, при отсутствии таких отношений
положения настоящей статьи принимаются только к последней
упомянутой сумме. В таком случае избыточная часть платежа
по-прежнему облагается налогом в соответствии с законодательством
каждого Договаривающегося Государства с учетом других положений
настоящего Соглашения.
Статья 9
Доходы от недвижимого имущества
1. Доходы, получаемые лицом с постоянным местопребыванием в
одном Договаривающемся Государстве от использования недвижимого
имущества (включая доходы от сельского или лесного хозяйства),
находящегося в другом Договаривающемся Государстве, могут
облагаться налогом в этом другом Государстве.
2. Термин "недвижимое имущество" имеет то значение, которое
придается ему законодательством того Договаривающегося
Государства, в котором находится это имущество. Морские, речные и
воздушные суда, автотранспортные средства и подвижной состав
железнодорожного транспорта не рассматриваются в качестве
недвижимого имущества.
3. Положения пункта 1 применяются к доходу, полученному от
использования недвижимого имущества в коммерческих целях в любой
форме (сдача в аренду, в заклад и др.).
Статья 10
Доходы от продажи недвижимого и движимого имущества
1. Доходы, которые лицо с постоянным местопребыванием в одном
Договаривающемся Государстве получает от продажи недвижимого
имущества, находящегося в другом Договаривающемся Государстве,
могут облагаться налогом в этом другом Договаривающемся
Государстве.
Под "движимым имуществом" понимается имущество, которое
считается таковым по законодательству Договаривающегося
Государства, в котором такое имущество находится.
2. Доходы, получаемые от продажи имущества, составляющего
часть постоянного представительства, которое лицо с постоянным
местопребыванием в одном Договаривающемся Государстве имеет в
другом Договаривающемся Государстве, включая доходы, получаемые от
продажи этого постоянного представительства, могут облагаться
налогом в этом другом Государстве.
3. Доходы, получаемые от продажи транспортных средств,
используемых в международных перевозках, и от продажи движимого
имущества, используемого для эксплуатации этих транспортных
средств, могут облагаться налогом только в том Договаривающемся
Государстве, в котором зарегистрирован руководящий орган лица,
осуществляющего международные перевозки.
4. Доходы, получаемые юридическим лицом от продажи ранее
приобретенных им акций, выпущенных под недвижимое и движимое
имущество юридического лица другого Договаривающегося Государства,
могут облагаться налогом только в том Договаривающемся
Государстве, в котором находится юридическое лицо, выпустившее
акции.
5. Доходы, получаемые от продажи любого другого имущества, не
перечисленного выше в настоящей статье, могут облагаться налогом
только в том Договаривающемся Государстве, в котором лицо,
продающее имущество, имеет постоянное местопребывание.
Статья 11
Доходы от авторских прав и лицензий
1. Доходы от авторских прав и лицензий, возникающие в одном
Договаривающемся Государстве и выплачиваемые лицу с постоянным
местопребыванием в другом Договаривающемся Государстве, подлежат
налогообложению только в этом другом Договаривающемся Государстве.
2. Термин "доходы от авторских прав и лицензий" при
использовании в настоящей статье означает платежи любого вида,
полученные в качестве вознаграждения за использование или за
предоставление права использования авторских прав на любое
произведение литературы, искусства и науки, включая кинофильмы,
записи для радиовещания и телевидения и видеокассеты, любого
патента, товарного знака, чертежа или модели, схемы, компьютерной
программы, секретной формулы или процесса, или за использование
или предоставление права использования промышленного,
коммерческого или научного оборудования, или за информацию
относительно промышленного, коммерческого или научного опыта
("ноу-хау").
3. Положения настоящей статьи применяются также к
вознаграждениям, выплачиваемым за предоставление технических
услуг, когда такие услуги оказываются в дополнение к продаже,
использованию или предоставлению для использования, а также
передаче информации, упомянутых в пункте 2 настоящей статьи.
4. Положения пункта 1 не применяются, если лицо, фактически
имеющее право на доходы от авторских прав и лицензий, будучи лицом
с постоянным местопребыванием в одном Договаривающемся
Государстве, осуществляет коммерческую деятельность в другом
Договаривающемся Государстве, в котором возникают доходы от
авторских прав и лицензий, через расположенное в нем постоянное
представительство или оказывает независимые личные услуги в этом
другом Государстве с расположенной в нем постоянной базой, и право
или имущество, в отношении которых выплачиваются доходы от
авторских прав и лицензий, действительно связаны с таким
постоянным представительством или постоянной базой. В таком случае
применяются положения статьи 5 настоящего Соглашения.
