УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Н А К А З
N 593 від 15.09.99
м.Київ
vd990915 vn593
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної
митної служби
N 441 ( v0441483-03 ) від 08.07.2003 )
Про затвердження Методичних рекомендацій про
порядок підготовки, подання на державну
реєстрацію, скасування та облік
нормативно-правових актів митних органів України
На виконання Указу Президента України від 03.10.92 N 493/92
"Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та
інших органів державної виконавчої влади" із змінами та
доповненнями, Положення про державну реєстрацію
нормативно-правових актів міністерств, інших органів державної
виконавчої влади, органів господарського управління та контролю,
що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають
міжвідомчий характер, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 28.01.92 N 731 ( 731-92-п ) із змінами та
доповненнями, Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Методичні рекомендації про порядок підготовки,
подання на державну реєстрацію, скасування та облік
нормативно-правових актів митних органів України (далі -
Методичні рекомендації), що додаються.
2. Начальникам управлінь та самостійних відділів центрального
апарату Держмитслужби України, керівникам митних органів та
спеціалізованих митних організацій:
забезпечити вивчення та неухильне виконання усіма
працівниками вимог Методичних рекомендацій;
призначити посадових осіб, відповідальних за підготовку,
державну реєстрацію та облік нормативно-правових актів;
своєчасно подавати на державну реєстрацію
нормативно-правові акти, зазначені у пункті 1.2 Методичних
рекомендацій;
переглянути раніше видані нормативно-правові акти з метою
приведення їх у відповідність до чинного законодавства,
скасування застарілих актів, усунення їх множинності.
3. Управлінню контролю за дотриманням митного законодавства
та ревізійної роботи (Дьомін Ю.М.) при проведенні комплексних
перевірок оперативно-службової діяльності митних органів вивчати
стан обліку і зберігання текстів законодавчих та інших
нормативно-правових актів, виданих митним органом, підтримання їх
у контрольному стані, вносити пропозиції про усунення виявлених
недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб,
винних у їх допущенні.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого
заступника Голови Служби Єгорова О.Б.
5. Наказ Держмиткому України від 29.04.94 N 120 вважати
таким, що втратив чинність.
Голова Служби Ю.П.Соловков
Затверджено наказом ДМСУ
від 15 вересня 1999 р. N 593
Методичні рекомендації про порядок підготовки,
подання на державну реєстрацію, скасування
та облік нормативно-правових актів митних
органів України
Ці Методичні рекомендації розроблені відповідно до вимог
Указу Президента України від 03.10.92 N 493/92 "Про державну
реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів
державної виконавчої влади" із змінами та доповненнями, Положення
про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств,
інших органів державної виконавчої влади, органів господарського
управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні
інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.92 N 731
( 731-92-п ) зі змінами та доповненнями, Примірної інструкції з
діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої
влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах
виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів
України від 17.10.97 N 1153 (1153-97-п ), Інструкції з діловодства
в митних органах України, затвердженої наказом Держмитслужби
України від 06.04.98 N 184 та Порядку скасування рішень про
державну реєстрацію нормативно-правових актів, затвердженого
наказом Міністерства юстиції України від 29.01.99 N 8/5 ( z0054-99
).
1. Загальні положення
1.1. Нормативно-правовий акт, що розробляється, повинен
відповідати Конституції ( 254к/96-ВР ) та іншим законодавчим актам
України, узгоджуватися з раніше виданими актами з питань, що ним
регламентуються, і викладатися державною мовою згідно з
правописом.
1.2. Нормативно-правові акти будь-якого виду (накази,
правила, інструкції, положення тощо), якщо в них є одна або більше
норм, що:
зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян,
встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий
організаційно-правовий механізм їх реалізації;
мають міжвідомчий характер, тобто стосуються питань, що
належать до сфери управління інших міністерств і відомств
підлягають державній реєстрації.
