МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
         ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

                             Л И С Т

                   20.02.2003  N 25/4-10-159/Б


     Нині законодавством України для  окремих  категорій  громадян
передбачений  пільговий  та  безкоштовний  проїзд в автомобільному
транспорті. Якщо в 1992 році кількість українців, що користувалися
пільгами на проїзд у автотранспорті становила 7,3 млн. чоловік, то
сьогодні відповідні пільги мають понад 18 млн.  громадян  України.
Втрати   від   безплатних   та   пільгових   перевезень   лише   в
автомобільному транспорті становлять майже 400 млн. грн. на рік.

     На сьогодні пільги на проїзд автотранспортом передбачені у 18
законах  України  і 4 постановах Кабінету Міністрів.  Проте лише в
шістьох  Законах  і  двох  постановах  йдеться  про  відшкодування
збитків,  пов'язаних  із перевезенням пільгових категорій громадян
автотранспортом,  із державного бюджету або  з  бюджетів  місцевих
органів  влади.  Через  неврегульованість  законодавства  пільгові
перевезення  негативно  позначаються  на  діяльності   підприємств
пасажирського транспорту.

     Діюча система    надання    пільг    є    потужним   фактором
дестабілізації державних   фінансів.   Основа   цієї   системи   -
відшкодування втрат підприємствам, які надають транспортні послуги
пільговим категоріям громадян.  Саме тому відсутність фінансування
діючих  пільг  призводить  до  збиткової  роботи  автотранспортних
підприємств.  Проблеми  з  відшкодуванням  втрат  за  пільгове  та
безкоштовне  перевезення  пасажирів  спричиняють кризу фінансового
стану автопідприємств і соціальне напруження в  їхніх  колективах.
Тож    підприємства    недержавної   форми   власності,   приватні
підприємства  та  окремі  перевізники   відмовляються   перевозити
пільговиків, що суперечить чинному законодавству.

     Перевізники, незалежно     від     форми     власності     та
підпорядкування, мають самостійно забезпечувати  себе  за  рахунок
основної діяльності, тобто отримувати доходи від оплати пасажирами
проїзду та оплати перевезення пільгових категорій  пасажирів,  яку
повинні  здійснювати  замовники  транспортних послуг,  на що йдуть
кошти з відповідних бюджетів.

     Замовниками послуг з перевезення пасажирів автотранспортом на
міських  та  приміських  маршрутах  (саме там перевозять найбільше
пільговиків) є міські та районні державні адміністрації.  Тому при
організації   перевезень   пасажирів  на  всіх  видах  автобусного
сполучення перевізники повинні  керуватись  Законом  України  "Про
автомобільний транспорт" ( 2344-14 ), де в ст. 36, 41 передбачено,
що відносини пасажирського перевізника з органами виконавчої влади
визначаються   договором   про  перевезення  пасажирів  автобусним
маршрутом  загального  користування.   В   договорі   визначається
державне  замовлення  на  соціально важливі послуги автотранспорту
загального  користування,  види й  обсяги  пільгових перевезень та
порядок компенсацій  пасажирським  перевізникам  збитків  від  цих
перевезень та від перевезень за регульованими тарифами.

     Відшкодування автопідприємствам втрат доходів від  перевезень
пільгових пасажирів до 2002 року практично не здійснювалось,  тому
що в  Державному  бюджеті  не  передбачалось  відшкодування  таких
збитків, а місцеві бюджети покривали ці збитки на 15-20 відсотків.
На міжміських автобусних маршрутах всі пільги надаються за рахунок
автопідприємств.

     З 2002  року  система  надання пільг на проїзд грунтується на
принципі відшкодування   автопідприємствам   втрат   доходів   від
перевезень  пільгових  пасажирів за рахунок субвенції з Державного
бюджету України.  На це у 2002 році  було  заплановано  99,5  млн.
гривень,  що  значно  менше  від  потреби.  За 2002 рік з місцевих
бюджетів до автопідприємств надійшло 59,9 млн.  грн., що становить
60  відсотків  від  загальної  суми  коштів.  Тобто  відшкодування
державою зазначених втрат доходів здійснюється лише частково.

     Отже, більшість встановлених державою пільг  на  користування
транспортом   фактично   реалізуються   за   рахунок  транспортних
підприємств. Через  скрутність   місцевих   бюджетів   компенсація
збитків    здійснюється   несвоєчасно,   що   унеможливлює   повне
забезпечення процесу  перевезень,  оновлення  рухомого  складу  та
інше. Як    наслідок    -    погіршується   рівень   транспортного
обслуговування населення, в тому числі й пільгового.

     Варто зазначити, що останнім часом до вищих органів державної
влади  та  Міністерства  транспорту  надходять  численні звернення
місцевих органів влади,  народних депутатів та  громадян,  в  яких
піднімаються  питання  щодо впорядкування процесу надання пільг на
проїзд у транспорті чи скасування таких пільг взагалі.  В  умовах,
коли  обсяги  надання  пільг  непосильні для держави і підприємств
автомобільного транспорту,  розв'язання цієї  проблеми  полягає  у
впорядкуванні  організації  перевезення категорій населення,  яким
надано право на пільговий проїзд.

     З метою  врегулювання  цього  питання   постановою   Кабінету
Міністрів України  від  02.03.2002  р.  N  253 ( 253-2002-п ) "Про
затвердження Стратегії заміни системи  пільг  на  адресну  грошову
допомогу  населенню" передбачається поступова заміна системи пільг
на адресну грошову допомогу населенню.

 Заступник
 директора Укравтотрансу                                  В.Сінько

 "Урядовий кур'єр",
 8 квітня 2003 р., N 65