5. Считается, что доходы от авторских прав и лицензий
возникают в Договаривающемся Государстве, если плательщиком
являются Правительство этого Договаривающегося Государства, его
местный орган власти или лицо с постоянным местопребыванием в этом
Договаривающемся Государстве. Если, однако, лицо, выплачивающее
доходы от авторских прав и лицензий, независимо от того, имеет ли
оно постоянное местопребывание в Договаривающемся Государстве или
нет, имеет в Договаривающемся Государстве постоянное
представительство, в отношении которого возникло обязательство
выплачивать доходы от авторских прав и лицензий, и расходы по
выплате несет такое постоянное представительство, то считается,
что такие доходы от авторских прав и лицензий возникают в том
Договаривающемся Государстве, в котором расположено постоянное
представительство.
6. Если вследствие особых отношений между плательщиком и
лицом, фактически имеющим право на доходы, или между ними обоими и
каким-либо другим лицом сумма выплаченных доходов от авторских
прав и лицензий, относящаяся к использованию, праву использования
или информации, за которые они выплачиваются, превышает сумму,
которая была бы согласована между плательщиком и лицом, фактически
имеющим права на эти доходы при отсутствии таких отношений,
положения настоящей статьи применяются только к последней
упомянутой сумме. В таком случае избыточная часть платежа
по-прежнему облагается налогом в соответствии с законодательством
каждого Договаривающегося Государства с учетом других положений
настоящего Соглашения.
Статья 12
Доходы от работы по найму
1. С учетом положений других статей настоящего Соглашения
жалованье, заработная плата и другие подобные вознаграждения,
получаемые за работу по найму лицом с постоянным местожительством
в одном Договаривающемся Государстве, облагаются налогом только в
этом Государстве, если работа по найму не осуществляется в другом
Договаривающемся Государстве. Если работа по найму осуществляется
и в другом Договаривающемся Государстве, полученное в связи с этим
вознаграждение может облагаться налогом в этом другом
Договаривающемся Государстве.
2. Несмотря на положения пункта 1, вознаграждение, получаемое
лицом с постоянным местожительством в одном Договаривающемся
Государстве в отношении работы по найму, осуществляемой в другом
Договаривающемся Государстве, облагается налогом только в первом
упомянутом Государстве, если одновременно:
- получатель пребывает в другом Договаривающемся Государстве
в течение периода или периодов, не превышающих в совокупности 183
дней в соответствующем календарном году;
- вознаграждение выплачивается нанимателем или от имени
нанимателя, не являющегося лицом с постоянным местопребыванием в
другом Договаривающемся Государстве;
- расходы по выплате вознаграждения не несет постоянное
представительство, которое наниматель имеет в другом
Договаривающемся Государстве.
3. Несмотря на положения пунктов 1 и 2 настоящей статьи,
заработная плата и другие подобные вознаграждения, получаемые
лицом с постоянным местопребыванием в одном Договаривающемся
Государстве за работу по найму или услуги, осуществляемые в другом
Договаривающемся Государстве, не облагаются налогом в другом
Государстве, если работа по найму или услуги осуществляются
непосредственно;
- техническими специалистами в связи со строительной
площадкой, строительным, монтажным, шеф-монтажным, сборочным и
иным объектом в соответствии с положениями пункта 3 статьи 4
настоящего Соглашения;
- в отношении работы по найму, осуществляемой на борту
морского, речного или воздушного судна, в автомобильном или
железнодорожном транспорте, используемом в международных
перевозках лицом с постоянным местопребыванием в одном
Договаривающемся Государстве, а также для постоянного
представительства в другом Договаривающемся Государстве
транспортного предприятия, фактический руководящий орган которого
находится в первом Государстве;
- в качестве журналиста, корреспондента печати, радио или
телевидения, если вознаграждения получены из источников за
пределами этого другого государства в течение пяти лет со дня
прибытия в это Государство.
Статья 13
Независимая личная деятельность
1. Доход, получаемый лицом с постоянным местожительством в
одном Договаривающемся Государстве от оказания профессиональных
услуг или другой независимой деятельности, осуществляемой в другом
Договаривающемся Государстве, может облагаться налогом в этом
другом Договаривающемся Государстве.
2. Термин "профессиональные услуги" включает независимую
научную, литературную, артистическую, образованную или
преподавательскую деятельность, а также независимую личную
деятельность врачей, юристов, инженеров, архитекторов,
стоматологов и бухгалтеров.