1.3. На державну реєстрацію не подаються акти:
а) персонального характеру (про затвердження складу комісій,
призначення на посади і звільнення з них, застосування до
працівників заходів стягнення та заохочення тощо);
б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім
актів про затвердження положень, інструкцій та інших подібних
документів, що містять правові норми;
в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
г) якими до відома митних органів доводяться рішення вищих
органів;
д) спрямовані на організацію виконання рішень вищих органів і
власних рішень Держмитслужби, інших органів виконавчої влади,
органів господарського управління та контролю, що не мають нових
правових норм;
е) нормативно-технічного характеру (державні стандарти,
будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники,
форми звітності та інші).
2. Організація роботи над проектом
нормативно-правового акта
2.1. Підготовка проекту нормативно-правового акта
покладається на підрозділ, до компетенції якого належить питання,
що регулюється цим актом.
Для підготовки найбільш важливих та складних проектів
рекомендується створювати комісію (робочу групу) з залученням,
якщо це необхідно, науковців та кваліфікованих
спеціалістів-практиків, а для підготовки проектів актів
міжвідомчого характеру - представників відповідних міністерств і
відомств.
Юридичні підрозділи митних органів у разі потреби надають
розробникам проекту допомогу з питань, що належать до їхньої
компетенції.
2.2. Якщо підготовку проекту доручено кільком підрозділам,
роботу над проектом організовує той з них, якому це доручено, або
той, найменування якого зазначене першим.
2.3. Керівник підрозділу, який очолює розробку проекту,
складає план роботи. У плані мають бути передбачені основні
заходи щодо розробки проекту, визначені строки їх здійснення та
відповідальні за це посадові особи. План обговорюється на
організаційній нараді робочої групи, після чого затверджується
керівником митного органу. Затверджений план надсилається всім
посадовим особам, залученим до роботи над проектом.
2.4. На початку роботи над проектом визначається вид акта
(наказ, положення, інструкція тощо), коло питань, які
становитимуть предмет його правового регулювання, вивчається
практика застосування чинних нормативно-правових актів з цих
питань, виявляються суперечності та прогалини у них, визначаються
оптимальні шляхи їх подолання, складаються прогнози щодо проблем,
які можуть виникнути у зв'язку з виданням акта, що розробляється.
3. Загальні вимоги до проекту
нормативно-правового акта
3.1. Назва нормативно-правового акта повинна стисло і, разом
з тим, достатньо повно передавати його зміст. Якщо
нормативно-правовий акт регулює одночасно кілька питань, назва
може бути узагальненою,
Якщо є потреба у роз'ясненні мети прийняття акта, на початку
тексту викладається коротка преамбула (вступна частина).
Положення, що мають нормативний характер, до преамбули не
включаються.
3.2. Структура нормативно-правового акта має забезпечувати
послідовне і всебічне висвітлення предмету правового регулювання,
а також зручність користування ним.
Текст акта складається з розділів, які нумеруються послідовно
арабськими цифрами і, як правило, мають назви.
Розділи поділяються на статті (пункти), які нумеруються
арабськими цифрами через крапку, як-от: 1.2; 5.7; 4.12 тощо. Цифра
перед крапкою означає номер розділу, у якому вміщено статтю
(пункт), а цифри після крапки - номер статті (пункту) всередині
цього розділу. Стаття (пункт) може складатися з абзаців (частин),
які позначаються буквами українського алфавіту.
У кожній статті (пункті), як правило, викладається одна
правова норма. Викладення в одній статті (пункті) двох і більше
тісно пов'язаних між собою правових норм допускається, якщо це
необхідно для їх правильного розуміння та застосування. У таких
випадках допускається позначення цих норм додатковою нумерацією,
як-от: 2.4.1, 5.11.2 тощо.
Викладення правових норм у зносках, примітках, а також у
додатках до нормативно-правового акта не допускається.
3.3. Текст нормативно-правового акта має викладатися стисло,
не містити повторень, а також виразів, позбавлених конкретного
змісту.
