Проценти, нараховані на номінальну вартість векселя
Який порядок віднесення до складу доходів i витрат у
податковому обліку банку процентів, нарахованих на номінальну
вартість векселя, коли не відбувається відчуження такого
векселя?
Статтею 4 Закону № 2374-III визначено, що видавати
переказні i прості векселі можна лише для оформлення
грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані
роботи, надані послуги.
Відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закону № 334/94-ВР проценти
— дохід, який сплачується (нараховується) позичальником
на користь кредитора у вигляді плати за використання
залучених на визначений строк коштів або майна.
До процентів включаються:
платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг),
отриманих у кредит;
платіж за використання коштів, залучених у депозит;
платіж за придбання товарів у розстрочку.
Оскільки векселями оформлюють заборгованість за фактично
поставлені товари, виконані роботи, надані послуги,
то відсотки, нараховані на номінальну суму векселя є
процентами в розумінні п. 1.10 ст. 1 Закону № 334/94-ВР,
адже продаж зазначеного майна (товарів, робіт, послуг)
фактично здійснюється у кредит.
Податковий облік доходів i витрат від торгівлі цінними
паперами регулюється п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР.
Згідно з пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР під
терміном «доходи» (від торгівлі цінними паперами) слід
розуміти суму коштів або вартість майна, отриману платником
податку від продажу, обміну або інших способів відчуження
цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість
будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів,
які передаються платнику податку у зв’язку з таким продажем,
обміном або відчуженням. До складу доходів включається
також сума будь-якої заборгованості платника податку,
яка погашається у зв’язку з таким продажем, обміном
або відчуженням.
У разі коли фактично не відбувалися продаж, обмін або
відчуження процентних цінних паперів, отримані відсотки
за такими цінними паперами не є доходом від торгівлі
цінними паперами в розумінні пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7
Закону № 334/94-ВР.
Водночас відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону
№ 334/94-ВР зазначені доходи (проценти) включаються
до складу валового доходу банку на загальних підставах.
Відповідно до пп. 11.3.6 п. 11.3 ст. 11 Закону № 334/94-ВР
датою збільшення валових доходів кредитора від здійснення
кредитно-депозитних операцій є дата нарахування процентів
(комісійних) у строки, визначені кредитним (депозитним)
договором. У разі коли сума отриманих від боржника (дебітора)
процентів (комісійних) перевищує їх нараховану суму
(дострокове погашення зобов’язань по сплаті процентів
(комісійних), валовий дохід кредитора збільшується на
суму фактично отриманих протягом податкового періоду
процентів (комісійних), а валові витрати дебітора збільшуються
на таку ж суму в податковому періоді такого перерахування.
У разі коли дебітор затримує сплату процентів (комісійних),
кредитор має право застосувати механізм врегулювання
сумнівної (безнадійної) заборгованості, визначений п.
12.1 ст. 12 Закону № 334/94-ВР. При цьому метод нарахувань
для визначення податкових зобов’язань кредитора за таким
кредитом (депозитом) не застосовується до повного погашення
дебітором заборгованості або списання боргу чи його
частини на збитки кредитора у порядку, встановленому
цим Законом.
При наявності простроченої заборгованості по процентах
при надходженні від дебітора коштів на погашення заборгованості
за кредитом у першу чергу погашається заборгованість
по процентах.
Зауважимо також, що відповідно до пп. 7.9.3 п. 7.9 ст.
7 Закону № 334/94-ВР за процентними цінними паперами,
емітованими платником податку, суми процентів включаються
до складу його валових витрат у податковий період, протягом
якого була здійснена або мала бути здійснена виплата
таких процентів.
Операції з доміциляції векселів
Чи підлягає оподаткуванню податком на додану вартість
комісійна винагорода, отримана банком за здійснення
операції з доміциляції векселів?
Статтею 4 Закону № 448/96-ВР встановлено, що:
торгівля цінними паперами — це здійснення цивільно-правових
угод з цінними паперами, які передбачають оплату цінних
паперів проти їх поставки новому власнику на підставі
договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів
(брокерська діяльність) або від свого імені та за свій
рахунок з метою перепродажу третім особам (дилерська
діяльність), крім випадків, передбачених законодавством;
діяльність з управління цінними паперами — це діяльність,
що здійснюється від свого імені за винагороду протягом
визначеного терміну на підставі відповідного договору
щодо управління переданими у володіння цінними паперами,
які належать на правах власності іншій особі, в інтересах
цієї особи або визначених цією особою третіх осіб.
Доміциляція векселів це, зокрема, прийняття банком векселів
від імені поручителя до оплати та їх оплата за кошти
поручителя, який може бути векселедавцем чи акцептантом
векселя.
Отже, операція з доміциляції векселя не належить до
операцій з торгівлі цінними паперами, оскільки вона
не передбачає оплату цінних паперів проти їх поставки
новому власнику на підставі договорів доручення чи комісії.
Також операція з доміциляції векселя не належить до
операцій з управління цінними паперами, оскільки векселедавцю
не належить право власності на вексель на момент, коли
він доручає банку здійснити за ним платіж (до дати погашення
вексель належить векселедержателю).
Враховуючи вищенаведене, дія пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3
Закону № 168/97-ВР не поширюється на операції з доміциляції
векселів, отже, зазначені операції підлягають обкладанню
податком на додану вартість на загальних підставах.