Статья 14
Гонорары директоров
Гонорары директоров и другие аналогичные выплаты, получаемые
лицом с постоянным местожительством в одном Договаривающемся
Государстве в качестве члена совета директоров или аналогичного
органа компании, которая является лицом с постоянным
местопребыванием в другом Договаривающемся Государстве, могут
облагаться налогом в этом другом Договаривающемся Государстве.
Статья 15
Государственная служба
1. Вознаграждение, исключая пенсию, выплачиваемое из
государственных фондов одного Договаривающегося Государства или
его административно-территориального образования любому
физическому лицу в отношении услуг, оказанных этому
Договаривающемуся Государству или образованию, облагается налогом
только в этом Государстве.
2. Однако указанное в пункте 1 вознаграждение может
облагаться налогом в другом Договаривающемся Государстве, если
услуги осуществляются в этом другом Договаривающемся Государстве и
получатель является гражданином этого другого Договаривающегося
Государства.
3. Несмотря на положение пунктов 1 и 2, вознаграждения,
выплачиваемые Договаривающимся Государством или
административно-территориальным образованием в отношении услуг,
оказываемых им в связи с их коммерческой деятельностью, облагаются
налогом в соответствии с положениями статей "Независимые личные
услуги" или "Доходы от работы по найму".
Статья 16
Пенсии
Пенсии и другие подобные вознаграждения, выплачиваемые лицу с
постоянным местожительством в одном Договаривающемся Государстве
за ранее осуществленную деятельность, могут облагаться налогом
только в этом Договаривающемся Государстве.
Статья 17
Работники искусств и спортсмены
1. Несмотря на положение статей 12 и 13 настоящего
Соглашения, доход, получаемый лицом с постоянным местожительством
в одном Договаривающемся Государстве в качестве работника
искусств, такого, как артиста театра, кино, радио или телевидения,
или музыканта, или в качестве спортсмена от его личной
деятельности как таковой, осуществляемой в другом Договаривающемся
Государстве, может облагаться налогом в этом другом
Договаривающемся Государстве.
2. В случае, когда доход в отношении личной деятельности,
осуществляемой работником искусств или спортсменом в таком его
качестве, начисляется не самому работнику искусств или спортсмену,
а другому лицу, этот доход может, несмотря на положение статей 5,
12 и 13 настоящего Соглашения, облагаться налогом в том
Договаривающемся Государстве, в котором осуществляется
деятельность работника искусств или спортсмена.
3. Несмотря на положение пунктов 1 и 2, доход, получаемый
работниками искусств или спортсменами, которые являются лицами с
постоянным местожительством в одном Договаривающемся Государстве,
от деятельности, осуществляемой в другом Договаривающемся
Государстве в рамках соглашения о культурном обмене между
Правительствами обоих Договаривающихся Государств, освобождается
от налогообложения в этом другом Договаривающемся Государстве.
Статья 18
Преподаватели, ученые, студенты и практиканты
1. Несмотря на положение соответствующих статей настоящего
Соглашения, вознаграждение, получаемое преподавателем или научным
сотрудником, который являлся непосредственно перед приездом в одно
Договаривающееся Государство лицом с постоянным местожительством в
другом Договаривающемся Государстве и который находится в первом
упомянутом Государстве с целью преподавания, продолжения своего
образования, чтения лекций или проведения исследований в
университете или в другом учебном заведении или
научно-исследовательском институте в этом Договаривающемся
Государстве, освобождается от налога в этом Договаривающемся
Государстве в течение трех лет с даты его первого приезда в первое
упомянутое Договаривающееся Государство в отношении вознаграждений
за такое преподавание, чтение лекций и проведение исследований.
2. Стипендии и другие платежи, для целей содержания,
получения образования или прохождения практики, получаемые
студентом или практикантом, который является или непосредственно
перед приездом в одно Договаривающееся Государство являлся лицом с
постоянным местожительством в другом Договаривающемся Государстве
и который находится в первом упомянутом Договаривающемся
Государстве исключительно с целью получения образования или
прохождения практики, не облагаются налогом в этом первом
Договаривающемся Государстве, при условии, что эти выплаты
происходят из источников вне этого Договаривающегося Государства.
Статья 19
Другие доходы
Виды доходов лица с постоянным местопребыванием в одном
Договаривающемся Государстве, о которых не говорится в предыдущих
статьях настоящего Соглашения, облагаются налогом только в этом
Договаривающемся Государстве, независимо от того, где возникает
доход.