Терміни, які вживаються у нормативно-правовому акті, мають
бути чіткими, зрозумілими і мати загальноприйняті значення. Якщо
ті чи інші терміни вживаються в акті у специфічному значенні або є
новими чи малопоширеними, в окремій статті (пункті) на початку
тексту наводяться визначення цих термінів.
Не допускається позначення в одному й тому самому
нормативно-правовому акті одного й того самого поняття різними
термінами як-от: товари - предмети - вантажі, або: митниця -
митний орган - митна установа тощо.
3.4. Посилання у тій чи іншій статті (пункті)
нормативно-правового акта на інші статті (пункти) цього самого
акта, а також на інші нормативно-правові акти робиться для того,
щоб уникнути повторень або показати взаємний зв'язок цих актів.
Посилання на раніше виданий акт повинне містити його назву,
дату видання та номер, найменування органу, що видав акт, а для
відомчих актів - також дату та номер державної реєстрації.
3.5. Найменування органів державної влади, підприємств,
організацій та установ передаються у нормативно-правовому акті у
точній відповідності з їх офіційними найменуваннями, зазначеними
в їх установчих документах. Використання скорочених назв та
абревіатур допускається, коли вони є офіційними.
3.6. Якщо новим нормативно-правовим актом вносяться незначні
зміни або доповнення до чинних нормативно-правових актів, кожна
зміна або доповнення наводиться в окремій статті (пункті) нового
акта, при цьому зазначається, до яких саме положень чинного акта
ці зміни (доповнення) вносяться.
Якщо зміни та доповнення до чинних нормативно-правових актів
є значними або численними, відповідні положення чинних актів або
акти в цілому викладаються у новому акті у новій редакції.
Зміни та доповнення, що встановлюють нові правові норми,
оформлюються, як правило, у вигляді окремих статей (пунктів) або
абзаців.
3.7. Якщо у зв'язку з виданням нового нормативно-правового
акта раніше видані акти чи їх окремі положення визнаються такими,
що втратили чинність, про це зазначається в окремій статті
(пункті) в кінці тексту. Якщо кількість нормативно-правових актів
чи їх окремих положень, визнаних такими, що втратили чинність, є
значною, їх перелік може виноситися у додаток.
3.8. Нормативно-правові акти, видані спільно чи за
погодженням з іншими органами, змінюються, доповнюються або
визнаються такими, що втратили чинність у такому ж порядку.
3.9. Великий за обсягом систематизований нормативно-правовий
акт (інструкція, положення, порядок, правила тощо) виконується на
чистих аркушах паперу (без бланка) і затверджується наказом
керівника митного органу, який видає цей акт (додаток 1). У
правому верхньому куті першого аркуша такого акта розміщується
гриф затвердження за такою формою:
Затверджено наказом Державної митної служби України
від 20 січня 1999 р. N 15
Під грифом затвердження залишається місце розміром 6 х 10
сантиметрів для запису про державну реєстрацію
нормативно-правового акта.
3.10. У разі потреби митні органи видають спільні
нормативно-правові акти (додаток 2). Такі акти виконуються на
чистих аркушах, у верхній частині першого з яких зазначаються
найменування органів, що їх видали.
Спільний акт видається за однією датою. Номер такого акта
складається з номерів, присвоєних йому органами, що його видають,
зазначених через дріб.
У разі підписання спільного акта особами, що обіймають
рівнозначні посади, їхні підписи розміщуються на одному рівні,
наприклад: Голова Держмитслужби України Міністр внутрішніх справ
України (Підпис) (Ініціали, (Підпис) (Ініціали, прізвище)
прізвище).
Якщо акт підписується посадовими особами різного рівня, їхні
підписи розміщуються один під одним відповідно до рівня посад,
наприклад: Голова Держмитслужби (Підпис) (Ініціали, України
прізвище) Заступник Міністра (Підпис) (Ініціали, внутрішніх справ
прізвище) України.