Статья 20
Имущество
1. Имущество, состоящее из недвижимого имущества, о котором
говорится в статье 9 настоящего Соглашения, являющееся
собственностью лица с постоянным местопребыванием в одном
Договаривающемся Государстве и расположенное в другом
Договаривающемся Государстве, может облагаться налогом в этом
другом Государстве.
2. Имущество, состоящее из движимого имущества, составляющего
часть имущества постоянного представительства, которое лицо с
постоянным местопребыванием в одном Договаривающемся Государстве
имеет в другом Договаривающемся Государстве, или состоящее из
движимого имущества, относящегося к постоянной базе, имеющейся в
распоряжении лица с постоянным местопребыванием в одном
Договаривающемся Государстве в другом Договаривающемся Государстве
для целей осуществления независимой личной деятельности, может
облагаться налогом в этом другом Государстве.
3. Имущество, состоящее из морских, речных, воздушных судов и
других транспортных средств и контейнеров, которые являются
собственностью лица с постоянным местопребыванием в одном
Договаривающемся Государстве, также состоящее из имущества,
относящегося к пользованию таких транспортных средств и
контейнеров, может облагаться налогом только в этом Государстве.
4. Все другие элементы имущества лица с постоянным
местопребыванием в одном Договаривающемся Государстве облагаются
налогом в этом Государстве.
Статья 21
Устранение двойного налогообложения
Если лицо с постоянным местопребыванием в одном
Договаривающемся Государстве получает доход, который в
соответствии с положениями настоящего Соглашения может облагаться
налогом в другом Договаривающемся Государстве, сумма налога на
этот доход, подлежащая уплате в этом другом Договаривающемся
Государстве, вычитается из налога, взимаемого с такого лица в
связи с таким доходом в первом упомянутом Договаривающемся
Государстве. Такой вычет, однако, не будет превышать сумму налога
первого Договаривающего Государства на такой доход, рассчитанного
в соответствии с его налоговым законодательством и правилами.
Статья 22
Недискриминация
1. Граждане одного Договаривающегося Государства или лица без
гражданства, являющиеся лицом с постоянным местожительством в этом
Государстве, не будут подвергаться в другом Договаривающемся
Государстве любому налогообложению или связанному с ним
обязательству, иному или более обременительному, чем
налогообложение и связанные с ним обязательства, которым
подвергаются или могут подвергаться граждане этого другого
Договаривающегося Государства или лица без гражданства, являющиеся
лицами с постоянным местожительством в этом другом Государстве при
тех же условиях.
2. Налогообложение доходов или прибыли, которые лицо с
постоянным местопребыванием в одном Договаривающемся Государстве
получает через постоянное представительство в другом
Договаривающемся Государстве, не будет менее благоприятным в этом
другом Договаривающемся Государстве, чем налогообложение доходов
или прибыли, получаемых через постоянное представительство в этом
Договаривающемся Государстве лицами с постоянным местопребыванием
в третьих государствах, осуществляющих аналогичную деятельность в
таких же условиях.
3. Положение настоящей статьи, несмотря на положения статьи 2
настоящего Соглашения, принимается к налогам любого вида и
характера.
Статья 23
Обмен информацией
1. Компетентные органы Договаривающихся Государств будут
обмениваться информацией, необходимой для применения положений
настоящего Соглашения или внутреннего законодательства
Договаривающихся Государств, касающегося налогов, на которые
распространяется Соглашение этой степени, в которой
налогообложение по этому законодательству не противоречит
Соглашению. Любая полученная Договаривающимся Государством
информация будет считаться конфиденциальной так же, как и
информация, полученная по внутреннему законодательству этого
Государства, и будет раскрыта только лицам или органам, включая
суды и административные органы, связанным с начислением,
взиманием, принудительным взысканием или исполнением решений в
отношении налогов, на которые распространяется Соглашение. Такие
лица или органы будут использовать информацию только для таких
целей. Они могут раскрывать эту информацию в ходе открытого
судебного заседания или при принятии юридических решений.
2. Ни в каком случае положения пункта 1 не будут толковаться
как обязывающие одно Договаривающееся Государство:
- проводить административные меры, противоречащие
законодательству или административной практике этого или другого
Договаривающегося Государства;
- представлять информацию, которую нельзя получить по
законодательству или в ходе обычной административной практики
этого или другого Договаривающегося Государства;
- представлять информацию, которая раскрывает торговую,
промышленную, коммерческую или профессиональную тайну или торговый
процесс, или информацию, раскрытие которой противоречило бы
государственной политике.