4. Погодження проекту нормативно-правового акта
4.1. Проект нормативно-правового акта може погоджуватися
керівниками структурних підрозділів митного органу, до
компетенції яких належать питання, що регулюються цим актом
(внутрішнє погодження) та заінтересованими органами,
організаціями та установами (зовнішнє погодження).
Внутрішнє погодження здійснюється на зворотному боці
останнього аркуша тексту акта шляхом візування. Віза складається з
найменування посади, підпису, ініціалів та прізвища посадової
особи, яка візує акт.
Зовнішнє погодження оформлюється грифом, розміщеним нижче
підпису на лицьовому боці останнього аркуша наказу про
затвердження нормативно-правового акта. Гриф складається зі
слова "ПОГОДЖЕНО", найменування органу, організації, установи,
посади особи, з якою погоджується акт, особистого підпису,
ініціалів та прізвища цієї особи, дати погодження і засвідчується
гербовою печаткою відповідного органу, організації, установи.
Якщо акт підлягає погодженню з більш ніж трьома органами,
організаціями, установами, складається аркуш погодження.
4.2. Якщо посадова особа, зазначена в аркуші погодження,
відсутня, його підписує посадова особа, яка виконує її обов'язки,
або її заступник. При цьому обов'язково зазначається посада особи,
яка підписала аркуш погодження, її ініціали та прізвище.
Виправлення вносяться чорнилом або машинописним способом,
наприклад: "в. о.", "заст.".
Не допускається підписання аркуша погодження з позначкою "за"
або з проставленням косої риски перед найменуванням посади.
5. Оформлення додатків до нормативно-правового акта
5.1. Переліки осіб або органів, плани заходів, таблиці,
графіки, схеми, зразки документів тощо, які доповнюють ті чи інші
положення нормативно-правового акта, як правило, розміщують у
додатках. Посилання на ці додатки даються у відповідних статтях
(пунктах) нормативно-правового акта.
У додатку також може наводитися перелік нормативно-правових
актів, які втрачають чинність у зв'язку з виданням даного акта.
5.2. Додатки позначаються грифом:
Додаток до пункту 2.1.3 Положення про діяльність підприємств,
які здійснюють декларування на підставі договорів
5.3. Додаток виконується на аркушах формату А4, гриф
розміщується у правому верхньому куті, сторінки додатку мають
окрему нумерацію.
За наявності кількох додатків вони нумеруються, при цьому
знак "N" перед номером додатку не ставиться, наприклад: Додаток 1,
Додаток 2 тощо.
5.4. Додатки підписуються керівниками структурних підрозділів
митного органу на лицьовій стороні останнього аркуша.
6. Подання нормативно-правового
акта на державну реєстрацію
6.1. Необхідність у державній реєстрації нормативно-правового
акта визначається юридичною службою митного органу. У разі такої
необхідності на акті, крім візи юридичної служби, робиться
позначка "підлягає державній реєстрації".
Нормативний акт, визнаний таким, що підлягає державній
реєстрації, подається на реєстрацію у 5-денний термін після його
видання.
6.2. Нормативно-правовий акт, що подається на державну
реєстрацію, супроводжується листом за підписом керівника митного
органу, що видав акт, або його заступника (додаток 3). Спільно
виданий акт подається на реєстрацію органом, підпис керівника
якого стоїть першим.
6.3. Супровідний лист повинен містити:
обгрунтування необхідності видання даного
нормативно-правового акта;
відомості про чинні нормативно-правові акти з цього питання,
інформацію про строки приведення їх у відповідність з даним актом,
а також про акти, що втрачають чинність у зв'язку з виданням цього
акта;
відомості про погодження акта із заінтересованими органами
незалежно від того чи є таке погодження обов'язковим.
6.4. До супровідного листа додаються:
оригінал нормативно-правового акта;
три завірені копії (з них одна - у перекладі російською
мовою);
дискета із записами зазначених текстів.
6.5. Разом з нормативно-правовим актом до органу державної
реєстрації подаються:
нормативно-правові акти, використані при його розробці;
акти, посилання на які містяться у його тексті;
акти, до яких даним актом вносяться зміни чи доповнення;
акти, що втрачають чинність у зв'язку з його виданням.
7. Державна реєстрація нормативно-правового акта
7.1. Державна реєстрація нормативно-правового акта
проводиться протягом 10, а якщо акт має великий обсяг - 15 робочих
днів з дня, наступного після надходження його до органу державної
реєстрації.
В окремих випадках термін здійснення державної реєстрації
може бути продовжений керівником органу державної реєстрації ще на
10 робочих днів, про що повідомляється орган, який надіслав акт на
реєстрацію. Форма повідомлення довільна.
7.2. При виявленні невідповідності чинному законодавству та
інших недоліків нормативно-правовий акт на прохання органу, що
його видав, може бути повернутий органом державної реєстрації на
доопрацювання. Термін доопрацювання визначається органом державної
реєстрації за погодженням з органом, що подавав акт.
7.3. Доопрацьований нормативно-правовий акт знову подається
на державну реєстрацію. При цьому в супровідному листі обов'язково
зазначається, що акт подається після доопрацювання, та
повідомляється, які з висловлених зауваження не враховані і з яких
причин.
7.4. У державній реєстрації нормативно-правового акта може
бути відмовлено, якщо він:
а) не відповідає Конституції України ( 254к/96-ВР );
б) виданий з порушенням чинного законодавства, зокрема:
порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й
законні інтереси громадян, підприємств, установ, організацій або
покладає на них не передбачені законодавством обов'язки;
виходить за межі компетенції органу, що його видав;
суперечить встановленому порядку ведення діловодства;
не відповідає вимогам законодавства про мови;
в) не узгоджений із заінтересованими органами, якщо таке
узгодження відповідно до чинного законодавства є обов'язковим;
г) викладений з порушеннями правил правопису;
д) не узгоджується з дорученням, даним органу, що його видав.
Про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта
повідомляється органу, що його видав письмово, із зазначенням
конкретних причин відмови.
7.5. Рішення про відмову у державній реєстрації
нормативно-правового акта може бути оскаржено у 10-денний термін з
дня отримання:
рішення Міністерства юстиції України - до Кабінету Міністрів
України;
рішення управління юстиції - до Міністерства юстиції України.
7.6. Акт, у державній реєстрації якого відмовлено, у 5-денний
термін з дня отримання рішення про відмову в реєстрації або
висновку за результатами розгляду скарги на рішення про відмову в
державній реєстрації, підлягає скасуванню, про що повідомляється
органу, який відмовив у державній реєстрації.
7.7. Оригінал зареєстрованого нормативно-правового акта з
відміткою про його реєстрацію, а також дискета з записом тексту
цього акта повертаються органу, що його видав, наступного дня
після реєстрації.
7.8. При розсилці і опублікуванні зареєстрованого
нормативно-правового акта посилання на номер і дату державної
реєстрації є обов'язковим.
7.9. Зміни і доповнення, що вносяться до зареєстрованих
нормативно-правових актів, готуються і подаються на державну
реєстрацію відповідно до цих Методичних рекомендацій.
8. Скасування рішення про державну реєстрацію
нормативно-правового акта
8.1. Рішення про державну реєстрацію нормативно-правового
акта може бути скасоване у зв'язку з:
а) виявленням порушень, що не були відомі органу державної
реєстрації під час реєстрації нормативно-правового акта;
б) винесенням рішення суду про визнання нормативно-правового
акта неправомірним (недійсним);
в) недотримання органом, що видав акт, порядку внесення змін,
доповнень або визнання нормативно-правового акта таким, що втратив
чинність.