Статья 24
Взаимосогласительная процедура
1. Если лицо считает, что действия одного или обоих
Договаривающихся Государств приводят или приведут к
налогообложению его в соответствии с настоящим Соглашением, оно
может, независимо от средств защиты, предусмотренных внутренним
законодательством этих Государств, представить свое заявление
компетентному органу того Договаривающегося Государства, лицом с
постоянным местопребыванием в котором оно является, или, если дело
касается налогообложения физического лица и попадает под действие
п.1 статьи 23 настоящего Соглашения, того государства, гражданином
которого является это физическое лицо. Заявление должно быть
предоставлено в течение трех лет с момента первого уведомления о
действии, приводящем к налогообложению, не соответствующему
положениям Соглашения.
2. Компетентный орган будет стремиться, если он сочтет
заявление обоснованным или если он сам не сможет прийти к
удовлетворительному решению, решить вопрос по взаимному согласию с
компетентным органом другого Договаривающегося Государства с целью
избежания налогообложения, не соответствующего Соглашению. Любое
достигнутое согласие будет исполнено независимо от любых
ограничений во времени, предусмотренных внутренним
законодательством Договаривающихся Государств.
3. Компетентные органы Договаривающихся Государств будут
стремиться решать по взаимному согласию любые трудности или
сомнения, возникающие при толковании или применении Соглашения.
Они могут также консультироваться для целей устранения двойного
налогообложения в случаях, не предусмотренных Соглашением.
4. Компетентные органы Договаривающихся Государств могут
непосредственно вступать в контакты друг с другом в установленном
порядке для целей достижения согласия в смысле предыдущих пунктов.
Статья 25
Дипломатические агенты и консульские служащие
Никакие положения настоящего Соглашения не затрагивают
налоговых привилегий сотрудников дипломатических миссий и
консульских постов, предоставленных общими нормами международного
права или в соответствии с положениями специальных соглашений.
Статья 26
Вступление в силу
1. Настоящее Соглашение подлежит ратификации в каждом из
Договаривающихся Государств, обмен ратификационными грамотами
состоится в _______________________ в возможно более короткие
сроки.
2. Соглашение вступает в силу в день обмена ратификационными
грамотами, и его положения применяются:
- в отношении налогов, взимаемых у источника с переводимых
или выплачиваемых доходов, - начиная с 1 января календарного года,
следующего за годом вступления Соглашения в силу;
- в отношении других налогов, взимаемых с доходов, - за
налогооблагаемые периоды, начинающиеся 1 января или после 1 января
календарного года, следующего за годом вступления Соглашения в
силу;
- в отношении налогов на имущество, установленных на
составляющие этого имущества, существующие на 1 января каждого
года, следующего за годом вступления Соглашения в силу.
3. С момента вступления в силу настоящего Соглашения в
отношениях между Российской Федерацией и остальными республиками
утрачивают силу Соглашение между НРБ, ВНР, ГДР, МНР, ПНР, СРР и
ЧССР об устранении двойного налогообложения доходов и имущества
физических лиц ( 986_010 ) от 27 мая 1977 года и Соглашение между
НРБ, ВНР, ГДР, МНР, ПНР, СССР и ЧССР об устранении двойного
налогообложения доходов и имущества юридических лиц ( 994_005 ) от
19 мая 1978 года.
Статья 27
Прекращение действия
Настоящее Соглашение остается в силе до тех пор, пока его
действие не будет прекращено Договаривающимся Государством. Каждое
Договаривающееся Государство может прекратить действие Соглашения
в любое время по истечении ______ лет со дня вступления Соглашения
в силу путем передачи по дипломатическим каналам другому
Договаривающемуся Государству письменного уведомления о
прекращении действия по меньшей мере за шесть месяцев. В таком
случае Соглашение прекращает действие:
- в отношении налогов, взимаемых у источника - к суммам,
выплаченным или начисленным первого января или после первого
января года, следующего за датой истечения 6-месячного периода;
- в отношении других налогов - к налогооблагаемым периодам,
начиная с первого января или после первого января года, следующего
за датой истечения 6-месячного периода.
В удостоверение чего нижеподписавшиеся, соответствующим
образом на то уполномоченные своими правительствами, подписали
настоящее Соглашение.
Совершено в _______________,
____числа_______________месяца 19___года в____экземплярах,
на_________и_________________ языках, причем оба текста имеют
одинаковую силу.
За Правительство За Правительство
__________________ ________________