8.2. У разі виникнення обставин, зазначених у пункті 7.1
Методичних рекомендацій, орган державної реєстрації попередньо
пропонує митному органу, що видав нормативно-правовий акт, у
5-денний термін привести його у відповідність до чинного
законодавства чи скасувати, повідомивши про це орган державної
реєстрації.
8.3. Скасування рішення про державну реєстрацію
нормативно-правового акта проводиться органом державної
реєстрації, про що повідомляється органу, що його видав, із
зазначенням конкретних причин скасування.
Рішення управління юстиції про скасування державної
реєстрації нормативно-правового акта може бути оскаржене органом,
що видав акт, до Міністерства юстиції України, а рішення
Міністерства юстиції України - до Кабінету Міністрів України.
Скарга подається у 10-денний термін з дня отримання повідомлення
про скасування рішення про державну реєстрацію з одночасним
повідомленням про це органу державної реєстрації.
8.4. Нормативно-правовий акт, рішення про державну
реєстрацію якого скасоване, виключається з державного реєстру
через 10 днів після прийняття рішення про скасування, а у разі
оскарження цього рішення - з дня отримання органом державної
реєстрації висновку за результатами розгляду скарги.
8.5. Рішення Міністерства юстиції України про скасування
державної реєстрації нормативно-правового акта публікується в
"Офіційному віснику України", а рішення управління юстиції - в
місцевих засобах масової інформації.
8.6. Нормативно-правовий акт, державна реєстрація якого
скасована, підлягає негайному скасуванню митним органом, що його
видав. Копія розпорядчого документа про скасування зазначеного
акта у 5-денний термін надсилається органу державної реєстрації.
9. Облік та зберігання нормативно-правових актів
9.1. Облік та зберігання нормативно-правових актів в митних
органах здійснюється відповідно до Інструкції з діловодства в
митних органах України, затвердженої наказом Держмитслужби України
від 06.04.98 N 184.
Т. в. о. начальника Правового управління М.В.Мельник
Додаток 1
до Методичних рекомендацій
Про затвердження Порядку проведення
службових розслідувань у митних органах
Наказ ДМСУ від 27 липня 1999 року N 462 ( z0552-99 ).
Не друкується.
Додаток 2
до Методичних рекомендацій
Про затвердження Порядку декларування
пально-мастильних матеріалів, що імпортуються, а
також вироблені в України з нафти, поставленої
на давалницьких умовах, і реалізуються в Україні
Наказ ДМСУ від 2 липня 1999 року N 404/348 ( z0463-99 )
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від
24.06.99 N 1112 ( 1112-99-п ) "Про деякі питання митного
оформлення пально-мастильних матеріалів" наказуємо:
1. Затвердити Порядок декларування пально-мастильних
матеріалів, що імпортуються, а також вироблені в Україні з нафти,
поставленої на давальницьких умовах, і реалізуються в Україні.
2. Управлінню митних доходів та платежів (Федорчук С.В.) та
Правовому управлінню (Пархоменко С.В.) Державної митної служби
України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до
Міністерства юстиції України.
3. Начальникам управлінь справами Державної митної служби
України (Коваленко Ю.Ю.) та Державної податкової адміністрації
України (Самойленко В.В.) після державної реєстрації наказу
забезпечити його тиражування й надсилання митним органам та
податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві і Севастополі.
4. Контроль за виконанням наказу покласти:
у Державній митній службі України - на заступника Голови
Служби Денисенка О.П.;
у Державній податковій адміністрації України - на заступника
Голови ДПА України Кириченка Г.М.
Додаток 3
до Методичних рекомендацій
Про державну реєстрацію наказу
Держмитслужби від 27.07.99 N 462
Державна митна служба України подає на державну реєстрацію
наказ від 27.07.99 N 462 ( z0552-99 ) "Про затвердження Порядку
проведення службових розслідувань у митних органах".
Наказ підготовлено відповідно до вимог постанови Кабінету
Міністрів України від 04.03.95 N 160 ( 160-95-п ) "Про
затвердження порядку проведення службових розслідувань".